- •1.Періодизація світового розвитку з 1914 до 1939 рр.
- •2.Причини й початок Першої світової війни.
- •3.Паризька мирна конференція та її головні рішення.
- •4. Створення та діяльність Ліги Націй у міжвоєнний період.
- •7.Тоталітаризм, ознаки тоталітарних режимів.
- •8.Російська революція 1917 р., її причини та початок.
- •9.Режим особистої влади Сталіна, його тоталітарний характер.
- •10.Індустріалізація та колективізація в срср в другій половині 20-х -30-і
- •11.Встановлення нациської диктатури а.Гітлера, наслідки цього для Німеччини та світу.
- •12.Встановлення фашиської диктатури в Італії, фашизація країни.
- •13. Громадянська війна в Іспанії 1936-1939рр. Ставлення великих держав до цих подій.
- •14.Відновлення державної незалежності Польші. Ю.Пілсудський.
- •15.Утворення Чехо-Словаччини т.Масарик.
- •16.Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Національне питання у державі.
- •18.Національно-визвольна боротьба народів Індії в 20-30рр. ХХст.
- •19.Розвиток науки і техніки в 20-30 роки.
- •20.Політика «умиротворення» агресора напередодні Другої світової війни.
- •21.Мюнхенська угода і загарбання Чехо-Словатччини.
- •22.Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 сепня 1939р. Та таємний додатковий протокол до нього.Вплив угоди на подальший розвиток подій.
- •23.Причини й початок Другої світової війни
- •24.Напад Німеччини на срср, початок Велекої Вітчизняної війної війни.
- •25.Створення антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни.
- •26.Нациський порядок у Європі та рух Опору в окупованих країнах в роки Другої світової війни.
- •28.Відкриття Другого фронту в Європі. Воєнна поразка і капітуляція Німеччини.
- •29.Ялтинська та Потсдамська конференції.
- •30.Розгром Японії. Підсумки та наслідки Другої світової війни.
- •32. Створення Організації Об'єднаних Націй. Україна — співзасновниця оон. Роль оон у повоєнному світ
- •33. Процес деколонізації після Другої світової війни, його етапи.
- •34. Причини та початок «холодної війни».
- •35.Наслідки війни для сша.
- •36.Демократи при владі (1961 - 1968 рр.)
- •37. Сша наприкінці XX - на початку XXI століття. Українці у сша.
- •38. План Маршалла, його роль у відбудові повоєнної Західної Європи.
- •39. Інтеграційні процеси в сучасній Європі. Місце України в загальноєвропейському процесі.
- •40. Діяльність м. Тетчер. «Тетчеризм», його суть та результати для Великої Британії.
- •41. П'ята республіка у Франції. Політика Шарля де Голля.
- •42. Об'єднання Німеччини. Сучасний стан країни.
- •43.Економічні реформи м.С.Хрущова та їх наслідки.
- •44.Зміни у вищому партійно-державному керівництві після смерті л.Брежнєва.
- •45.Радянсько-афганський конфлікт.
- •46. Україна і процес перебудови в срср .
- •47.Встановлення радянського панування в країнах Східної Європи.
- •48. Розпад Югославії, громадянська війна та її наслідки.
- •49. Демократичні революції 1989 -1991 рр. У країнах Центральної та Східної Європи.
- •50.Кубинська революція 1959 р.
- •51. Японське «економічне диво». Розвиток Японії на сучасному етапі.
- •52. Реформування економіки Китаю наприкінці XX — на початку XXI ст.
- •54. Розрядка міжнародної напруженості у 70-х роках. Гельсінський процес.
- •55. Оздоровлення міжнародних відносин на рубежі 80 — 90-хрр. Закінчення «холодної війни».
- •56.Конфлікти на Близькому Сході.
- •58.Становлення постіндустріального(інформаційного) суспільства.
- •59.Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та ймовірних шляхів їх подолання.
40. Діяльність м. Тетчер. «Тетчеризм», його суть та результати для Великої Британії.
Наприкінці 70-х років загострилися соціально-економічні проблеми Великої Британії. Лейбористський уряд Дж. Каллагена не зміг впоратися з ситуацією, палата громад 1979 р. винесла йому вотум недовір'я. Парламент було розпущено, а на нових виборах перемогла консервативна партія. Прем'єр-міністром уперше в історії Англії стала жінка — Маргарет Тетчер.
