- •Навчально-методичний комплекс дисципліни
- •Завідувач кафедри і. А. Максименко, к. Ф. Н., доцент
- •Реєстраційний № ___ зміст
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма Опис навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Тематичний план (для заочної форми навчання).
- •Зміст навчальної дисципліни за змістовними модулями Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Наукова періодизація історії економіки
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів
- •План семінарського заняття по темах
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •План семінарського заняття по темі
- •В провідних країнах світу”
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів
- •План семінарського заняття по темах
- •(Друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •План семінарського заняття по темі “Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Оцінювання знань студентів здійснюється за наступною шкалою:
- •Розрахунок максимальної кількості балів із врахуванням здачі екзаменів, напрямів підготовки 6.030504 “Економіка підприємства“ :
- •Шкала переведення кількості балів за кмспф у традиційну систему оцінювання:
- •Розподіл балів при рейтинговй системі
- •Розподіл балів при рейтинговй системі
- •Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)
- •Тематика науково - дослідних робіт.
- •Завдання до виконання реферативних робіт для студентів денної форми навчання та контрольних робіт для студентів заочної форми навчання.
- •2. Християнство, як чинник господарського розвитку розвитку та капіталізації економічних відносин Європейської цивілізації.
- •Контрольні питання з навчальної дисципліни
- •Опорний конспект лекцій
- •Наукова періодизація економічної історії
- •4) Античний (від с. І тис. До н. Е. До с. V ст.).
- •7) Утвердження індустріального суспільства (від поч. До к. Хіх ст.).
- •8) Період утвердження монополістичного капіталізму (п. Хх ст. – с. Хх ст. ).
- •9) Постіндустріального суспільства (від с. Хх ст.).
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Історико-економічне значення неолітичної революції.
- •Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
- •Месопотамія
- •Особливості східного рабства:
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •Господарство античної Греції.
- •Висновки.
- •Економічні фактори піднесення та занепаду Риму. І-й період Римської держави (VIII – VI ст. До н. Е.) – царський
- •Іі-й період Римської держави (510 – 31 рр. До н. Е.) – республіканський
- •Ііі-й період Римської держави (31 р. До н. Е. – к. Ііі ст. Н. Е.) – рання Римська імперія
- •IV-й період Римської держави ( ііі – V ст. Н. Е. ) – пізня Римська імперія
- •Фінансова та податкова система стародавнього світу.
- •Християнство.
- •Розділ іі (зм 2) Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
- •Формування і розвиток феодальних відносин у Зах. Європі (на прикладі Франції, Англії, Німецьких земель)
- •Франція
- •Німеччина
- •Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.
- •Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
- •Економічна думка на Україні доби середньовіччя
- •Основні терміни і поняття
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •Великі географічні відкриття, їхнє історико-економічне значення
- •Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
- •Перша хвиля буржуазних революцій та їхнє економічне значення.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Теологічне обгрунтування протестантизмом (Кальвін) економічних змін у першій половині хvі ст.
- •Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
- •Фізіократія
- •Учення про природний порядок
- •Учення фізіократів про капітал
- •Висновки
- •Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •Основні терміни і поняття
- •Розділ IV (зм 4)
- •Перетворення Англії у “майстерню світу”
- •Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша Промисловий переворот у Франції
- •Промисловий переворот у Німеччині
- •Промисловий переворот у сша
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Економічні погляди а. Сміта та д. Рікардо а. Сміт (1723–1790 рр.).
- •Виробництво
- •Д. Рікардо (1772–1823)
- •Економічні погляди на принципи оподаткування
- •Жан Батист Сей.
- •Жан Батист Сей
- •Історична школа Німеччини
- •Історична школа цього періду представлена Фрідріхом Лістом, Вільгельмом Рошером, Бруно Гільденбрандтом, Карлом Кнісом, Густавом Шмоллером, Карлом Бюхером та ін.
- •Марксистська економічна теорія
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму в провідних країнах світу
- •Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
- •Особливості процесу індустріалізації у провідних країнах світу (сша, Німеччина, Англія, Франція, Японія)
- •Франція
- •Німеччина
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Виникнення та сутність маржиналізму
- •Розділ vі (зм 6)
- •Столипінська аграрна реформа в українських землях
- •Промислове піднесення в Україні напередодні Першої світової війни. Господарство України в 1914–1920 рр.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Школа класичної політичної економії – в. Каразин, т. Степанов, й. Ланг, і. Вернадський, а. Антонович.
