- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
Аналіз добрив
21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
Добрива – це речовини, призначені для поліпшення живлення рослин і підвищення родючості грунту.
Мінеральні добрива – це спеціально вироблені на хімічних підприємствах неорганічні речовини або природні поклади руд, переважно мінеральні солі які містять поживні речовини в мінеральній формі. Іноді їх називають туками, а промисловість мінеральних добрив – туковою. Мінеральні добрива класифікують за хімічним і фізичним станом, характером взаємодії з грунтом, способом виробництва.
Елементи живлення – це елементи, необхідні для росту і розвитку рослин. Їх поділяють на макро– і мікроелементи.
Макроелементи містяться в грунті і в рослинах в кількостях від сотих часток процента до кількох процентів (на суху речовину). До них відносять N, P, K, Ca, Mg, S. Три елементи живлення – азот, фосфор, калій – називають головними і засвоюються рослинами в найбільших кількостях.
Мікроелементи це B, Mn, Cu, Zn, Mo, Fe, Co і ін., вміст яких у грунтах і рослинах не перевищує тисячних часток процента.
Діюча речовина добрив визначає вміст в них головних елементів живлення. За видами поживних елементів мінеральні добрива поділяють на азотні, фосфорні, калійні, магнієві та ін.
Для характеристики мінеральних добрив користуються показниками їх якості.
Фізичні властивості мінеральних добрив – це сукупність фізичних, фізико–механічних і фізико–хімічних властивостей, що визначають їх поведінку під час зберігання, транспортування і внесення в грунт. До них належать:
гігроскопічність – властивість поглинати вологу з визначеною інтенсивністю із навколишнього середовища при певній температурі і вологості;
злежуваність – властивість утворювати фазові контакти зчеплення між зернами мінеральних добрив за певних зовнішніх умов;
сипучість – властивість вільно сипатися під дією сили гравітації при зберіганні і внесенні).
Важливими показниками якості мінеральних добрив є також:
вологість – вміст у добриві хімічно не зв’язаної води і не хемосорбованої води);
міцність гранул – властивість зберігати розміри і форму під дією зовнішніх сил;
гранулометричний (фракційний) склад – процентне співвідношення різних за розміром часток (фракцій) добрива;
хімічний склад – вміст поживних речовин, домішок, води.
Вміст елементів живлення – наявність елементів живлення, що засвоюється рослинами і розчиняються у воді, нейтральному цитратному розчині, розчині лимонної кислоти, 2–% розчині мурашиної кислоти. У більшості країн світу поживні речовини виражаються в елементах. В Україні позначення вмісту поживних речовин елементом використовується лише для азоту. Інші елементи живлення виражаються поки що в перерахунку на оксиди – Р2О5, К2О тощо. Для перерахунку поживних речовин із оксидів на елементи живлення і навпаки користуються такими коефіцієнтами:
N – не перераховується |
N – не перераховується |
Р2О5 • 0,44 = P |
Р • 2,29 = Р2О5 |
К2О • 0,83 = K |
К • 1,20 = К2О |
СаО • 0,71 = Ca |
Са • 1,40 = СаО |
MgO • 0,60 = Mg |
Mg • 1,60 = MgО |
|
Таблиця 5. |
Динаміка застосування добрив (в середньому за рік) в Полтавській обл. |
| ||
---|---|---|---|---|---|
Роки обстеження |
Внесення добрив | ||||
мінеральні, кг/га |
органічні, т/га | ||||
1966 – 1970 |
48 |
4,2 | |||
1971 – 1975 |
78 |
5,45 | |||
1976 – 1980 |
99 |
6,8 | |||
1981 – 1985 |
117 |
8,0 | |||
1986 – 1990 |
139 |
8,8 | |||
1991 – 1995 |
52 |
1,5 | |||
1996 – 2000 |
10,4 |
3,1 | |||
2001 – 2005 |
22,8 |
1,7 |
Органічні добрива містять поживні елементи, головним чином у складі органічних сполук і є, як правило, продуктами природного походження – торф, солома, гній, перегній, гноївка, пташиний послід, різні компости та ін. Невисокий вміст поживних речовин і значна кількість вологи в цих добривах не дають змоги перевозити їх на далекі відстані. Тому органічні добрива використовують безпосередньо на місцях виробництва, звідки і походить їх назва – місцеві добрива.