Лабораторки ФИЗИКА
.pdfде σ - коефіцієнт поверхневого натягу рідини, що залежить від природи рідини та її фізико-хімічних властивостей.
Додатковий молекулярний тиск P , що завжди направлений в середину поверхні кривизни рідини, можна розрахувати за формулою Лапласа:
|
1 |
|
1 |
|
|
|
P = σ |
|
+ |
|
|
, |
(13.2) |
|
|
|||||
|
R1 |
|
R2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
де R1 і R2 - радіуси кривизни двох довільних нормальних перетинів поверхні рідини.
Якщо поверхня рідини має сферичну форму, то R1 = R2 = R і тиск Лапласа:
P = |
2σ |
, |
(13.3) |
|
|||
|
R |
|
|
де R - радіус поверхні кривизни рідини, що має сферичну форму. |
|
Оскільки U - подібна трубка має коліна різного діаметру, то за рахунок
цього в цих колінах поверхня рідини має кривизну різного радіусу, а, значить, різним буде й тиск Лапласа. За рахунок різниці тисків висоти стовпчиків рідини в трубці будуть різними, а різниця гідростатичних тисків рідини в колінах буде рівною різниці молекулярних тисків в цих колінах:
P = ρgh , |
(13.4) |
де ρ - густина рідини; g - прискорення вільного падіння; h |
- різниця |
стовпчиків рідини в колінах трубки. |
|
Нехтуючи тиском Лапласа в більшій трубці (що допустимо, оскільки кривизна поверхні рідини в капілярі набагато більша від кривизни поверхні
рідини в більшій трубці) можемо записати: |
|
||||
|
4σ |
= ρgh , |
(13.5) |
||
|
|
||||
|
d |
|
|||
де d - діаметр капіляра. |
|
||||
Виразимо з (13.5) коефіцієнт поверхневого натяг рідини: |
|
||||
|
σ = |
ρghd |
|
(13.6) |
|
|
|
||||
4 |
|
|
51
Оскільки в лабораторній роботі з метою збільшення точності розрахунків вимірювання знімаються зі збільшеного зображення U - подібної трубки з водою і збільшеними виявляться як різниця висот h стовпчиків рідини в колінах трубки, так і діаметр капіляра, то ці величини необхідно розділити на коефіцієнт збільшення системи γ :
σ = |
ρgHD |
, |
(13.7) |
|
4γ 2 |
||||
|
|
|
де H - різниця висот стовпчиків рідини в колінах трубки на зображенні; D - діаметр капіляра на зображені.
Коефіцієнт збільшення системи можна знайти, поділивши зовнішній
діаметр d2 товстої трубки на зображенні |
на її реальний діаметр d1: |
|
|||
γ = |
d |
2 |
|
(13.8) |
|
d1 |
|||||
|
|
Порядок виконання роботи
1.Закріпіть U - подібну трубку з водою на оптичній лаві та, з дозволу викладача, ввімкніть джерело світла.
2.Отримайте чітке зображення U - подібної трубки на екрані.
3.Виміряйте штангенциркулем фактичний зовнішній діаметр більшої трубки d1 та її діаметр d2 на зображенні.
4.За формулою (13.8) обчисліть збільшення γ оптичної системи.
5.Виміряйте на зображенні діаметр капіляра Di та різницю рівнів рідини Hi
втрубках.
6.Змінюючи кількість рідини в трубці, повторіть вимірювання Di та Hi ще не менше 4 разів.
7.За виразом (13.7) знайдіть значення коефіцієнта поверхневого натягу σi .
8.Результати вимірювань та обчислень занесіть до звітної таблиці 13.1.
52
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 13.1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ |
d1, |
d2 , |
γ |
Di , |
Hi , |
σi , |
|
σ −σi |
, |
(σ −σi )2 , |
м |
м |
м |
м |
Н•м |
|
Н/м |
Н2/м2 |
|||
|
|
|
||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середнє: |
|
|
|
Сума: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9.Визначте середнє арифметичне значення коефіцієнту поверхневого натягу рідини:
|
|
|
|
|
|
|
1 |
n |
|
|
|
|||
|
|
|
|
σ |
= |
∑σi , |
(13.9) |
|||||||
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n i=1 |
|
|
|
||||
де n - кількість значень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
10.Визначте середньоквадратичне відхилення: |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
S = |
|
∑n (σ |
−σi )2 |
|
|||||||||
|
|
i=1 |
|
|
(13.10) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
n(n −1) |
|
||||||
16.Обчисліть абсолютну похибку: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
σ = tn,α |
S , |
(13.11) |
||||||||
де tn,α |
- коефіцієнт Стьюдента. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
17.Запишіть остаточний результат: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
σ = σ ± |
σ |
(13.12) |
|||||||||||
18.Визначте відносну похибку розрахунків: |
|
|||||||||||||
|
ε = |
|
σ 100% |
(13.13) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
σ |
|
|
|
|||||
11.Розрахуйте відносно теоретичну похибку розрахунку: |
|
|||||||||||||
|
δ = |
|
|
σT |
|
− σ |
|
|
|
100%, |
(13.14) |
|||
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
σT |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
де σT |
- теоретичне значення коефіцієнта поверхневого |
натягу рідини |
(табл. Д2).
