- •Навчально-методичний комплекс дисципліни
- •Завідувач кафедри і. А. Максименко, к. Ф. Н., доцент
- •Реєстраційний № ___ зміст
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма Опис навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Тематичний план (для заочної форми навчання).
- •Зміст навчальної дисципліни за змістовними модулями Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Наукова періодизація історії економіки
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів
- •План семінарського заняття по темах
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •План семінарського заняття по темі
- •В провідних країнах світу”
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів
- •План семінарського заняття по темах
- •(Друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •План семінарського заняття по темі “Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
- •План семінарського заняття по темі
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Оцінювання знань студентів здійснюється за наступною шкалою:
- •Розрахунок максимальної кількості балів із врахуванням здачі екзаменів, напрямів підготовки 6.030504 “Економіка підприємства“ :
- •Шкала переведення кількості балів за кмспф у традиційну систему оцінювання:
- •Розподіл балів при рейтинговй системі
- •Розподіл балів при рейтинговй системі
- •Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)
- •Тематика науково - дослідних робіт.
- •Завдання до виконання реферативних робіт для студентів денної форми навчання та контрольних робіт для студентів заочної форми навчання.
- •2. Християнство, як чинник господарського розвитку розвитку та капіталізації економічних відносин Європейської цивілізації.
- •Контрольні питання з навчальної дисципліни
- •Опорний конспект лекцій
- •Наукова періодизація економічної історії
- •4) Античний (від с. І тис. До н. Е. До с. V ст.).
- •7) Утвердження індустріального суспільства (від поч. До к. Хіх ст.).
- •8) Період утвердження монополістичного капіталізму (п. Хх ст. – с. Хх ст. ).
- •9) Постіндустріального суспільства (від с. Хх ст.).
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Історико-економічне значення неолітичної революції.
- •Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
- •Месопотамія
- •Особливості східного рабства:
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •Господарство античної Греції.
- •Висновки.
- •Економічні фактори піднесення та занепаду Риму. І-й період Римської держави (VIII – VI ст. До н. Е.) – царський
- •Іі-й період Римської держави (510 – 31 рр. До н. Е.) – республіканський
- •Ііі-й період Римської держави (31 р. До н. Е. – к. Ііі ст. Н. Е.) – рання Римська імперія
- •IV-й період Римської держави ( ііі – V ст. Н. Е. ) – пізня Римська імперія
- •Фінансова та податкова система стародавнього світу.
- •Християнство.
- •Розділ іі (зм 2) Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
- •Формування і розвиток феодальних відносин у Зах. Європі (на прикладі Франції, Англії, Німецьких земель)
- •Франція
- •Німеччина
- •Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.
- •Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
- •Економічна думка на Україні доби середньовіччя
- •Основні терміни і поняття
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •Великі географічні відкриття, їхнє історико-економічне значення
- •Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
- •Перша хвиля буржуазних революцій та їхнє економічне значення.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Теологічне обгрунтування протестантизмом (Кальвін) економічних змін у першій половині хvі ст.
- •Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
- •Фізіократія
- •Учення про природний порядок
- •Учення фізіократів про капітал
- •Висновки
- •Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •Основні терміни і поняття
- •Розділ IV (зм 4)
- •Перетворення Англії у “майстерню світу”
- •Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша Промисловий переворот у Франції
- •Промисловий переворот у Німеччині
- •Промисловий переворот у сша
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Економічні погляди а. Сміта та д. Рікардо а. Сміт (1723–1790 рр.).
- •Виробництво
- •Д. Рікардо (1772–1823)
- •Економічні погляди на принципи оподаткування
- •Жан Батист Сей.
- •Жан Батист Сей
- •Історична школа Німеччини
- •Історична школа цього періду представлена Фрідріхом Лістом, Вільгельмом Рошером, Бруно Гільденбрандтом, Карлом Кнісом, Густавом Шмоллером, Карлом Бюхером та ін.