- •Ліберально-дворянська течія – а. О. Скальковський, д. П. Журавський, д. М. Струков.
- •Михайло п. Драгоманов
- •Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – Миколи Зібера, с. Подолинського, Михайла Туган-Барановського, Євгенія Слуцького
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
- •Німеччина
- •Великобританія
- •Франція
- •Характерні риси розвитку господарств країн світу у 20-ті рр. План ч. Дауеса
- •Франція
- •Німеччина
- •Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи.
- •Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Економічна теорія монополістичної конкуренції – Едвара Хейстінгса Чемберліна
- •Економічна теорія недосконалої конкуренції – Джоан Вайолет Робінсон
- •Економічні погляди Дж. М. Кейнса.
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Господарство провідних країн світу в роки Другої світової війни
- •Німеччина
- •Франція
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу – сша, Великобританія, Японія, Франція, Німеччина. Сша
- •Великобританія
- •1951 Року на парламентських виборах до влади прийшов консервативний уряд у. Черчиля, який:
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Повоєнне неокейнсіанство - Рой Харрод, Алвін Хансен, Пол Семюелсон, Джоан Робінсон.
- •Повоєнний неолібералізм - Фрідріх Хайєк, Вальтер Ойкен.
- •Неокласичне відродження
- •Основні напрямки інституціоналізму:
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Особливості міжнародних економічних зв’язків.
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються.
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Мілтон Фрідмен – основоположник монетаризму.
- •Трансформаційні та глобалізаційні теорії (Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, д. Белл).
- •Розділ х (зм 10)
- •Господарство України в умовах ”сталінщини” (1929–1941 рр.)
- •Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •Податки за часів непу
- •Економіка України в 40 - 90 рр. Хх ст. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •Формування господарства технотронного характеру
- •Економічна думка першої половини хх ст. (о. В. Чаянов, м. Д. Кондратьєв) та складання радянської політичної економії.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Проголошення політичної та економічної незалежності України. Проблеми і труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності та переходу до ринкової економіки.
- •Проблеми податкової реформи.
- •Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
- •Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України в 1997–2002 рр., млрд грн
- •Пояснення за розділами та темами Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.).
- •Розділ іі (зм 2). Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.).
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.).
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства.
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.).
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.).
- •Розділ vі (зм 6). Особливості розвитку ринкового господарства
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період.
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ).
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні
- •Тематика завдань для поглибленого вивчення курсу
- •Викладення теоретичних питань навчальної дисципліни. Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу.
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки. Наукова періодизація історії економіки.
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Сутність християнства, буддизму та ісламу.
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.
- •Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •Податкова система середньовіччя.
- •Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •Фінансовий та грошовий обіг, податки та кредит у мануфактурний період.
- •Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Податки козацької доби.
- •Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
- •Розвиток сільського господарства у хvі-хvііі ст.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.)
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Індустріально технологічна революція останньої третини хіх ст. Та її вплив на світове господарство.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Розділ vі (зм 6). Особливості розвитку ринкового господарства
- •Господарство України в 1914 - 1920 рр.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
- •Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
- •Причини Другої світової війни.
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні у 90-их роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •Господарство України в роки іі світової війни.
- •Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні
- •Ііі. Методичні рекомендації до проведення індивідуально-консультаційної роботи студентів
- •Зміст індивідуальної роботи студентів
- •Контрольні питання до семінарських занять
- •Варіанти тестів для поточного і підсумкового контролю знань
- •Екзаменаційні питання
- •Перелік рекомендованої літератури до навчальної дисципліни Основна література
- •Додаткова література
Повоєнний неолібералізм - Фрідріх Хайєк, Вальтер Ойкен.
“Сильна автономна конкурентна економіка” – такий основний девіз найяскравішого представника неолібералізму Фрідріха Августа фон Хайєка (1899–1992). Особливості методології досліджень, економічні погляди та основи концепції спонтанного ринку викладені ним у ряді наукових праць – “Шлях до рабства” (1944), “Індивідуалізм та економічний порядок” (1948), “Конституція свободи” (1960), “Право, законодавство і свобода” (1973, 1976, 1979), “Фатальна концепція: помилки соціалізму” (1989). Економічні явища у них розглядаються як невід’ємна частина соціально-економічної системи, передусім підкреслюються ті із соціальних рис, які характерні для ринкової системи в цілому в умовах вільної конкуренції, зокрема індивідуалізм господарюючих суб’єктів, їхні об’єктивні оцінки, їхнє уявлення про економічну свободу, їхня конкурентна природа тощо.
Методологічний індивідуалізм та суб’єктивізм Хайєка фактично означають визнання непізнаних економічних явищ, тому що теоретична модель економіки будується дослідником на суб’єктивному, а отже, довільному виборі окремих елементів дійсності. Таким чином, ця модель не може дати істинно наукових знань про економіку, які б не залежали від суб’єктивного досвіду дослідника. Справа ще й у тому, що як економічна дійсність, так і людський розум не залишаються незмінними, а постійно еволюціонують.
Важливим в теорії економічного лібералізму Хайєка є його вчення про спонтанний характер ринкового порядку. Ринкова економіка виникає та еволюціонує у результаті взаємодії людей, але це не означає для них можливий цілеспрямований вплив на економіку. Ринкова економіка розвивається відповідно до своєї власної внутрішньої логіки, зумовленої тією обставиною, що в її формуванні люди керуються своїми практичними знаннями, втіленими у звичаях. Це ніби невидиме знання, що не усвідомлюється його носієм і тому не може бути від нього окремо формалізованим, узагальненим у теоріях і покладеним в основу економічної політики. У свою чергу, характер знання, покладеного в основу еволюції ринкового порядку, повністю виключає можливість будь-якого втручання у цей процес без загрози часткового або повного його руйнування. Провідна роль у формуванні та поширенні практичних поточних знань про господарство належить механізму ринку, який через систему цін, зміну співвідношення попиту і пропозиції, рекламу систематично передає інформацію про те, що, де, як, коли виробляти, купувати і продавати, і тим самим забезпечує координацію дії учасників ринку. Ринок, таким чином, розглядається як своєрідний інформаційний механізм, який забезпечує отримання не фрагментарних, а системних знань про економіку, без яких неможлива ефективна господарська діяльність.
Щодо розподілу ресурсів та конкуренції, то Хайєк вважав, що ринок сам здатний ефективно розподіляти ті ресурси, що раніше не були та і не могли бути враховані на господарські цілі, які раніше не були і не могли бути виявленими. Конкуренція – це ефективний спосіб спрямування невідомих ресурсів на невідомі цілі. Ці завдання ринок може виконувати завдяки тому, що він спроможний виявити, розповсюдити та ефективно використати раніше невідомі дані про потреби, ресурси і технології, тобто виступати у ролі специфічної інформаційної системи.
Хайєк виступав активним критиком соціалістичної економічної системи. На його думку, єдино можливим шляхом розвитку людства є капіталізм.
“Полеміка про ринковий порядок і соціалізм, – писав він, – є полемікою про виживання – ні більше, ні менше. Наслідування соціалістичній моралі і призвело б до знищення більшої частини сучасного людства та зубожіння основної маси суспільства”.
“Конкуренція скрізь, де можливо, регулювання – там, де необхідно” – цей вислів Людвіга Ерхарда (1897–1977 рр.) концептуально виражав ідеї представників неоліберальної концепції державного регулювання економіки. Неоліберали виступають за лібералізацію економіки, використання принципів вільного ціноутворення, провідну роль в економіці приватної власності та недержавних господарських структур. Вони вбачають сутність регулювання економіки державою у функціях “нічного сторожа” або “спортивного судді”. Починаючи з 1948 р., ці ідеї набули статусу державної доктрини уряду Аденауера – Ерхарда. З цього самого року послідовники В. Репке, А. Рюстова на чолі з В. Ойкеном у Фрайбурзькому університеті почали видавати щорічник “Ордо”, тому західнонімецька неоліберальна доктрина почала називатися ордолібералізмом.
Основний внесок у концепцію “соціальне ринкове господарство” робить Вольтер Ойкен.
В. Ойкен використовує термін “національна економія” на противагу політекономії, виходячи з того, що єдиної політичної економічної теорії не може бути, економічні процеси здебільшого мають національну характеристику в різних країнах.
Історичний розвиток привів не тільки до того, що прискорилася трансформація інститутів, а й до того, що ускладнилася структура суспільного господарства, так, що дедалі рельєфніше виявляється необхідність теоретичного аналізу. У національній економії панує два питання: про форми, в яких здійснюється господарювання, і про економічні процеси, котрі щодня відбуваються всередині заданих форм. Ойкен констатує: “Теорія надає інструменти для одержання наукового досвіду. Вони служать для проникнення в економічну дійсність”.
