Нормативне забезпечення

1. ГОСТ 20910-90. Бетоны жаростойкие. Технические условия.

17.1 Визначення середньої густини

Матеріали: для виготовлення зразків жаростійкого бетону беруть матеріали згідно з табл. 17.1, перераховані на 1 лабораторний заміс.

Прилади: форма металева з розмірами 7,07х7,07х7,07 см; кельма металева; ваги лабораторні з похибкою зважування до 10 г; камера нормально-вологого твердіння; віброплощадка (частота обертів – 3000 об/хв. амплітуда коливань – 0,35 мм); лінійка металева; металева посудина для приготування розчинів та бетонної суміші; шафа сушильна; піч муфельна; гідравлічний прес, прилад для визначення усадки з індикатором годинникового типу.

Порядок виконання роботи

Перед початком виготовлення зразків закріплюють на віброплощадку підготовлені металеві форми. Компоненти жаростійкого бетону, склади якого наведені в таблиці 17.1, зважують з точністю до 10 г і висипають у посудину в такому порядку: спочатку дрібний та крупний заповнювачі, ретельно перемішують протягом 2-3 хвилин, потім додають в’яжучу речовину та тонкомелену добавку і теж перемішують до утворення однорідної суміші.

Таблиця 17.1

Склади жаростійких бетонів (витрати кг/м3)

Вихідні матеріали	В’яжуча речовина
	на рідинному склі	на портланд-цементі	на глинозе-мистому цементі
Рідинне скло, г/см3;	380 0,56*	-	-
Отверджувач Na2SiF6	38 0,04*	-	-
Тонкомелена шамотна добавка	400 0,42*	150 0,22*	-
Портландцемент	-	400 0,59*	-
Глиноземистий цемент	-	-	420 0,02*

Закінчення табл. 17.1

Вихідні матеріали	В’яжуча речовина
	на рідинному склі	на портланд-цементі	на глинозе-мистому цементі
Шамотний заповнювач: фракція 0-5 мм (дрібний) фракція 5-20 мм (крупний)	890 1,25* 750 1,05*	920 1,30* 730 1,02*	920 1,30* 730 1,02*
Вода	-	190…220 0,28…0,33*	210-245 0,31…0,36*

*Примітка: в знаменнику наведені витрати матеріалів на лабораторний заміс

При застосуванні в якості отверджувача рідинного скла кремнефториду натрію Na₂SiF₆ рідину необхідно ретельно перемішувати до отримання однорідної суміші. Суху суміш в’яжучої речовини змішують з розчинною частиною – водою або рідинним склом. Для цього в сухій суміші роблять заглиблення і заливають рідину, витримують протягом 30 с для її повного всмоктування. Отриману суміш перемішують до досягнення однорідної консистенції.

Попередньо змащену металеву форму заповнюють бетонною сумішшю з невеликим надлишком, включають віброплощадку і формують зразки, додаючи за необхідності суміш. Надлишок суміші знімають металевим ножем. Відформовані зразки витримують у формах певний час залежно від використаного типу в’яжучого (повітряного чи гідравлічного типу). Для набору марочної міцності жаростійкий бетон на рідинному склі витримують у повітряно-сухих умовах (t=18+2^oC, W<45%) протягом 3 діб; бетон на гідравлічній в’яжучій речовині – у нормально-вологих умовах (t=18+2^oC, W=90-100%), на основі портландцементу – 7 діб, на основі глиноземистого цементу – 3 доби.

Після набору марочної міцності зразки зважують і визначають середню густину згідно з методикою, наведеною в лабораторній роботі №1. Результати заносять до таблиці 17.2.

Таблиця 17.2