Тема №7. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях.

Під надзвичайною ситуацією розуміють порушення нормальних умов життя і діяльності людей, об'єктів або територій унаслідок аварій, катастроф, стихійних лих або інших чинників, що спричинили або можуть спричинити загибель людей та значні матеріальні втрати.

За масштабами надзвичайні ситуації поділяють на:

— загальнодержавного рівня;

— регіонального рівня;

— місцевого рівня;

— об'єктового рівня.

Залежно від причин виникнення, фізичної сутності та впливу на навколишнє середовище надзвичайні ситуації бувають природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.

На території України джерелами таких надзвичайних ситуацій переважно бувають стихійні лиха, порушення технологічних процесів, вихід їх з під контролю людей тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру

До небезпек воєнного характеру відносять збройні конфлікти, війни.

За статистикою внаслідок воєнних конфліктів страждає, здебільшого, мирне населення, збільшується кількість біженців. За даними ООН, їх кількість на планеті перевищує 30 млн. осіб, і цей показник зростає. Треба зазначити, що воєнні конфлікти за теперішніх умов можуть спричинити набагато більших втрат серед населення, різні зміни умов його життєдіяльності, значне падіння рівня виробництва. Свідченням цього є військові конфлікти і війни, що відбулися на території колишньої Югославії, Чечні, Афганістану, Іраку.

Сучасні військові засоби ураження та наслідки їхнього застосування:

Ядерною зброєю називається зброя, ураження якою зумовлюється внутрішньоядерною енергією, що виділяється в результаті вибухових процесів поділу чи з'єднання (синтезу) ядер хімічних елементів. Сюди відносять різні ядерні боєприпаси, засоби доставки до цілей та засоби управління.

Ядерна зброя характеризується такими властивостями:

— раптовість та значний радіус ураження;

— велика руйнівна сила;

— масовість та комбінований характер ураження людей і техніки;

— негативний морально-психологічний вплив на людей.

Вибух ядерного боєприпасу супроводжується такими уражаючими факторами:

— ударна хвиля;

— світлове випромінювання;

— проникаюча радіація;

— радіаційне зараження місцевості.

Хімічна зброя — один з видів зброї масового ураження, дія якого ґрунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин.

До бойових токсичних хімічних речовин відносять отруйні речовини і токсини, що уражають людей, тварин та рослинний світ. Хімічній зброї характерні такі бойові властивості:

— висока токсичність отруйних речовин та токсинів, що спричиняє тяжкі та смертельні ураження;

— здатність отруйних речовин і токсинів проникати у приміщення, споруди, сховища та уражувати в них усе живе;

— тривала уражаюча дія отруйних речовин, які можуть довго зберігати свої якості у повітрі, на місцевості та ін.;

- біохімічний механізм уражаючої дії на живий організм;

— труднощі з визначенням факту застосування ворогом хімічної зброї та визначення типу отруйних речовин;

— необхідність використання для захисту від ураження отруйними речовинами та проведення комплексу заходів щодо ліквідації наслідків застосування хімічної зброї (хімічна розвідка, індивідуальний та колективний захист, санітарна обробка, антидоти тощо)

Біологічна зброя — це боєприпаси й прилади із засобами доставки, уражуюча дія яких ґрунтується на використанні інфекційних властивостей біологічних речовин.

До біологічних речовин — збудників інфекційних хвороб — відносять різні мікроорганізми: бактерії, віруси, грибки. Як один з методів досягнення військового успіху патогенні мікроорганізми використовували в далекому історичному минулому.

Характерні властивості бактеріологічної зброї:

— висока ефективність;

— здатність викликати захворювання не тільки в момент її застосування, а й у результаті контакту здорової людини з хворою людиною або зараженими предметами;

— тривала дія бактеріологічної зброї зумовлена можливістю тривалого збереження деяких збудників захворювання в зовнішньому середовищі;

— наявність прихованого (інкубаційного) періоду його дії, тобто часу з моменту зараження до прояву захворювання. Наприклад, інкубаційний період при чумі — від однієї до трьох діб, при ботулізмі — 12—36 год.;

— труднощі з визначенням окремих видів збудників;

— здатність бактеріологічної зброї проникати в негерметизовані приміщення, інженерні споруди.

Звичайні військові засоби ураження

У воєнних конфліктах у першу чергу застосовують звичайні засоби ураження, до яких належать: авіаційні бомби, артилерійські снаряди, ракети, міни, торпеди тощо. Внаслідок особливої конструкції і високої точності попадання в ціль, сучасні звичайні засоби ураження мають підвищену руйнівну дію, яка є близькою до ядерних боєприпасів малої потужності.

Основні заходи щодо забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях:

— повідомлення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійне його інформування про наявні обставини;

— навчання населення застосуванню засобів індивідуального захисту і діям у надзвичайних ситуаціях;

— укриття людей у сховищах, медичний, радіаційний та хімічний захист, евакуація з небезпечних районів;

— спостереження та контроль за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними, сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами;

— організація і проведення рятувальних та інших робіт у районах лиха й осередках ураження.

Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту поділяють на засоби індивідуального захисту органів дихання та засоби індивідуального захисту шкіри.

За принципом захисної дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяють на фільтруючі та ізолюючі.

До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу відносять фільтруючі протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки.