- •Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту становище сімей в україні
- •Розділ 1. Інститут сім’ї в умовах трансформації українського суспільства
- •За типами сімейних об’єднань, %4
- •1.1.2. Шлюбність
- •1.1.3. Розлучуваність
- •1.1.4. Дітність сімей та дітородні орієнтації
- •За типом поселення
- •Повікові коефіцієнти народжуваності в Україні у 2001–2009 рр., (на 1000 жінок відповідного віку)17
- •У їх складі у 2000, 2004 та 2009 рр., %19
- •Та запланованої кількостей дітей21
- •1.2. Сімейні цінності в умовах соціально-економічних перетворень
- •1.2.1. Сімейні цінності
- •Ієрархія мотивів вступу до шлюбу (думка неодружених респондентів), 2002 р.
- •Цінності українських жінок та чоловіків, 2007 р.
- •1.2.2. Ціннісна орієнтація на народження дітей
- •Народжуваність, шлюби та розлучення в Україні30
- •Умови, за яких жінки та чоловіки погодилися би мати дитину, 2007 р. ( %)*
- •Ставлення населення європейських країн до співжиття без офіційної реєстрації стосунків ( %), 2007 рік.
- •Ставлення населення європейських країн до народження дитини поза шлюбом ( %), 2007 рік
- •1.2.3. Рольові очікування партнерів по шлюбу
- •Ступінь згоди з гендерними стереотипними судженнями у мешканців європейських країн, 2005 р.
- •1.3. Неготовність до подружнього життя та виховання дітей
- •Захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування39 (осіб)
- •Розгляд судами першої інстанції справ щодо позбавлення батьківських прав40 (кількість справ)
- •Кількість консультаційних пунктів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини (одиниць)
- •Діяльність консультаційних пунктів42 (осіб)
- •Діяльність соціальних центрів матері і дитини43 (осіб)
- •1.4. Насильство в сім’ї та утвердження гендерної рівності
- •Кількість осіб, які перебувають на обліку в органах внутрішніх справ за скоєння насильства в сім’ї , в тому числі за статтю (осіб, на кінець звітного періоду)
- •Розподіл повідомлень про факти насильства в сім’ї за видами насильства та за роками (осіб)
- •Розподіл видів адміністративних стягнень за роками
- •1.5. Актуальні проблеми розвитку сучасної сім’ї
- •Розділ 2. Матеріальне становище та умови проживання сімей в україні
- •2.1. Доходи та витрати домогосподарств
- •Середньомісячна заробітна плата і пенсія та їх співвідношення з державними соціальними гарантіями, 2000–2009 рр.50
- •Зміна рівня сукупних еквівалентних доходів та витрат у домогосподарствах України протягом 1999-2009 рр., грн.53
- •Типах домогосподарств із середнім по Україні у 1999 та 2009 рр.,
- •Структура загального доходу домогосподарств, що мешкають у різних типах населених пунктів, у 1999 та 2009 роках, %54
- •Структура загального доходу домогосподарств з дітьми, у 1999 та 2009 рр., %55
- •Структура загального доходу домогосподарств без дітей, у 1999 та 2009 рр., %56
- •2.2. Споживання та забезпеченість товарами тривалого користування
- •2.2.1. Споживання
- •Динаміка структури сукупних витрат домогосподарств, Україна, 1999-2009 рр., %57
- •Динаміка структури сукупних витрат домогосподарств залежно від типу населеного пункту, Україна, 1999, 2009 рр., %59
- •Україна, 2009 р., %
- •Динаміка споживання основних груп продуктів харчування, Україна, 1999-2009 рр., кг на місяць на особу60
- •Споживання продуктів харчування за основними групами залежно від типу домогосподарства, Україна, 2009 р., кг на особу на місяць61
- •Співвідношення реального та нормативного показників енергетичної цінності харчування залежно від типу домогосподарства, Україна, 1999 та 2009 рр., рази62
- •Питома вага витрат на непродовольчі товари, послуги та інші витрати залежно від типу домогосподарств, Україна, 2009 р., %64
- •2.2.2. Забезпеченість сімей товарами тривалого користування
- •Тривалого користування у 2000-2008 роках, %67
- •Розподіл домогосподарств за наявністю в них окремих товарів тривалого користування, %68
- •Рівень забезпеченості певними товарами тривалого користування домогосподарств з дітьми, в залежності від кількості дітей, %69
