План Вступ.

І. Міжгалузевий баланс як вид балансових моделей.

1. Економіко-математичні моделі: їх сутність та види.

2. Наукові відкриття Леонтьєва в галузі економіки.

3. Історія розвитку методу «затрати-випуск».

ІІ. Зміст моделі міжгалузевого балансу та його практичне застосування.

1. Особливості методу «затрати-випуск».

2. Міжгалузевий баланс підприємства та розподіл продукції.

3. Міжгалузевий баланс затрат праці.

4. Прогнозування структури суспільного виробництва на основі міжгалузевого балансу.

Висновок

Список використаної літератури.

Вступ

У XX столітті створені і розвинені різні теорії та методи регулювання світової економіки. Затребуваність таких досліджень особливо зросла після Великої депресії (1929-1933 р.р.) та Другої світової війни. Збільшилася необхідність у плануванні (поточному, оперативному, стратегічному) та прогнозуванні. Пояснюється це, перш за все тим, що сучасна економіка являє собою відкриту систему, побудовану на прямих і зворотних горизонтальних і вертикальних зв'язках, і може успішно розвиватися тільки при наявності ефективного управління цими зв'язками, як на макро –, так і на мікрорівні. При цьому проблема створення раціональної та високоефективної міжгалузевої економіки надзвичайно важлива для всіх країн.

Важливим інструментом прогнозування є розроблений В. Леонтьєвим міжгалузевий рівноважний баланс, що дозволяє аналізувати економіку, як національну, так і окремих регіонів і на основі цього виробляти адекватні заходи.

Дійсно, реальна рівновага на ринку можлива лише при збігу очікувань виробників і споживачів, так як на практиці рівновага досягається досить рідко, оскільки в реальному житті неминучі економічні кризи, неповне або неефективне використання ресурсів. І навіть, незважаючи на це можна стверджувати, що необхідність у балансовому методі очевидна.

Отже, метою роботи буде вивчення моделі Леонтьєва «затрати-випуск», універсальність якої являє рідкісне явище, її математичної інтерпретації макроекономічної рівноваги та економічного зростання (адже рівновага завжди виходить на перший план в масштабах всієї економіки). Для цього необхідно розглянути специфіку міжгалузевого балансу як балансового методу, а також простежити його історичний розвиток, що виразилося, в кінцевому рахунку, в моделі «затрати-випуск» Леонтьєва. Наступними завданнями є аналіз таблиць міжгалузевого балансу, їх подання в статичному і динамічному вигляді, а також можливостей практичного застосування. 

І. Міжгалузевий баланс як вид балансових моделей.

1. Економіко-математичні моделі: їх сутність та види.

У загальному вигляді модель можна визначити як умовний образ (спрощене зображення) реального об'єкта (процесу), який створюється для більш глибокого вивчення дійсності. Метод дослідження, який базується на розробці та використанні моделей, називається моделюванням. Необхідність моделювання обумовлена ​​складністю, а часом і неможливістю прямого вивчення реального об'єкта (процесу). Значно доступніше створювати і вивчати прообрази реальних об'єктів (процесів), тобто моделі. Можна сказати, що теоретичне знання про що-небудь, як правило, представляє собою сукупність різних моделей. Ці моделі відображають суттєві властивості реального об'єкта (процесу), хоча насправді дійсність значно змістовніша і багатша.

Подібність між модельованим об'єктом і моделлю може бути фізична, структурна, функціональна, динамічна, ймовірнісна і геометрична. При фізичній подібності об'єкт і модель мають однакову або схожу фізичну природу. Структурна подібність припускає наявність схожості між структурою об'єкта і структурою моделі. При виконанні об'єктом і моделлю під певним впливом подібних функцій спостерігається функціональна подібність. При спостереженні за послідовно змінюючимися станами об'єкта і моделі відзначається динамічна подібність, ймовірнісна подібність при наявності схожості між процесами імовірнісного характеру в об'єкті і моделі, а геометрична подібність при подібності просторових характеристик об'єкта і моделі.

На сьогоднішній день загальновизнаної єдиної класифікації моделей не існу. Однак з безлічі моделей можна виділити словесні, графічні, фізичні, економіко-математичні та деякі інші типи.

Словесна, або монографічна, модель являє собою словесний опис об'єкта, явища або процесу. Дуже часто вона виражається у вигляді визначення, правила, теореми, закону або їх сукупності.

Графічна модель створюється у вигляді малюнка, географічної карти або креслення. Наприклад, залежність між ціною і попитом може бути виражена у вигляді графіка, на осі ординат якого відкладено попит (D), а на осі абсцис ціна (Р). Крива нам наочно ілюструє, що зі зростанням ціни попит падає, і навпаки. Звичайно, цю залежність можна виразити і словесно, але графічно вона набагато наочніше (рис.1.1).

Рис. 1.1. Графічна модель, що відображає залежність між попитом і ціною.

