- •Ветеринарна санітарія
- •Вступ до навчальної дисципліни
- •Методичні вказівки щодо користування посібником
- •1. Визначення та зміст ветеринарної санітарії, зв'язок її з біологічними та ветеринарними науками
- •2. Коротка історія розвитку ветеринарної санітарії
- •3. Роль ветеринарної санітарії в підвищенні культури виробництва і випуску продукції високої якості
- •4. Ветеринарне законодавство, санітарні норми і правила для підприємств м’ясної і молочної промисловості
- •? Питання для самоконтролю
- •Розділ і. Ветеринарна санітарія
- •Дезінфекція
- •Техніка безпеки при проведенні санітарної обробки
- •Бактеріологічний контроль санітарного стану об’єктів ветеринарного нагляду
- •8. Миття і профілактична дезінфекція на переробних потужностях та агропродовольчих ринках
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторна робота
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •Щільність розчинів їдкого натру
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Короткі відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •1.2. Дезінсекція, дератизація
- •4. Механічний, хімічний та біологічний методи дератизації
- •5. Газова дератизація
- •6. Сучасні методи боротьби з мишоподібними гризунами
- •Сучасні вимоги щодо проведення дезінсекції та дератизації на переробних підприємствах
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Рецепти найпоширеніших отруйних принад для сірих пацюків, г:
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •1.3. Ветеринарно-санітарна техніка
- •1. Аерозольний метод дезінфекції та дезінсекції. Правила та переваги аерозольного методу дезінфекції
- •2. Аерозольні апарати та їх класифікація аерозольних апаратів залежно від технічних характеристик. Влаштування, принцип дії і застосування ветеринарно–санітарних установок та апаратів
- •Інгалятори й портативні розпилювальні установки (диспергатори) індівідуального використання
- •Ручні гідропульти
- •Обладнання для обприскування тварин
- •Аерозольні генератори
- •Спеціальні дезінфекційні машини, установки
- •Дезінфекційні камери
- •? Питання для самоконтролю
- •2.1 Основи епідеміології в м’ясній промисловості
- •Шляхи мікробного обсіменіння м'яса та м'ясних продуктів.
- •? Питання для самоконтролю
- •2.2 Особиста і виробнича гігієна
- •10 Правил миття рук:
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Мікробіологічні показники санітарного стану агропродовольчи об’єктів
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •2.3 Харчові отруєння та їх профілактика
- •1. Поняття про харчові отруєння, харчові токсикоінфекції та токсикози
- •2. Харчові токсикоінфекції та їх профілактика: сальмонельоз
- •3.Токсикоінфекції, що викликаються умовно-патогенними мікроорганізмами
- •Харчові токсикоінфекції, що викликаються клострідіум перфрінгенс.
- •4. Харчові інтоксикації та їх профілактика: ботулізм, стафілококові токсикози
- •? Питання для самоконтролю
- •2.4 Гігієна питної і стічної води
- •? Питання для самоперевірки
- •Інструктивна картка
- •Практичне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Послідовність виконання завдань
- •Методи очищення стічних вод
- •Після виконання практичного заняття студент повинен:
- •2 Контроль за якістю води
- •2.5 Гігієна ґрунту і повітря
- •? Питання для самоконтролю
- •2.6 Санітарно-гігієнічні вимоги на транспорті
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Послідовність виконання завдання
- •1. Провести візуальне визначення якості механічної очистки і миття транспортних засобів (автомашини).
- •2. Провести контроль якості дезінфекції автомашини після вигрузки клінічно-здорових тварин.
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •Розділ ііі Саніитарно-гігієнчі вимоги до влаштування підприємств мясної промисловості, до виробництва мяса і м’ясопродуктів, сировини тваринного походження. Ветеринарно-санітарні об’єкти
- •3.1 Ветеринарно-санітарні вимоги до проектування та влаштування підприємств м’ясної промисловості
- •? Питання для самоконтролю
- •3.2 Санітарні вимоги до передзабійної витримки тварин і підготовки їх до забою. Санітарна бійня
- •Підготовка тварин до забою.
