Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ТЕМА 6. Тертя в мех

..pdf
Скачиваний:
13
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
955.99 Кб
Скачать

Рис. 6.12. Конус тертя спокою

6.3.1.4.Тертя руху клинчастого повзуна

Удеяких випадках поверхня дотику повзуна та напрямної

впоперечному перерізі має вигляд симетричного двограневого кута чи жолоба. Такий повзун називається клинчастим.

До повзуна А (рис. 6.13, а) прикладена рушійна сила F , паралельна вісі жолоба; сила FAB , перпендикулярна до цієї осі;

нормальні реакції

Fn

і

Fn ,

перпендикулярні

до граней жолоба,

 

 

1

Fт

2

Fт

 

 

та дві рівні сили тертя

і

, які в сумі являють собою силу

тертя Fт.

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сила тертя:

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

(Fn

Fn ) f 2Fn f ,

(6.23)

т

 

1

 

2

 

1

 

за умови, що F1n F2n .

Векторне рівняння рівноваги всіх сил у площині:

F1n F2n

FAB

0.

(6.24)

Будуємо план (трикутник) сил за цим рівнянням (рис. 6.13, б). Із трикутника:

2Fn

 

FAB

,

(6.25)

 

1

 

sin

 

 

93

 

Рис. 6.13. Схема сил за умови руху клинчастого повзуна (а) та план сил (б)

тоді:

F

F

 

 

 

f

 

(6.26)

AB sin

т

 

 

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

F

AB

f / ,

(6.27)

т

 

 

 

 

 

 

 

де f / - коефіцієнт тертя клинчастого повзуна, f /

 

f

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

Отже, коефіцієнт

 

тертя

клинчастого

повзуна більший

за коефіцієнт тертя плоского повзуна в напрямних.

94

6.3.2. Тертя у гвинтовій кінематичній парі

Розглядаючи тертя у гвинтовій кінематичній парі, зазвичай,

приймають ряд припущень.

По-перше, якщо закон розподілу тиску по гвинтовій різьбі невідомий, то умовно вважають, що сила тиску гайки на гвинт, чи, навпаки, гвинта на гайку прикладена по середній лінії різьби, розміщеній на відстані r від осі гвинта.

По-друге, передбачається, що дія сил у гвинтовій парі може бути зведена до дії сил на повзун, який знаходиться на похилій площині.

Якщо розгорнути середню лінію гвинтової різьби на площину, то просторова задача буде зведена до плоскої.

Просторова схема гвинтової пари показана на рис. 6.14, а.

Нехай на гайку діє деяка сила F0 і деяка пара сил на площині, перпендикулярній до осі гвинта. Момент M цієї пари може бути представлений як момент сили Fк , прикладений на відстані r/ від осі z z:

M Fк r/ .

 

(6.28)

Для того, щоб гайка

рухалась рівномірно вздовж осі

z z

в напрямку, протилежному

F0 (тобто піднімалась),

необхідно,

щоб

момент M дорівнював моменту сили F відносно осі z z.

 

Тоді маємо:

 

 

 

 

F r/ F r.

 

(6.29)

к

 

 

 

 

У цьому співвідношенні є сила, необхідна для рівномірного

переміщення гайки А по похилій площині В, кут

підйому якої

дорівнює куту підйому гвинтової різьби.

 

А на похилій

Побудуємо схему прикладання сил до гайки

площині В (рис. 6.14, б).

 

 

 

 

Тут маємо такі сили: Fn - нормальна реакція;

F

- сила тертя;

 

 

т

 

F/ - результуюча сила.

Запишемо векторне рівняння рівноваги всіх сил, що діють

на гайку А:

 

 

F0 F Fn

Fт 0.

(6.30)

95

Рис. 6.14. Просторова схема гвинтової кінематичної пари (а), розподіл сил на похилій площині (б), план сил (в)

Будуємо план сил, складаючи сили за рівнянням (рис. 6.14, в).

Позначимо кути:

- кут між силами

Fn і F/ ; - кут між F

 

 

 

0

і нормаллю n n; - кут між силами F

і F/ .

