Рівень та структура причин смертності населення працездатного віку*112( %)

Причини смерті	Рівень смертності ( %)			Структура смертності ( %)
	2000	2005	2009	2000	2005	2009
Зовнішні причини смерті	184,4	181,8	127,8	30,6	26,7	18,7
Хвороби системи кровообігу	170,0	197,0	165,5	28,3	28,9	24,3
Злоякісні новоутворення	94,4	93,0	92,5	15,7	13,7	13,4
Хвороби органів травлення	39,5	67,9	63,9	6,6	10,0	9,4
Хвороби органів дихання	31,5	30,1	23,9	5,2	4,4	3,5
Деякі інфекційні та паразитарні хвороби	37,3	52,9	48,0	6,2	7,8	7,0
Інші причини	44,5	58,0	40,7	7,4	8,5	23,7
Всього	601,6	680,7	562,3	100,0	100,0	100,0

*Розробка причин смерті з 2005 р. здійснюється у відповідності з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я Десятого перегляду (МКХ-10).

Структура і рівень смертності населення у працездатному віці останнім часом мали свої особливості.До 2004 року перше місце в структурі смертності населення працездатного віку займав клас «Нещасні випадки, отруєння та травми», клас «Хвороби системи кровообігу» - на другому місці, клас «Злоякісні новоутворення» - на третьому. Але, починаючи з 2004 року, структура смертності у працездатному віці зазнала змін. Зокрема, на перше місце вийшов клас «Хвороби системи кровообігу», на друге – клас «Зовнішні причини смерті», клас «Злоякісні новоутворення» стабільно залишається на третьому місці. Зміни в структурі смертності спричинені, перш за все, тим, що з року в рік збільшується кількість захворювань системи кровообігу. Хвороби цього класу окрім інших чинників зумовлені й тим, що більшість населення веде малорухомий спосіб життя, страждає від надмірного вживання алкоголю та тютюну.

Важливими показниками стану здоров’я населення є захворюваність і поширеність хвороб. Захворюваність характеризує можливість адаптації населення до чинників довкілля, а поширеність хвороб значною мірою відображає накопичення хронічної патології. Тому зростання показника поширеності хвороб може бути зумовлено успіхами в лікуванні хвороб та подовження тривалості життя хворих із гострими невідкладними станами.

За останні 5 років поширеність захворювань зросла у більшості класів хвороб: хвороби системи кровообігу – на 30,5 %; хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення з залученням імунного механізму – на 26 %; хвороби органів травлення – на 19 %; хвороби сечостатевої системи – на 16 %; новоутворення – на 15 %¹¹³тощо. Зниження поширеності захворювань відбулось у класах: симптоми, ознаки та відхилення від норми, що виявлені при лабораторних та клінічних дослідженнях – на 36 %; вроджені аномалії – на 18 %; хвороби шкіри та підшкірної клітковини – майже на 4 %; інфекційні та паразитарні хвороби – на 2 %.

У 2009 році зберігається негативна динаміка захворюваності і поширеності хвороб серед осіб працездатного віку, що не може не вплинути на стан здоров’я сучасної сім’ї, а відповідно і демографічні показники в цілому.

За останні 5 років первинна захворюваність серед чоловічого населення зросла на 4 %. Серед них хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення з залученням імунного механізму зросли на 17,3 %; хвороби сечостатевої системи – на 8,9 %; травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин – на 6,5 %.

Частота реєстрації усіх хвороб серед жіночого населення України має стійку тенденцію до зростання. За період з 2001 по 2009 роки поширеність хвороб серед жінок 0-100 років і старші зросла на 23,5 % (з 163093,2 на 100 000 відповідного населення у 2001 році до 201403,0 у 2009 році).Загальна захворюваність жіночого населення зросла на 15 %.У тому числі на хвороби крові, кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму – на 30 %; хвороби системи кровообігу – на 24,5 %; хвороби органів травлення – на 20,7 %; хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин – на 18 %; хвороби сечостатевої системи – на 14 %¹¹⁴.

Найбільший темп росту поширеності хвороб відмічається серед дівчат 15-17 років включно (на 37,7 % - з 14998,8 на 10000 відповідного населення у 2001 році до 20659,0 у 2009), що потребує звернути увагу фахівців на стан здоров’я дівчаток 15-17 років – майбутніх матерів. У структурі поширеності хвороб дівчаток 15-17 років у 2009 році хвороби органів дихання посідали перше місце. На другому - хвороби органів травлення, третє місце займають хвороби сечостатевої системи.

Упродовж останніх років злоякісні новоутворення стабільно є однією з основних причин у загальній захворюваності та смертності населення як в Україні, так і в усьому світі. В нашій країні рак є причиною більше як 15 % усіх летальних випадків і поступається за цим показником лише серцево-судинним захворюванням. За оцінками ВООЗ, до 2020 року щороку виявлятимуться 20 мільйонів нових випадків раку. Останніми роками простежується незначна позитивна тенденція до зниження показника смертності населення від раку. Проте, якщо порівняти цей показник з країнами Європейського Союзу, то в Україні він становить 192 особи на 100 тисяч населення, тоді як в країнах ЄС – 173,6 особи на 100 тисяч населення. В структурі онкологічної захворюваності жіночого населення перших шість місць займають рак грудної залози, рак шкіри, шлунка, рак тіла матки, шийки матки, рак яєчників.

Злоякісні пухлини жіночої репродуктивної системи є найпоширенішою причиною в структурі онкологічної захворюваності (37 %)¹¹⁵. Така негативна тенденція спостерігається лише в країнах СНД та Східної Європи. Країнам же Західної Європи вдалося досягти значного зниження показників онкологічної захворюваності та смертності, в т.ч. статевої сфери, що свідчить про достатній рівень профілактичних програм та діагностично-лікувального процесу.

Середня питома вага хворих на рак жіночої статевої сфери за останні 5 років серед усіх онкологічних хворих обох статей складає біля 18,6 %, а серед онкологічно хворих жінок – 38,2 %. За причиною смерті злоякісні пухлини жіночих статевих органів займають друге місце, а серед жінок працездатного віку - перше, що вказує на надзвичайну актуальність проблеми. Втрати жінок від зазначених хвороб мають соціальне значення оскільки молоді жінки репродуктивного віку 15-49 років складають майже третину від загальної кількості онкогінекологічних хворих (27,5 %). Щороку в країні реєструються онкозахворювання репродуктивних органів майже у 16 тис. жінок та у більш, ніж у 15 тис. - рак молочної залози¹¹⁶(рис.3.2).

Рис. 3.2. Захворюваність жінок на злоякісні пухлини жіночих статевих органів