Тема 7. Обробка на шліфувальних верстатах

Спочатку уясніть сутність і види шліфування.

У металообробці застосовуються різні види шліфування: зовнішнє кругле, внутрішнє кругле, плоске, безцентрове зовнішнє й ін. Відповідно до цього шліфувати можна циліндричні, плоскі, конічні і фасонні поверхні деталей, виготовлених як із м’яких, так і із самих твердих металів і сплавів.

Необхідно засвоїти, що шліфування є остаточним видом обробки деталей, призначеним для одержання необхідної точності і чистоти їхніх робочих поверхонь. Точність і шорсткість, одержувані шліфуванням.

Інструментом при шліфуванні служать шліфувальні круги, що класифікуються за формою і розмірами, видам абразивного матеріалу, розмірами зерна, видами зв’язки, твердості і структурою.

Треба знати, за якими ознаками варто вибирати зернистість і твердість кола в залежності від виробу, що шліфується, як вибирати режими різання: подачу, глибину і швидкість різання.

Література: [1, с.297-301]; [2, с.429-440]; [3, с.396-406]; [6, с. 197-210].

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає сутність шліфування?

2. Яке призначення шліфування?

3. Які основні види шліфування застосовуються в металообробці?

4. Які кола використовуються для шліфування м’яких і твердих металів?

5. Як класифікуються шліфувальні кола за різними ознаками?

6. Які поверхні оброблюються шліфуванням?

7. Яка точність і шорсткість досягаються при шліфуванні?

Тема 8. Електрофізичні й електрохімічні способи обробки металів і сплавів

Вивчите принципи електроіскрової, анодно-механічної й ультразвукової обробки металів, оброблювані матеріали, режими обробки, улаштування відповідних верстатів і правила безпеки робіт на них.

Література: [1, с.301-305]; [2, с.440-453]; [3,с.418-426]; [6, с. 227-234].

Запитання для самоперевірки

1. На якому явищі засновані електрофізичні й електрохімічні методи обробки металів.

2. Який принцип покладений в основу електроіскрової, анодно-механічної обробки металів? Яке призначення цих методів обробки?

5. Індивідуальне завдання (контрольна робота)

5.1. Вказівки по виконанню індивідуального завдання

Студент заочної форми навчання повинен виконати контрольну роботу, що складається з 4-х запитань.

Вимоги щодо виконання контрольної роботи такі:

1. Роботу необхідно представляти на листах формату А4, де на обкладинці повинні бути указані прізвище, ініціали, спеціальність, шифр (номер залікової книжки), найменування дисципліни, номери питань контрольної роботи. Бажано готувати роботу в роздрукованому вигляді після комп’ютерного набору.

2. На кожнім листі зошита необхідно залишати поля для зауважень викладача, що перевіряє роботу.

3. Оформлення відповідей необхідно починати з подання умови питання. Відповіді варто давати в тій послідовності, у якій поставлені контрольні завдання.

4. Виконання графіків, діаграм, рисунків повинне бути акуратним і відповідати встановленим стандартам. Роботи, підготовлені недбало не розглядаються.

5. Відповіді повинні бути конкретними, чіткими, вичерпними і, по можливості, короткими, причому стислість відповіді не повинна бути на перешкоді її ясності.

6. Якщо студент утрудняється відповісти на яке-небудь питання, він повинен звернутися за консультацієй до викладача. (кімн. №211).

7. При виконанні роботи необхідно посилатися на літературні джерела, назви яких варто вказати наприкінці роботи.

Робота, що не задовольняє вищевказаним вимогам, не допускається до захисту і потребує доробки, про що вказується в рецензії.

Контрольні завдання дані в 50 варіантах. Студентом вибирається варіант по останнім двом цифрам шифру.

Підготовлену контрольну роботу необхідно здати секретарю кафедри основ професійного навчання в кімн. 211.

Через визначений термін студент отримує під розпис в кімн. 211 перевірену контрольну роботу з рецензією. Необхідність доробки роботи фіксується в рецензії в вигляді конкретних зауважень. Студент виправляє недоліки роботи, працюючи над зауваженнями. В подальшому, після доробки, студент не здає роботу на кафедру, а особисто показує виправлення і доробки викладачу. Після цього контрольну роботу необхідно захистити.