53
12.Сформулюйте та запишіть висновок до роботи. |
|
|
|
|
|||
Контрольні запитання до лабораторної роботи № 13 |
|
||||||
Поверхневий шар рідини. Поверхневий натяг. Коефіцієнт поверхневого |
|||||||
натягу. Явища на межі рідини та твердого тіла. Змочування і незмочування, |
|||||||
крайовий кут. Формула Лапласа. Капілярні явища, їх роль у житті людини. |
|||||||
Виведення формули (13.7), як зміниться цей вираз, якщо враховувати тиск |
|||||||
Лапласа в обох колінах U -подібної трубки? Класифікація похибок. |
|
||||||
|
Лабораторна робота №14 |
|
|
|
|
||
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ МЕТАЛУ |
|||||||
МЕТОДОМ НЕСТАЦІОНАРНОГО ТЕПЛОВОГО ПОТОКУ |
|
||||||
Мета роботи: визначити коефіцієнт теплопровідності металу. |
|
||||||
Обладнання: металева штаба з міді, електроплитка, термопари, |
|||||||
термометр, секундомір. |
|
|
|
|
|||
|
Опис лабораторної роботи |
|
|
|
|||
Лабораторна установка зображена на рис. 14.1. На штативі закріплена |
|||||||
металева штаба з міді (1). Лівий кінець штаби нагрівають з допомогою |
|||||||
електроплитки (2). На металевій штабі через кожні 10 см нанесені штрихи |
|||||||
для позначення перетинів |
x1 , |
x2 , x3 , у |
яких вимірюється |
температура з |
|||
|
|
|
допомогою впаяних термопар |
||||
1 |
|
3 |
(3). Термопари |
з`єднані |
з |
||
|
|
|
|||||
|
|
4 |
електричним термометром |
(4) |
|||
x1 |
x2 |
x3 |
провідниками. |
|
|
Час |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
вимірюється |
|
ручним |
||
2 |
|
|
секундоміром. |
В |
роботі |
за |
|
|
|
|
|||||
Рис. 14.1 |
|
|
опорний вважаємо перетин x2 . |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При |
виконанні |
роботи |
||
необхідно пам’ятати про те, що елементи електричної плитки та металева |
|||||||
штаба мають дуже високу температуру. |
|
|
|
|
|
54
Короткі теоретичні відомості
Диференціальне рівняння температуропровідності для одновимірного
нестаціонарного теплового потоку: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
α |
d 2T |
|
= |
|
|
dT |
, |
|
|
|
|
(14.1) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
dx2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
де α - коефіцієнт температуропровідності речовини; T - температура зразка |
|||||||||||||||||||||||||
на відстані x через час t |
після початку його нагрівання. |
|
|||||||||||||||||||||||
Користуючись формулами наближених розрахунків, маємо: |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
dT |
|
|
|
T |
|
|
T |
− T |
x2,i |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
≈ |
|
|
|
|
= |
|
|
x2,i+1 |
|
|
|
|
, |
(14.2) |
|||||||
|
|
|
dt |
|
|
t |
|
|
|
ti+1 − ti |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
де i - порядковий номер вимірювання; Tx2,i |
- температура у перетині x2 в |
||||||||||||||||||||||||
момент часу ti ; Tx2,i+1 - температура у перетині x2 |
|
в момент часу ti+1. |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
d 2T |
|
≈ |
Tx1 |
+ 2 |
Tx2 |
|
+ |
Tx3 |
, |
(14.3) |
||||||||||||
|
|
|
dx2 |
|
|
|
|
|
x2 |
||||||||||||||||
|
|
|
|
x2 |
|
|
|
|
|
x2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
||||||||
де Tx1 , Tx2 , Tx3 - температури штаби в перетинах x1 , x2 та x3 |
відповідно. |
||||||||||||||||||||||||
Коефіцієнт температуропровідності: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
α = |
dT |
|
|
|
|
d 2T |
, |
|
|
|
|
(14.4) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
dx2 |
|
|
|
|
|
||||
Враховуючи |
співвідношення |
|
|
|
|
|
|
між |
коефіцієнтами |
температуропровідності α і теплопровідності λ , питомою теплоємністю c
та густиною ρ речовини, можемо записати:
λ = αcρ |
(14.5) |
Порядок виконання роботи
1.Ввімкніть електроплитку і дайте їй прогрітися протягом 15 хв.
