- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
9. Характеристика різних типів вологи в грунті
Агроному–хіміку на практиці часто доводиться визначати гігроскопічну і польову вологу ґрунту.
Знати вміст гігроскопічної вологи необхідно для того, щоб можна було зробити перерахунки результатів аналізу ґрунту на абсолютно суху масу.
Гігроскопічна волога – це волога з навколишнього повітря, адсорбована ґрунтовими часточками. Ґрунт утримує її силою, що в декілька разів перевищує всисну силу коренів, тому вона не доступна для рослин.
Максимальна гігроскопічність – це волога, яка адсорбується з повітря при повному насиченні його водяною парою. Знаючи максимальну гігроскопічність, можна обчислити коефіцієнт в’янення, вологість ґрунту, за якої починається стійке в’янення рослин.
10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
Різні грунти мають неоднаковий склад та вміст мінеральних і органічних речовин. Тому і вміст основних елементів живлення в них неоднаковий. У грунті поживні речовини перебувають, як правило, в недоступних або важкодоступних для рослин сполуках. Більшість азоту входить до складу органічних речовин грунту, переважна кількість фосфору знаходиться у важкорозчинних мінеральних сполуках і значна частина – у формі органічних сполук, основна кількість калію входить до складу нерозчинних алюмосилікатних мінералів. Тому для оцінки ефективної родючості грунту користуються даними про вміст у ньому доступних для рослин поживних речовин.
Під впливом сільськогосподарського використання грунтів у них змінюється вміст валових запасів і, особливо, рухомих форм поживних речовин. Оскільки 98 – 99% всього азоту грунту знаходиться в складі органічних сполук, то вміст і динаміка його в грунті залежать від динаміки гумусу.
Найбільших змін зазнає фосфатний режим грунтів. Значну частину внесеного з добривами фосфору (близько 80% від загального вмісту) рослини не використовують у перший рік і він залишається у грунті. На відміну від азоту залишкові фосфати майже не переміщуються вглиб профілю і їх втрати обмежуються лише змивом на схилах під впливом процесів ерозії. Нині середньозважений вміст Р2О5 в орних грунтах України становить 9,3 мг/100 г грунту.
Грунти України в цілому добре забезпечені калієм. Вміст рухомих форм калію в грунтах збільшується у напрямку від північно–західних районів Полісся до південно–західних районів Степу.
Середньозважений вміст калію в орних грунтах України становить:
в зоні Полісся – 10 мг/100 г грунту;
в зоні Лісостепу – 15 мг/100 г грунту;
в зоні Степу – 18 мг/100 г грунту.
У підвищенні вмісту речовин у грунті важлива роль належить органічним і мінеральним добривам.
11. Вміст гумусу в грунті
Вміст органічної речовини в грунті визначають за наявністю в ньому гумусу, що є одночасно основним показником родючості грунту.
Гумус – одне з головних джерел азотного та мінерального живлення рослин. Він містить всі елементи, необхідні для живлення рослин, а також ферменти, антибіотики, вітаміни та інші речовини. Він відіграє важливу роль у регулюванні фізико–механічних і водно–фізичних властивостей, у створенні оптимальних водного, повітряного і теплового режимів, регулює вплив сонячного світла на біологічну активність та родючість верхнього шару грунту.
Американські вчені Л.Г.Александр і Х.Е.Мідлтон в 1955 році висловили думку, що вміст органічної речовини в грунті є показником його стану і фізичних умов, аналогічно тому, як температура тіла є показником фізичного стану людини.
Таблиця 2. |
Динаміка агрохімічних показників грунтів Полтавської області |
| ||||
Роки обстеження |
Середньозважені показники | |||||
рН |
Гумус |
Р2О5 |
К2О | |||
1971 – 1975 |
6,22 |
не проводилися визначення |
96,1 |
123,0 | ||
1976 – 1980 |
6,19 |
101,5 |
118,1 | |||
1981 – 1985 |
6,07 |
116,5 |
127,1 | |||
1986 – 1990 |
6,09 |
3,67 |
124,7 |
144,0 | ||
1991 – 1995 |
6,17 |
3,57 |
139,7 |
127,5 | ||
1996 – 2000 |
6,22 |
3,32 |
132,7 |
115,2 | ||
2001 – 2005 |
6,15 |
3,39 |
114,4 |
108,1 |