Із плану сил бачимо:

0

 

 

 

 

F F0

tg .

(6.31)

Отже,

 

 

 

F

r/ F

r tg

(6.32)

к

0

 

96

або:

F F

0

r

tg .

(6.33)

 

к

r/

 

 

 

Це рівняння поєднує силу Fк, прикладену до гайкового ключа, з параметрами гвинтової пари та кутом тертя .

Якщо гайка рухається в напрямку сили F0 (тобто

опускається), то маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F F

 

r

tg .

 

 

(6.34)

 

 

 

 

 

 

 

 

к

0

 

r/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За умови

 

дволанковий

механізм, який складається

з гвинта та гайки, є самогальмівним,

тобто гайка під дією сили

F0

не буде обертатись та ковзати вздовж осі z z.

 

 

 

 

Із плану сил (рис. 6.14, в) знаходимо силу тертя:

 

 

 

 

Fт F/ sin .

 

 

 

 

 

 

(6.35)

Визначаємо реакцію F/ :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F/

 

 

F

 

 

.

 

 

 

 

 

(6.36)

 

 

sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставляючи значення

сили

 

F/ у

формулу

для

F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

і перетворюючи

вираз

 

за

відомими

тригонометричними

співвідношеннями, маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fт

 

F sin

 

 

 

 

F tg

 

 

F

 

f

 

 

 

 

 

 

 

,

(6.37)

sin

sin cos tg

sin f cos

оскільки f tg .

Цей вираз показує зв'язок між параметрами гвинтової пари та коефіцієнтом тертя і є справедливим для гвинтових пар з прямокутною різьбою.

Для трикутної різьби:

f /

f

 

 

 

f

,

(6.38)

sin 900

 

 

 

 

cos

 

де - кут підйому гвинтової лінії трикутної різьби.

97

Отже,

tg

/

 

tg

 

 

 

,

(6.39)

 

 

cos

де - кут тертя.

Сила тертя для трикутної різьби:

Fт

F

 

f /

 

.

(6.40)

sin

f /

 

 

 

cos

 

Ураховуючи, що коефіцієнт

тертя f / f

(див. (6.38)),

констатуємо, що тертя у гвинтовій парі з трикутною різьбою більше, ніж у гвинтовій парі з прямокутною різьбою.

6.3.3.Тертя в обертальній кінематичній парі

6.3.3.1.Тертя шипа по підшипнику

Нагадаємо, що підшипник - це опора вала, що обертається, а шип - ділянка вала для посадки підшипника.

Розпочнемо з найпростішого припущення, що вал 1, розміщений у підшипнику 2, знаходиться під дією радіальної сили F/ , зовнішнього моменту M і обертається зі сталою кутовою швидкістю (рис. 6.15).

Рис. 6.15. До питання тертя шипа по підшипнику

98

sin tg .

Між валом 1 і підшипником 2 є радіальний зазор. Тоді при обертанні вала в напрямку з урахуванням тертя між валом і підшипником його цапфа буде начебто “вибігати” на підшипник, при цьому дотикання вала і підшипника відбувається в точці А, де і виникає реакція F// , паралельна силі F/ .

Примітка: Цапфою називається ділянка вала, яка сприймає радіальне навантаження.

Із попередніх положень про сили сухого тертя відомо, що сила F// повинна бути відхилена від нормалі на кут тертя , тоді сила тертя:

F f

Fn f

F// cos f

F/ cos ,

(6.41)

т

 

 

 

 

т.щ. F// F/ з умови рівноваги цапфи.

Момент M , який прикладений до цапфи, зрівноважується моментом тертя Mт:

M

т

F

r

f

 

F/ r cos F/ r sin F/ ,

 

 

т

 

 

 

 

(6.42)

 

 

 

 

tg

sin

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos

де r sin , а r - радіус шипа.

Якщо з центра вала О описати коло радіуса , то повна реакція F// буде прикладена по дотичній до цього кола (рис. 6.16).

Коло радіуса називається колом тертя.

Ураховуючи, що кути тертя малі, можемо вважати, що:

(6.43)

Отже:

 

r f .

