Лабораторна робота № 2

Міністерство освіти і науки України

Львівський коледж легкої промисловості

КНУТД

Спеціальність

5.05160201

“Швейна промисловість”

Лабораторна робота №2

Тема: “ Дослідження технологічного призначення, конструкції та роботи базових моделей швейних машин з вертикальною віссю обертання човникового комплекту. Набуття навичок по заправлені нитками та управлінні машинами, їх технологічного переналагодження на різні параметри шиття”

Виконала

студентка ІІ шв. групи

Ковальовська Л. В.

Перевірив

Шутка Р. С.

Львів 2010

Мета роботи: Дослідити взаємодію механізмів машин 852 кл., 862 кл., 803 кл. під час утворення стібка та строчки.

План роботи:

1. Заправити механізми машин 852 кл., 862 кл., 803 кл. нитками.

2. Прокручуючи махове колесо дослідити взаємодію робочих елементів під час утворення безпосадочного стібка.

3. Визначити місця змін технологічних регулювань та переналагодити машини на інші параметри шиття.

Зміст звіту:

1. Описати та графічно зобразити процес утворення безпосадочного стібка та строчки.

2. Описати призначення та технічну характеристику машин 852 кл., 862 кл., 803 кл.

3. Описати та графічно зобразити процес заправлення нитками швейних машин 852 кл., 862 кл., 803 кл.

4. На загальному вигляді машини вказати та описати місця змін технологічних регулювань.

Процес утворення безпосадочного стібка

Голка із заправленою у неї ниткою опускається із крайнього нижнього положення (КВП) у крайнє нижнє положення (КНП), проходячи крізь лапку, шари матеріалу та входячи в отвір зубчатої рейки. На момент входження голки в отвір рейки, зубчата рейка піднялась вище рівня голкової пластини та знаходиться на початку моменту переміщення матеріалу на довжину стібка. Момент входження голки в отвір рейки та початок переміщення матеріалу повинні співпадати.

Голка, продовжуючи опускатись в КНП одночасно з рейкою, переміщується на довжину стібка. КНП голки повинне відповідати половині встановлення довжини стібка. Ниткопритягувач при цьому подає нитку голці. Піднявшись на 2–2,5 мм вгору за рахунок тертя між голкою та матеріалом зі сторони короткого жолобка на голці утворюється петля–напуск. У цю петлю, обертаючись на вертикальному човниковому валі, входить носик човникового комплекту, який розміщений в горизонтальній площині, захоплює її на себе та обводить на 180–185^о. Ниткопритягувач при цьому подає нитку човниковому комплекту. Після обведення на 180^о, ниткопритягувач із КНП різко піднімається у КВП, затягуючи нитки в матеріал.

1 – рейка

2 – голка

3 – лапка

4 – матеріал

Голка та рейка закінчують своє переміщення, при цьому голка піднімається в КВП, рейка опускається нижче рівня голкової пластини, і ці два механізми набувають еліпсних зміщень на робітника. Процес повторюється.

2.

Машини 852 кл.

Для виконання операцій безпосадочної строчки використовують двоголкові машини 852 кл. і одноголкові машини 862 кл. човникового стібка з відхиляючими голками вздовж строчки.

Технічна характеристика машини

Максимальна частота обертання головного

вала об./хв:

при роботі нитками правої крутки Z ……. 4500

при роботі нитками правої крутки S …….. 4000

Довжина стібка, мм ……………………………….. 1,3–4,5

Максимальна товщина зшивальних тканин

в стисненому стані під лапкою, мм …………... До 5

Висота піднімання лапки над рівнем

голкової пластини, мм ………………………… До 9

Відстань між голками, мм ………………………... 3,6; 5

Голки ……………………………………………….. Тип 3, група І, № 90,

100, 110, 120

(ГОСТ 7322–55)

Нитки:

бавовняні матові в три і шість складань правої

крутки Z і лівої крутки S в шість складань …. 8,5 текс х 3 х 2

(№ 118/3/2)

7,5 текс х 3 х 2

(№ 133/3/2)

6,7 текс х 3 х 2

(№ 149/3/2)

5,9 текс х 3 х 2

(№ 170/3/2)

ГОСТ 6309–73

шовкові …………………………………………. 3,2 текс х 6 (№ 310/6)

(№ 33, 65)

3,2 текс х 12 (№ 310/12)

ГОСТ 10878–70

Виліт рукава, мм …………………………………… 255

Габарит кришки стола, мм ………………………... 1060 х 650

Маса головки, кг …………………………………… 39

Електродвигун асинхронний:

напруга, В …………………………………….. 220/380

потужність, кВт ………………………………. 0,37

Рекомендовані тканини для зшивання:

бавовняні і змішані для сорочок …………… ГОСТ 12239–66

плащові ……………………………………….. ГОСТ 9009–70

бавовняні для спецодягу …………………….. ГОСТ 11209–72

бязі …………………………………………….. ГОСТ 11680–65

костюмні ………………………………………. ГОСТ 1290–65

Машини 862 кл.