Виступаючи проти економістів, що розглядають конструкцію господарського життя у вигляді сходинок: домашня, міська, народногосподарська, рабовласницька, феодальна, капіталістична, соціалістична, молода, розвинута, зріла, прогресуюча, — Ойкен висуває положення про те, що існують конкретні господарські порядки Греції, Афін, Спарти, Риму Діоклетіана, Німеччини 1900 р. і 1940 p., а отже, необхідне пізнання їх у єдності з усім життям нації — з політичними і соціальними подіями, з явищами духовного життя. Конструкція сходинок — це однобічність. Висновок В. Ойкена: елементом-системоносієм економічної системи є господарський порядок, він не пов’язаний з господарськими сходинками. Він — індивідуальне явище (господарський порядок Англії кінця XVIII ст., господарський порядок Росії 1922—1928 pp.). Господарські порядки визнаються ідеальними типами через економічні системи, наприклад, централізовано керована економіка, ринкові форми, грошові системи, на основі яких і створюється теорія. Але для цього необхідно знання конкретних господарських порядків.
В. Ойкен у праці “Основи національної економії” (1947) доводить природне існування у однакових суспільствах двох ідеальних типів економіки (це, власне, те саме, що й абстрактні економічні категорії класичної школи, тобто економічні, господарські форми, взяті у чистому вигляді, які відрізняються способом управління – від ценралізованого керування до стихійного саморегулювання. У господарському порядку вони займають полярні позиції: проміжні завжди містять певні домішки, що спотворюють цей ідеал) – мінової (ринкової) та централізовано керованої.
Система централізовано керованої економіки характеризується тим, що все щоденне економічне життя суспільства регулюється планами, які виходять з одного центру. Якщо економіка складається з двох і більше окремих господарств, кожне з яких розробляє та втілює у життя свої плани, то це система мінової економіки.
Немінова економіка реалізується у трьох формах:
– тоталітарна централізовано керована економіка, коли виробництво, розподіл та споживання продукції здійснюється за вказівками та наказами центрального керівництва; обміну не існує взагалі;
– централізовано керована економіка з вільним обміном товарами споживання, коли споживачі можуть вносити корективи у розподіл товарів споживання шляхом обміну;
– централізовано керована економіка з вільним споживчим вибором, коли вільний вибір існує, але тих товарів, виробництво яких визначено з центру.
Пізнання економічної дійсності Ойкен починає з вихідної тези: завжди і скрізь господарська діяльність базується на плані. За всього розмаїття форм необхідно виділити дві основні, які функціонують усю історію людства:
а) складання плану одним укладачем (власне натуральне господарство, планування з єдиного центра);
б) ринкове господарство — самостійна розробка плану господарської діяльності окремими її суб’єктами.
Координування планів здійснюється в одній формі з єдиного центра і координується через механізм цін і мінових вартостей — у другій формі. У централізовано керованому господарстві одна інституція за допомогою своїх планів регулює весь економічний розвиток, а в ринковому господарстві ціноутворення є в центрі економічної системи, має широкі, точно позначені функції, а всі дії повинні орієнтуватися на ціни.
В. Ойкен також вирізнив два типи економічного устрою:
– природно зростаючий – який утворюється у процесі історичного розвитку без усвідомлення рішення (безладдя);
– законодавчо встановлений – який утворюється у результаті включення їхніх основоположних принципів до господарського законодавства на підставі спільного економіко-політичного рішення (згідно з планом).
В ордолібералізмі виділяють два типи економічної політики:
– політику устрою – це комплекс довгострокових заходів, спрямованих на створення ринкових умов функціонування економіки, законодавче й правове оформлення цих умов і насамперед – прав власності, контроль за їх дотриманням, своєчасне внесення необхідних коректив з боку держави;
– політику процесу – це комплекс заходів щодо безпосереднього впливу на господарську діяльність через фінансову стабілізацію, структурні і соціальні зрушення, включаючи певні корективи у розподілі доходів, вирішення проблем добробуту.
Після аналізу форм ринку В. Ойкен аналізує методи регулювання ринків. Є три методи регулювання господарських процесів, що існували в історії: регулювання, здійснюване центральними державними органами, регулювання, здійснюване владними групами (анархогрупами) і регулювання через конкуренцію.