- •4. Санітарна обробка скотобази
- •5. Миття і профілактична дезінфекція приміщень, технологічного обладнання та інвентарю санітарної бойні
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Практичне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання практичного заняття студент повинен:
- •3.3 Санітарні вимоги до забою худоби і обробки туш. Санітарні вимоги до обробки субпродуктів
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Практичне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Після виконання практичного заняття студент повинен:
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.4 Порядок переробки м’яса, що підлягає знезараженню
- •? Питання для самоконтролю
- •3.5 Санітарні вимоги до виробництва кишкових фабрикатів, харчових жирів
- •Санітарні вимоги до кишкового цеху
- •Причини псування кишкових фабрикатів
- •Санітарні вимоги до цеху по виробництву харчових жирів
- •Санітарна обробка інвентарю, тари. Особливості гігієни робітників з виробництва харчових жирів
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.6. Виробництво медпрепаратів. Переробка крові
- •? Питання для самоконтролю
- •3.7 Санітарні заходи на холодильниках
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.8 Виробництво консервів, ковбас, напівфабрикатів
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Зміст і послідовність виконання завдань
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.9. Санітарні вимоги до обробки нехарчової тваринної сировини та виробництво кормової і технічної продукції
- •6. Санітарна обробка приміщень, технологічного обладнання, інвентарю, інструментів, тари
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •3.10 Санітарні вимоги при переробці птиці, виробництві яйцепродуктів
- •? Питання для самоконтролю
- •3.11. Санітарні вимоги на агропродовольчих ринках
- •1. Санітарні вимоги до території ринку
- •2. Санітарні вимоги до устаткування та інвентарю
- •3. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •4. Миття і дезінфекція на агропродовольчих ринках
- •? Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 Гігієна і санітарія виробництва молока і молочних продуктів
- •Гігієна і санітарія молочних ферм і устаткування для транспортування молока
- •4. Ознайомлення із первинною обробкою молока та роботою прифермерських лабораторій
- •5. Санітарні вимоги до транспортування молока
- •? Питання для самоконтролю
- •Інструктивна картка
- •Лабораторне заняття
- •Література
- •Завдання
- •Відомості з теоретичної частини
- •Після виконання лабораторного заняття студент повинен:
- •4.2 Санітарні норми і правила для підприємств молочної промисловості
- •2. Вимоги до водозабезпечення.
- •3. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробничих, допоміжних і побутових приміщень
- •? Питання для самоконтролю
- •Перелік миючих, миюче-дезінфікуючих та дезінфікуючих засобів, зареєстрованих в Україні для застосування на підприємствах харчової промисловості
- •Концентрати для чистки та дезінфекції поверхонь
- •Опис деяких миючих та дезінфікуючих препаратів для підприємств харчової промисловості (тов «Хімпроект»)
- •Форма журналу обліку дезінфекції, дезінсекції, дератизації
- •На проведення дезінфекції (дезінсекції, дератизації)
- •Форми журналів для потужностей з переробки м’яса
- •Журнал реєстрації приготування миючих розчинів
- •Журнал реєстрації результатів медичного огляду працівників
- •Журнал перевірки режимів та якості миття, дезінфекції посуду, апаратури та обладнання
- •Журнал дослідження змивів із поверхонь, інвентаря, обладнання, рук
- •Форма журналу реєстрації проведення санітарних днів
- •Форми журналів для потужностей з переробки молока Журнал реєстрації приготування дезінфікуючих розчинів
- •Журнал реєстрації приготування миючих розчинів
- •Журнал перевірки режимів та якості миття, дезінфекції посуди, апаратури та обладнання
- •Журнал якості миття танків
- •Журнал якості миття цистерн (фляг) для перевезення молока
- •Журнал перевірки режимів та якості миття, дезінфекції посуду, апаратури та обладнання
- •Журнал дослідження змивів з поверхонь інвентаря, обладнання, рук
- •Форма журналу реєстрації проведення санітарних днів
- •Перелік дезінфікуючих та миюче-дезінфікуючих засобів допущених для санітарної обробки технологічного обладнання, інвентарю та тари молокопереробних підприємств