(6.44)

Момент тертя:

 

Mт F/ r f / ,

(6.45)

де r - радіус циліндричного елемента кінематичної пари (вала);

F/ - результуюча навантаження на цапфу;

f / - коефіцієнт тертя

в обертальній парі.

 

99

Рис. 6.16. Коло тертя

Коефіцієнт тертя f / визначається експериментально для

різних умов роботи обертальних пар і змінюється в значних межах залежно від матеріалу, стану поверхні, умов роботи тощо.

Для неприпрацьованих цапф f / 32 f ; для припрацьованих - f / 43 f , де f - коефіцієнт тертя плоских поверхонь з того самого матеріалу.

6.3.3.2.Тертя п'яти по підп'ятнику

Удеяких випадках обертальні пари виготовляють у вигляді

п'яти А і підп'ятника В, навантажених осьовою силою F

(рис. 6.17).

У такому випадку на поверхні дотику п'яти та

підп'ятника

виникає сила тертя вертіння, яка відповідає закону Кулона - Амонтона.

На рис. 6.17 показана кільцева п'ята, яка має як опорну поверхню кільце шириною a r2 r1.

Якщо припустити рівномірний розподіл тиску по всій ширині кільця, то питомий тиск на одиницю опорної площини становить:

p

r2

F

.

(6.46)

r2

2

1

 

 

 

 

100

 

 

Рис. 6.17. Тертя п'яти по підп'ятнику

Відокремимо на п'яті кільце радіуса r, ширина якого дорівнює нескінченно малій величині dr.

Елементарний момент тертя:

dMт dFт r .

(6.47)

Елементарна сила тертя:

dF f dFn f

p2 rdr.

(6.48)

т

 

 

Тоді:

dMт f p2 r2 dr.

Інтегруємо вираз для dMт в межах від r1 до r2 :

r2

2

f p r23 r13 .

Mт 2 f p r2dr

3

r1

 

 

 

Підставимо у вираз для Mт

вираз для p та отримаємо:

2

 

F r3

r3

2

 

r3

r3

 

 

 

2

1

 

 

 

2

1

Mт

 

f

r22 r12

 

 

F f

r22 r12 .

3

3

Якщо п'ята суцільна, то r1 0,

r2 r. Тоді момент тертя:

2

Mт 3 F f r .

(6.49)

(6.50)

(6.51)

(6.52)

101

6.4. Тертя ковзання змащених тіл

За умови рідинного тертя безпосереднє дотикання між двома поверхнями, які рухаються одна відносно іншої, відсутнє, тому що є проміжний шар рідини (мастила).

За умови відносного руху поверхонь спостерігається зсув окремих шарів рідини один відносно іншого. Отже, тертя в шарі рідини призводить до в'язкого зсуву.

Уведемо поняття коефіцієнта рідинного тертя f , який

залежить від відносної швидкості v руху шарів мастила, навантаження p, а також коефіцієнта в'язкості , тоді:

f f v, p, .

(6.53)

Коефіцієнт називається також динамічним коефіцієнтом

 

Н с

в'язкості. Має розмірність

 

 

 

.

м

2

 

 

 

 

Ньютон дослідним шляхом довів, що за умови плоскопаралельного руху в'язкої рідини, величина сили F , необхідної для переміщення одного шару рідини паралельно іншим, дорівнює:

F S

dv

,

 

(6.54)

 

 

dy

 

де S - площа поверхні ковзання;

dv

- градієнт швидкості (тобто

dy

 

 

 

 

зміна швидкості по висоті шару).

Напруження зсуву (сила в'язкого зсуву на одиницю поверхні) становить:

 

F

 

dv

.

(6.55)

S

 

 

 

dy

 

Засновник теорії тертя змащених тіл М.П.Петров у 1883 р. у науковій праці “Тертя в машинах і вплив на нього мастильної рідини” сформулював

Основні вимоги для рідинного тертя:

1.Мастильна рідина, яка заповнює зазор між поверхнями, що труться, повинна утримуватися в зазорі.

102