Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лабораторки ФИЗИКА

.pdf
Скачиваний:
220
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
2.78 Mб
Скачать

де σ - коефіцієнт поверхневого натягу рідини, що залежить від природи рідини та її фізико-хімічних властивостей.

Додатковий молекулярний тиск P , що завжди направлений в середину поверхні кривизни рідини, можна розрахувати за формулою Лапласа:

 

1

 

1

 

 

 

P = σ

 

+

 

 

,

(13.2)

 

 

 

R1

 

R2

 

 

 

 

 

 

 

 

де R1 і R2 - радіуси кривизни двох довільних нормальних перетинів поверхні рідини.

Якщо поверхня рідини має сферичну форму, то R1 = R2 = R і тиск Лапласа:

P =

2σ

,

(13.3)

 

 

R

 

де R - радіус поверхні кривизни рідини, що має сферичну форму.

 

Оскільки U - подібна трубка має коліна різного діаметру, то за рахунок

цього в цих колінах поверхня рідини має кривизну різного радіусу, а, значить, різним буде й тиск Лапласа. За рахунок різниці тисків висоти стовпчиків рідини в трубці будуть різними, а різниця гідростатичних тисків рідини в колінах буде рівною різниці молекулярних тисків в цих колінах:

P = ρgh ,

(13.4)

де ρ - густина рідини; g - прискорення вільного падіння; h

- різниця

стовпчиків рідини в колінах трубки.

 

Нехтуючи тиском Лапласа в більшій трубці (що допустимо, оскільки кривизна поверхні рідини в капілярі набагато більша від кривизни поверхні

рідини в більшій трубці) можемо записати:

 

 

4σ

= ρgh ,

(13.5)

 

 

 

d

 

де d - діаметр капіляра.

 

Виразимо з (13.5) коефіцієнт поверхневого натяг рідини:

 

 

σ =

ρghd

 

(13.6)

 

 

4

 

 

51

Оскільки в лабораторній роботі з метою збільшення точності розрахунків вимірювання знімаються зі збільшеного зображення U - подібної трубки з водою і збільшеними виявляться як різниця висот h стовпчиків рідини в колінах трубки, так і діаметр капіляра, то ці величини необхідно розділити на коефіцієнт збільшення системи γ :

σ =

ρgHD

,

(13.7)

4γ 2

 

 

 

де H - різниця висот стовпчиків рідини в колінах трубки на зображенні; D - діаметр капіляра на зображені.

Коефіцієнт збільшення системи можна знайти, поділивши зовнішній

діаметр d2 товстої трубки на зображенні

на її реальний діаметр d1:

 

γ =

d

2

 

(13.8)

d1

 

 

Порядок виконання роботи

1.Закріпіть U - подібну трубку з водою на оптичній лаві та, з дозволу викладача, ввімкніть джерело світла.

2.Отримайте чітке зображення U - подібної трубки на екрані.

3.Виміряйте штангенциркулем фактичний зовнішній діаметр більшої трубки d1 та її діаметр d2 на зображенні.

4.За формулою (13.8) обчисліть збільшення γ оптичної системи.

5.Виміряйте на зображенні діаметр капіляра Di та різницю рівнів рідини Hi

втрубках.

6.Змінюючи кількість рідини в трубці, повторіть вимірювання Di та Hi ще не менше 4 разів.

7.За виразом (13.7) знайдіть значення коефіцієнта поверхневого натягу σi .

8.Результати вимірювань та обчислень занесіть до звітної таблиці 13.1.

52

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 13.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d1,

d2 ,

γ

Di ,

Hi ,

σi ,

 

σ σi

,

(σ σi )2 ,

м

м

м

м

Н•м

 

Н/м

Н22

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середнє:

 

 

 

Сума:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.Визначте середнє арифметичне значення коефіцієнту поверхневого натягу рідини:

 

 

 

 

 

 

 

1

n

 

 

 

 

 

 

 

σ

=

σi ,

(13.9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n i=1

 

 

 

де n - кількість значень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.Визначте середньоквадратичне відхилення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S =

 

n (σ

σi )2

 

 

 

i=1

 

 

(13.10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n(n 1)

 

16.Обчисліть абсолютну похибку:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ = tn,α

S ,

(13.11)

де tn,α

- коефіцієнт Стьюдента.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17.Запишіть остаточний результат:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ = σ ±

σ

(13.12)

18.Визначте відносну похибку розрахунків:

 

 

ε =

 

σ 100%

(13.13)

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

11.Розрахуйте відносно теоретичну похибку розрахунку:

 

 

δ =

 

 

σT

 

σ

 

 

 

100%,

(13.14)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σT

 

 

 

 

 

 

 

 

де σT

- теоретичне значення коефіцієнта поверхневого

натягу рідини

(табл. Д2).