З першим люди познайомились у XX ст. (Росія, Китай і багато інших країн). Другий — породження концентрації і централізації виробництва, але вона неодвічна. У третьому — превалює форма ринку повної конкуренції, яка в зародку існувала в індустріальному господарстві, але ніколи не втілювалась у життя повною мірою.
В. Ойкен зазначає, що праці К. Менгера, Л. Вальраса, У. С. Джевонса, Е. Бем-Баверка, А. Маршалла сприяли дальшому вдосконаленню системного аналізу процесу регулювання в умовах існування форми ринку повної конкуренції. Так народилася думка про конкурентний порядок. Вона підтверджується повсякденним досвідом і досвідом, нагромадженим наукою. Кожна форма регулювання через анархогрупи переходить неминуче в централізовано керовану, отже, варто розглядати тільки дві (першу і третю).
Формою ринку, що домінує в умовах конкурентного порядку, є форма ринку “повної конкуренції”. Це така форма, яка повинна координувати між собою плани і рішення окремих форм підприємств і домашніх господарств. Повна конкуренція — шлях до підвищення ефективності роботи фірми. Вона є до того ж формою ринку, ціни якого регулює економічний процес і плани домашніх господарств і підприємств, що орієнтуються на ці ціни.
Конкурентний порядок можна виразити у формулі: граничні витрати дорівнюють цінності. Конкурентний порядок потребує правової держави, котра повинна створити ті рамки, в яких вільна діяльність одного індивіда обмежується сферою волі іншого, чим створюється рівновага сфери волі людей.
У конкурентному порядку важливе місце посідає грошова система.
“Регулювання індустріальної економіки має потребу в монетарній стабільності, але, як свідчить коливання кон’юнктури, саме нестабільність вартості грошей, очевидно, органічно притаманна цій економіці”.
Завдання регулювання полягає в тому, як вмонтувати грошовий порядок в конкурентний порядок.
В. Ойкен розглядає наявні пропозиції затвердження валютної стабільності, але відмовляється від визнання їхньої ефективності. Він вважає, що необхідне постійне активне втручання в грошову і кредитну політику з метою встановлення відповідності нагромадження і кредиту.
“Дисконтна політика, політика відкритого ринку, встановлення норм ліквідних резервів, державна фінансова політика і, мабуть, державні капіталовкладення повинні були б служити цілям стабілізації. Такі пропозиції не можна плутати з політикою забезпечення повної зайнятості кейнсіанського сенсу. Річ у тому, що вони спрямовані на те, щоб забезпечити механізм функціонування цін конкуренції”.
Саме механізм цін є основним інструментом регулювання конкурентного порядку, його ефективного функціонування, і це можливо тільки за стабільності валютного курсу. Валютна політика має вирішальне значення для конкурентного порядку. Стабільність “вартості грошей” відіграє значну роль у розрахунку витрат виробництва, інакше не буде враховано пропорцію обмеженості ресурсів.
Ойкен наголошує, що в епоху індустріалізму різко змінилася роль держави.
Концентрація економічної влади не є специфікою нового часу. Не меншою мірою вона характерна не тільки для періоду середньовіччя, але і для всієї іншої історії. Багато вчених і сьогодні, — говорить Ойкен, — не розуміють, що господарський процес пронизаний жорсткою боротьбою за владу.
В. Ойкен у працях “Основи національної економії” й особливо “Основні принципи економічної політики” проводить ідею неабиякої ролі влади. Влада не повинна виступати як інструмент першої дії, а покликана трансформуватися у ринкове господарство і своїми інструментами створити умови його функціонування для найбільш ефективної дії конкурентного ринку. Конкурентний ринок — це рамки, в яких відбуваються складні вияви численних факторів — як економічних, так і технологічних, ідеологічних, правових, соціальних, політичних, психологічних, етичних, культурних, ментальних. Механізм використання цих інститутів відбувається в умовах, які безупинно змінюються. Завдання полягає в тому, щоб відбувалося постійне вдосконалення цих нових ступенів суспільного і господарського порядку.
Функціонуюча держава виступає як сила, що встановлює порядок.
У діяльності держави виділяються два принципи. По-перше, політика держави повинна бути націлена на те, щоб розпустити чи обмежити функції економічних владних угруповань. По-друге, політико-економічна діяльність має бути спрямована на створення певних форм економічного порядку, а не на регулювання економічного процесу. Гасло “більше чи менше держави” повинно бути зняте. Питання полягає не у кількості, а у якості діяльності, зокрема законодавчої. Потрібні необхідні закони щодо обігу капіталів, щодо функціонування бірж та біржових угод, щодо іпотеки. Вони повинні вбудовуватися в ринкове господарство, що сприятиме встановленню конкурентного порядку.
