4.4. Система удобрення культур у сівозміні

Озима пшениця для формування врожаю 50-60 ц/га використовує 150-200 кг азоту (3,0-3,3 кг на 1 ц зерна). Найкращих результатів від застосування азотних добрив досягають у тому у разі, коли його вносять відповідно до потреб рослин протягом вегетації при збалансованому забезпеченні фосфором і калієм[11].

В осінній період рослини озимої пшениці засвоюють відносно невелику кількість поживних речовин, але вони дуже чутливі до їхнього дефіциту. Тому якщо до сівби добрива не застосовували, їх слід внести в осіннє підживлення нормою К₃₀Р_30-40К₃₀ [11].

Під озиму пшеницю після угноєних чистих парів азотні добрива можна не вносити. Там, де органічні добрива не вносили, частину азоту (30 кг/га) слід внести під основний обробіток ґрунту, решту - в підживлення у період весняно-літньої вегетації.

Навесні для більш інтенсивного відростання озимої пшениці підживлення азотними добривами здійснюють у першу чергу на посівах, де пшениця не розкущилася. При весняному підживленні слід застосовувати помірні (30-45 кг/га) дози азоту. Подальше збільшення їх може зумовити інтенсивне кущення і створення великої кількості непродуктивних стебел .

На парових полях для одержання сильного і цінного зерна потрібно вносити 60-90 кг/га азоту. Середня норма фосфору – 60-90 кг/га, доза їхнього внесення корегується залежно від вмісту фосфору в ґрунті.

При вирощуванні озимої пшениці після кукурудзи на силос найбільший економічний ефект досягається при внесенні повного мінерального добрива в дозі N₆₀P₆₀K₃₀. Подальше підвищення доз азоту і фосфату не завжди є економічно доцільним.

Фосфор має позитивний вплив на розвиток кореневої системи, генеративні процеси, прискорює дозрівання рослин. Тому фосфорні добрива треба вносити під основний обробіток ґрунту. Як рядкове добриво застосовувати 20 кг/га Р₂О₅.Калійні добрива (30-60 кг/га д.р.). Краще вносити разом з фосфорними під основний обробітокґрунту .

Ефективність добрив можна підвищити на 30-40 % шляхом внесення їх локально (рядками) на глибину 8-10 см за допомогою зерно-тукових сівалок. Необхідно пам’ятати, що на поверхні ґрунту залишається велика кількість післяжнивних органічних решток. З метою поліпшення їхнього використання на розклад 1 т треба додатково вносити по 8-10 кг азоту [10].

Найбільш надійні результати одержані при використанні методу розрахунку норм добрив по відшкодуванню виносу поживних речовин запланованим урожаєм з урахуванням на кожному полі елементів живлення [24].

Розрахунок проводиться за формулою :

Н= В•Н₁• К,

де Н – норма поживних речовин (азоту, фосфору, калію), кг/га д.р.;

В – запланований врожай, ц/га;

Н₁ – нормативи витрат поживних речовин на 1 ц врожаю, кг

;

К – коефіцієнт забезпеченості ґрунту поживними речовинами.

Н_N=50*2.0*1.0=100 кг/га д.р

Н_P2O5=50*1.7*1.3=85 кг/га д.р

Н_К2О=50*1.2*1.3= 78 кг/га д.р

Таблиця 8

Система удобрення Пшениці Озимої, попередник Кукурудза на силос

Прийом удобрення	Строк внесення добрив	Доза добрив	Вид добрив
Основне	Пiд культивацiю	58 275 195	Амiачна селiт. Суперфосфат Калiйна сiль
Передпосівне	-	-	-
Рядкове	При посiвi	75	Суперфосфат
Підживлення:
1.	По мерзло талому грунтi	58	Амiачнаселiт.

Розрахунок норм добрив у туках на 1 га:

Основне:

Амiачна селiтра 100*60/34=176 кг/га

Суперфосфат гранульований 100*70/20=350 кг/га

Калiйна сiль 100*78/40=195 кг/га

Рядкове:

Суперфосфат гранульований 100*15/20=75 кг/га

Підживлення:

Амiачна селiтра 100*40/34=118 кг/га