Одноголкова промислова швейна машина 862 кл. призначена для пошивання чоловічих і жіночих пальт і спецодягу безпосадочною двохнитковою човниковою строчкою.

Технічна характеристика машини

Частота обертання головного вала об./хв:

при роботі нитками правої крутки Z ……. 4500

при роботі нитками правої крутки S …….. 4000

Довжина стібка, мм ……………………………….. До 4,5

Максимальна товщина зшивальних тканин

в стисненому стані під лапкою, мм …………... 6

Висота піднімання лапки над рівнем

голкової пластини, мм ………………………… 9

Голки ………………………………………………. Тип 3, група І, № 100,

110, 120, 130, 150

(ГОСТ 7322–55)

Нитки:

бавовняні матові в шість складань ………….. 11 текс х 3 х 2 (№ 90,

9/3/2) – 6,7 текс х 3 х 2

(№ 149/3/2)

ГОСТ 6309–73

шовкові ………………………………………... 3,2 текс х 12 (№ 310/12)

ГОСТ 10878–70

Габарит машини, мм …………………………….. 1250 х 650 х 1400

Електродвигун асинхронний:

напруга, В …………………………………….. 220/380

потужність, кВт ………………………………. 0,37

Рекомендовані тканини для зшивання:

бавовняні і змішані для сорочок …………… ГОСТ 12239–66

бавовняні плащові …………………………… ГОСТ 9009–70

камвольні напівшерстяні (змішані)

для чоловічих костюмів ……………………. ГОСТ 7290–65

грубошерстяні і напівгрубошерстяні ………. ГОСТ 6621–72

тонкосуконні напівшерстяні (змішані)

для чоловічих і жіночих пальт ……………. ГОСТ 8293–64

Машини 803 кл.

Двоголкові машини 803 кл. з дома голками, які відключаються, є у двох варіантах: 803 (1852) кл. і 803 х 7-2 (1852-1) кл.

Машина 803 (1852) кл. призначена для зшивання деталей швейних виробів двома паралельними строчками безпосадочним човниковим швом з використанням механізму відключення однієї із голок. Машина 803 х 7-2 (1852-1) кл. призначена для обробки відкритих зрізів бюстгальтерів тасьмою або бейкою з одночасним вшиванням тасьми-в’юнчика або кружева і доставляється з одночасним застрочуванням не запрасованої косої бейки.

Технічна характеристика машини

Основні параметри	803 (1852) кл.	803 х 7-2 (1852-1) кл.
1	2	3
Частота обертання головного вала, об./хв Довжина стібка Висота піднімання лапки над рівнем голкової пластини, мм Відстань між голками, мм Голки	3200 1,3–4,5 9 10 Тип 3, група И, № 90, 100, 110, 120 (ГОСТ 7322–55)	3200 1,3–4,5 8 7 Тип 3, група И, № 85, 90, 100, 110 (ГОСТ 7322–55)
1	2	3
Нитки: бавовняні правої і лівої крутки шовкові Виліт рукава, мм Маса головки машини, кг Електродвигун: напруга, В потужність, кВт Зшивальні тканини	16,5 текс х 3 (№ 60, 6/3); 13 текс х 3 (№ 76, 9/3); 10 текс х 3 (№ 100/3); 8,5 текс х 3 х 2 (№ 118/3/2); 7,5 текс х 3 х 2 (№ 133/3/2); 6,7 текс х 3 х 2 (№ 149/3/2) ГОСТ 6309–73 3,2 х (№ 310/12) ГОСТ 6797–70 255 39 4АХ7–1А2ШУ4 (ГОСТ 19713–78) 220/380 0,37 Бавовняні бязі ГОСТ 11680–65; з віскози і змішаної пряжі ГОСТ 9619–70; бавовняні і змішані ГОСТ 12239–66; плащові ГОСТ 9009–70; напівшерстяні для чоловічих костюмів ГОСТ 7290–65	13 текс х 3 (№ 76,9/3); 7,5 текс х 3 х 2 (№ 133/3/2); 10 текс х 3 (№ 100/3); 6,7 текс х 3 х 2 (№ 149/3/2) ГОСТ 6309–73 –– 255 39 4АХ7–1А2ШУ4 (ГОСТ 19713–78) 220/380 0,37 Шовкові підкладкові ГОСТ 4772–65; бавовняні білизняні ГОСТ 13322–67 тасьма бавовняна арт. 684; кружева шириною 10–11 мм арт. 602 Р; тасьма–в’юнчик шовкова шириною 8 мм арт. 69

