МОДУЛЬ 3.

Тема 14.

ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ

У СИСТЕМІ СУСПІЛЬНОГО ВІДТВОРЕННЯ.

ДЕРЖАВА ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ

14.1. Логічно-тезовий виклад питань для розгляду на лекції

14.1.1. Господарський механізм: сутність, функції, еволюція та структура.

14.1.2. Економічні функції держави.

14.1.2. Функції і роль держави у змішаній економіці

14.1.3. Форми і методи державного регулювання змішаної економіки

14.2. Питання для самостійного опрацювання

та коментар до них

14.1.1. Теорії державного регулювання економіки.

14.2.2. Провали ринку і роль держави в умовах постіндустріальних трансформацій

14.2.3.Провали державного втручання в економічне життя суспільства та їх виправлення

14.2.1. Регулятивні можливості податкової діяльності держави

14.2.5. Еволюція економічної діяльності держави

14.3. Теми для рефератів

14.3.1. Роль держави в становленні економіки знань

14.3.2. Роль держави в становленні інформаційної економіки.

14.4. Питання для розгляду на семінарському занятті

та коментар до питань, що не розглядалися на лекції та не вивчалися самостійно

14.4.1. Господарський механізм: сутність, функції, еволюція та структура

14.4.2. Функції і роль держави у змішаній економіці

14.4.3. Форми і методи державного регулювання змішаної економіки

14.1.1. Господарський механізм: сутність, функції,

еволюція, структура

Господарський механізм (механізм господарювання) – органічна складова економічної системи.

Вирішальною методологічною основою дослідження господарського механізму є аналіз системи виробничих відносин, виділення в їх структурі соціально-економічних та організаційно-економічних відносин [1].

У сучасній науковій та навчально-методичній літературі категорія “господарський механізм” трактується неоднозначно [2]. Нерідко господарський механізм зводять лише до сукупності організаційно-економічних відносин. Але за такого підходу залишаються осторонь системи господарювання такі корінні відносини і категорії, як “власність”, “відносини розподілу, взаємного обміну діяльністю”, які в сукупності становлять соціально-економічні відносини і без яких не можна зрозуміти ні природи господарського механізму, ні тенденцій його розвитку. У зв’язку з цим академік Національної академії наук України А. А. Чухно пропонує наступне визначення: “Господарський механізм – це спосіб організації та управління виробництвом з притаманними йому формами, методами і засобами, які реалізують соціально-економічні, організаційно-економічні та науково-технологічні принципи й відносини в інтересах задоволення потреб як кожного господарюючого суб’єкта, так і суспільства в цілому”[3].

Господарський механізм – це функціональна сторона виробничих відносин. Саме вона становить об’єктивну основу господарського механізму, визначає його природу, характер функціонування і розвитку.

У політико-економічній системі до основних функцій господарського механізму належать такі: реалізація відносин пануючого типу власності; поєднання і взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин в економічній струк­турі суспільства; узгодження й забезпечення руху економічних інтересів; розв’язання суперечностей; формування “поля” взаємодії між механізмом дії і механізмом використання економі­чних законів. Реалізація цих функцій в економічній практиці відбувається на основі таких основних принципів формування і функціону­вання господарського механізму, як: ефективність, збалансова­ність, системність, соціальна спрямованість[4].

З розвитком суспільного виробництва, зростанням його складності, кількості суб’єктів господарювання, якісними змінами у виробництві трансформуються система економічних (виробничих) відносин і механізм господарювання (господарський механізм).

В епоху вільної конкуренції господарський механізм (механізм функціонування і розвитку економіки) виступає у формі ринкового механізму, коли попит і пропозиція, ринкове ціноутворення і конкуренція у своїй взаємодії забезпечують саморегулювання і зростання економіки. За цих умов вважалося, що будь-яке втручання у природне проходження економічних процесів не лише не потрібне, а навіть шкідливе.

Історичний розвиток привів до переростання ринкової економіки у змішану, де замість однієї індивідуальної приватної власності утверджується плюралізм форм власності. Відповідно до цього господарський механізм переріс у більш складну форму, адекватну змішаній економіці, що характеризується єдністю ринкового механізму і державного регулювання. Ринок і держава стали його суттєвими сторонами, при цьому його удосконалення почало здійснюватися шляхом встановлення об’єктивно зумовленого співвідношення між ринковим механізмом і державним регулюванням.

Структура господарського механізму зумовлена його об’єктивною природою і виробничими відносинами. Як елемент економічної системи господарський меха­нізм включає наступні структурно-функціональні підсистеми (табл.).

Таблиця

Структура господарського механізму [4, c.239]

Підсистеми	Функції
Планування	Прогнозування, довгострокове, середньострокове і поточне планування, директивне й індикативне планування тощо
Стимулювання	Економічні важелі і стимули економічної діяльності, прискорення науково-технічного прогресу, кредитно-фінансову систему
Організації	Форми організації й управління виробництвом з відповідною регламентацією прав і обов’язків економічних суб’єктів

Отже, у функціонуванні та розвитку економічних систем важлива роль належить господарському механізму. В загальній формі він є управляючою та регулюючою підсистемою.

Сучасна економіка – це змішана економіка, де ринкові відносини існують у взаємодії з неринковими, які пов’язані, насамперед з економічною діяльністю держави. Тому і економічна політика, і механізм господарювання мають органічно поєднувати ринкові і неринкові відносини, ринковий механізм та державно-економічне регулювання. Не однобічне зосередження на ринку і ринкових відносинах, а змішана економіка як поєднання ринкових і неринкових відносин, ринкового механізму і державного регулювання є методологічною основою розроблення науково обгрунтованої економічної політики, формування господарського механізму.