ЗМІСТ

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	7
ЧАСТИНА І. МАКРОЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	11
РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ТА ФУНКЦІЇ МАКРОЕКОНОМІКИ . . .	12
1.1.  Предмет макроекономіки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	12
1.2. Основні елементи економічної системи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	17
1.3. Суб'єкти макроекономіки та їх взаємодія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	20
1.4. Методи макроекономічного аналізу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	22
1.5. Основні функції макроекономіки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	27
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	28
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	31
РОЗДІЛ 2. Макроекономічні показники у системі національних рахунків. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	33
2.1. Основні показники макроекономічного аналізу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	33
2.2. Методи обчислення ВНП і ВВП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	35
2.3. Номінальний та реальний ВВП. Дефлятор ВВП. . . . . . . . . . . . . . . . . . .	43
2.4. Система національних рахунків. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	46
2.5. Чистий економічний добробут. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	51
2.6. Рух і розподіл національного продукту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	55
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	56
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	60
РОЗДІЛ 3. Сукупний попит і сукупна пропозиція. . . . . . . . . . .	62
3.1. Сукупний попит та його складові. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	62
3.2. Споживчий попит. Функції споживання та заощадження. . . . . . . . . . . .	63
3.3. Інвестиційний попит. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	66
3.4. Крива сукупного попиту. Фактори, що визначають сукупний попит. .	72
3.5. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції. . . . . . . . . . . . . . . . . . .	76
3.6. Фактори, що визначають сукупну пропозицію. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	78
3.7. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції. . . . . . . . . . . . . . .	79
3.8. Мультиплікатор у моделі АD-AS. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	81
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	82
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	89
РОЗДІЛ 4. Моделі макроекономічної рівноваги. . . . . . . . . . . . .	90
4.1. Класична модель макрорівноваги. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	90
4.2. Кейнсіанська модель макрорівноваги. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	100
4.3. Визначення рівноважного ВВП за методами «Вилучення - ін’єкції», «Заощадження - інвестиції». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . .	104
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	107
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	112
ЧАСТИНА ІІ. МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА І МАКРОЕКОНОМІЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	115
Розділ 5. Національний ринок та його рівновага. . . . . . . . . .	116
5.1. Національний ринок: суть, суб'єкти, об'єкти, структура. . . . . . . . . . . . .	116
5.2. Ринок товарів та платних послуг. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	118
5.3. Ринок грошей та цінних паперів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	123
5.4. Загальна рівновага на ринках товарів та послуг і грошей та цінних паперів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	128
5.5. Ринок робочої сили. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	131
5.6. Графік рівноваги ринку робочої сили. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	133
5.7. Умови рівноваги трьох ринків – робочої сили, товарного та грошового. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	135
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	136
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	141
Розділ 6. Макроекономічна нестабільність та циклічність розвитку економіки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	142
6.1. Основні прояви макроекономічної нестабільності. . . . . . . . . . . . . . . . . .	142
6.2. Циклічні коливання та їх види. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	145
6.3. Інтерпретації ділового циклу та моделі циклічних коливань. . . . . . . . .	148
6.4. Державне антициклічне регулювання та його протиріччя. . . . . . . . . . .	153
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	157
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	161
Розділ 7. ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	163
7.1. Економічна активність держави. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	163
7.2. Поняття фіскальної політики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	166
7.3. Дискреційна фіскальна політика. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	168
7.4. Автоматичні стабілізатори. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	169
7.5. Оподаткування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	170
7.6. Мультиплікатори фіскальної політики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	176
7.7. Державний бюджет. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	179
7.8. Державний борг. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	182
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	184
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	190
РОЗДІЛ 8. Грошово-кредитна політика. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	191
8.1. Механізм функціонування грошового ринку. Сутність пропозиції грошей. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	191
8.2. Грошова маса та грошові агрегати. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	199
8.3. Депозитний та грошовий мультиплікатор. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	203
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	206
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	211
ЧАСТИНА ІІІ. Макроекономічна політика і економічне зростання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	212
РОЗДІЛ 9. Інфляція: фіскальні та грошові аспекти. . . . . . . . .	213
9.1. Інфляція: сутність, причини та види. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	213
9.2. Інфляційний та дефляційний розриви. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	223
9.3. Інфляційний податок та сеньйораж. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	225
9.4. Крива Лаффера для інфляційного податку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	226
9.5. Соціально-економічні наслідки інфляції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	227
9.6. Антиінфляційна політика держави. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	228
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	230
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	235
РОЗДІЛ 10. Зайнятість та соціальний захист населення. . .	237
10.1. Ринок праці та механізм його функціонування. . . . . . . . . . . . . . . . . . .	237
10.2. Безробіття: суть, види та наслідки. Закон Оукена. . . . . . . . . . . . . . . . .	240
10.3. Державне регулювання зайнятості. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	251
10.4. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	256
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	260
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	268
РОЗДІЛ 11. Макроекономічна політика у відкритій економіці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	269
11.1. Національне і світове господарство. Відкрита економіка. . . . . . . . . . . .	269
11.2. Платіжний баланс. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	276
11.3. Валютний курс. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	284
11.4. Модель Манделла-Флемінга. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	295
11.5. Макроекономічна політика за плаваючого та фіксованого валютного курсу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	301
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	306
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	315
РОЗДІЛ 12. Довгострокове економічне зростання та економічний розвиток. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	318
12.1. Економічне зростання: суть, типи, значення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	318
12.2. Фактори економічного зростання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	321
12.3. Кейнсіанські теорії економічного зростання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	325
12.4. Неокласична модель. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	331
12.5. Модель економічного зростання Р. Солоу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	333
12.6. Джерела економічного зростання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	342
12.7. Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора. . . . . . . . . . .	345
Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	349
Запитання для самоперевірки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	351
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	353
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	356

