Тема 16.Філософія майбутнього План семінару

1. Соціальне передбачення, його сутність та основні типи.

2. Поняття соціального прогнозування, його типи, методи та функції.

3. Глобальність як сутнісна ознака сучасної цивілізації. Сутність, походження та основні типи глобальних проблем.

4. Майбутнє як філософська проблема. Поняття футурології. Основні футурологічні концепції сучасності.

Теми рефератів

1. Суспільна природа передбачення.

2. Глобалізація суспільних відносин і планетарної свідомості, їхні позитивні та негативні наслідки, їхні основні домінанти.

3. Філософський синтез сучасного наукового знання та його культурно-гуманістичних вимірів.

4. Філософське осмислення протиріч між науково-технічним і соціальним прогресом, кризових явищ та цінностей техногенної цивілізації.

5. Інтелектуально-особистісні якості і здібності людини як головна рушійна сила сучасної цивілізації.

6. Людство як світова соціальна спільнота, його спільна доля.

7. Природно-суспільна цінність життя, його збереження та відтворення – основне завдання сучасної цивілізації.

Література

Основна: 36; 40 с.487-492; 63

Додаткова: 24; 41; 50

Програмні питання для підготовки до іспиту з курсу “Філософія”

1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості.

2. Філософія як теоретичне світоглядне знання. Предмет, структура та основні функції філософії.

3. Основні способи філософствування (метафізика і діалектика). Історичні форми діалектики.

4. Світ філософських роздумів: людина і світ; мислення і буття. Основне питання філософії, його дві сторони та їх рішення.

5. Міфоепічні засади філософії. Сутність та характерні риси основних етапів становлення та розвитку світової філософії.

6. Давньоіндійська філософія. Вчення джайнізму та буддизму. Філософські системи індуїзму.

7. Філософія Стародавнього Китаю. Даосизм. Конфуціанство. Моїзм. Легізм. Стихійна діалектика та матеріалізм.

8. Філософія Античності. Мілетська школа, натурфілософія Геракліта, атомізм Демокріта.

9. Суб’єктивна діалектика Сократа. Онтологічні та гносеологічні проблеми філософії Платона. Філософська система Аристотеля.

11. Антична філософія Риму (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм). Тит Лукрецій Кар, Сенека.

12. Особливості формування Середньовічної філософської думки. Схоластика як особливий тип культури. Полеміка номіналізму та реалізму. Філософія Х.Аквінського (томізм).

1. Філософія епохи Відродження. Антропоцентризм, гуманізм та геліоцентризм. Філософія та науково-експериментальне вивчення природи (Дж. Бруно, Г.Галілей, М.Коперник, Леонардо да Вінчі).

2. Філософська парадигма Нового часу. Матеріалістичний емпіризм Ф.Бекона. Матеріалізм, метафізика, механіцизм Т.Гоббса.

3. Раціоналізм, дуалізм, вчення про метод Р.Декарта. Пантеїзм Б.Спінози.

4. Сенсуалізм, емпіризм, вчення про первинні та вторинні якості Д.Локка.

5. Раціоналізм та монадологія Г.В.Лейбніца.

6. Суб’єктивний ідеалізм Дж.Берклі та Д.Юма.

7. Епоха Просвітництва: соціальні і духовні основи. Проблема людини та прогресу людського розуму у філософії французьких, німецьких та англійських просвітників.

8. Німецька класична філософія. І.Кант: метафізика, критицизм, агностицизм, апріоризм та категоричний імператив. Космогонічна гіпотеза І.Канта.

9. Філософія абсолютної ідеї Г.В.Ф.Гегеля. Суперечність його методу та системи.

10. Філософія Л.Фейєрбаха: антропологізм, сенсуалізм, атеїзм.

11. Філософські погляди К.Маркса, Ф.Енгельса: матеріалізм, діалектика, соціальна філософія, теорія пізнання. Розвиток філософії марксизму В.І.Леніним.

12. Особливості формування філософської думки Київської Русі. Києво-Могилянська академія, її вплив на філософську думку українського та інших народів. Онтологія та кордоцентризм Г.Сковороди. Вчення про „сродну” працю.