В. Ойкен, також, формулює питання: як впливають на господарський процес протиріччя між людьми в різні історичні епохи?
В. Ойкен звертає увагу на те, що наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. панувала думка, що найбільш чітко історична мінливість господарюючого суб’єкта виявляється в тому, що раніше він діяв за принципом задоволення потреб, а в епоху капіталізму діє вже на основі принципу максимізації доходу.
Економічна поведінка людини, — говорить Ойкен, — одночасно і незмінна, і змінюється. У своїх господарських планах люди прагнуть досягти своїх цілей з найменшими затратами цінних для себе речей, тобто вони діють за “економічним принципом”. Так, поява бухгалтерського обліку — результат діяльного вдосконалення економічного розрахунку — вплинула на розвиток економічного розрахунку.
“Економічний принцип” використовував такі засоби, як система ваг, бухгалтерія, грошовий обіг, баланси. Він — фундаментальний принцип нового господарювання. Homo sapiens скрізь у всі часи діє на основі економічного принципу. Цей принцип притаманний і Homo faber (людині, що працює). У цьому — єдність, але людині, що господарює, притаманне і різноманіття. Одним з елементів різноманіття людини, що господарює, є розбіжність у об’єктивній оцінці бачення економічного принципу і його суб’єктивній реалізації. Це відбувається через стрімкий техніко-технологічний прогрес, а вже для централізовано-адміністративного господарства обмеженість позицій у безупинно змінюваному світі не має інструментів вибору найкращого варіанта.
В. Ойкен виділяє в різноманітті рис людини її орієнтацію на майбутнє. Перші християни, віруючи у швидке пришестя царства небесного, не піклувалися про майбутнє. А людина кінця XIX — початку XX ст. складала господарські плани на десятиріччя. Вона робить заощадження, щоб не терпіти злидні в майбутньому (старість, хвороби, навчання дітей, їхня стабільна влаштованість). Нарешті, традиційна прихильність або до рідних цвинтарів, або до мобільності. Американський шахтар під час депресії 1929— 1934 pp. мігрував. Український шахтар наприкінці XX — початку XXI ст. бідує “в рідній хаті”. Висновок: усі люди, будучи в здоровому розумі, завжди і всюди діють на основі економічного принципу, у чому й полягає незмінність. З іншого боку, необхідно встановити ті ознаки, що констатують розбіжності людей в їхній господарській поведінці.
“Заслуга Фрайбурзької школи, Вольтера Ойкена і його однодумців полягає в тому, що вони повернули політичну економію до суворого мислення порядку, щоб протиставити плоскому бездуховному прагматизму духовний порядок (Л. Ерхард “Півстоліття міркувань”) [60].
Вальтер Репке у книзі “Вірна чи ні німецька економічна політика” (1950) визначив, що соціальне ринкове господарство – це шлях до економічного гуманізму.
Отже, держава для підтримки умов існування “соціального ринкового господарства” як “ідеального типу” вільного ринкового господарства має стежити за виконанням “правил” вільної конкуренції (“чесної гри”), контролювати умови ціноутворення і “попереджувати” спроби встановлення монопольних цін, гарантувати охорону і пріоритетне значення приватної власності в товарно-грошовому господарстві без монополій. У 1965 р. Л. Ерхард на черговому з’їзді ХДС повідомив про завершення у ФРН програми створення “соціального ринкового господарства”, перетворення цієї країни у “сформоване суспільство“.
У 60–70-х роках концепція неолібералів щодо створення соціального ринкового господарства була співзвучною з моделлю інституціоналістів, які на той час уже висунули ідею про формування “суспільства загального добробуту”, оскільки обидві моделі відкидали думку про експлуатацію людини людиною та класовий антагонізм. Обидві моделі засновані також на ідеї активної соціальної функції держави щодо забезпечення всім громадянам рівних прав та рівних можливостей в отриманні соціальних послуг та підвищенні добробуту. При цьому під зовнішнім проявом “загального добробуту” розумілося не тільки зростання кількості акціонерів у різних верствах суспільства, але й стабільність усіх суспільних інститутів, впевненість трудящих у завтрашньому дні.