ВСТУП

Макроекономіка є складовою економічної теорії та однією з нормативних дисциплін навчального плану, які забезпечують фундаментальну підготовку бакалаврів з економіки та менеджменту. Досліджуючи поведінку національної економіки як цілісної системи, вона оперує такими найважливішими індикаторами економічного розвитку країни, як зростання або падіння обсягів національного виробництва, рівень безробіття і темпи інфляції, стан державного бюджету і платіжного балансу, курс національної валюти, державний борг тощо. Ці показники характеризують результати спільної діяльності всіх суб’єктів національної економіки, а тому вони перебувають під постійним контролем з боку державної влади. Вони не залишаються поза увагою і широких верств населення, оскільки добробут кожного громадянина залежить не лише від результатів його індивідуальної трудової діяльності, а й від наслідків функціонування економіки в цілому.

На теперішній час в Україні опубліковано чимало підручників і навчальних посібників з макроекономіки. Спільним для них є теоретична база, яку складають загальновідомі теорії - класична, неокласична, кейнсіанська, неокейнсіанська, монетаристська, раціональних очікувань, економіки пропозиції тощо. Проте всі вони суттєво різняться між собою логіко-структурною побудовою, тобто концепцією організації навчального матеріалу. Це зумовлено різними уявленнями про предмет макроекономіки, розбіжностями щодо визначення ролі окремих питань у навчальному матеріалі дисципліни, включенням до його складу питань, які є предметом розгляду інших дисциплін, тощо.

Мета викладання навчальної дисципліни «Макроекономіка» - формування у курсантів та студентів необхідних професійних якостей, практичних навичок, вмінь та знань визначених освітньо-кваліфікаційною характеристикою, за сукупністю і рівнями їхньої сформованості, необхідними для вирішення професійних завдань.

Завданнями вивчення навчальної дисципліни «Макроекономіка» є:

1. Надання курсантам та студентам знання про:

• основні поняття макроекономіки та їх взаємозв’язок;

• інструментарій збалансування економічної системи;

• систему національних рахунків та методи розрахунку валового внутрішнього продукту, валового національного продукту.

2. Сформувати у курсантів та студентів уміння:

• самостійно, з наукових позицій, аналізувати соціально-економічні процеси, що мають місце в Україні і світовому господарстві;

• розраховувати основні узагальнюючі показники валового внутрішнього та валового національного продукту;

• аналізувати форми розвитку ринкової економіки, особливості сучасних циклів, причини безробіття та види інфляції;

• використовувати моделі, які що визначають взаємозв’язки сукупного попиту та сукупної пропозиції, зв’язок попиту на гроші для угод, попит та пропозиції грошей, грошовий інструмент кредитно-грошової політики;

• приймати обґрунтовані рішення в умовах ринкової кон’юнктури, яка змінюється;

• аналізувати експортні можливості організації та її імпортні потреби.

