- •Частина і
- •1.2. Основні елементи економічної системи
- •1) Ринкові економічні системи:
- •2) Неринкові економічні системи:
- •1.3. Суб'єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •1.4. Методи макроекономічного аналізу
- •1.5. Основні функції макроекономіки
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2 Макроекономічні показники у системі національних рахунків
- •2.1. Основні показники макроекономічного аналізу
- •2.2. Методи обчислення внп і ввп
- •2.3. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп
- •2.4. Система національних рахунків
- •2.5. Чистий економічний добробут
- •2.6. Рух і розподіл національного продукту
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3 Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •3.1. Сукупний попит та його складові
- •3.2. Споживчий попит. Функції споживання та заощадження
- •3.3. Інвестиційний попит
- •3.4. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит
- •5. Пропозиція грошей.
- •6. Швидкість обороту грошей.
- •3.5. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції
- •3.6. Фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •3.7. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •3.8. Мультиплікатор у моделі аd-as
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4 Моделі макроекономічної рівноваги
- •4.1. Класична модель макрорівноваги
- •4.2. Кейнсіанська модель макрорівноваги
- •4.3. Визначення рівноважного ввп за методами «Вилучення - ін’єкції», «Заощадження - інвестиції»
- •Визначеного за методом «вилучення - ін’єкції»
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина іі
- •5.2. Ринок товарів та платних послуг
- •5.3. Ринок грошей та цінних паперів
- •5.4. Загальна рівновага на ринках товарів та послуг і грошей та цінних паперів
- •5.5. Ринок робочої сили
- •Графік рівноваги ринку робочої сили
- •Умови рівноваги трьох ринків – робочої сили, товарного та грошового
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6 Макроекономічна нестабільність та циклічність розвитку економіки
- •6.1. Основні прояви макроекономічної нестабільності
- •Циклічні коливання та їх види
- •6.3. Інтерпретації ділового циклу та моделі циклічних коливань
- •6.4. Державне антициклічне регулювання та його протиріччя
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 7 фіскальна політика держави
- •7.1. Економічна активність держави
- •7.2. Поняття фіскальної політики
- •7.3. Дискреційна фіскальна політика
- •7.4. Автоматичні стабілізатори
- •7.5. Оподаткування
- •7.6. Мультиплікатори фіскальної політики
- •7.7. Державний бюджет
- •7.8. Державний борг
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 8 Грошово-кредитна політика
- •8.1. Механізм функціонування грошового ринку.
- •Сутність пропозиції грошей
- •8.2. Грошова маса та грошові агрегати
- •8.3. Депозитний та грошовий мультиплікатор
- •Далі праву частину рівняння (8.16) поділимо на суму банківських депозитів, тобто на d:
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина ііі
- •9.2. Інфляційний та дефляційний розриви
- •9.3. Інфляційний податок та сеньйораж
- •9.4. Крива Лаффера для інфляційного податку
- •9.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •9.6. Антиінфляційна політика держави
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 10 Зайнятість та соціальний захист населення
- •10.1. Ринок праці та механізм його функціонування
- •10.2. Безробіття: суть, види та наслідки. Закон Оукена
- •10.3. Державне регулювання зайнятості
- •10.4. Взаємозв’язок інфляції та безробіття
- •Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 11 Макроекономічна політика у відкритій економіці
- •11.1. Національне і світове господарство. Відкрита економіка
- •11.2. Платіжний баланс
- •11.3. Валютний курс
- •11.4. Модель Манделла-Флемінга
- •11.5. Макроекономічна політика за плаваючого та фіксованого валютного курсу Макроекономічна політика за плаваючого валютного курсу
- •Макроекономічна політика за фіксованого валютного курсу
- •Тестові завдання
- •Розділ 12 Довгострокове економічне зростання та економічний розвиток
- •12.1. Економічне зростання: суть, типи, значення
- •12.2. Фактори економічного зростання
- •12.3. Кейнсіанські теорії економічного зростання
- •12.4. Неокласична модель
- •12.5. Модель економічного зростання р. Солоу
- •Фактори економічного зростання в моделі Солоу
- •12.6. Джерела економічного зростання
- •12.7. Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора
- •Завдання економічного регулювання полягає в досягненні повного використання національного доходу як джерела ефективного попиту, за умови, що сумадорівнює одиниці. Тестові завдання
- •Запитання для самоперевірки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Грішнова, о. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Текст]: підручник / о.А. Грішнова. — 4-те вид., оновлене. К.: Знання, 2009. — 390 с.
- •. Ивашковский, с.Н. Макроэкономика [Текст]: Учебник / с.Н.Ивашковский. —[2-е изд., испр., доп.]— м.: Дело, 2002. — 472 с.