- •Рівень забезпеченості певними товарами тривалого користування домогосподарств без дітей 2001-2008 р, %70
- •Рівень забезпеченості товарами тривалого користування, в залежності від типу домогосподарства 2008 р., %71
- •Розподіл домогосподарств країни у 2008 році за наявністю товарів тривалого користування залежно від рівня матеріального добробуту, %72
- •Розподіл домогосподарств за часом придбання певних товарів тривалого користування, %75
- •Розподіл домогосподарств, які мають окремі види товарів тривалого користування за характеристикою виробництва цих товарів, %76
- •2.3. Житлові умови
- •Тис. М2 загальної площі77
- •Динаміка надання житла міському населенню78
- •Частка домогосподарств, які мають квартиру або окремий будинок, %79
- •Частка домогосподарств, в яких житлова площа була менш ніж 7,5 м2 на одну особу80
- •Частка домогосподарств, в яких житлова площа була менш ніж 13,65 м2 на одну особу81
- •Рівень комфортності житла міського населення82
- •Рівень комфортності житла сільського населення83
- •2.4. Проблема бідності сімей та можливі шляхи її подолання
- •Рівень бідності у 2000–2009 рр., %
- •%, За даними 2000-2009 років88
- •2.5. Державна матеріальна підтримка різних категорій сімей
- •2.5.1. Державна соціальна допомога
- •Розмір прожиткового мінімуму, 2000-2010 роки, грн.
- •Рівень забезпечення прожиткового мінімуму, 2004-2010 рр., грн.
- •2.5.2. Пільги
- •Розділ 3. Здоров’я сучасної сім’ї в україні
- •3.1. Основні характеристики стану здоров’я сучасної сім’ї
- •Середня очікувана тривалість життя при народженні (за даними Держкомстату (років)107
- •Показники дожиття в Україні (на 100 осіб відповідної статі,в %)109
- •Основні причини смертності населення України* (на 100 тисяч наявного населення відповідної статі)110
- •Структура смертності населення України за статтю та причинами смерті* ( % до підсумку)
- •Рівень та структура причин смертності населення працездатного віку*112( %)
- •(На 100 тис. Жіночого населення)
- •3.2. Репродуктивне здоров’я: проблеми та шляхи їх вирішення
- •Рису. 3.5. Частота захворюваності на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом, у жінок на 100000 відповідного населення127
- •Рівень захворюваності на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом
- •Щорічна кількість абортів, проведених у закладах охорони здоров’я136
- •3.3. Здоров’я дітей та неповнолітніх як запорука репродуктивного здоров’я майбутніх батьків
- •Частота реєстрації окремих хвороб у дітей 15-17 років включно на 10 000 відповідного населення (поширеність)151
- •(На 1000 населення відповідного віку)152
- •Частота реєстрації захворювань, що передаються переважно статевим шляхом (на 100 000 відповідного населення)157
- •(На 100 000 відповідного населення)
- •3.4. Роль здорового способу життя та його вплив на функціонування сучасної сім’ї
- •Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, від чого та наскільки залежить здоров`я молоді?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Чи є для Вас прикладом спосіб життя Ваших батьків?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Як часто Ви робите ранкову зарядку?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Чи загартовуєте Ви свій організм?», ( %)
- •Розподіл відповідей на запитання «Які, на Ваш погляд, заходи найбільш ефективні для підтримання здорового способу життя?», ( %)
- •Сукупні еквівалентні доходи та витрати, грн. В місяць, 2009 р.167
- •Рівень бідності за різними типами домогосподарства України169, %
- •Розділ 4. Стан та перспективи реалізації державної сімейної політики в україні
- •4.1. Концептуальні засади державної сімейної політики
- •4.2. Нормативно-правове забезпечення державної сімейної політики
- •4.3. Реалізація державної сімейної політики на програмно-цільовому рівні
- •Приріст (скорочення) кількості народжених, шлюбів та розлучень упродовж 2007-2009 років197 тис. Одиниць
- •4.4. Соціальна робота та соціальний захист сімей в Україні
- •Багатодітні сім’ї;
- •Надання соціальних послуг неблагополучним сім’ям центрами соціальних служб у 2001-2004 рр.