У результаті вивчення навчальної дисципліни курсант повинен мати такі компетенції:

• базові уявлення про основи економіки, розуміння причинно-наслідкових зв'язків розвитку суспільства й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності;

• вміти самостійно, з наукових позицій, аналізувати соціально-економічні процеси, що мають місце в Україні і світовому господарстві;

• сучасні уявлення про макроекономічну політику та її види, інструментарій збалансування економічної системи, форми розвитку ринкової економіки;

• здатність оцінювати особливості сучасних циклів, причини безробіття, її рівень та види, зміст і види інфляції, фактори, що визначають взаємозв’язки сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Навчальний посібник містить теоретичний матеріал і завдання з дисципліни «Макроекономіка» у вигляді тестів, питань для самоперевірки засвоєного матеріалу і самостійної роботи. Опрацювавши поставлені питання та завдання, студент зможе визначити рівень засвоєння навчального матеріалу кожного розділу.

Зміст посібника відповідає нормативній програмі робочій програмі вивчення дисципліни «Макроекономіка» Академії внутрішніх військ МВС України.

Посібник являє собою систематизований курс, що робить його зручним у користуванні для всіх, хто бажає самостійно опанувати дисципліну.

Студентам заочного відділення навчальний посібник допоможе грамотно виконати контрольну роботу. Розгляд типових завдань дасть змогу студентам набути навиків умілого розв'язування задач та сприятиме закріпленню здобутих ними теоретичних знань.

Увесь навчальний матеріал поділено на три частини, кожна з яких складається з кількох розділів. Навчальний матеріал кожної наступної частини спирається на положення і висновки попередніх частин, а це означає, що всі розділи підручника можна вивчати лише в тому порядку, в якому їх подано в посібнику.

Макроекономіка - це наука, положення і висновки якої мають відображати реальну поведінку економіки. Тому в межах можливостей вітчизняної статистики в підручнику подається фактична інформація про певні макроекономічні явища і процеси в Україні, широко використовуються математичний апарат і графічні конструкції, проте без застосування складних математичних і графічних моделей, які б ускладнювали засвоєння навчального матеріалу.

Завершують книгу матеріали, що стосуються посібника в цілому. Це предметний покажчик, покликаний полегшити користування підручником; список літератури - перелік літературних джерел, рекомендованих для поглибленого вивчення дисципліни або ознайомлення з альтернативними підходами до висвітлення відповідних питань.

Частина і

Макроекономічна теорія

та Макроекономічні показники

РОЗДІЛ 1

Предмет, методи та функції макроекономіки

1.1.  Предмет макроекономіки

Макроекономіка – економічна наука, що вивчає, досліджує результати та наслідки спільної економічної діяльності людей, явища і процеси, які відбуваються в економіці з погляду її цілісності.

Завданням макроекономіки є пізнання, аналіз, систематизація, узагальнення процесів і явищ, які відбуваються в народному господарстві в цілому, та визначення основних економічних заходів його розвитку. Тому іноді макроекономіку називають теоретичною основою економічної політики держави.

Макроекономіка досліджує проблеми безробіття, інфляції, економічного зростання, зовнішньоекономічну політику держави, валютні обмінні курси тощо.

Центральною проблемою макроекономіки є проблема економічної рівноваги. Економічна рівновага означає такий стан економіки, при якому досягається рівновага і взаємне збалансування структур, що протистоять одна одній (виробництво і споживання, попит і пропозиція тощо).

Об'єктом макроекономічного аналізу є економічна система в цілому та ЇЇ агреговані параметри.

Економічна система охоплює або економіку в цілому, або невід'ємні ЇЇ активні підрозділи (агрегати): урядовий сектор, приватний сектор. Досліджуючи агрегати, макроекономіка прагне дати загальну картину структури еко­номіки і зв’язків між ними (окремими великими агрегата­ми). Макроекономічний аналіз охоплює такі економічні величини, як загальний обсяг доходів, загальний обсяг витрат, рівень цін тощо.

На загальному рівні предметом макроекономіки є поведінка економіки в цілому. Але оскільки поведінка людей проявляєтьсячерез причини та наслідки, то під поведінкою економіки ми повинні розуміти причинно-наслідковий механізм її функціонування та розвитку.Це означає, що на конкретному рівні предметом макроекономіки є причинно-наслідковий механізм функціонування та розвитку національної економіки.