- •Перелік миючих засобів для санітарної обробки обладнання, інвентарю, тари, транспорту на потужності з переробки риби
- •Перелік дезінфікуючих та миюче-дезінфікуючих засобів для санітарної обробки обладнання, інвентарю, тари, транспорту на потужності з переробки риби
- •Журнал огляду рук і відкритих частин тіла на наявність гнійничкових захворювань та інших порушень цілості шкіряного покриву
- •Журнал лабораторно-виробничого контролю водопостачання
- •Журнал обліку виявлення і ліквідації аварій та ремонтних робіт на водопроводі та каналізації
- •Вимоги до води
- •Вимоги до санітарної обробки консервних та пресервних банок на потужності з переробки риби
- •Використані джерела
2. Аерозольні апарати та їх класифікація аерозольних апаратів залежно від технічних характеристик. Влаштування, принцип дії і застосування ветеринарно–санітарних установок та апаратів
Аерозорльні апарати залежно від технічних характеристик поділяють на групи:
інгалятори і портативні розпилювачі індивідуального використання; ручні гідропульти (ГШ-2, КЗ, ГС-2М);
обладнання для обприскування тварин – ДДУ-В (дезінфекційно-душова установка В'язкова);
аерозольні генератори – пневматично-вихрова аерозольна насадка (ПВАН), турбулююча аерозольна насадка (ТАН), аерозольний генератор дезінфекційної установки АГ-УД-2, струминні аерозольні генератори САГ-1 і САГ-10, дисковий аерозольний генератор ДАГ-2; відцентрові аерозольні генератори ВАГ-1 та ВАГ-2, електротурбулююча аерозольна насадка (ЕТАН);
спеціальні дезінфекційні машини або установки – дезінфекційна установка Комарова (ДУК), ветеринарні дезінфекційні машини (ВДМ-2, ВДМ-ЕП) та ін.;
дезінфекційні камери – парова КДП-3, пароформалінова камера.
Існує три основних методи дезінфекції: фізичний, хімічний та біологічний. Найпоширенішою в сільському господарстві є хімічна дезінфекція з використанням речовин різних груп.
При цьому до дезінфікуючих речовин ставиться ряд вимог. Дезінфікуючі засоби повинні:
за можливості, бути ефективними проти всіх мікроорганізмів, у тому числі проти мікобактерій, вірусів, спор;
бути безпечними для людей і тварин;
легко розчинятися у воді або утворювати стійкі емульсії;
бути стійкими при зберіганні, використанні, добре транспортуватися;
зберігати активність у жорсткій воді та в присутності органічних речовин;
розпадатися в навколишньому середовищі;
мати доступну вар тість.
Засоби для дезінфекції не повинні:
мати корозійну активність чи агресивність до інших матеріалів;
фарбувати й забруднювати об’єкти дезінфекції;
мати різкого запаху, особливо при використанні на підприємствах харчової промисловості.
Хімічні речовини для дезінфекції найчастіше використовуються у вигляді зрошування. Рідше проводиться дезінфекція за допомогою пінних генераторів.
Важливо зазначити, що контакт дезінфікуючої речовини з субстратом найбільший саме при аерозольній обробці, та частинки аерозолю адсорбують мікроорганізми з повітря.
Суть дезінфекції аерозолями полягає в тому, що водні розчини хімічних речовин за допомогою спеціальних генераторів розпорошуються до туманоподібного стану - аерозолю. Аерозоль із дезінфікуючої речовини можна отримати і безапаратним способом - хімічною сублімацією. Безапаратні аерозолі одержують при змішуванні формаліну з хлорним вапном, аміачної селітри з хлорним вапном, алюмінію та однохлористого йоду тощо.
Однак найбільш сучасною, зручною та ефективною є аерозольна дезінфекція із застосуванням аерозольних генераторів.
Перед проведенням дезінфекції необхідно правильно підібрати обладнання та визначитися з технологією, яка забезпечить порядок і умови проведення обробки. При використанні якісного обладнання та дезінфектантів, а також при дотриманні технології дезінфекції, результат буде гарантований.
Досить тривалий час застосовувалися різноманітні дискові та струминні аерозольні генератори (ДАГ і САГ), пароформалінові камери і т.д. Сьогодні є досить великий вибір сучасного обладнання для проведення аерозольної дезінфекції як у малих, так і у великих приміщеннях.
Ще до придбання аерозольного генератора необхідно визначити, яку саме обробку планується робити, яким препаратом і скільки робочого розчину для цього потрібно. Від цих параметрів обирається тип генератора - гарячий або холодний аерозоль.
Також необхідно враховувати план об’єкту, що обробляється. Наприклад, для довгих приміщень необхідне обладнання, здатне вносити аерозоль на велику відстань від місця встановлення генератора.
