Міністерство освіти і науки україни

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди»

Факультет педагогіки і психології

Кафедра загальної і соціальної педагогіки

Н.Д. ЯНЦ

ОСНОВИ СЦЕНАРНОЇ РОБОТИ

СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

КУРС ЛЕКЦІЙ

Переяслав – Хмельницький - 2009

ТЕМА ЛЕКЦІЙ 1-2:

СЦЕНАРНА РОБОТА В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

1. Предмет і завдання курсу «Основи сценарної роботи соціального педагога», робота зі словником термінів.

2. Соціальний педагог як організатор, сценарист і режисер театралізованих дійств.

3. Соціально-педагогічні функції мистецтва.

4. Театралізовані дійства як засіб розвитку особистості.

Предмет і завдання курсу

«Основи сценарної роботи соціального педагога»

Навчальний курс «Основи сценарної роботи соціального педагога» покликаний допомогти студентам у справі оволодіння теоретичними засадами драматургії та практичними навичками сценарної творчості.

Головними завданнями курсу є:

• теоретичне оволодіння закономірностями драматургії та специфікою драматургічного дійства;

• практичне опанування образними засобами сценічної виразності для відображення реальної дійсності;

• виховання жаги до творчого пошуку, до експериментальних методів сценічного відтворення суспільних явищ різними видами мистецтва.

Студент має оволодіти теоретично, застосовуючи в практичних сценарних розробках:

• основами драми;

• основами суміжних мистецтв – театрального, образотворчого, музичного тощо;

• мистецтвом сценічного синтезу;

• засобами сценічного втілення жанрів;

• мистецтвом створення і втілення режисерського задуму.

Практичним результатом творчої роботи має стати захист сценарної розробки театралізованого дійства на соціальну тематику.

Програма курсу складається із трьох модулів.

Перший модуль розкриває роль сценарної роботи в системі професійної діяльності соціального педагога, вплив театралізованих заходів на розвиток та формування особистості, історичні аспекти генезису театралізованих заходів.

У другому модулі студенти ознайомляться з основами драми; сценічним синтезом; засобами сценічного втілення жанрів.

У третьому модулі розкривається сутність та значення театралізації, студенти знайомляться з різновидами театралізованих заходів, мистецтвом створення і втілення режисерського задуму.

Усього 108 годин (24 лекційних, 30 практичних, 54 самостійних).

Чи можна навчитися сценарній справі? Якщо сценарій театралізованого масового видовища є літературним записом всіх елементів майбутньої вистави чи свята у певній послідовності, то сценарна справа є творчим процесом, який відповідає якимось правилам та закономірностям. Так, навчитись сценарній справі безумовно можна і потрібно вчитись, щоб знати правила сценарної творчості, враховувати та дотримуватись їх і працювати через те грамотно і професійно. Що стосується літературної обдарованості сценаристів-початківців, то вона ніколи зайвою не буває, але зустрічається вкрай рідко. Людина, яка не має літературних здібностей, не буде добре писати оригінальні сценарії, але порозумітись в літературній справі вона зможе.

Дещо про термінологію. Драматургія – мистецтво створення творів драматургічного роду літератури, теорія побудови драматургічних творів. Окрім добре знайомої всім театральної драматургії існують численні різновиди драматичного роду літератури, тобто найрізноманітніші сценарії. Тому, мабуть, слід нагадати походження та значення первісного терміну – слова драма, від якого походить термін драматургія. І хоча сьогодні усі словники перекладають це слово з грецької як дія, все ж таки підкреслимо, що «батько» теорії драми Аристотель вкладав у це слово трохи інший зміст, а саме: удавання дії дією, тобто відтворення дії дією.

Щодо терміну сценарій, то він походить, мабуть, від італійського слова scenario, що має грецько-латинські витоки. Колишнє розуміння цього слова було таке: сценарій – це коротеньке викладання змісту драматургічного твору, його сюжетна схема, за допомогою якої створюється вистава, план-схема п’єси, кінофільму, опери, балету або масового театралізованого заходу.

Термін сценарій у сьогоденні має трохи інший зміст, а саме: літературне першоджерело видовища, що реалізується за допомогою або різних технічних засобів – це сценарії кіно, радіо та телебачення, або ж за допомогою засобів сценічної, театральної виразності у масовій дії – сценарії театралізованих видовищ.

Театралізація – пристосування літературного матеріалу до вимог театрального мистецтва, переведення його у дійове видовище, використання у показі різних технічних засобів та елементів оформлення.

Свята, масові театралізовані вистави (дійства) – особливий вид мистецтва яке відображає реальне буття адекватними художніми засобами. Об’єктом режисури театралізованих дійств є саме суспільне життя, життя його окремих соціальних груп і колективів. Головними партнерами організаторів і виконавців художньо-масових акцій є глядачі, яким вони адресовані.