3.

Заправлення нитками швейних машин

852 кл., 862 кл., 803 кл.

Котушки встановлюють з нитками на бобінних стійках. Нитки проводять крізь отвір трубчастих нитконапрямлячі 11 (Рис. 1), 12

Рис. 1. Заправлення верхніх і нижніх ниток в машинах

852 кл., 862 кл., 803 кл.

і зверху вниз заправляють в отвори нитконапрямляючого кутика 13. Одну нитку в напрямленій за годинниковою стрілкою проводять між шайбами регулятора натягу 17. Далі дві нитки за годинниковою стрілкою вводять у канавку регулятора 15 і знизу вверх підводять під ниткопритягуючу пружину 16, проводять під пластинчастий нитконапрямляч 9 і справа наліво заправляють у два вушка нитконапрямляча 10. Нитки проводять вниз під пластинчастий нитконапрямляч 9, 8, в два отвори на голкотримачі 7 і зі сторони довгих жолобків, направлених один до одного, заправляють у вушко голок 5 і 6.

Нижні нитки намотують на дві шпульки, як у машині 1022 кл. Потім одну шпульку 1 при піднятій защіпці 2 вставляють у шпулькотримач 3. Коли петлі нижніх ниток будуть виведені з отворів рейки, нитки затягують під пластинчасту пружину 4.

З іншою шпулькою роблять аналогічно.

4.

Регулювання механізмів

Регулювання механізмів голок

Висота голок 1 (Рис. 3) відносно носиків човників регулюються вертикальним переміщенням голкотримача 2 усередині порожнього голководія 5 після послаблення стягуючого гвинта 3, вставленого кільця 4.

Положення голок 1 відносно стінок отворів у рейці регулюється поворотом рамки 6 і верхнього валу 7 після послаблення стягуючого гвинта 8, коромисла 9.

Рис. 3. Регулювання механізму голок

Регулювання механізмів човників та відводчиків

Своєчасність підходу носиків човників до голок регулюються поворотом човникових валів 13 (Рис. 4) після послаблення двох стійких гвинтів 11 зубчатого колеса 12. При підніманні голок із КНП на 2 мм, носики човників повинні бути вище вушок голок на 1,6 мм.

Рис. 4. Регулювання механізмів човників і відводчиків

Відстань між голками і носиками човників, який повинен бути рівним 0,05 – 0,1 мм, регулюється переміщенням картерів 3 вздовж вала 16. Для виконання регулювання послаблюють гвинти 14 зубчастих коліс 15, гвинт 8, кріплення сухариків 7, 19 і гвинт 4. Потім переміщують картер разом із зубчатим колесом 15 вздовж вісі вала 16.

Своєчасність руху відводчиків 17 для натискання на виступи шпуле тримачів досягають поворотом валів 20 після послаблення гвинтів 6 зубчатих коліс 5. Відводчики 17 повинні надавлювати на виступи шпулетримачів у момент вводу голкових петель усередину човникових комплектів, т. п. створювати відстань між пальцями шпулетримачів і стінками пазів голкової пластини.

Положення відводчиків 17 відносно виступів шпулетримачів регулюються їх переміщенням по пазу важелів після послаблення гвинтів 18.

Кількість масла, що піддається човникам, регулюються гвинтами 10 після послаблення гвинтів 9. Якщо гвинт 10 закрутити, то кількість подаючого до човника масла зменшується. Таким чином регулюється і подача масла у сполучення ланок відводчиків.

Натяг нижніх ниток регулюється гвинтом 1 завдяки деформації пластинчастих пружин 2. Для зміни відстані між паралельними строчками заміняють голководій, лапку, рейку, голкову пластину; картери 3 разом зубчатими 15 переміщають вздовж осі вала 16, як при зміні відстаней між голками і носиками човників.