Причинно-наслідковий механізм функціонування та розвитку національної економіки являє собою сукупність зв’язків між макроекономічними явищами та процесами, які викликають відповідні зміни в економіці. Цей механізм складається з великої кількості відносно автономних причинно-наслідкових зв’язків. До найпростіших серед них можна віднести такі:

сукупний попит цінасукупна пропозиціяваловий внутрішній продукт;

сукупна пропозиція цінасукупний попитваловий внутрішній продукт;

грошова пропозиція процентна ставкаінвестиціїваловий внутрішній продукт.

Макроекономіка досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства.

Розрізняють позитивну і нормативну макроекономіку.

Позитивна макроекономіка має за мету пояснення сут­ності економічних процесів і явищ, які відбуваються в суспіль­стві, та розробку рекомендацій для здійснення економічної по­літики на основі аналізу реальних економічних параметрів. Вона відповідає на питання: як воно є.

Нормативна макроекономіка висвітлює світоглядні, ідеологічні принципи, постулати економічної поведінки макроекономічних суб'єктів, які є «еталоном» для оцінки бажаності тих чи інших результатів економічної діяльності. Тобто, нормативна макроекономіка - це сукупність суб'єктивних суджень про те, як повинна функціонувати економіка. Вона відповідає на питання: як має бути.

Специфічним завданням макроекономіки є пізнання, система­тизація, узагальнення та пояснення процесів, які обумовлюються механізмом функціонування народного господарства у цілому.

Макроекономічний аналіз мас два рівні:

• ex post аналіз - національне рахівництво;

• ex ante аналіз - прогностичне моделювання.

Аналіз ex post базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціонувала і які результа­ти досягла. На основі результатів ex post аналізу робиться коре­гування макроекономічних концепцій та розробка нових.

Аналіз ex ante - це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета ex ante аналізу визначити, які фактори і яким чином будуть впли­вати на значення макроекономічних показників у майбутньому.

Зміст та структура макроекономіки

Основні питання	Розділ теорії
1. Яку роль виконують гроші?	Теорія грошей
2. Що таке рівень цін і чим визначається його динаміка?	Теорія інфляції
3. Чим обумовлюється рівень зайнятості?	Теорія зайнятості
4. Чим визначається економічна кон'юнктура?	Теорія циклів
5. Як здійснюється економічне зростання?	Теорія зростання
6. Як впливає на економіку держава?	Теорія економічної політики
7. Як впливає закордон на національну еконо­міку?	Теорія зовнішньоекономічних відносин

Перші паростки макроекономіки сягають в глибину віків. У XVI ст. француз Жан Воден обґрунтовує зміну рівня цін як невідповідність між кількістю грошей і товарів. Ця теорія стає основою сучасної монетарної теорії.

У XVII ст. англійські учені В. Петті та Г. Кінг уперше здійснюють розрахунки національного доходу Англії та Франції.

У XVIII ст. проблемами макроекономіки займаються французькі фізіократи. Франсуа Кене (1694-1774) розробив макроекономічну модель господарського кругообігу – «Економічну таблицю» (1758). Засновники школи фізіократів Ф. Кене та Анн Тюрго (1727 - 1781) вважали, що тільки земля є продуктивною і тільки праця зайнятих у сільському господарстві створює дохід, який перевищує витрати. Усі інші види діяльності є вторинними.

На зміну економічному лібералізму Ф. Кене прийшла класична теорія, яка пояснювала процеси саморегулювання ринку дією механізмів ціноутворення. Представник класичної теорії Адам Сміт (1723 - 1790) аналізує дві ціни: природну та ринкову. В основі класичної економічної теорії лежить концепція трудової вартості, за якою багатство створюється не тільки землеробами, а й працею інших класів, усіх націй. Представниками цієї теорії є видатні економісти англійці Вільям Петті (1623 - 1687), Давид Рікардо (1772 - 1823) і француз Жан Батіст Сей (1767 - 1832).

Наприкінці XIX ст. термін «політична економія» замінюється терміном «економікс». У 1890 р. виходить праця англійського економіста, керівника кембриджської школи, родоначальника неокласичного напряму Альфреда Маршалла (1842 - 1924) «Принципи економічної науки». Саме тепер під «економікс» розуміють науку, яка досліджує поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання рідкісних благ та послуг серед обмежених ресурсів, а також способи найефективнішого використання цих ресурсів. Представники неокласицизму Артур Пігу (1877 - 1959), Леон Вальрас (1834 - 1910), Вільфредо Парето (1848-1923), Карл Менгер (1840 - 1921) у своїх працях сформулювали основні принципи маржиналізму (marginal граничний), теорії граничної корисності. Неокласики створили інструментарій макро- та мікроекономічного аналізу: еластичність попиту, граничний аналіз, коротко- та довгостроковий періоди, взаємозалежність ринків.

