Динаміка оплати праці паф «пертівка, 2011-2013 рр.

Культура	Роки			2013 р. до 2011 р.
	2011	2012	2013	абсолютне відхилення,(+; -)	відносне відхилення, %
Пшениця озима	112,6	154	128,2	15,6	13,9
Ячмінь	103,2	78	67,3	-35,9	-34,79
Кукурудза на зерно	186	245	336,1	150,1	80,70
Соя	64,7	68	84,4	19,7	30,45
Соняшник	55,3	104	123,2	67,9	122,78
Птиці	56,3	2,7	2,7	-53,6	-95,20

Аналіз даних таблиці 1.8 свідчить, що динаміка оплати праці протягом аналізованого періоду 2011-2013 рр. по озимій пшениці збільшилася на 15,6 тис. грн (13,9 %). Цьому було зумовлене збільшення урожайності і валової продукції озимої пшениці і відповідно виручки від її реалізації, що дало змогу підприємству виплатити робітникам більшу заробітну плату.

Проаналізуємо динаміку середньорічної заробітної плати працівників на ПАФ «ПЕТРІВКА» (табл. 1.9)

Таблиця 1.9

Динаміка середньорічної заробітної плати працівників на паф «петрівка», 2011-2013 рр.

Показники	Роки			2013 р. до 2011 р.
	2011	2012	2013	абсолютне відхилення,(+; -)	відносне відхилення, %
Заробітна плата працівників в галузі рослинництва, грн	4595	5081	5576	981	21,35
у т.ч. працівників задіяних на току, грн	1401	1537	1692	291	20,77
в тракторній бригаді, грн	1938	2249	2567	629	32,46
додаткових працівників, грн	1256	1295	1317	61	4,86
Заробітна плата працівників в галузі тваринництва, грн	1218	1256	1289	71	5,83

Аналізуючи таблицю 1.9 ми бачимо, що середньорічна заробітна плата працівників на ПАФ «ПЕТРІВКА» в цілому зросла. А саме заробітна плата працівників задіяних на току зросла на 20,77 %, в тракторній бригаді  32,0 %, додаткових працівників  4,86 %. Заробітна плата працівників задіяних в тваринництві зросла на 5,83 %. Це зумовлено збільшенням обсягів виробництва продукції на підприємстві, погіршенням умов праці, збільшенням прожиткового мінімуму та зменшенням кількості працівників нам ПАФ «ПЕТРІВКА».

1.5. Економічна ефективність виробництва озимої пшениці в підприємстві

Ефективність виробництва  категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.

Ефективність виробництва сьогодні є однією з головних характеристик господарської діяльності людини. Вона має багатоаспектний та багаторівневий характер.

Проблема ефективності виробництва завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою  від власників приватного підприємства до керівників держави. Фактично визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів

Завдання визначення ефективності виникає в різних ситуаціях, і його раціональне вирішення в конкретних умовах передбачає застосування тих або інших підходів чи методик. Можна виділити такі загальні напрямки, за якими визначається ефективність.

1. Оцінювання ефективності виробництва з метою забезпечення оптимальної стратегії управління ним. У межах цього напрямку досліджується насамперед ефективність використання ресурсів підприємства.

2. Оцінювання ефективності підприємства з метою визначення його привабливості як потенційного об’єкта інвестування. Таке оцінювання може здійснюватися самим підприємством, потенційним інвестором або ж для забезпечення об’єктивності  незаінтересованою організацією. При цьому портфельні інвестори, як правило, задовольняються фінансовими показниками ефективності, а стратегічних здебільшого цікавить комплексна її оцінка.

3. Оцінювання ефективності підприємства на макрорівні з боку держави. Не слід вважати, що цей напрямок стосується виключно радянських часів, хоча об’єктивно в ті часи спостерігався розквіт діяльності в цьому напрямку. Але і в умовах ринку завдання такого плану вирішуються, хоча, звичайно, в інших масштабах [4, с 127].

Сільське господарство має свої відмінності. Так, наприклад, в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе місце відводиться землі – головному засобу виробництва. Отже, оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві, а саме в рослинництві завжди стосується і співвідноситься до земельної площі, а в тваринництві – до продуктивності худоби. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів  робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів.

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення їх використання є одним з найважливіших завдань, вирішення якого сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат об’єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються [1, с. 257].

Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності (табл. 1.10 )

Таблиця 1.10