- •Сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах, та перебувають на обліку в Загальному банку даних
- •Причини визнання сімей такими, що опинилися у складних життєвих обставинах , у % від загальної кількості сімей, які перебували на обліку в Загальному банку даних
- •Кількість сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, стосовно яких здійснювався соціальний супровід
- •Основні причини взяття під соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у 2008-2009 рр. (% від загальної кількості сімей, охоплених супроводом)
- •Кількість послуг, наданих сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, у процесі соціального супроводу (у % від загальної кількості наданих послуг)
- •Результати реалізації соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у 2008-2009 рр., (кількість сімей)
- •Показники завершення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах
- •4.5. Діяльність громадських організацій в контексті реалізації державної сімейної політики
- •Джерела фінансування діяльності недержавних організацій, що надають допомогу сім’ям
- •Матеріально-технічні проблеми недержавних закладів/установ/організацій, що надають допомогу сім’ям
Розподіл відповідей на запитання «Чи є для Вас прикладом спосіб життя Ваших батьків?», ( %)
Варіанти відповідей |
Всього |
Розподіл за статтю |
Розподіл за віком |
Розподіл за місцем проживання | |||||
чоловіки |
жінки |
14-17 |
18-24 |
25-35 |
Облцентр |
Райцентр |
Село | ||
Так, скоріше так |
71,4 |
73 |
69,9 |
80,2 |
71,4 |
68,4 |
63,8 |
68,9 |
80,1 |
Ні, скоріше ні |
28,6 |
27 |
30,1 |
19,8 |
28,6 |
31,6 |
36,2 |
31,1 |
19,9 |
У межах цього дослідження було виявлено, що батьки формують навички здорового способу життя дітей з акцентом на заняття спортом чи, принаймні, ранкову гімнастику, дотримання режиму дня й проведення загартування. На цей чинник найбільше вказує учнівська молодь, і найменше – працююча молодь.
Але ефективність такого виховання є досить низькою, оскільки майже половина дітей та молоді ніколи не виконує ранкову зарядку (49,3 %), причому з віком цей відсоток суттєво збільшується (Табл. 3.12).
Таблиця 3.12.
Розподіл відповідей на запитання «Як часто Ви робите ранкову зарядку?», ( %)
Варіанти відповідей
|
Всього
|
Розподіл за статтю |
Розподіл за віком |
Розподіл за місцем проживання | |||||
Чоловіки |
Жінки |
14-17 |
18-24 |
25-35 |
Облцентр |
Райцентр |
Село | ||
Щодня |
9,5 |
12,7 |
6,1 |
11,7 |
9,3 |
8,9 |
8,1 |
11,7 |
7,2 |
Кiлька разiв на тиждень |
19,9 |
21,4 |
18,3 |
31,6 |
21,1 |
14,9 |
19,5 |
22,7 |
16,5 |
Кiлька разiв на мiсяць |
21,3 |
18,7 |
23,9 |
22,5 |
23,3 |
19,5 |
25,9 |
20,4 |
18,7 |
Нiколи |
49,3 |
47,1 |
51,7 |
34,2 |
46,6 |
56,7 |
46,5 |
45,2 |
57,5 |
На запитання щодо загартування організму позитивно відповіли тільки 7,3 % осіб, а більше половини (52 %) відзначили, що ніколи цього не робили. Причому дані практично не різняться за типом поселення та віком (Табл. 3.13).
Таблиця 3.13.