53

12.Сформулюйте та запишіть висновок до роботи.

 

 

 

 

Контрольні запитання до лабораторної роботи № 13

 

Поверхневий шар рідини. Поверхневий натяг. Коефіцієнт поверхневого

натягу. Явища на межі рідини та твердого тіла. Змочування і незмочування,

крайовий кут. Формула Лапласа. Капілярні явища, їх роль у житті людини.

Виведення формули (13.7), як зміниться цей вираз, якщо враховувати тиск

Лапласа в обох колінах U -подібної трубки? Класифікація похибок.

 

 

Лабораторна робота №14

 

 

 

 

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ МЕТАЛУ

МЕТОДОМ НЕСТАЦІОНАРНОГО ТЕПЛОВОГО ПОТОКУ

 

Мета роботи: визначити коефіцієнт теплопровідності металу.

 

Обладнання: металева штаба з міді, електроплитка, термопари,

термометр, секундомір.

 

 

 

 

 

Опис лабораторної роботи

 

 

 

Лабораторна установка зображена на рис. 14.1. На штативі закріплена

металева штаба з міді (1). Лівий кінець штаби нагрівають з допомогою

електроплитки (2). На металевій штабі через кожні 10 см нанесені штрихи

для позначення перетинів

x1 ,

x2 , x3 , у

яких вимірюється

температура з

 

 

 

допомогою впаяних термопар

1

 

3

(3). Термопари

з`єднані

з

 

 

 

 

 

4

електричним термометром

(4)

x1

x2

x3

провідниками.

 

 

Час

 

 

 

 

 

 

 

 

вимірюється

 

ручним

2

 

 

секундоміром.

В

роботі

за

 

 

 

Рис. 14.1

 

 

опорний вважаємо перетин x2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При

виконанні

роботи

необхідно пам’ятати про те, що елементи електричної плитки та металева

штаба мають дуже високу температуру.

 

 

 

 

 

54

Короткі теоретичні відомості

Диференціальне рівняння температуропровідності для одновимірного

нестаціонарного теплового потоку:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α

d 2T

 

=

 

 

dT

,

 

 

 

 

(14.1)

 

 

 

 

 

 

dx2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

де α - коефіцієнт температуропровідності речовини; T - температура зразка

на відстані x через час t

після початку його нагрівання.

 

Користуючись формулами наближених розрахунків, маємо:

 

 

dT

 

 

 

T

 

 

T

T

x2,i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

x2,i+1

 

 

 

 

,

(14.2)

 

 

 

dt

 

 

t

 

 

 

ti+1 ti

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де i - порядковий номер вимірювання; Tx2,i

- температура у перетині x2 в

момент часу ti ; Tx2,i+1 - температура у перетині x2

 

в момент часу ti+1.

 

 

 

d 2T

 

Tx1

+ 2

Tx2

 

+

Tx3

,

(14.3)

 

 

 

dx2

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

 

3

 

 

 

де Tx1 , Tx2 , Tx3 - температури штаби в перетинах x1 , x2 та x3

відповідно.

Коефіцієнт температуропровідності:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α =

dT

 

 

 

 

d 2T

,

 

 

 

 

(14.4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

dx2

 

 

 

 

 

Враховуючи

співвідношення

 

 

 

 

 

 

між

коефіцієнтами

температуропровідності α і теплопровідності λ , питомою теплоємністю c

та густиною ρ речовини, можемо записати:

λ = αcρ

(14.5)

Порядок виконання роботи

1.Ввімкніть електроплитку і дайте їй прогрітися протягом 15 хв.