2.Увімкніть секундомір (t =0) та виміряйте температуру в перетині x2 .
3.Зачекайте 5 хв. та виміряйте температуру штаби в перетинах x1 , x2 та x3 .
4.Повторіть п. 3 не менше 5 разів.
5.За виразами (14.2), (14.3), (14.4) та (14.5) і згідно табл. Д2 розрахуйте шукані величини. Результати вимірювань та розрахунків занесіть до звітної таблиці 14.1.
55
Обробка результатів починається з другого досліду: i =2.
Таблиця 14.1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dT |
|
2 |
|
|
|
|
|
λ |
|
λ − λ |
|
( |
λ − λi )2 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
t |
, |
T |
|
, |
T |
, |
T |
, |
, |
d |
T |
|
|
α |
, |
i |
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
№ |
i |
|
|
x1,i |
|
x2,i |
|
x3,i |
|
dt |
dx2 |
, |
i |
|
Вт |
|
|
Вт |
|
|
|
Вт 2 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
с |
|
K |
|
K |
|
K |
|
|
|
|
|
2 |
м /с |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
К/с |
К/м |
м К |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
м К |
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
м К |
||||||||
1 0 |
|
- |
|
|
|
- |
|
- |
|
- |
|
|
- |
|
- |
- |
|
|
|
- |
|
2300
3600
4900
5 1200
61500
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середнє: |
|
Сума: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. |
Обчисліть середнє арифметичне значення коефіцієнту теплопровідності: |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
n |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
λ |
= |
∑λi , |
(14.6) |
|||||||||
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n i=1 |
|
|
|
|
|
||||
де n - кількість значень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
7. |
Обчисліть середньоквадратичне відхилення: |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
S = |
|
∑n ( λ − λi )2 |
|
|
|||||||||||
|
|
i=1 |
|
|
|
(14.7) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n(n −1) |
|
|
|||||||
8. Обчисліть абсолютну похибку: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
λ = tn,α |
S , |
(14.8) |
||||||||||
де tn,α - коефіцієнт Стьюдента. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
9. |
Запишіть остаточний результат: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
λ = λ ± |
λ |
(14.9) |
|||||||||||||
10.Обчисліть відносну похибку розрахунку: |
|
|
||||||||||||||
|
ε = |
|
λ 100% |
(14.10) |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
λ |
|
|
|
|
|
|||||
11.Обчисліть відносно теоретичну похибку розрахунку: |
|
|
||||||||||||||
|
δ = |
|
|
λT |
|
− λ |
|
|
100% , |
(14.11) |
||||||
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
λT |
|
|
|
|
|
де λT - теоретичне значення коефіцієнту теплопровідності (табл. Д2)
56
12.Сформулюйте та запишіть висновок. |
|
|
|
|
|
|
|
Контрольні запитання до лабораторної роботи № 14 |
|
|
|||||
Явища переносу. Рівняння теплопровідності. Градієнт температури. |
|||||||
Коефіцієнт теплопровідності. Обчислення похибок при непрямих |
|||||||
вимірюваннях. |
|
|
|
|
|
|
|
Лабораторна робота №15 |
|
|
|
|
|||
ВИЗНАЧЕННЯ ГАЗОВОЇ СТАЛОЇ ПОВІТРЯ |
|
|
|||||
Мета роботи: дослідити |
закон |
Клапейрона |
та |
експериментально |
|||
визначити газову сталу для повітря. |
|
|
|
|
|||
Обладнання: балон з повітрям, манометр, барометр, термопара, |
|||||||
електропіч, термометр. |
|
|
|
|
|
||
Опис лабораторної установки |
|
|
|
|
|||
Лабораторна установка складається з металевого балону (1) об’ємом |
|||||||
V0 , у якому знаходиться постійна маса m повітря. Балон з’єднано гумовою |
|||||||
2 |
|
|
трубкою |
(2) |
|
з |
|
|
|
манометром (3), який |
|||||
|
|
|
|||||
|
1 |
|
використовується |
для |
|||
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вимірювання |
зміни |
||||
|
|
|
|||||
h |
5 |
|
тиску та об’єму повітря |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
у |
балоні. |
Балон |
з |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
повітрям |
нагрівається |
|||
|
|
|
електроплиткою |
(4). |
|||
|
4 |
|
Температура повітря |
в |
|||
Рис. 15.1 |
|
балоні |
вимірюється |
||||
термопарою (5), що з’єднана з гальванометром (6). |
|
|
|
|
|
57
Короткі теоретичні відомості
В термодинаміці стан довільної маси газу визначається трьома
термодинамічними параметрами: тиском P , об’ємом V та температурою T . Зв’язок між цими параметрами описується рівнянням Клапейрона:
|
PV |
= Bm |
(15.1) |
|
|
||
|
T |
|
|
де B - газова стала (різна для різних газів); m - маса газу. |
|
Об’єднавши рівняння Клапейрона з законом Авогадро, за яким при
нормальному тиску та температурі об'єм одного моль будь-якого газу дорівнює 22,4·10-3 м3, отримаємо рівняння Менделеєва-Клапейрона:
PV = |
m |
RT |
(15.2) |
|
|||
|
|
|
де - молярна маса газу; R − молярна газова стала; m = ρV - маса газу, що міститься в об’ємі V при густині ρ .