- •Тарасевич,л.С. Макроэкономика[Текст]: ученик / л.С. Тарасевич,п.И. Гребенников,а.И. Леусский. —[6-е изд., испр. И доп.]— м.: Высшее образование, 2006. — 654 с. Предметний покажчик
12.7. Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора
Впровадження в практику економічних досліджень поряд із мультиплікатором принципу акселератора стало суттєвим розвитком кейнсіанства. Принцип акселерації був висунутий в 1913 р. А. Альтафоном і Дж. М. Кларком в 1919 р. Вперше ідею взаємодії мультиплікатора і акселератора запропонував в 1939 р. П. Самуельсон.
Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора є моделлю циклічності економічного розвитку. Відповідно до даної концепції імпульсом для виникнення циклічних коливань в економіці служить автономне збільшення якої-небудь складової автономного попиту. Ріст сукупного попиту, як випливає з кейнсіанської теорії, породжує мультиплікативний ефект, у результаті якого кінцевий приріст національного доходу перевищує початковий приріст сукупного попиту на розмір, рівний значенню мультиплікатора автономних витрат. Доти, поки економіка має вільні виробничі потужності, ріст сукупного попиту задовольняється за рахунок залучення у виробництво вже наявних потужностей (чинників виробництва). У цьому випадку спостерігається лише одиничний імпульс, недостатній проте для виникнення циклічних коливань. Якщо ж на наявних виробничих потужностях задовольнити ріст сукупного попиту неможливо, то підприємці змушені здійснювати індуційовані інвестиції для створення додаткових потужностей. У результаті виникає ефект взаємодії мультиплікатора й акселератора: приріст сукупного попиту викликає індуційовані інвестиції, останні збільшують сукупний попит, що, у свою чергу, викликає нові індуційовані інвестиції.
Модель взаємодії акселератора і мультиплікатора може бути представлена формулою Хікса:
(12.27)
де Yп - національний дохід в п-му році; s’- частка заощаджень у національному доході; (1 - s’) - частка споживання в НД; b - коефіцієнт акселерації; -національний дохід в (п - 1) -му році; - національний дохід в (п - 2) -му році; - автономні інвестиції в п-му році.
У даній формулі відображаються обидві сторони залежності між національним доходом і інвестиціями.
Залежно від того, які фактори визначають обсяг попиту на інвестиції, вони поділяються на індуційовані та автономні. Інвестиції називаються індуційованими,якщо причиною їх здійснення є стійке зростання попиту на товари та послуги в результаті зростання національного доходу (НД = ЧНД (ВНП-А) – непрямі податки).
Індуційовані інвестиції є функцією від приросту НД. Коефіцієнт прирістної капіталоємності називається акселератором (b). Акселератор – коефіцієнт, який показує, скільки одиниць додаткового основного капіталу необхідно для виробництва додаткової одиниці продукції (ΔY):
(12.28)
де ΔК0 - зростання основного капіталу під впливом індуційованих інвестицій.
Величину індуційованих інвестицій можна визначити за формулою:
(12.29)
де- індуційовані інвестиції в n-му році; b - акселератор; Yn-1 - національний дохід в (п - 1) - му році; Yn-2 - національний дохід в (п - 2) - му році.
Якщо в поточному році розмір національного доходу скоротився порівняно з минулим (Yn < Yn-1), то індуційовані інвестиції приймають від'ємне значення. Це означає, що в результаті скорочення виробництва підприємці частково або повністю не відновлюють зношеного капіталу.
Обсяг від'ємних інвестицій не може бути більшим за розмір амортизації:
.
Інвестиції називаються автономними (Iа), коли вони здійснюються при фіксованому національному доході, тобто при незмінному сукупному попиті на блага.
Автономні інвестиції здійснюються в нову техніку, сприяючи підвищенню якості продукції, і стають умовою зростання національного доходу.
Якщо в умовах економічної рівноваги автономні інвестиції зростають на ΔIа, то для збереження рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією національний дохід (ΔY) повинен зростати на:
(12.30)
де- мультиплікатор; с’ - гранична схильність до споживання; ΔIа - приріст автономних інвестицій.
Мультиплікатор Кейнса (автономних витрат), (т), показує, на скільки зростає рівноважний національний дохід при зростанні автономного попиту на одиницю.
В кризових умовах зростання інвестицій під дією мультиплікатора забезпечує більш повне використання наявних виробничих ресурсів, що приводить до зростання зайнятості та реального ВНП. Якщо економіка перебуває в умовах високої кон'юнктури (в умовах повної зайнятості), то результатом дії мультиплікатора буде підвищення цін та рівня інфляції, які викликані надлишковим попитом, при незмінному обсязі реального ВНП.
Неокейнсіанські макроекономічні моделі за необхідну умову економічного зростання вважають рівність інвестицій заощадженням, тобто повну реалізацію коштів, котрі йдуть на накопичення. Нерівність цих величин розглядається як ознака порушення економічної рівноваги.
Перевищення (І) над (S) заощадженнями повинно означати нестачу коштів щодо інвестиційного попиту, а перевищення (S) над (І) - неповну задіяність ресурсів.