Регулювання механізмів переміщення матеріалу

Рис. 5. Регулювання механізмів переміщення матеріалу

Довжина стібка регулюється поворотом важеля 17 (Рис. 5) відносно шкали 18 після закручення гайки 20. Якщо важіль повернути проти годинникової стрілки і його положення зафіксувати упором 19, відкрутивши гайку 20, то довжина стібка збільшиться завдяки повороту рамки 22 проти годинникової стрілки.

Щоб закріпити строчку, працівник натискає на важіль 21, від чого важіль 17 повертається за годинниковою стрілкою. При цьому матеріал починає переміщуватися на працівника.

Висота підйому рейки 7 над голковою пластиною регулюється поворотом коромисла 10 на валу 11 підйому після послаблення стягуючого гвинта 9.

Горизонтальність зубчиків рейки 7 регулюється її вертикальним зміщенням за допомогою гвинта 5, після послаблення гвинтів 8 і 6.

Своєчасність підйому рейки 7 і своєчасність переміщення матеріалу регулюється окремо поворотом ексцентриків 12, 15 після послаблення гвинтів 13, 16 або поворотом головного вала машини. У момент проколу матеріалу голками рейка повинна почати свій рух. Положення рейки 7 у прорізах голкової пластини регулюється поворотом коромисла 3 після послаблення гвинтів 4 на валу переміщення 2, якщо рейку потрібно перемістити поперек платформи. Для переміщення рейки 7 вздовж платформи послаблюють гвинти 4, 9 і коромисла 3, 10 переміщують вздовж валів 11, 2.

Рівність довжин стібків при прямому та зворотньому переміщенні рейки 7 регулюється поворотом рамки 22 після послаблення гвинтів 1.

Натяг пружини 14, потрібно для повернення важеля 17 у початкове положення після закріплення строчки, регулюються переміщенням її різьбового гачка 23.

Регулювання вузла лапки

Тиск лапки 1 (Рис. 6) на матеріал регулюється гвинтом 7 завдяки деформації пластинчастої пружини 5 відносно осі кутика 6. Якщо гвинт 7 викручувати, то тиск лапки збільшиться.

Висота підйому лапки 1 над голковою пластиною регулюється вертикальним переміщенням муфти 3 вздовж стержня 2 після послаблення стягуючого гвинта 4. Якщо муфту 3 опускати, то лапка 1 буде підніматися на велику висоту.

Положення ріжків лапки 1 відносно лінії руху голок регулюється поворотом стержня 2 після послаблення гвинта 4.

Рис. 6. Регулювання вузла лапки

Регулювання моталки для намотування шпульки

Кількість ниток, що на шпульку, регулюється вертикальним переміщенням обмежувача 12 (Рис. 6) після послаблення гвинта 11. Якщо обмежувач 12 перемістити вверх від осі шпинделя 13, то кількість ниток на шпульці збільшиться.

Зачеплення зубів зубчатого колеса із зубчатим колесом моталки регулюється осьовим переміщенням зубчатого колеса 8 після послаблення гвинтів 9 вздовж головного вала 10.

Рівномірність намотки ниток на шпульку регулюється поворотом нитконапрямляючого кутика 14 після послаблення гвинта 16. Натяг нитки при намотуванні на шпульку регулюється гайкою 15.

Висновок:

Отже, безпосадочний стібок – це стібок, який застосовується під час обробки матеріалів із великим вмістом синтетичних волокон, підвищеною властивістю ковзання.

Для виконання операцій безпосадочної строчки використовують двоголкові машини 852 кл. і одноголкові машини 862 кл. човникового стібка з відхиляючими голками вздовж строчки.

Одноголкова промислова швейна машина 862 кл. призначена для пошивання чоловічих і жіночих пальт і спецодягу безпосадочною двохнитковою човниковою строчкою.

Машина 803 (1852) кл. призначена для зшивання деталей швейних виробів двома паралельними строчками безпосадочним човниковим швом з використанням механізму відключення однієї із голок. Машина 803 х 7-2 (1852-1) кл. призначена для обробки відкритих зрізів бюстгальтерів тасьмою або бейкою з одночасним вшиванням тасьми-в’юнчика або кружева і доставляється з одночасним застрочуванням не запрасованої косої бейки.