2.Увімкніть секундомір (t =0) та виміряйте температуру в перетині x2 .

3.Зачекайте 5 хв. та виміряйте температуру штаби в перетинах x1 , x2 та x3 .

4.Повторіть п. 3 не менше 5 разів.

5.За виразами (14.2), (14.3), (14.4) та (14.5) і згідно табл. Д2 розрахуйте шукані величини. Результати вимірювань та розрахунків занесіть до звітної таблиці 14.1.

55

Обробка результатів починається з другого досліду: i =2.

Таблиця 14.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dT

 

2

 

 

 

 

 

λ

 

λ λ

 

(

λ λi )2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

,

T

 

,

T

,

T

,

,

d

T

 

 

α

,

i

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

x1,i

 

x2,i

 

x3,i

 

dt

dx2

,

i

 

Вт

 

 

Вт

 

 

 

Вт 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

с

 

K

 

K

 

K

 

 

 

 

 

2

м /с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К/с

К/м

м К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м К

1 0

 

-

 

 

 

-

 

-

 

-

 

 

-

 

-

-

 

 

 

-

 

2300

3600

4900

5 1200

61500

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середнє:

 

Сума:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

Обчисліть середнє арифметичне значення коефіцієнту теплопровідності:

 

 

 

 

 

 

 

1

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λ

=

λi ,

(14.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n i=1

 

 

 

 

 

де n - кількість значень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

Обчисліть середньоквадратичне відхилення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S =

 

n ( λ λi )2

 

 

 

 

i=1

 

 

 

(14.7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n(n 1)

 

 

8. Обчисліть абсолютну похибку:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λ = tn,α

S ,

(14.8)

де tn,α - коефіцієнт Стьюдента.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.

Запишіть остаточний результат:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λ = λ ±

λ

(14.9)

10.Обчисліть відносну похибку розрахунку:

 

 

 

ε =

 

λ 100%

(14.10)

 

 

 

 

 

 

λ

 

 

 

 

 

11.Обчисліть відносно теоретичну похибку розрахунку:

 

 

 

δ =

 

 

λT

 

λ

 

 

100% ,

(14.11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

λT

 

 

 

 

 

де λT - теоретичне значення коефіцієнту теплопровідності (табл. Д2)

56

12.Сформулюйте та запишіть висновок.

 

 

 

 

 

 

Контрольні запитання до лабораторної роботи № 14

 

 

Явища переносу. Рівняння теплопровідності. Градієнт температури.

Коефіцієнт теплопровідності. Обчислення похибок при непрямих

вимірюваннях.

 

 

 

 

 

 

 

Лабораторна робота №15

 

 

 

 

ВИЗНАЧЕННЯ ГАЗОВОЇ СТАЛОЇ ПОВІТРЯ

 

 

Мета роботи: дослідити

закон

Клапейрона

та

експериментально

визначити газову сталу для повітря.

 

 

 

 

Обладнання: балон з повітрям, манометр, барометр, термопара,

електропіч, термометр.

 

 

 

 

 

Опис лабораторної установки

 

 

 

 

Лабораторна установка складається з металевого балону (1) об’ємом

V0 , у якому знаходиться постійна маса m повітря. Балон з’єднано гумовою

2

 

 

трубкою

(2)

 

з

 

 

манометром (3), який

 

 

 

 

1

 

використовується

для

3

 

 

 

 

 

 

 

 

вимірювання

зміни

 

 

 

h

5

 

тиску та об’єму повітря

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

у

балоні.

Балон

з

 

 

 

 

 

 

повітрям

нагрівається

 

 

 

електроплиткою

(4).

 

4

 

Температура повітря

в

Рис. 15.1

 

балоні

вимірюється

термопарою (5), що з’єднана з гальванометром (6).

 

 

 

 

 

57

Короткі теоретичні відомості

В термодинаміці стан довільної маси газу визначається трьома

термодинамічними параметрами: тиском P , об’ємом V та температурою T . Зв’язок між цими параметрами описується рівнянням Клапейрона:

 

PV

= Bm

(15.1)

 

 

 

T

 

де B - газова стала (різна для різних газів); m - маса газу.

