- •Міністерство освіти і науки України
- •Іі. Контроль та критерії оцінювання знань студентів
- •Критерії оцінювання знань студентів з курсу “Філософія” на іспиті
- •Тема 1. Філософія як універсальний тип знань План семінару
- •Тема 2. Історико-філософський процес
- •Тема 3. Філософська антропологія. Філософія людини
- •Тема 4. Онтологія. Філософське розуміння світу
- •Тема 5. Філософія свідомості
- •Тема 6. Гносеологія. Філософія пізнання
- •Тема 7.Діалектика. Філософські теорії розвитку
- •Тема 8. Філософія суспільства
- •Тема 9. Аксіологія. Філософія цінностей
- •Тема 10.Філософія економіки План семінару
- •Тема 11. Філософія культури
- •Тема 12. Філософія релігії
- •Теми рефератів
- •Тема 13. Філософія науки
- •Тема 14. Філософія історії План семінару
- •Теми рефератів
- •Тема 15. Філософія цивілізації План семінару
- •Тема 16.Філософія майбутнього План семінару
- •Теми рефератів
- •Програмні питання для підготовки до іспиту з курсу “Філософія”
- •Список рекомендованої літератури Основні першоджерела:
- •Підручники та навчальні посібники
- •Додаткова
Тема 6. Гносеологія. Філософія пізнання
План семінару
Пізнання як предмет філософського аналізу. Сутність та структура пізнавального процесу:
а) суб`єкт та об`єкт пізнання;
б) чуттєва та раціональна сторони пізнання, їх форми та взаємозв`язок;
в) особливості пізнання природного і соціального світів.
2. Проблема істини в філософії та науці:
а) поняття істини. Істина і заблудження;
б) об`єктивність та конкретність істини;
в) діалектика абсолютної та відносної істини.
3. Гносеологічний статус практики, її форми, структура та основні функції. Практика як основний критерій істини.
4. Основні методи та форми наукового пізнання:
а) поняття наукового методу, емпіричний та теоретичний рівні пізнання, їх основні методи;
б) форми знання: науковий факт, проблема, гіпотеза, ідея, теорія;
в) сутність і структура наукової теорії, основні методи її побудови: сходження від абстрактного до конкретного, історичний, логічний та системний.
Теми рефератів
Позанаукові форми пізнання: буденне, релігійне, художнє та інші.
Творчість як найбільш адекватна форма людського існування, найвища форма активності людини. Головні концепції творчості в історії філософії.
Передумови, етапи і структура творчого процесу.
Соціокультурна парадигма в теорії пізнання (Г.В.Ф. Гегель, К. Маркс).
Роль інтуїції в процесі наукового пізнання.
Література
Основна: 35; 36 с.153-188; 41; 50; 63
Додаткова:5; 85.
Тема 7.Діалектика. Філософські теорії розвитку
План семінару
Поняття розвитку. Метафізична і діалектична концепції розвитку:
а) метафізика як вчення про незмінні основи світу. Метафізичні образи розвитку: релятивізм, еклектика, софістика, скептицизм та догматизм;
б) діалектика як вчення про розвиток і спосіб мислення, її сутність та структура . Основні історичні форми діалектики;
в) об`єктивна і суб`єктивна діалектика.
2. Закон єдності та боротьби протилежностей – суть, ядро діалектики:
а) протиріччя як джерело руху і розвитку;
б) види протиріч.
3. Закон взаємопереходу кількісних і якісних змін:
а) категорії якості, кількості, міри;
б) стрибок та його види.
Закон заперечення заперечення:
а) діалектичне та метафізичне розуміння заперечення.
5. Основні категорії діалектики та їх місце в процесі пізнання природи та суспільства.
Теми рефератів
Ідея розвитку у міфологічній та релігійній свідомості.
Ідея розвитку у філософії та науці ХХ ст. „Глобальний еволюціонізм” та його відображення в концепціях ноосфери, синергетики, соціобіології, етногенезу та конвергенції.
Проблема економічного розвитку в методології „Капіталу” К.Маркса. Сходження від абстрактного до конкретного як метод теоретичного пізнання економічних структур, що розвиваються.
Діалектика об`єктивного й суб`єктивного в історії, взаємовідношення суспільства і природи, особистості та суспільства.
Методологічне значення категорії причини та наслідку, можливості та дійсності для творчої діяльності людей у формуванні ринкових відносин.
Методологічне значення категорії необхідності і свободи для творчої діяльності людей, які зайняті в торговельно-економічній сфері.
Методологічне значення діалектики для пізнання природи, суспільства і творчої діяльності людей.
Література
Основна: 36 с. 65-97; 40 с.394-425; 41; 50
Додаткова: 7; 14; 35