Газова стала B чисельно дорівнює роботі по розширенню одного моль
ідеального газу в разі нагрівання його на 1 К при постійному тиску. |
|
|||
Розв’язавши систему рівнянь (15.1) та (15.2), одержимо: |
|
|||
B = |
R |
|
(15.3) |
|
|
||||
|
|
Покази гальванометра визначають температуру повітря у балоні за шкалою Цельсія:
t = kc + t0 |
(15.4) |
де c =6,7°C - ціна однієї поділки гальванометра; k - число поділок на шкалі,
що їх показує гальванометр; t0 - кімнатна температура. |
|
Абсолютна температура газу в балоні (за шкалою Кельвіна): |
|
T = 273 + t |
(15.5) |
У випадку підвищення температури, тиск повітря у балоні підвищується, що призводить до зміни рівнів води у трубках манометру. Зміна об’єму повітря V у балоні може бути визначена за різницею рівнів води h у манометрі:
58
|
V = |
S |
h |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
де S = πd 2 |
- площа поперечного перерізу трубки манометру; d |
|||
4 |
|
|
|
|
трубки манометру. |
|
|
||
Отже, повний об’єм нагрітого повітря: |
||||
|
V = V0 + |
V |
(15.6)
- діаметр
(15.7)
де V |
≈ πD2 H - об’єм балону; D - діаметр балону; H - висота балону. |
|
|||
0 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зміна тиску повітря у балоні: |
|
|
||
|
P = ρg |
h |
(15.8) |
||
де g – прискорення вільного падіння на Землі. |
|
||||
|
Тиск нагрітого у балоні повітря: |
|
|
||
|
P = P0 + |
P |
(15.9) |
||
де P0 - атмосферний тиск. |
|
|
|||
|
Масу повітря в балоні знайдемо за наступним виразом: |
|
|||
|
m = ρV0 |
|
(15.10) |
||
|
Газова стала (15.1): |
|
|
||
|
B = |
PV |
|
|
(15.11) |
|
mT |
|
|||
|
|
|
|
Порядок виконання роботи
1.З допомогою барометра визначте атмосферний тиск та за термометром запишіть температуру в аудиторії:
P0 = |
t0 = |
2.Виміряйте діаметр d трубки манометру та діаметр D балону, розрахуйте площу поперечного перерізу трубки і об’єм балону:
d = |
S = |
D = |
V0 = |
3. Розрахувати масу повітря в балоні (15.10):
m0 =
59
4. З дозволу викладача увімкніть піч.
5. По мірі нагрівання газу запишіть до звітної таблиці різницю рівнів hi
води в манометрі при зміни температури ti (i - порядковий номер виміру).
6.У відповідності з отриманими даними за формулами (15.5) - (15.11) розрахуйте шукані величини, результати занесіть до звітної таблиці 15.1.
Таблиця 15.1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B , |
|
B , |
|
|
Bi2 , |
|
||
|
ti , |
Ti , |
hi , |
Pi , |
Pi , |
Vi , |
Vi , |
|
i |
|
i |
|
|
|
|
|
|||
№ |
|
Дж |
|
Дж |
|
|
Дж |
2 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
3 |
|
3 |
|
|
|
|
|||||||
|
°C |
К |
м |
Па |
Па |
м |
|
м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кг К |
|
кг К |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кг К |
|
||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середнє: |
|
|
|
|
Сума: |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Обчисліть середнє значення газової сталої:
|
1 |
n |
|
|
B = |
∑Bi , |
(15.12) |
||
|
||||
|
n i=1 |
|
де n - кількість значень.
8. Обчислити середньоквадратичне відхилення:
S = |
∑n ( B − Bi )2 |
|
||||
i=1 |
|
(15.13) |
||||
n(n −1) |
||||||
|
|
|
||||
9. Обчисліть абсолютну похибку: |
|
|
|
|
||
B = tn,α |
S , |
(15.14) |
||||
де tn,α - коефіцієнт Стьюдента. |
|
|
|
|
||
10.Запишіть остаточний результат: |
|
|
|
|
||
B = B ± |
B |
(15.15) |
||||
11. Визначте відносну похибку розрахунку: |
|
|||||
ε = |
|
B |
100% |
(15.16) |
||
|
|
|||||
|
|
B |
|
|
60