- •1.1. Електричний заряд. Електромагнітне поле
- •1.2 Загальна характеристика магнітного поля
- •1.3 Електричне поле. Напруженість електричного поля
- •1.4 Закон Кулона
- •1.5 Теорема Гаусса
- •1.6 Електричний потенціал. Різниця потенціалів
- •1.7 Зв'язок між потенціалом та напруженістю електричного поля.
- •1.8 Електричний струм. Міра електричного струму
- •1.9 Стороннє електричне поле. Сумарне ел. Поле
- •1.10 Електрична напруга
- •1.11 Види електричного струму
- •1.12. Принцип неперервності електричного струму
- •1.14 Магнітна індукція
- •1.16 Зв'язок електричного струму з магнітним полем
- •1.17 Напруженість магнітного поля
- •1.18 Закон повного струму
- •2.3 Закони електричного кола
- •2.4 Хар-ка форми сигналу
- •2.5 Способи подання гармонічного сигналу
- •2.8 Х-ка двополюсника пасивних алем. Ел. Поля
- •2.9 Заступні схеми для рез., інд. Котушок, конденсаторів
- •2.10 Елементи r,l,c у колі постійного струму
- •2.11 Елементи r,l,c у колі синусоїдного струму
- •3.1 Ел. Коло з послідовним з`єднанням
- •3.2 Ел. Коло з паралельним з`єднанням
- •3.4 Потужність ел.Кола, баланс потужностей.
- •3.6 Еквів. Перетвор. Активних і пасивних ділянок ел. Кола
- •4.1 Метод законів Кірхгофа
- •4.2 Метод контурних струмів
- •5.1 Загальна характеристика резонансних явищ
- •5.2 Особливості резонансу напруг
- •5.3 Особливості резонансу струмів
- •5.5 Енергетичний процес при резонансі
- •5.6 Частотні хар-ки послід. І паралел. Коливального контура
- •6.1 Загальна хар-ка явища взаємоіндукції
- •6.2 Послід. І паралел. З`єднання двох індукт. Зв`яз. Котушок
- •6.6 Двообмотковий лінійний трансформ. Вхідний опір лін.Трансф.
- •6.7 Еквівалентування індуктивних зв'язків віток
- •1.1. Електричний заряд. Електромагнітне поле
- •1.2 Загальна характеристика магнітного поля
- •1.3 Електричне поле. Напруженість електричного поля
- •1.4 Закон Кулона
- •1.5 Теорема Гаусса
- •1.6 Електричний потенціал. Різниця потенціалів
- •1.7 Зв'язок між потенціалом та напруженістю електричного поля.
- •1.8 Електричний струм. Міра електричного струму
- •1.9 Стороннє електричне поле. Сумарне ел. Поле
- •1.10 Електрична напруга
- •1.11 Види електричного струму
- •1.12. Принцип неперервності електричного струму
- •1.14 Магнітна індукція
- •1.16 Зв'язок електричного струму з магнітним полем
- •1.17 Напруженість магнітного поля
- •1.18 Закон повного струму
- •2.3 Закони електричного кола
- •2.4 Хар-ка форми сигналу
- •2.5 Способи подання гармонічного сигналу
- •2.8 Х-ка двополюсника пасивних алем. Ел. Поля
- •2.9 Заступні схеми для рез., інд. Котушок, конденсаторів
- •2.10 Елементи r,l,c у колі постійного струму
- •2.11 Елементи r,l,c у колі синусоїдного струму
- •3.1 Ел. Коло з послідовним з`єднанням
- •3.2 Ел. Коло з паралельним з`єднанням
- •3.4 Потужність ел.Кола, баланс потужностей.
- •3.6 Еквів. Перетвор. Активних і пасивних ділянок ел. Кола
- •4.1 Метод законів Кірхгофа
- •4.2 Метод контурних струмів
- •5.1 Загальна характеристика резонансних явищ
- •5.2 Особливості резонансу напруг
- •5.3 Особливості резонансу струмів
- •5.5 Енергетичний процес при резонансі
- •5.6 Частотні хар-ки послід. І паралел. Коливального контура
- •6.1 Загальна хар-ка явища взаємоіндукції
- •6.2 Послід. І паралел. З`єднання двох індукт. Зв`яз. Котушок
- •6.6 Двообмотковий лінійний трансформ. Вхідний опір лін.Трансф.
- •6.7 Еквівалентування індуктивних зв'язків віток
1.5 Теорема Гаусса
Потік вектора напруженості електричного поля через будь-яку замкнену поверхню в однорідному та
ізотропному середовищі дорівнює відношенню заряду, що знаходиться всередині цієї поверхні,
до діелектричної проникності середовища. Це формулювання теореми Гаусса. Слід зазначити, що:
1) теорема справедлива для однорідного та ізотропного середовища, що дозволило під час доведення
формули винести є за знак інтеграла; 2) незважаючи на те, що теорему доведено для точкових зарядів,
вона дійсна для будь-яких зарядів, оскільки останні можна подати сукупністю точкових (за принципом
накладання); 3) теорема дійсна для будь-якої замкненої поверхні; 4) під час визначення потоку
враховуються лише внутрішні заряди (зовнішні заряди не враховуються). Використання теореми
Гаусса дозволяє визначити напруженість електричного поля деяких полів та виявити їхні особливості.
1.6 Електричний потенціал. Різниця потенціалів
Для енергетичної характеристики поля ввели величину:=
яку назвали електричним потенціалом поля в даній його точці.Під потенціалом електричного поля
розуміють фізичну скалярну величину, що є енергетичною характеристикою взаємодії зарядів у
даній точці поля й обчислюється як лінійний інтеграл вектора напруженості поля вздовж довільного
шляху від даної точки до фіксованої: . Відповідно до визначення потенціал фіксованої
точки с нульовим:. .Останній вираз визначає
поняття різниці потенціалів між точками поля А та В. Він же дозволяє визначити одиницю
потенціалу та різниці потенціалів, яка дорівнює вольту (В). Різниця потенціалів між двома
точками поля дорівнює 1 В, якщо переміщення заряду 1 Кл між цими точками супроводжується
виконанням роботи 1 Дж.
1.7 Зв'язок між потенціалом та напруженістю електричного поля.
, .Напруженість поля чисельно дорівнює спаду
потенціалу на одиниці довжини силової лінії ;похідна потенціалу в цьому напрямі найбільша
1.8 Електричний струм. Міра електричного струму
Електричний струм - це явище спрямованого руху носіїв електричних зарядів (частинок або тіл),
а також процес зміни електричного поля у просторі. Існують такі види електричного струму:
1) струм провідності - спрямований, або інакше, упорядкований рух під дією електричного поля
вільних електронів або іонів; 2) струм перенесення - існує в пустоті чи газах як рух заряджених
частинок або тіл, які не є структурними елементами середовища; 3) струм зміщення - має місце в
діелектриках у разі зміни в них електричного поля. 4) молекулярний струм - обумовлений рухом
елементарних електричних зарядів на орбітах атомів та власним обертанням, що виявляється
намагнічуванням речовини в магнітному полі. Отже, електричний струм - фізична скалярна
величина, що є кількісною характеристикою явища електричного струму. Її обчислюють як
границю відношення заряду, що переміщується через перетин провідника за будь-який
проміжок часу, до розміру цього проміжку, за умови наближення його до нуля.