 

Об’єднавши рівняння Клапейрона з законом Авогадро, за яким при

нормальному тиску та температурі об'єм одного моль будь-якого газу дорівнює 22,4·10-3 м3, отримаємо рівняння Менделеєва-Клапейрона:

PV =

m

RT

(15.2)

 

 

 

 

де - молярна маса газу; R молярна газова стала; m = ρV - маса газу, що міститься в об’ємі V при густині ρ .

Газова стала B чисельно дорівнює роботі по розширенню одного моль

ідеального газу в разі нагрівання його на 1 К при постійному тиску.

 

Розв’язавши систему рівнянь (15.1) та (15.2), одержимо:

 

B =

R

 

(15.3)

 

 

 

Покази гальванометра визначають температуру повітря у балоні за шкалою Цельсія:

t = kc + t0

(15.4)

де c =6,7°C - ціна однієї поділки гальванометра; k - число поділок на шкалі,

що їх показує гальванометр; t0 - кімнатна температура.

 

Абсолютна температура газу в балоні (за шкалою Кельвіна):

 

T = 273 + t

(15.5)

У випадку підвищення температури, тиск повітря у балоні підвищується, що призводить до зміни рівнів води у трубках манометру. Зміна об’єму повітря V у балоні може бути визначена за різницею рівнів води h у манометрі:

58

 

V =

S

h

 

 

2

 

 

 

 

 

де S = πd 2

- площа поперечного перерізу трубки манометру; d

4

 

 

 

 

трубки манометру.

 

 

Отже, повний об’єм нагрітого повітря:

 

V = V0 +

V

(15.6)

- діаметр

(15.7)

де V

πD2 H - об’єм балону; D - діаметр балону; H - висота балону.

 

0

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміна тиску повітря у балоні:

 

 

 

P = ρg

h

(15.8)

де g – прискорення вільного падіння на Землі.

 

 

Тиск нагрітого у балоні повітря:

 

 

 

P = P0 +

P

(15.9)

де P0 - атмосферний тиск.

 

 

 

Масу повітря в балоні знайдемо за наступним виразом:

 

 

m = ρV0

 

(15.10)

 

Газова стала (15.1):

 

 

 

B =

PV

 

 

(15.11)

 

mT

 

 

 

 

 

Порядок виконання роботи

1.З допомогою барометра визначте атмосферний тиск та за термометром запишіть температуру в аудиторії:

P0 =

t0 =

2.Виміряйте діаметр d трубки манометру та діаметр D балону, розрахуйте площу поперечного перерізу трубки і об’єм балону:

d =

S =

D =

V0 =

3. Розрахувати масу повітря в балоні (15.10):

m0 =

59

4. З дозволу викладача увімкніть піч.

5. По мірі нагрівання газу запишіть до звітної таблиці різницю рівнів hi

води в манометрі при зміни температури ti (i - порядковий номер виміру).

6.У відповідності з отриманими даними за формулами (15.5) - (15.11) розрахуйте шукані величини, результати занесіть до звітної таблиці 15.1.

Таблиця 15.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B ,

 

B ,

 

 

Bi2 ,

 

 

ti ,

Ti ,

hi ,

Pi ,

Pi ,

Vi ,

Vi ,

 

i

 

i

 

 

 

 

 

 

Дж

 

Дж

 

 

Дж

2

 

 

 

 

 

 

3

 

3

 

 

 

 

 

°C

К

м

Па

Па

м

 

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кг К

 

кг К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кг К

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середнє:

 

 

 

 

Сума:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Обчисліть середнє значення газової сталої:

 

1

n

 

B =

Bi ,

(15.12)

 

 

n i=1

 

де n - кількість значень.

8. Обчислити середньоквадратичне відхилення:

S =

n ( B Bi )2

 

i=1

 

(15.13)

n(n 1)

 

 

 

9. Обчисліть абсолютну похибку:

 

 

 

 

B = tn,α

S ,

(15.14)

де tn,α - коефіцієнт Стьюдента.

 

 

 

 

10.Запишіть остаточний результат:

 

 

 

 

B = B ±

B

(15.15)

11. Визначте відносну похибку розрахунку:

 

ε =

 

B

100%

(15.16)

 

 

 

 

B

 

 

60