Одночасно з класичною теорією розвивається марксистська теорія. К. Маркс (1818-1883) розробляє моделі простого й розширеного відтворення капіталу. Марксистські ідеї обмежуються теренами соціалістичних країн. На підґрунті трудової вартості Карл Маркс створює вчення про експлуататорський характер ринкового господарства.

Після світової кризи 1929 - 1933 pp. англійський економіст Джон Мейнард Кейнс (1883 - 1946) розробляє нову теорію на ґрунті гострої критики класичної теорії. У кейнсіанській теорії основними стають такі постулати: 1) у ринковій економіці може існувати рівновага за неповної зайнятості; 2) для усунення неповної зайнятості необхідне втручання держави; 3) держава втручається в економічні відносини через грошову і бюджетно-податкову політику; 4) держава впливає на сукупний попит. Фундаментальною є праця Дж. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» (1936).

Дж. Кейнс уперше виділяє мікро- та макроекономіку, доводить, що країна - це не фірма і її економіку не можна описувати термінами, що ними пояснюють звичайні ринкові відносини. Він вважається творцем системи державного регулювання економіки. Бачення Кейнсом міжнародної валютної системи втілилось у створенні Міжнародного валютного фонду. Яскравими представниками кейнсіанської макроекономічної теорії є англійський учений К. Кларк, американські економісти українського походження С. Кузнець та російського походження В. Леонтьев.

Популярною нині є монетарна теорія, яка пов'язана з іменем американского економіста Мілтона Фрідмана (нар. 1912 р.). Як головний важіль у регулюванні економіки розглядається грошово-кредитна, а не бюджетно-податкова політика. I здійснити це держава може, збільшуючи або зменшуючи пропозицію грошей. Талановитий учений М. Фрідман запропонував свою доктрину монетаризму на початку 60-х років і вже через десять років став керівником Чиказького економічного центру. У 1976 р. йому присуджено Нобелівську премію. Монетаризм вважають теорією здорового підприємництва. Мета теорії - забезпечення стабільності завдяки оздоровленню грошового обігу, відмова від регулювання ринку, економічна свобода для людини.

Висунуті монетаристами положення щодо неефективності грошової політики в короткостроковому періоді зазнали критики з боку прихильників нової класичної макроекономічної теорії (поч. 70-х років), яка сформувалася як наслідок застосування принципів мікроекономічного аналізу до макроекономіки. Нові класики висунули гіпотезу раціональних очікувань. Автор її - Роберт Лукас (нар. 1937 р.), пр-фесор Чиказького університету - одержав Нобелівську премію з економіки у 1995 р. За цією гіпотезою майбутні цінові очікування є найважливішими мотивами поведінки для всіх, хто приймає економічні рішення, - фірм, організацій і окремих родин. До цього вважалося, що подібні рішення економічних суб'єктів будуються на довільній або статичній основі.

Американські вчені М. Фельдштейн, Г. Гільдер, А. Лаффер, представники ще однієї сучасної теорії - теорії економіки пропозиції, критикують кейнсіанців за односторонність, віддання переваги сукупному попиту та недооцінювання сукупної пропозиції. Прихильники теорії економіки пропозиції вважають, що бюджетно-податкова політика через податковий механізм впливає і на сукупну пропозицію. Вони пропонують обмежити втручання держави в економічні процеси і стимулювати приватні ініціативи та підприємництво, збільшити роль державних фінансів: зменшити податки, скоротити державні витрати, зменшити кількість грошей в обігу за допомогою відповідної політики в царині державного кредиту.

У межах неоінституціоналізму, одного із сучасних напрямів в економіці, виникли теорії економічної організації та суспільного вибору, представниками яких є відповідно Рональд Коуз (США) і Джеймс Б'юкенен (США). У теорії суспільного вибору досліджуються взаємозв'язки політичних та економічних явищ, зокрема, аналізується політичний ринок. Приватний інтерес у цій теорії розглядається як основний мотив діяльності особи, фірми та суспільного життя людей.