4. Рільництво

Рільництво (землеробство) - вирощування польових культур як галузь сільського господарства, Наука і галузь сільського господарства, що базується на використанні землі з ціллю вирощування сільськогосподарських культур.

Головною задачею галузі землеробства є створення сприятливих умов для раціонального використання фотосинтетичної активної радіації та інших факторів життя. У зв'язку з цим формування потужного фотосинтетичного апарату рослин і забезпечення тривалості продуктивної роботи, є важливою науковою проблемою, оскільки між величиною врожаю і площею листків встановлено пряму кореляційну залежність.

4.1. Структура посівних площ

Структура посівних площ ,2013 рік

Таблиця 6

Назва культури	Площа посіву
Пшениця озима	1752
Жито озиме	8
Ячмінь озимий	97
Пшениця яра	30
Ячмінь ярий	183
Овес	18
Просо	18
Кукурудза на зерно	549
Кукурудза на силос	110
Горох на зерно	42
Вика чиста і в суміші з перевагою вика на зерно	40
Сорго на зерно	2
Соя	4
Соняшник	881
Люцерна на насіння ,сіно та зелену масу	82
Огороди	108
Пари	450
Всього	4374

4.2. Система сівозмін

Ерастівська дослідна станція розташована у Пятихатському районі Дніпропетровської області. Площа становить 5267 га,зних ріллі 4374 га.

На Ерастівській дослідній станції є 2 відділення, тобто 2 польових стани. В кожному з них є декілька сівозмін, деякі з них ми представляємо в нашій роботі.

Таблиця 7

Сівозміна № 1	Сівозміна № 2	Сівозміна кормова
Чорний пар	Пар	Пар, кукурудза з/к
Озима пшениця	Озима пшениця	Озима пшениця
Кормовий буряк	Кукурудза	Ячмінь, озима пшениця
Ячмінь	Ячмінь, овес	Люцерна + кукурудза з/к
Соя, Кукурудза МВС	Горох	Люцерна
Ячмінь, озима пшениця	Озима пшениця	Люцерна
Кукурудза сем.	Соняшник, кукурудза насін.	Озима пшениця
Горох		Кукурудза МВС
Озима пшениця		Озиме жито, тритикале
Соняшник		Суданська трава, кукурудза насін.

Головним попередником в сівозміні є чорний пар, після якого накопичується волога, знищуються бур’яни, збільшується урожайність сільськогосподарських культур. Головним в сівозміні є ефективне чергування і розміщення культур на полі, що дає змогу зменшити паразитуючий вплив бактерій на рослини, а також не так виснажувати ґрунт.

4.3. Система обробітку грунту

У системі агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і продуктивності сільськогосподарських культур, збільшення виробництва зерна, кормів та іншої рослинницької продукції, велике значення має правильний обробіток ґрунту. Він сприяє його окультуренню, поліпшує водно-повітряний, тепловий і поживний режими для вирощування сільськогосподарських культур. За допомогою обробітку регулюють агрофізичні, біологічні та агрохімічні процеси, що відбуваються в ґрунті, інтенсивність розкладання і нагромадження органічної речовини, ґрунтової вологи в кореневмісному шарі й ефективне використання рослинами внесених добрив. Обробіток ґрунту - один із найефективніших агротехнічних заходів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин.

Основне завдання обробітку ґрунту в системі інтенсивного землеробства - створення оптимальних умов для росту й розвитку сільськогосподарських культур, підвищення родючості ґрунту та захист його від ерозії[7].

Оранка - це основний і найважливіший прийом обробітку ґрунту, під час якого грунт перевертається і розпушується, завдяки чому збільшується його об'єм (на 25-50%) і пористість (на 10-15%), підрізаються бур'яни, загортаються в грунт добрива і післяжнивні рештки, виносяться поверх колоїдальні частинки ґрунту, вимиті опадами в нижні шари.

Високої якості оранки досягають тоді, коли її проводять плугом з передплужником. Така оранка дістала назву „культурної". Культурна оранка потрібна в більшості випадів. Зумовлюється це тим, що у верхньому шарі ґрунту більше поживних речовин і вони краще використовуються рослинами, якщо загортаються глибше, потрапляючи в умови більш сталої вологості. Глибина культурної оранки - 20-22см.

Вимога дотримання належної глибини оранки є основою правильного обробітку ґрунту під усі сільськогосподарські культури.

Заходи поверхневого обробітку ґрунту.

Культивація - е агротехнічний прийом менш глибокого порівняно з оранкою обробітку ґрунту без перевертання скиби. При культивації знищуються бур'яни, грунт розпушується на глибину 5-12 см, проріджуються рослини в рядках, нарізаються борозни для поливу тощо. Ці роботи виконують культиваторами при передпосівному обробітку ґрунту, при обробітку парів та догляді за просапними культурами.

Обробіток ґрунту після сівби:

Боронування проводять відразу після сівби для створення кращого контактування насіння з ґрунтом, вирівнювання поверхні ґрунту. Для боронування посівів використовують легкі борони.

Шлейфування. Замість боронування, якщо в цьому є потреба, краще провести шлейфування, використовуючи для цього волокуші в одному агрегаті з сівалкою або ланцюжки, які прикріплюють до сівалки за кожним сошником. Одним якщо на поверхні ґрунту є зерно, то доцільніше використовувати борони.

Коткування проводять після сівби пшениці, ячменю та інших культур. Основне завдання його — збільшення надходження вологи до насіння, що прискорює появу сходів. У злакових культур воно сприяє утворенню додаткового коріння. Коткування особливо ефективне в посушливі роки, причому в такі роки його слід робити і після сівби ранніх ярих зернових. Для коткування після сівби застосовують середні і важкі котки.