- •Марксистська економічна теорія
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму в провідних країнах світу
- •Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
- •Особливості процесу індустріалізації у провідних країнах світу (сша, Німеччина, Англія, Франція, Японія)
- •Франція
- •Німеччина
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Виникнення та сутність маржиналізму
- •Розділ vі (зм 6)
- •Столипінська аграрна реформа в українських землях
- •Промислове піднесення в Україні напередодні Першої світової війни. Господарство України в 1914–1920 рр.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Школа класичної політичної економії – в. Каразин, т. Степанов, й. Ланг, і. Вернадський, а. Антонович.
- •Ліберально-дворянська течія – а. О. Скальковський, д. П. Журавський, д. М. Струков.
- •Михайло п. Драгоманов
- •Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – Миколи Зібера, с. Подолинського, Михайла Туган-Барановського, Євгенія Слуцького
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
- •Німеччина
- •Великобританія
- •Франція
- •Характерні риси розвитку господарств країн світу у 20-ті рр. План ч. Дауеса
- •Франція
- •Німеччина
- •Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи.
- •Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Економічна теорія монополістичної конкуренції – Едвара Хейстінгса Чемберліна
- •Економічна теорія недосконалої конкуренції – Джоан Вайолет Робінсон
- •Економічні погляди Дж. М. Кейнса.
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Господарство провідних країн світу в роки Другої світової війни
- •Німеччина
- •Франція
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу – сша, Великобританія, Японія, Франція, Німеччина. Сша
- •Великобританія
- •1951 Року на парламентських виборах до влади прийшов консервативний уряд у. Черчиля, який:
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Повоєнне неокейнсіанство - Рой Харрод, Алвін Хансен, Пол Семюелсон, Джоан Робінсон.
- •Повоєнний неолібералізм - Фрідріх Хайєк, Вальтер Ойкен.
- •Неокласичне відродження
- •Основні напрямки інституціоналізму:
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Особливості міжнародних економічних зв’язків.
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються.
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Мілтон Фрідмен – основоположник монетаризму.
- •Трансформаційні та глобалізаційні теорії (Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, д. Белл).
- •Розділ х (зм 10)
- •Господарство України в умовах ”сталінщини” (1929–1941 рр.)
- •Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •Податки за часів непу
- •Економіка України в 40 - 90 рр. Хх ст. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •Формування господарства технотронного характеру
- •Економічна думка першої половини хх ст. (о. В. Чаянов, м. Д. Кондратьєв) та складання радянської політичної економії.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Проголошення політичної та економічної незалежності України. Проблеми і труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності та переходу до ринкової економіки.
- •Проблеми податкової реформи.
- •Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
- •Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України в 1997–2002 рр., млрд грн
- •Пояснення за розділами та темами Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.).
- •Розділ іі (зм 2). Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.).
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.).
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства.
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.).
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.).
- •Розділ vі (зм 6). Особливості розвитку ринкового господарства
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період.
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ).
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні
- •Тематика завдань для поглибленого вивчення курсу
- •Викладення теоретичних питань навчальної дисципліни. Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу.
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки. Наукова періодизація історії економіки.
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Сутність християнства, буддизму та ісламу.
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.
- •Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •Податкова система середньовіччя.
- •Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •Фінансовий та грошовий обіг, податки та кредит у мануфактурний період.
- •Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Податки козацької доби.
- •Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
- •Розвиток сільського господарства у хvі-хvііі ст.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.)
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Індустріально технологічна революція останньої третини хіх ст. Та її вплив на світове господарство.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Розділ vі (зм 6). Особливості розвитку ринкового господарства
- •Господарство України в 1914 - 1920 рр.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
- •Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
- •Причини Другої світової війни.
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні у 90-их роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •Господарство України в роки іі світової війни.
- •Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні
- •Ііі. Методичні рекомендації до проведення індивідуально-консультаційної роботи студентів
- •Зміст індивідуальної роботи студентів
- •Контрольні питання до семінарських занять
- •Варіанти тестів для поточного і підсумкового контролю знань
- •Екзаменаційні питання
- •Перелік рекомендованої літератури до навчальної дисципліни Основна література
- •Додаткова література
Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
Утворення індустріального суспільства завершилося формуванням на початку ХХ ст. світового ринку та світового господарства як сукупності господарств, зв’язки між якими здійснювалися за допомогою зовнішньоекономічних відносин. Передумовами формування світового господарства були:
– розвиток машинної індустрії;
– розвиток засобів зв’язку;
– міжнародний поділ праці;
– утворення колоній.