Консерватори прийшли до влади з чітко опрацьованою програмою дій. її метою було вивести Велику Британію із соціально-економічного застою. Для цього, на думку М. Тетчер, було необхідно:
- зупинити інфляцію, посилення якої розладнало господарське життя країни;
- знизити податки на прибутки корпорацій та особисті доходи, що дало б змогу збільшити інвестиції в економіку;
У докорінно звузити державне втручання в господарські та соціальні справи, що досі негативно впливало на зростання економіки;
- «приборкати» профспілки, які, за переконанням консерваторів, зо середжували «надмірну владу», а це підривало розвиток бізнесу.
Висунута програма передбачала, таким чином, докорінні зміни у Соціально-економічній політиці уряду.
У соціальній галузі Тетчер застосувала принцип: хто багато заробляє, тому нема чого безплатно вчитися і лікуватися. Політичною філософією прем'єр-міністра став вислів: «Безплатний сир буває тільки в мишоловці».
Кабінет М. Тетчер неухильно й послідовно втілював свою програму в життя. Він прагнув надати максимальну свободу приватному підприємництву, сприяти зростанню ролі корпорацій і ринку в регулюванні господарських процесів при скороченні підприємницької діяльності держави. Уряд розпочав систематичне скорочення націоналізованого сектора економіки. До приватників поверталися підприємства нафтової, авіакосмічної, суднобудівної та інших галузей промисловості. Суттєво скорочувалися податки. У боротьбі з інфляцією було взято курс на зниження темпів зростання державних видатків,бралося до уваги й скорочення соціальних програм.
Крім того, Тетчер рішуче пішла на закриття збиткових підприємств,
обмежила зростання зарплати. М. Тетчер не йшла на жодні поступки опозиції і ольстерським протестантам, твердою рукою придушила страйковий рух, зруйнувала непокірну профспілку шахтарів, віддала наказ розгромити аргентинську армію (війна за Фолклендські острови), тому журналісти і «охрестили» її «залізною леді». Великі кошти, вкладені в переозброєння промисловості, та зняття багатьох обмежень у сфері бізнесу стали приносити перші результати.
З 1982 р. економічне становище почало змінюватися накраше, а з 1985 р. почалося піднесення, яке тривало аж до 1990 р. Різко знизилися темпи інфляції, почало скорочуватися безробіття (з 3,3 млн 1985 р. до 2,3 млн 1988 p.). Різко зросла продуктивність праці. Успіхи 80-х років у розвитку британської економіки називають «англійським дивом». Це явище мало, звичайно, свої причини й передумови. Зокрема, подібно до США, великі кошти були вкладені у переоснащення промисловості з урахуванням досягнень сучасного етапу науково-технічної революції, а у сфері бізнесу знято чимало обмежень. Розбудові економіки сприяла фінансова політика, спрямована на стримування інфляції й залучення іноземних вкладів. Нарешті, помітно вплинули на розвиток економіки й зміцнення фінансів відкриття й розробка родовищ нафти на дні Північного моря, поблизу Шотландії. Велика Британія не тільки повністю забезпечила себе енергоресурсами, придбання яких раніше вимагало величезних коштів, а й стала експортером нафтопродуктів. Унаслідок цього значно зменшилася зовнішня заборгованість Англії. Збільшилися золотовалютні запаси. Піднявся курс фунта стерлінгів.
Економічні успіхи сприяли зростанню доходів населення.Щорічні прибавки до заробітної плати становили 7-8%. За 80-ті роки кількість акціонерів у Англії потроїлася, перевищивши 8 млн. Тепер кожен третій британець є власником акцій; 15 млн родин— 60% загальної кількості— мешкають у власних будинках або квартирах. За цими показниками Англія наблизилася до рівня Сполучених Штатів. Проповідуючи соціальний дарвінізм (кожен за себе — і хай виживає сильніший), консерватори прагнули зробити англійців нацією власників.
М. Тетчер стала британським прем'єр-міністром, що у XX ст. найтриваліший час був при владі. Однак на зламі 80-90-х років її позиції почали слабнути, деякі її конкретні кроки в галузі внутрішньої й зовнішньої політики зазнали гострої критики в керівництві консервативної партії та в уряді. Наприкінці 1990 р. вона змушена була піти у відставку. Однак для більшості британців М. Тетчер залишилась одним з найвидатніших політичних діячів країни і світу.