Гарячий аерозоль використовується для обробки пустого приміщення. Назва «гарячий» походить не від того, що аерозоль виходить гарячим, а від способу отримання крапель. Робочий розчин перетворюється в аерозоль шляхом впорскування в струмінь гарячого газу, який рухається з великою швидкістю. При цьому рідина спочатку розбивається на найдрібніші краплі, а потім ці краплі майже миттєво випаровуються за рахунок різниці температур крапель аерозолю і температурою оточуючого середовища. Утворюються крапельки розміром 1-20мкм, формуючи щільну хмару. Оскільки розчин впорскується в газовий потік на відстані 5 см від випускної труби і діюча речовина препарату піддається дії високої температури лише долю секунди, то всі її властивості залишаються незмінними.
Генератори гарячого аерозолю працюють від реактивно-імпульсного бензинового двигуна, відповідно він мобільний та не прив’язний до джерела електроенергії, продуктивність таких генераторів висока,тому обробка проходить швидко. Аерозоль виходить при температурі близько 60оС, а дрібні підігріті крапельки здатні на довгий час зависати в повітрі та проникати в усі приховані куточки приміщення по всій його висоті.
Генератори холодного аерозолю працюють від електродвигуна чи двигуна внутрішнього згорання, можуть мати кілька форсунок, здатних обертатися на 180 чи 360о. за потреби, дезінфекція сучасними генераторами холодного аерозолю може повністю автоматизуватися. Моделі з електродвигунами мають низький рівень шуму, а при обладнанні бензиновими двигунами є мобільними.
Холодний аерозоль, на відміну від гарячого, виходить із форсунки з температурою, яка дорівнює температурі оточуючого середовища. При виході туман розсіюється, заповнює приміщення, але через те, що краплі великого розміру та не підігріті, тримається в повітрі не більше 4-х годин.
Холодним аерозолем можна обробляти приміщення в присутності тварин або рослин.
Важливо пам’ятати, що при роботі з генератором холодного аерозолю вода, в якій розведений препарат, також поширюється приміщенням, відповідно, підвищується вологість у приміщенні. Це може бути як плюсом (разом з обробкою підвищується відносна вологість), так і мінусом (підвищення вологості може негативно відобразитися на рослинах у теплиці або на складі, де зберігається продукція, що потребує особливих умов зберігання). За таких умов перед обробкою можна штучно знизити вологість у приміщенні, щоб вона повернулася до норми під час обробки.
Велика кількість сільськогосподарських підприємств різних напрямків виробництва мають позитивний досвід використання дезінфектанту Віроцид (CID Lines, Бельгія). Даний препарат використовується методом зрошування, генерування піни та аерозолю при проведенні профілактичної та вимушеної дезінфекції. У разі вимушеної дезінфекції в неблагополучних щодо інфекційних хвороб господарствах Віроцид з успіхом використовується при поточній дезінфекції, періодично протягом усього часу оздоровлення, а також для повного знищення патогенних мікроорганізмів на об’єктах під час проведення заключної дезінфекції.
Проведення аерозольної дезінфекції за допомогою Віроциду може проводитися як методом холодного, так і гарячого туману із розрахунку 0,75 л Віроциду на 4л води на 1000 м3 об’єму,тобто 0,00075 л/м3 об’єму.
У присутності тварин застосовують Віроцид методом холодного туману в 0,1 %-иій концентрації з розрахунку 5 мл робочого розчину па 1 м3.
Проводять також аерозольну обробку інкубаційних яєць як розчином Віроциду, так і розчином препарату Сід 02000 (CID Lines). Останній застосовують у 25%-ній концентрації (20 мл робочого розчину па 1 м3). Для дезінфекції сільськогосподарських приміщень на 1000 м3 готується робочий розчин з 1 л Сід 2000 та 8-ми літрів води, експозиція 3 години.
У цілому, враховуючи особливості аерозольної дезінфекції, можна зробити наступні висновки:
обробка проста й швидка;
малі дози сприяють зниженню собівартості дезінфекції;
ефективність аерозольної, у порівнянні з вологою дезінфекцією, істотно вища;
скорочується час обробки та зводиться до мінімуму кількість задіяних працівників;
частинки аерозолю затримуються п повітрі на кілька годин, заповнюють весь об’єм та проникають в усі приховані ділянки приміщення.