Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції перший семестр.doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
28.03.2016
Размер:
774.14 Кб
Скачать

111

Тема 1. Світ у хvii столітті План

1 пит. Тенденції розвитку Європейських країн

2 пит. Характеристика розвитку народів за межами Європи

3 пит. Європейський абсолютизм

На середину ХVII століття населення землі складало 553 млн. чол. Близько 100 млн. Європа. Азія – 380 млн. (Індія, Китай по 150); Африка – 60 млн.; Америка – 1 млн.; Океанія – 2 млн.

В цей період саме Європа відіграла ключову роль у створенні світового ринку. Зміцнила єдину систему держав і народів світу. Зіграла важливу роль в становленні нового капіталістичного суспільства.

В Європі проходять різно-направлені процеси пов’язані з механізмом ринку. Мануфактурне виробництво на Заході, закріпачення селян на Сході. Ці процеси були прискорені Англійською революцією середини ХVII ст., що призвело до становлення ранньобуржуазних держав. Панівне становище починає займати дворянство та буржуазія. В Англії встановлюються деякі інститути парламентської демократії.

На Сході і в центрі Європи розвиток йшов у протилежному напрямку. Абсолютизму вдалося ліквідувати сепаратизм місцевих феодалів, ліквідувати автономію провінційних установ, придушити права релігійних меншин. Ці зміни торкнулися як політичної так і соціальної психології суспільства. Зокрема зрушення в соціальній психології сприяло:

1 секуляризації життя освіченої частини суспільства при збереженні традиційної ролі церкви.

2 наукові революції

Поширення просвітництва як основної ідеології цієї епохи для більшості країн Європи. Тенденції на посилення абсолютизму були переважаючі. Секуляризація поглядів базувалася на тому, що людина починає користуватися природно-науковою системою поглядів. Ці зміни базувалися на успіхах математики і механіки (Локк, Ньютон).

Всі ці зміни відбувалися в умовах повільного економічного розвитку, тобто думка випереджала можливості тогочасного господарства. Загострювалася суспільна боротьба між соціальними групами (буржуазія і нове дворянство).

Англія, Голландія, Іспанія – носії первісного накопичення капіталів.

Наприкінці XVII ст. ці моменти найбільше проявилися на прикладі Англії: колоніальна система, система державних позик, політика протекціонізму і меркантилізму.

2 пит. Найбільшою країною на Сході був Китай. Феодальна імперія Мін переживала серйозну кризу у 1636 р. на північ від Китаю утворилася Манджурська держава в якій з 1644 р. при владі перебувала династія Цін. Протягом сорока років Манджурській династії вдалося підкорити Китай (панувала до 1912 р.).

На початку XVII ст. у Японії також були зміни. У 1603 р. перемагає сім’я Токугава і встановлює свій абсолютистській режим – сьогунат Токугави. Кінець XVI початок XVII ст. став періодом коли до Японії починають проникати європейці (португальці та іспанці). Сьогунат закриває країну для іноземців і забороняє своїм громадянам залишати країну.

В південно-східній Азії на середину XVII ст. було багато держав через те, що регіон був зручним для морської торгівлі. Найбільших успіхів досягли голанці – 1602 р. засновано Ост-індську кампанію.

Проникнення англійців до цього регіону розпочинається в першій половині XVII ст. в південній Азії наймогутнішою була Держава Великих Моголів. Найраніше туди проникають португальці.

В першій половині XVII ст. найбільшою державою Південно-західної Азії була держава Сефевідів (Вірменія, Азербайджан), головним її суперником у цей час залишалася Османська імперія, проте вона переживала кризу.

Саме в цей період Америка стає останнім об’єктом колоніальної експансії: для Франції – Канада. Франції вдалося встановити контроль в районі р. Святого Лаврентія та Великих озер. Першою колонією англійців була Віргінія за нею Меріленд, Масачусетс. На XVII ст. Іспанія володіла найбільшими територіями в Америці. Грабіж Америки Іспанією та Португалією приносив їм прибутки.

3 пит. У XVII ст. у європейських країнах встановлювався абсолютистській режим (absolutus). Нова форма монархії при якій монарх концентрував у своїх руках всю повноту законодавчої і виконавчої та судової влади. Вона прийшла на зміну станово-представницькій формі. Монарх лавіюючи між старими классами: дворянством, духовенством і новим классом – буржуазією досяг незалежності від обох сил. Абсолютистський режим характеризувало втручання сонарха в економічне життя.

Через фінанссові і військові міркування монархи підтримували підприємництво, створювали сприятливі усови для торгівлі. Завершені класичні форми абсолютизм набув у Франції.

Риси абсолютизму:

1 повне підпорядкування церкви королівській владі в протестантських країнах і союз монархій та релігій реакції в католицьких державах.

2 Відібравши у станів їх політичні права, королі залишили їх соціальні привілеї.

3 Королі прагнули послаблення дворянсьва і міських свобод, розвиваючи управління провінціями з центру за допомогою аппарату чиновників.

4 Опора на армію.

5 Політика протекціонізму та меркантилізму.

6 Наявність придворного життя.