Фізичні, або речові, моделі створюються для конструювання поки що неіснуючих об'єктів. Створити модель літака або ракети для перевірки її аеродинамічних властивостей значно простіше і економічно доцільніше, ніж вивчати ці властивості на реальних об'єктах.

Економіко-математичні моделі відображають найбільш суттєві властивості реального об'єкта або процесу за допомогою системи рівнянь. Необхідно відзначити, що знову ж єдиної класифікації економіко-математичних моделей зараз не існує, виділяють більше десяти основних ознак їх класифікації. Розглянемо деякі з них:

1.  За загальним цільовим призначенням: а) теоретико-аналітичні (використовуються при вивченні загальних властивостей і закономірностей економічних процесів); б) прикладні (застосовувані у вирішенні конкретних економічних завдань). 2.  За ступенем агрегування об'єктів в моделюванні: а) макроекономічні (відображають функціонування економіки як єдиного цілого); б) мікроекономічні (моделі, пов'язані, як правило, з такими ланками економіки, як підприємства і фірми). 3.  По конкретному призначенню (тобто за метою створення і застосування): а) балансові моделі (виражають вимоги відповідності наявних ресурсів та їх використання); б) трендові моделі (у них розвиток модельованої економічної системи відображається через тренд (тривалу тенденцію) її основних показників); в) оптимізаційні (призначені для вибору найкращого варіанту з певного числа варіантів виробництва, розподілу чи споживання);

г) імітаційні (призначені для використання в процесі машинної імітації досліджуваних систем або процесів) і ін.. 4.  За типом інформації: а) аналітичні (побудовані на апріорній інформації); б) ідентифіковані (побудовані на апостеріорній інформації). 5.  З обліку фактора часу: а) статичні (в них усі залежності віднесені до одного моменту часу); б) динамічні (описують економічні системи в розвитку). 6.  З обліку фактора невизначеності: а) детерміновані (якщо в них результати на виході однозначно визначаються керуючими впливами); б) стохастичні (якщо при завданні на вході моделі певної сукупності значень на її виході можуть виходити різні результати залежно від дії випадкового фактора). 7.  За типом математичного апарату, що використовується в моделі: а) матричні моделі; б) моделі лінійного і нелінійного програмування; в) кореляційно-регресійні моделі; г) моделі теорії масового обслуговування; д) моделі мережевого планування та управління; е) моделі теорії ігор та ін. 8.  За типом підходу до досліджуваних соціально-економічним системам: а) дескриптивні (моделі, призначені для опису та пояснення, фактично спостережуваних явищ або для прогнозу цих явищ); б) нормативні (при нормативному підході цікавляться не тим, яким чином влаштована і розвивається економічна система, а як вона повинна бути влаштована і як має діяти в сенсі певних критеріїв).

В даній науковій роботі в якості прикладу буде розглянута економіко-математична модель міжгалузевого балансу (МОБ) – таблиця «затрати-випуск». З урахуванням наведених вище класифікаційних рубрик це прикладна, макроекономічна, аналітична, дескриптивна, детермінована, балансова, матрична модель, при цьому існують як статичні, так і динамічні МОБ.

Отже, МОБ відносять до балансових моделей. Під балансовою моделлю розуміється система рівнянь, кожне з яких виражає вимогу балансу між виробленим окремими економічними об'єктами кількістю продукції та сукупною потребою в цій продукції. В даному випадку розглядається система економічних об'єктів, які випускають певний продукт, частина його споживається іншими об'єктами системи, а інша частина виводиться за межі системи як її кінцевого продукту.

Якщо замість поняття кінцевого продукту ввести більш загальне поняття ресурс, то під балансовою моделлю слід розуміти систему рівнянь, які задовольняють вимогам відповідності наявності ресурсу та його використання.

Крім вимоги відповідності кожного продукту і потреби в ньому, можуть зазначатися такі приклади балансової відповідності, як відповідність наявності робочої сили та кількості робочих місць, платоспроможного попиту населення і пропозиції товарів і послуг і т.д. При цьому відповідно розуміється або як рівність, або менш жорстко – як достатність ресурсів для покриття потреби і, отже, наявність деякого резерву.

Найважливіші види балансових моделей: 1) приватні матеріальні, трудові і фінансові баланси для народного господарства і окремих галузей; 2) міжгалузеві баланси; 3) матричні техпромфінплану підприємств і фірм. Балансовий метод і створювані на його основі балансові моделі служать основним інструментом підтримки пропорцій в народному господарстві. Балансові моделі на базі звітних балансів характеризують сформовані пропорції, в них ресурсна частина завжди дорівнює видаткової. Однак необхідно зазначити, що балансові моделі не містять будь-якого механізму порівняння окремих варіантів економічних рішень і не передбачають взаємозамінності різних ресурсів, що не дозволяє зробити вибір оптимального варіанту розвитку економічної системи. Цим визначається обмеженість балансових моделей і балансового методу в цілому.