13. Кордіогносія П.Юркевича. Філософські ідеї в творчості І.Франка. Формування Київської філософської школи.

14. Філософська думка Росії ХІХ – початку ХХ століття (західники та слов’янофіли). Релігійна філософія.

15. Християнський екзистенціалізм Л.Шестова та М.Бердяєва.

16. “Філософія життя” як антитеза раціоналістичній традиції (волюнтаризм А.Шопенгауера; проблема „надлюдини” в філософії Ф.Ніцше; психоаналіз З.Фрейда)

17. Екзистенціалізм, його сутність та особливості (екзистенціалізм М.Гайдеггера; „Філософія існування” К. Яс перса; ”Екзистенція свободи” Ж.-П.Сартра; Філософія „абсурду” А.Камю).

18. Герменевтика як новий спосіб філософського тлумачення та інтерпретації дійсності. Її сутність та методи.

19. Релігійна філософія сучасності: неотомізм; еволюціонізм Тейяра де Шардена.

20. Поняття філософської антропології. Співвідношення біологічного та соціального в людині. Трудова концепція антропосоціогенезу Ф.Енгельса. Існування і сутність людини.

21. Людина і особистість. Філософія особистості. Типи особистості. Свобода та відповідальність особистості.

22. Соціальна та біологічна тривалість людського життя, його самоцінність і сенс. Проблема життя та смерті людини, феномен безсмертя, щастя й доля людини.

23. Онтологія як філософська дисципліна. Типи онтології: реалізм (матеріалізм), ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Поняття „буття”. Основні форми буття.

24. Проблема субстанції в філософії. Поняття матерії, його історико-філософський генезис. Сучасна наука про будову матерії, її основні форми та рівні системної організації .

25. Поняття руху. Об’єктивність, абсолютність і відносність руху. Рух та розвиток. Основні форми руху матерії, їх специфіка та взаємозв’язок.

26. Концепції простору і часу в філософії і науці. Специфіка просторово-часових відношень у природних та соціальних процесах. Методологічне значення поняття матерії, руху, простору та часу для пізнання природи, суспільства і практичної діяльності людей.

27. Поняття відображення. Відображення як фундаментальна здатність матеріальних систем. Еволюція форм відображення у живій природі.

28. Поняття свідомості, її соціальна природа. Структура, форми та основні функції свідомості. Свідомість і мислення. Свідомість і самосвідомість.

29. Свідомість – найвищий рівень психічної активності людини як соціальної істоти. Основні концепції свідомості в історії філософії і в сучасній філософській думці.

30. Суспільна свідомість; ознаки її відносної самостійності по відношенню до суспільного буття. Основні форми суспільної свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість, їх історичний розвиток та діалектичний взаємозв’язок.

31. Поняття гносеології. Сутність та структура пізнавального процесу. Суб`єкт та об`єкт пізнання. Чуттєва та раціональна сторони пізнання, їх форми та взаємозв`язок.

32. Поняття “істина” та „заблудження”. Об`єктивність та конкретність істини. Діалектика абсолютної та відносної істини.

33. Поняття практики, її гносеологічний статус. Форми, структура та основні функції.

34. Поняття наукового методу. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання, їх основні методи.

35. Форми знання: науковий факт, проблема, гіпотеза, ідея, теорія. Сутність та структура наукової теорії.

36. Поняття розвитку. Метафізична і діалектична концепції розвитку.

37. Поняття метафізики. Метафізичні образи розвитку:релятивізм, еклектика, софістика, скептицизм та догматизм.

38. Поняття діалектики, її сутність та структура (принципи, закони та категорії). Об’єктивна і суб’єктивна діалектика.

39. Закон єдності та боротьби протилежностей – суть, ядро діалектики; протиріччя як джерело руху і розвитку; види протиріч.

40. Закон взаємопереходу кількісних та якісних змін; категорії якості, кількості, міри; стрибок та його види.

41. Закон заперечення заперечення; діалектичне та метафізичне розуміння заперечення.

