- •Конспект лекцій тема 1 Предмет, метод і завдання курсу «Регіональна економіка»
- •1. Об’єкт і предмет курсу «Регіональна економіка»
- •2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки
- •3. Місце регіональної економіки в системі наук
- •4. Методологічні основи досліджень регіональної економіки. Значення наукових методів: їх сутність і види
- •Загальнонаукові підходи і міждисциплінарні методи
- •Специфічні методи наукових досліджень у сфері регіональної економіки
- •5. Основні завдання курсу
- •Тема 2 Наукові засади формування регіональних соціально-економічних систем
- •1. Зміст основних понять «закон», «закономірність», «принцип», «фактор», їх об’єктивний характер
- •2. Загальні закономірності розміщення виробництва та формування економіки регіонів
- •Закономірність територіального поділу суспільної праці
- •Закономірність глобалізації і регіоналізації розвитку світового господарства та її вплив на розміщення виробництва й формування економічних регіонів
- •3. Принципи та фактори розвитку і розміщення продуктивних сил, їх сутність. Принципи розвитку і розміщення продуктивних сил
- •Фактори розвитку і розміщення продуктивних сил
- •4. Основні етапи розвитку теорій регіональної економіки.
- •5. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура
- •Структура економічного простору
- •Тема 3 Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства
- •2. Принципи, критерії та чинники економічного районування
- •Критерії економічного районування
- •Чинники економічного районування
- •3. Економічний район, його сутність та основні риси
- •4. Системи економічного районування України
- •Тема 4 Регіон у системі територіального поділу праці
- •Планлекції
- •1. Співвідношення понять «територія» і регіон та взаємозв’язок між ними
- •2. Взаємовідносини «регіон-столиця»
- •3. Поглиблення територіального поділу праці і оптимізація галузевої структури господарського комплексу регіону
- •Тема 5 Державна регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком
- •1. Суть, мета і концепція державної економічної політики
- •2. Основні напрями та завдання державної регіональної економічної політики
- •3. Сутність механізму реалізації державної економічної політики
- •Організаційно-правова база реалізації регіональної економічної політики
- •4. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики
- •5. Прогнозування і державні програми розвитку регіонів
- •Тема 6 Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •1. Економіка України як єдиний господарський комплекс. Особливості та стан формування
- •2. Галузева структура економіки та тенденції її розвитку
- •3. Стратегія і тактика структурної перебудови економіки
- •4. Основні напрями удосконалення розміщення продуктивних сил
- •Тема 7 Природний трудоресурсний потенціал економіки України
- •План лекції
- •1. Сутність потенціалу розвитку регіону і його оцінка. Природно-ресурсний потенціал і природокористування
- •2. Демографічний, розселенський і працересурсний потенціал
- •3. Виробничий потенціал
- •4. Науково-технічний потенціал
- •5. Фінансовий потенціал
- •6. Інноваційно-інвестиційний потенціал
- •7. Бюджетний потенціал
5. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура
Економічний простір – це господарська система, розвиток якої взаємозумовлений зв’язками між природою і суспільством та економічними відносинами між суб’єктами підприємництва. Він являє собою насичену територію, що має багато об’єктів і зв’язків між ними: населені пункти, промислові підприємства, транспортні мережі, різноманітні об’єкти інфраструктури загального користування. Близьким до поняття «економічний простір» є просторова (територіальна) структура економіки і просторова (територіальна) організація господарства.
Економічний простір в широкому розумінні – це сфера господарської діяльності в межах певного середовища. На міждержавному рівні він являє собою узгоджену взаємодію економічних суб’єктів у певній сфері господарської діяльності (валютній, митній, ціновій тощо). Економічний простір характеризується зв’язками, взаємодією між елементами. Його межі є динамічними – можуть звужуватися і розширюватися залежно від зв’язків між суб’єктами економічної діяльності.
Насучасному етапі дослідження виявлено такі закономірності формування економічного простору:
впорядкованість та взаємоузгодженість. Усі елементи простору впорядковані стосовно один одного та знаходяться у взаємозалежності. Порушення існуючого балансу призводять до виникнення нового порядку речей в економічному просторі, якийможе задовольнити або не задовольнити господарюючих суб’єктів;
нерівномірність розвитку елементів, що визначають економічний простір. Ця закономірність проявляється у наявності високорозвинених і депресивних регіонів, а також у прискореному або сповільненому перебігу процесів та явищ;
циклічність. Внутрішню причину циклічного розвитку становить складність систем, які за своєю природою є нестабільними;
розширення масштабів. Економічний простір нерозривно пов’язаний з господарською діяльністю людини і розширюється з освоєнням нею ділянок простору (не лише територій, але й способів організації виробництва).
Структура економічного простору
Визначають два підходи до визначення структури економічного простору. Перший підхід базується на безпосередньому координуванні економічних зв’язків, процесів та явищ у просторі і обмеженні чітко визначеними просторовими кордонами. Тут йдеться про економічний простір населеного пункту, адміністративного району, економічного району, країни, групи країн, континентів, про глобальний економічний простір.
Другий підхід полягає в опосередкованому проектуванні економічних зв’язків, процесів та явищ, що відбуваються в економічному просторі на його координатах. При цьому просторові межі можуть бути нечіткими, виходити за межі територіальних одиниць, перетинатися й накладатися одна на одну, оскільки інтереси суб’єктів господарювання не обмежуються кордонами населеного пункту, регіону чи країни. Чим більше таких перетинань, взаємопроникнень та накладень, тим щільнішим буде економічний простір. У такому аспекті можна розглядати економічний простір підприємства, галузі, галузевого комплексу, окремого індивідуума, колективу, місцевої громади тощо.
Залежно від масштабів економічних зв’язків структура економічного простору може включати глобальний, регіональний, ареальний і локальний види.
Глобальний простір – характеризується зв’язками між територіально розосередженими об’єктами, які займають значні площі (кілька країн) і мають тісні технологічні, економічні та управлінські зв’язки між державами щодо досягнення певної мети.
Регіональний простір – об’єднує виробників і споживачів товарів та послуг в єдину економічну систему в межах регіонів України. Його об’єднуючою ланкою є загальна інфраструктура (водо-, енерго-, газопостачання тощо).
Ареальний простір – формується на обмеженій території (адміністративного району, агломерації, вузла, територіальних громад) і характеризується економічними зв’язками між підприємствами щодо використання певного ресурсу, агломераційного ефекту тощо.
Локальний простір – система економічних зв’язків, якіскладаються в процесі господарської діяльності конкретних територіальнихгромад. Важливу роль регулятора формування цих локальних економічних просторів відіграють органи місцевого самоврядування, формуючи сучасну інституційно-правову основу підприємницької діяльності.
За якісними ознаками економічний простір може бути промисловим, аграрним, рекреаційним, інформаційним, де розглядаються зв’язки між відповідними об’єктами.