Міжнародний поділ праці – це спеціалізація окремих країн на виробництві певних товарів для потреб світового ринку. Міжнародний поділ праці надає державам певних переваг. Завдяки участі в ньому, країна може підвищити ефективність своєї національної економіки. Це зумовлено такими можливостями міжнародного поділу праці:
1) країна обирає таку спеціалізацію, яка дає змогу найраціональніше використовувати свої ресурси, отже, збільшувати загальний обсяг виробництва;
2) країна зосереджується на створенні товарів і послуг, виробництво яких коштує менше, і відмовляється від виробництва продукції, яку дешевше виробляти в інших країнах;
3) участь у міжнародному поділі праці країни стимулює розвиток науки і техніки, упровадження нових технологій, підвищення якості продукції.
У ХІХ ст. Англія була ”майстернею світу”, спеціалізувалася на виробництві та продажу іншим країнам машин і устаткування. Упродовж 1845–1870 рр. експорт машин зріс у 10 разів. У 1890 році Англія вивозила машин на 103 млн дол.; Франція – на 11,8 млн дол. Німеччина експортує сільськогосподарські машини, залізничне устаткування, картоплю, спирт, цукор, товари хімічного виробництва. Франція експортує текстильні машини, шовкові і суконні тканини. Бельгія вивозить зброю, інструменти, Австро-Угорщина – метал, цукор, хміль, колонії – прянощі, каву, каучук, бавовну. З 1896 р. розпочався перелом у світовій торгівлі. Якщо у ХІХ ст. промтовари обмінювалися на сировинні продукти, то у ХХ ст. переважає експорт фабрикатів з Європи і США.
З переходом до імперіалізму посилюється циклічність розвитку капіталістичного господарства, більш глибокими стають економічні кризи. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. поглиблюється нерівномірність у розвитку окремих країн, загострюються міждержавні суперечності. Найвищі темпи розвитку економіки мали відносно молоді держави – США та Німеччина, які розділили провідні позиції у світі за обсягами промислового виробництва і випередили Англію та Францію. У цілому завершувався період євроцентризму. З 1900 до 1913 р. частка Європи у світовому виробництві зменшилася з 65,9 до 61,2 %, у той час як частка США невпинно зростала – з 19,1 до 21,5 %.
Загострення міждержавних суперечностей зумовлювалося станом розподілу світових ринків збуту та джерел сировинних ресурсів. На 1914 рік загальний обсяг колоніальних володінь становив 85 млн кв. м з чисельністю населення 560 млн ос. Колоніальні володіння Англії і Франції набагато перевищували за розмірами та багатством колонії Німеччини і США (Англія – 33,5 млн кв. м із населенням – 393,5 млн ос.; Франція – 10,6 млн кв. м із населенням – 55,5 млн ос.; Німеччина – 2,9 млн кв. м; CША – 0,3 млн кв. м). Значну частку сировинних ресурсів провідні країни завозили з колоній (Великобританія – 36 %, Франція – 58 %, Німеччина – 56 %, США – 53 %). Поки розподіл світу не був завершеним, капіталістичні країни знаходили вихід у захопленні нових колоніальних володінь. Але у кінці ХІХ ст. “вільних“ територій вже не було. Розпочинається боротьба за переділ світу. Формуються військово-політичні угруповання: 1873–1878 рр. – Союз трьох імператорів (Німеччина, Росія, Австро-Угорщина), 1882 р. – Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія), 1891–1894–1907 рр. – Антанта (Англія, Франція, Росія). Розпочинаються імперіалістичні війни, військові конфлікти та захоплення. 1881 року Франція окупувала Туніс, 1882 року – Англія – Єгипет, а згодом – Судан. Франко-китайська війна 1883–1885 рр. завершилася створенням Індокитаю (Камбоджа, Лаос, В’єтнам) під протекторатом Франції. Поразкою для Росії завершилася російсько-японська війна 1904–1905 рр. У 1912 – 1914 рр. загострюється криза на Балканах.
