111. Радянiзацiя захiдних областей України. Лiквiдацiя повстанського руху.

У Західній Україні продовжувалася політика «радянізації», перервана війною.

Основні напрямки «радянізації»:

- насадження тоталітарного режиму

- монополізація влади Комуністичною партією. Всі галузі були насичені спеціалістами із Східної України та інших республік СРСР.

- утвердження комуністичної ідеології, боротьба проти «українського буржуазного націоналізму», приватновласницької психології. Проти жителів Західної України розгорталися масові репресії, «ворожі елементи» депортувалися в східні райони СРСР.

- здійснення форсованої і насильницької колективізації

Позитивне значення мали такі перетворення:

- індустріалізація краю і модернізації економіки

- забезпечено обов'язкову початкову освіту, відкрито нові вузи. Але при цьому здійснювалася політика русифікації.

Мабуть, найсерйознішим «головним болем» для сталінського режиму в Західній Україні залишалася Українська повстанська армія. Після закінчення Великої Вітчизняної війни сталінське керівництво одержало можливість перекинути в Західну Україну додаткові загони військ НКВС і підсилити тиск на ОУН'УПА. У 1945—1946 рр. радянські війська за підтримкою міліцейських формувань і добровольців з числа місцевих жителів організували блокаду і прочісування лісових районів Волині, Галичини й Прикарпаття. Усіх, хто підозрювався у зв’язках з партизанами, заарештовували та депортували до Сибіру. З 1946 р. по 1949 р. до Сибіру й на крайню Північ було депортовано близько 500 тис. жителів Західної України. Зі свого боку, Служба безпеки (СБ) ОУН і партизани з УПА нещадно розправлялися з прихильниками радянського режиму.

112. Урср в перiод десталiнiзацiї (1953-1964рр): напрямки реформування.

Спроба децентралізації управління промисловістю та будівництвом шляхом створення раднаргоспів та ліквідації низки галузевих міністерств .Позитивні риси: розширення господарчих прав на місцях, наближення управління до виробництва, скорочення управлінського апарату. Негативні: ускладнення зв'язків між підприємствами окремих раднаргоспів, так зване «місництво», незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі;Збережено старі важелі адміністративно-командної системи, реформа не була підкріплена введенням госпрозрахунку та наданням самостійності підприємствам, і це призвело до повернення старої централізованої схеми управління; Впровадження здобутків науково-технічної революції у виробництво .Позитивні риси: впровадження перших кібернетичних машин, запуск першого штучного супутника Землі, політ Ю. Гагаріна в космос, використання атомної енергії в мирних цілях, заміна паровозів тепловозами й електровозами, пароплавів — теплоходами, використання нових машин та технологій тощо. Негативні: повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної галузі, недостатні асигнування на науку, відсутність конкурентної боротьби виробників на ринку. Збільшення обсягів випуску товарів народного вжитку. Позитивні риси: зріс добробут народу. Негативні: зберігався значний перекіс у бік важкої промисловості, недостатня кількість і низька якість споживчих товарів. Результатом було, з одного боку, підвищення продуктивності праці ,з іншого — помітне відставання від країн із ринковою економікою

Новий наступ на особисті присадибні господарства, спричинений впровадженням у життя ідеї про стирання різниці між містом і селом та будівництвом так званих агроміст: «Кукурудзяна кампанія» — спроба вирішити проблему з кормами, збільшивши обсяги виробництва; зменшення посівів пшениці в Україні. Реорганізація МТС (перетворення МТС на ремонтно-технічні станції з обслуговування колгоспної техніки шляхом примусового викупу колгоспами старої техніки МТЄ за завищеними цінами Надпрограма у тваринництві (за 3-4 роки наздогнати США у виробництві м'яса, молока та масла на душу населення); завищені плани здачі продукції Соціальна сфера: Збільшення мінімальної зарплатні та пенсій;Скорочення робочого тижня;Видача паспортів селянам;Скасування плати за навчання; Припинення практики примусових державних позик; Широкомасштабне житлове будівництво; Грошова реформа 1961 р., наслідком якої стало зростання цін на товари.

Висновки: в соціально-економічному житті суспільства відбулися важливі позитивні зрушення, але неспроможність М. Хрущова та його оточення вийти за межі існуючої системи породжували непродумані, суперечливі, волюнтаристські заходи, які зводили нанівець усі реформи.