Іі. Контроль та критерії оцінювання знань студентів

У Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ запроваджується система комплексної діагностики знань студентів, метою якої є:

• підвищення зацікавленості студентів у вивченні навчального матеріалу;

• стимулювання систематичної самостійної роботи студентів;

• підвищення обєктивності оцінювання їніх знань;

• виявлення та розвиток творчих здібностей кожної особистості;

• запровадження здорової конкуренції в навчанні.

Форми контролю знань студентів:

1. поточний;

2. модульний (рубіжний) контроль.

3. підсумковий;

Поточний контрользнань студентів усіх форм навчання формує підсумкову оцінку студента з дисципліни «Філософія». Поточний контроль здійснюється під час кожного семінарського заняття. Він спрямований на оцінювання:

• теоретичної підготовленості студента до проведення занять із зазначеної теми;

• виступу на семінарських заняттях.

Максимальна сума балів поточного контролю, яку може набрати студент -60 балів.

Завдання поточного контролю спрямовані на допомогу студентам організувати свою роботу, навчити самостійно, відповідально й систематично вивчати навчальні дисципліни з метою:

1) виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, який вивчається;

2) визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їхнього усунення;

3) виявити міру відповідальності АП студентів і сумлінність їх ставлення до роботи, встановити причини, що перешкоджають успішному навчанні студентів;

4) виявити рівень опанування навичок самостійної роботи й окреслити шляхи та засоби їхнього розвитку;

5) стимулювати інтерес студентів до змісту дисциплін і їхню пізнавальну активність.

За кожним елементом змістовного модуля, передбаченого робочою програмою, обов'язкова певна форма поточного оцінювання знань. Такими формами можуть бути:

• письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу та семінарських занять) - (кр);

• комп’ютерне тестування знань студентів з певного розділу (теми) або з певних окремих питань лекційного курсу - (кт);

• усне опитування —(уо);

• виступ на семінарських заняттях (з рефератом, в дискусії) - (р);

• перевірка і захист індивідуального завдання - (із);

• перевірка конспектів з розробкою семінарських занять.

Модульний (рубіжний) контроль є підсумком певного етапу вивчення дисципліни. Його мета — виявити проміжні результати засвоєння студентами змісту навчальної дисципліни (оцінка результатів вивчення певних модулів). Зміст і форма модульного контролю мають бути відповідними змісту матеріалів розділів, пройдених студентами на момент здійснення контрольних заходів.

Під час модульного контролю враховуються результати поточного оцінювання, відвідування занять, а також бали за СРС, оскільки остання є обов'язковим компонентом вивчення кожного модуля. Модульний контроль може враховувати результати науково-дослідної роботи студентів, участь в олімпіадах та інше (за рішенням кафедри).

Модульний контроль знань студентів здійснюється через проведення аудиторних письмових контрольних робіт.

Максимальна сума балів, яку студент може отримати у разі успішного виконання письмових контрольних робіт складає 40 балів.

Для денної форми навчання: максимальну суму балів, яку студент може отримати за І модульний контроль – 10 балів, за ІІ – 15 балів, за ІІІ – 15 балів.

Модульний контроль містить наступні завдання:

• теоретичне питання;

• визначення понять;

• тести .

І модульний контроль:

• теоретичне питання (до 3-х балів);

• визначення понять (до 3-х балів);

• тести (до 4-х балів).

ІІ та ІІІ модульний контроль

• теоретичне питання (до 5-ти балів);

• визначення понять (до 6-ти балів);

• тести (до 4-х балів).

Для вечірньої форми навчання: максимальну суму балів, яку студент може отримати за модульний контроль – 40 балів.

І завдання – теоретичне питання ( до 20 балів);

ІІ завдання – визначення понять ( до 15 балів);

ІІІ завдання – тести (до 5 балів).

Підсумковий контроль — це оцінювання результатів навчан­ня за триместр. Результати навчання (за ЕСТS) – це знання та уміння, які характеризують здатність студента виконувати, розуміти, відобра­жати та пізнавати те, що вимагається освітньо-кваліфікаційною характеристикою (моделлю) фахівця після закінчення вивчення дисципліни.

Студент допускається до складання іспиту з навчаль­ної дисципліни за умови повного виконання завдань, передбачених робочою навчальною програмою. Таким чином, до іспиту з дисципліни допускаються лише ті, хто виконав всі види обов'язкових робіт (індивідуаль­ні завдання, реферати, високі бали за результатами модульного контролю тощо), передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни.

Якщо навчальним планом формою підсумкового модульного контролю знань з дисципліни передбачено іспит, то його здійснює викладач, який читає лекції в період екзаменаційної сесії відповідно до графіку навчального процесу.

В умовах системи сесійного контролю якості знань здавати іспит зобов'язані всі студенти, чий сумарний рейтинг з дисципліни становить 40-59 балів.