На початку ХХ ст. сферою зростання суперечностей стали зовнішноьоторговельні відносини між провідними державами. З 1896 до 1913 рр. світовий товарообмін збільшився у 2,4 раза і перевищив темпи зростання виробництва. Провідною торговельною країною світу була Англія. Частка торгівлі та транспорту у національному доході становила на 1801 р. – 17 %, 1871 р. – 22 %, 1907 р. – 27,5 %. Із 49 млн т світового водотоннажу флоту на частку англійського припадало 21 млн т. Разом з тим характерною рисою англійської торгівлі у цей час є формування негативного торговельного балансу. Імпорт у двічі переважав над експортом, але в цілому доходи від процентів на капітал, вкладений за кордоном, за посередницькі торговельні та банківські операції, фрахт та страхування морської торгівлі, користування морськими портами зростали. Тому платіжний баланс, що включав усі види розрахунків з іншими державами був незмінно активним. Активну конкуренцію на світовому ринку Англії становили США та Німеччина.
Швидке зростання виробництва у США супроводжувалося значним розширенням експорту. З 1870 до 1913 рр. вивіз товарів збільшується у 6,5 раза. 1876 року вартість експорту американських товарів вперше перевищила вартість імпорту, торговельний баланс стає позитивним. Швидкими темпами збільшувалося вивезення товарів основних галузей індустрії – вироби машинобудування, кораблі, паровози, нафта, мідь. США намагаються закріпитися на внутрішніх ринках європейських країн. Так, з 1877 до 1900 рр. вартість експорту до Англії зросла з 346 млн до 534 млн дол., до Німеччини – з 58 млн до 187 млн дол., до Франції – з 45 млн до 83 млн дол.
Позитивні тенденції щодо швидкого зростання економіки Німеччини зумовили збільшення вартості зовнішньоторговельного обороту. З 1850 до 1913 рр. він зростає з 10,6 млрд марок до 20,7 млрд. Збільшується водотоннажніть флоту з 982 тис т у 1871 році до 3 млн т у 1913.
Особлива боротьба між провідними капіталістичними країнами світу розгорнулася за стратегічні ресурси. Найважливішим економічним ресурсом на початку ХХ ст. стала нафта. Крім США (Каліфорнія, Пенсільванія, Техас) та Росії (Поволжя та Азербайджан), важливим осередком нафтовидобувної промисловості став регіон Перської затоки, що перебував під протекторатом Англії. Німецька нафтопереробна та автомобільна промисловість залежали від постачань нафти із зовнішнього ринку, тому Німеччина, намагаючись прорватися до Перської затоки, ініціює і субсидує будівництво залізниці Берлін – Стамбул – Багдад. США, оголосивши Західну півкулю зоною власних економічних інтересів, практично усунули своїх конкурентів від експлуатації селітрових ресурсів Південної Америки.
Таким чином, суперечності економічного характеру між провідними країнами світу стали причиною Першої світової війни, яка продовжувалася з 1 серпня 1914 до 11 листопада 1918 р. У війні брали участь 38 держав з майже мільярдним населенням, що становило 67 % усього населення світу. Загальні втрати трудових ресурсів становили: 10 млн ос. загинули та 10 млн ос. померли від важких ран і ушкоджень. Загальні збитки оцінювалися у 200 млн дол. (за рахунок цих коштів можна було збільшити у 2 рази заробітну плату робітникам). Національне багатство Європи зменшилося на третину. У зв’язку з війною на 16 млн ос. зменшилася народжуваність, а населення Європи на 1919 р. зменшилося на 36 млн. Розпалися Австро-Угорська, Російська та Турецька імперії. На їхньому місці постали молоді буржуазні держави – Австрія, Угорщина, Чехія, Польща, Румунія, Італія. У Росії владу захопили більшовики.