1.5. Основні функції макроекономіки

Макроекономіка виконує чотири функції.

1. Теоретико-пізнавальна - дослідження економічних процесів на макрорівні та побудова моделей цих процесів.

2. Практична - розробка практичних рекомендацій на ос­нові економічного аналізу (теоретична основа економічної по­літики). Практична функція макроекономіки реалізується у розробці економічної політики держави.

Економічна політика - сукупність економічних ідей, цілей та завдань, а також цілеспрямованих дій держави на господарські процеси на макро- і мікрорівнях з метою створення й удосконалення рамкових умов економічного розвитку в межах обраного суспільного ладу.

3. Прогностична - виявлення і оцінка перспектив еко­номічного розвитку та економічної кон'юнктури.

4. Виховна - макроекономіка покликана сприяти вироб­ленню нового типу економічного мислення, формуванню сучас­ного світогляду людини.

Макроекономіка й економічна політика повинні враховувати певні рамкові умови. Реальний економічний лад завжди існує на визначеній тери­торії в межах державних кордонів за наявності центральних і місцевих органів влади, які:

• забезпечують територіальну цілісність країни;

• підтримують внутрішній порядок;

• формулюють правила (закони), які визначають характер і механізм існування та розвитку суспільно-господарського ладу;

• сприяють дотриманню цих правил (законів) усіма суб'єк­тами.

Тестові завдання

1. Процеси саморегулювання ринку дією механізму ціноутворення обґрунтовує:

а) кейнсіанська теорія;

б) класична теорія;

в) школа фізіократів;

г) гіпотеза раціональних очікувань.

2. Основна економічна проблема суспільства:

1. які товари та послуги виробляти і в якій кількості;

2. досягнення повної зайнятості ресурсів;

3. суперечність між необмеженими людськими потребами та обмеженими ресурсами;

4. мінімізація рівня інфляції.

3. Агрегованими параметрами макроекономіки є:

1. ціна;

2. обсяг випуску фірми;

3. обсяг попиту на товар;

4. валовий внутрішній продукт.

4. Сектор підприємництва:

1. здійснює попит на ресурси;

2. формує пропозицію робочої сили;

3. регулює пропозицію грошей в економіці;

4. визначає валютний курс.

5. Економіка, яка ґрунтується на різних формах власності і розвиток якої регулюється ринком та централізованими рішеннями, є:

1. командно-адміністративною;

2. ринковою;

3. змішаною.

6. Напрям в економічній науці, який ґрунтується на аналізі фактів і на підставі якого формулюються принципи економічної поведінки ("що є"):

а) позитивний;

б) нормативний.

7. До суб'єктів макроекономіки належать сектори:

1. уряду та підприємництва;

2. домашніх господарств;

3. закордон;

4. усі відповіді є слушними.

8. До основних постулатів кейнсіанської теорії належать:

1. держава не втручається в економічні процеси;

2. держава впливає на сукупний попит;

3. держава впливає на сукупну пропозицію;

4. головним важелем регулювання економіки є грошово-кредитна політика.

9. Макроекономіка вивчає:

1. економічну систему загалом;

2. поведінку домогосподарства;

3. дохід фірми;

4. пропозицію праці.

10. Позитивна макроекономіка:

1. пояснює сутність економічних процесів і явищ, які відбуваються в суспільстві;

2. це сукупність суб'єктивних поглядів на те, як повинна функціо­нувати економіка;

3. досліджує сутність, результати та наслідки діяльності всіх учас­ників народного господарства;

4. усі відповіді правильні.

11. Нормативна макроекономіка:

1. пояснює сутність економічних процесів і явищ, які відбуваються в суспільстві;

2. це сукупність суб'єктивних поглядів на те, як повинна функціо­нувати економіка;

3. досліджує сутність, результати та наслідки діяльності всіх учас­ників народного господарства;

4. усі відповіді правильні.

12. Макроекономіка досліджує економічні процеси нарівні:

1. підприємства;

2. галузі виробництва;

3. окремого ринку;

4. національної економіки.

13. Об'єктом макроекономічного аналізу виступають:

1. економічний закон;

2. економічний процес;

3. економічна система;

4. економічні відносини.

14. Витрати на ресурси підприємницького сектору в простій моделі кругових потоків одночасно є:

1. потоками доходів домашніх господарств;

2. потоками доходів державного сектору та сектору домашніх гос­подарств;

3. потоками доходів державного сектору та сектору закордон;

4. потоками доходів сектору домашніх господарств та сектору за­кордон.

15. Ex post аналіз:

1. прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій;

2. аналіз макроекономічних показників минулого періоду з метою коригування макроекономічних концепцій та розробки нових;

3. порівняльний аналіз макропоказників двох або декількох країн;

4. аналіз динаміки державного боргу;

5. аналіз динаміки сальдо платіжного балансу.

16. Ex ante аналіз:

1. прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій;

2. аналіз макроекономічних показників минулого періоду з метою коригування макроекономічних концепцій та розробки нових;

3. порівняльний аналіз макропоказників двох або декількох країн;

4. аналіз динаміки державного боргу.

17. Яка з наведених відповідей відображає поведінкові функціональні зв'язки ендогенних параметрів макромоделі:

а) C=C(Y); в) T=f(T(Y),Y);

б) Q =f(X_t, Х₂,..., Х„); г) Y = C + I + G + NE.

18. Яка з наведених відповідей відображає технологічні функціональні зв'язки ендогенних параметрів макромоделі:

а) C=C(Y); в) T=f(T(Y),Y);

б) Q =f(X_t, Х₂,..., Х„); г) Y = C + I + G + NE.

19. Яка з наведених відповідей відображає інституціональні зв'язки ендогенних параметрів макромоделі:

а) C=C(Y); в) T=f(T(Y),Y);

б) Q =f(X_t, Х₂,..., Х„); г) Y = C + I + G + NE.

20. Яка з наведених відповідей відображає дефініційні функціональні зв'язки ендогенних параметрів макромоделі:

а) C=C(Y); в) T=f(T(Y),Y);

б) Q =f(X_t, Х₂,..., Х„); г) Y = C + I + G + NE.