42. Поняття суспільства. Основні концепції суспільства у філософії.

43. Суспільство як соціальна та інституціональна система. Основні сфери життєдіяльності людей в суспільстві. Суспільні відносини та їх структура.

44. Поняття суспільного буття та суспільної свідомості. Суспільство як система форм суспільної свідомості. Суспільна психологія та ідеологія.

45. Діяльність як спосіб існування та розвитку людини і суспільства. Основні типи та форми діяльності.

46. Поняття „цінність”. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Структура цінностей.

47. Класифікація цінностей. Базові та загальнолюдські цінності людського буття.

48. Цінності як ядро духовного світу людини. Поняття про духовну досконалість. Потреба людини в ідеалі. Ідеал та утопія. Провідні ціннісні орієнтації людства у ХХІ столітті.

49. Філософія як методологічна основа економічного управління та господарювання. Суб’єктна сутність економіки. Мотивація економічної діяльності як філософський феномен. Поняття економічної ідеології, економічної психології та економічної етики.

50. Поняття ринку. Основні моделі та протиріччя поведінки людини в умовах ринкових відносин. Детермінація економічних відносин та економічної поведінки формами індивідуально-суспільної свідомості.

51. Практична філософія підприємця. Конкуренція як форма вирішення протиріч між людьми в процесі підприємницької діяльності. Менеджмент і маркетинг як специфічні форми підприємницької діяльності.

52. Поняття культури. Культура як засіб та форма об`єктивації людської свідомості. Матеріальна і духовна сторони культури. Предметна та особистісна форми існування культури. Соціальні функції культури.

53. Культура як втілення сутнісних сил людини, як міра розвитку особистості. Індивід як об’єкт культури. Особистість як суб’єкт культурної діяльності. Зовнішня та внутрішня культура особистості. Ідеал культурної людини.

54. Конкретно-історичні форми існування культури. Рівноправність та діалог культур. Спадкоємність та новаторство у розвитку культури. Класове, національне та загальнолюдське в культурі.

55. Поняття релігії та її елементи. Релігійні вірування як основний об’єкт філософського вивчення релігії. Гносеологічні, соціально-економічні, та психологічні корені релігії.

56. Матеріалістичні теорії походження та функціонування релігії. Теологічні та ідеалістичні пояснення релігії.

57. Поняття „наука”. Соціокультурні передумови становлення науки, її генезис та основні етапи розвитку. Структура сучасної науки та її функції.

58. Наукові революції як перебудова підстав науки. Проблема типології наукових революцій. Традиції та новації в динаміці науки.

59. Наука як соціальний інститут суспільства та її місце в системі соціальних цінностей. Етика науки та соціальна відповідальність вченого. Наука й влада.

60. Поняття філософії історії. Її предмет і проблематика. Особливості марксистської філософії історії. Сутність матеріалістичного розуміння історії

61. Джерела, рушійні сили та типологія історичного процесу.

62. Сучасні концепції історичного розвитку (Д.Белл, У.Ростоу, А. Тойнбі, А.Тоффлер).

63. Необхідність та випадковість, стихійне та свідоме в історичному процесі. Свобода та відповідальність в історії.

64. Поняття цивілізації, різноманітність підходів до її визначення. Основні ознаки цивілізації та критерії визначення її типів. Історичні типи цивілізацій.

65. Сучасна світова цивілізація, її характерні особливості і протиріччя. Проблема формаційного та цивілізаційного підходів до розвитку сучасного людства. Інформаційне суспільство.

66. Поняття суспільного прогресу, його сутність та проблема пошуку об’єктивних критеріїв. Історичні типи суспільного прогресу. Місце та роль України в сучасному цивілізаційному процесі.

81.Соціальне передбачення, його сутність та основні типи.

82. Поняття соціального прогнозування, його типи, методи та функції.

83.Глобальність як сутнісна ознака сучасної цивілізації. Сутність, походження та основні типи глобальних проблем.

84. Майбутнє як філософська проблема. Поняття футурології. Основні футурологічні концепції сучасності