- •Графічно-розрахункова робота
- •«Оцінка стійкості роботи цеху до дії вражаючих чинників ядерного вибуху»
- •Розділ 1
- •Розділ 2 I. Оцінка стійкості цеху до дії вражаючих чинників ядерного вибуху
- •II. Оцінка стійкості об’єкта до впливу світлового випромінювання ядерного вибуху
- •Відомість 1 . Стійкості цеху до впливу світлового випромінювання
- •III. Оцінка стійкості об’єкта до радіоактивного ураження
- •Пропозиції щодо підвищення стійкості:
- •Список використаної літератури
III. Оцінка стійкості об’єкта до радіоактивного ураження
Будівля цеху з цегли. Максимальна тривалість робочої зміни 12 год.
Дуст.=50р
Рівень радіації на початок утворення радіоактивного зараження (6 год. після вибуху) дорівнює 66 Р/год.
Коефіцієнт послаблення:
Кам`яних будівель Кпосл.=10
ПРУ Кпосл.=50-100
Значення рівня радіації на об'єкті на 1 годину після вибуху Р=8,59*66= 566.94Р/год.
Визначаємо режим виробничої діяльності в умова радиактивного ураження.
Відповідно коеф. ослаблення(Кам`яних будівель 10;ПРУ 50-100) і рівню радіації через одну годину після вибуху (566.94 Р/год.)вибираємо режим захисту 5-В-4.Заповнюємо таблицю.
Відомість 2. Режим продуктивної діяльності цеху в умовах радіоактивного зараження місцевості
Типо вий номер режи му |
Рівень радіації на 1 год. після вибух, Р/год. |
Режим захисту для умов |
Загальна трива лість дотримання режиму захисту, діб |
Послідовність спостереження режиму захисту | |||
кам'яні будівлі |
ПРУ |
Довготривалість перебуван- ня в сховищі (час зупинення роботи об’єкта), діб |
Довготривалість перебу вання об’єкта з використан ням для відпочинку захисної споруди, діб |
Довготривалість роботи об’єкта з обмежен ням перебу вання людей на відкритій місцевості протягом доби до 1 – 2 год,діб
| |||
5-В-4 |
566.94 |
10 |
50-100
|
45 |
3 |
5 |
37 |
Таким чином об’єкт може опинитися в зоні «В» радіоактивного ураження. Оптимальний режим роботи по типовим режимам радіаційного захисту: 5-В-4.
3. Визначається межа стійкості цеху та сховища в цілому в умовах радіоактивного ураження:
∆Plimцеху= (Дуст х Кпосл) / (5 х (tн-0,2 – tk-0,2))
∆Plimцеху = (100 х 10) / (5 х ( 6-0,2 - 18-0,2))= 1449,3 р/год.
де Дуст – допустима доза випромінювання;
tн- час утворення радіоактивного ураження;
tk- загальна тривалість знаходження в захисних спорудах (6+12=18 год для цеху)
∆Plimпру= (Дуст х Кпосл) / (5 х (tн-0,2 – tk-0,2))
∆Plimпру= (100 х 50) / (5 х ( 6-0,2 - 18-0,2))=7246,4р/год.
4. Аналіз стійкості цеху та ПРУ в цілому до радіоактивного ураження дозволяє зробити висновок:
∆Plimцеху =1449,3 > ∆Pн =566,94- цех стійкий до радіоактивного ураження;
∆Plimпру = 7246,4р > ∆Pн = 566,94 - цех стійкий до радіоактивного ураження.
Пропозиції щодо підвищення стійкості:
На підприємствах, виробнича діяльність яких у військовий час може продовжуватись в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження, проводиться герметизація основних виробничих будівель і споруд, шляхом влаштування тамбурів, герметизації дверей, віконних прорізів і прорізів технічних магістралей. Прорізи, не обов’язкові для нормальної експлуатації обладнання, можуть закладатись цеглою. В системі припливно-витяжної вентиляції встановлюються фільтри і герметичні засувки. Підготовлюються пристрої для знезараження води, яка надходить на господарські, дегазуючі і дезінфікуючі потреби. Створюються запаси господарських, дегазуючих і дезінфікуючих речовин, підготовлюються технічні засоби для їх застосування.
Розробляються можливі режими захисту робочих і службових в умовах радіоактивного зараження. Весь виробничий персонал забезпечується засобами індивідуального захисту.