Розподіл відповідей на запитання «Чи загартовуєте Ви свій організм?», ( %)
Варіанти відповідей
|
Всього
|
Розподіл за статтю |
Розподіл за віком |
Розподіл за місцем проживання | |||||
Чоловіки |
Жінки |
14-17 |
18-24 |
25-35 |
Облцентр |
Райцентр |
Село | ||
Так, регулярно |
7,3 |
9,4 |
5 |
11 |
4,9 |
7,7 |
6 |
7,9 |
7,5 |
Iнколи |
40,8 |
46,3 |
35 |
43,6 |
40 |
40,3 |
38,6 |
41,3 |
40,9 |
Нiколи |
52 |
44,3 |
60 |
45,4 |
55,1 |
52 |
55,4 |
50,8 |
51,6 |
На заняття спортом чи на відвідування секції вказало трохи більше половини опитаних (56,5 %), причому з суттєвою різницею за гендерною ознакою: 67 % чоловіків проти 46 % жінок. Знову ж таки міські жителі (71 %) більше уваги приділяють цьому виду фізичного розвитку ніж жителі села (48 %).
Інші дії батьків пов’язані із забороною та моральним засудженням вживання алкоголю, тютюну чи наркотиків. Вони також акцентують увагу на необхідності якісного, здорового, збалансованого харчування. Крім цього респонденти виділяють психологічний клімат в родині, наявність оптимістичного настрою та позитивного мислення як запоруку збереження психічної складової здоров’я.
Але ситуація є складною. Наприклад, загальновідомо, що куріння сприяє розвиткові багатьох хронічних захворювань, що особливо тяжкими наслідками це загрожує саме дітям і молоді. Тим не менш, найбільший відсоток осіб, які палять стосується вікової групи 18-24 роки. Не зважаючи на те, що продаж тютюнових виробів особам молодшим 18 років заборонений, майже п’ята частина неповнолітніх вже має досвід тютюнопаління.
Ще одна проблема сучасної України – епідемія наркоманії.Фахівці привертають увагу до того, що серед 80 % наркоманів – це молодь, у тому числі 40 % – неповнолітні. Така ж ситуація з вживанням алкоголю. Майже 20 % неповнолітніх з тією чи іншою регулярністю вживають міцні спиртні напої, третина – вино, 40 % – пиво, біля 30 % – слабоалкогольні напої. Привертає увагу той факт, що дві третини усіх опитаних почали вживати алкоголь у віці до 18 років, тому роль батьківського виховання дійсно потрібно виділяти як важливий чинник формування позитивної поведінки.
Щодо «найпопулярнішого» серед молоді алкогольного напою – пива, то у віковій групі 25-35 років його із різним ступенем регулярності вживає близько 80 % опитаних. Принаймні один раз на тиждень його вживають 15,5 % опитаних дітей віком 14-17 років, 40,6 % – молоді віком 18-24 роки, 39,3 % – молоді віком 25-35 років. Пиву віддають перевагу саме чоловіки: 50,7 % із них вживають пиво раз і більше на тиждень, а серед жінок до щотижневого споживання пива вдаються тільки 15,5 % осіб.
Труднощі щодо вирішення алкогольної проблеми полягають в тому, що переважна більшість населення вважає споживання алкогольних напоїв у невеликих дозах нешкідливим, а деяка категорія населення навіть корисним для здоров’я. Алкоголь є невід’ємною частиною культурного та економічного життя, він посідає майже головне місце в усіх емоційно значущих для людини подіях166.
Дитячі уявлення, які формуються батьками про здоровий спосіб життя, є досить поверхневими. Вони визначаються формулою: «Здоровий спосіб життя – більше бувати на природі, не пити, не палити, займатися спортом і гарно харчуватися». Єдина особливість полягає в тому, що з віком сприйняття цієї тези зазнає змін. Очевидно, що з віком людина починає частіше самостійно шукати відповіді на питання про здоров’я і відповідно, менше при цьому довіряє своїм батькам (Табл. 3.13).
Таблиця 3.13.