1.5 Теорема Гаусса

Потік вектора напруженості електричного поля через будь-яку замкнену поверхню в однорідному та

ізотропному середовищі дорівнює відношенню заряду, що знаходиться всередині цієї поверхні,

до діелект­ричної проникності середовища. Це формулювання теореми Гаусса. Слід зазначити, що:

1) теорема справедлива для однорідного та ізотропного середо­вища, що дозволило під час доведення

формули винести є за знак інтеграла; 2) незважаючи на те, що теорему доведено для точкових зарядів,

во­на дійсна для будь-яких зарядів, оскільки останні можна подати сукупністю точкових (за принципом

накладання); 3) теорема дійсна для будь-якої замкненої поверхні; 4) під час визначення потоку

враховуються лише внутрішні заряди (зовнішні заряди не враховуються). Використання теореми

Гаусса дозволяє визначити напруженість елект­ричного поля деяких полів та виявити їхні особливості.

1.6 Електричний потенціал. Різниця потенціалів

Для енергетичної характеристики поля ввели величину:=

яку назвали електричним потенціалом поля в даній його точці.Під потенціалом електричного поля

розуміють фізичну скалярну вели­чину, що є енергетичною характеристикою взаємодії зарядів у

даній точ­ці поля й обчислюється як лінійний інтеграл вектора напруженості поля вздовж довільного

шляху від даної точки до фіксованої: . Відповідно до визначення потенціал фіксованої

точки с нульовим:. .Останній вираз визначає

поняття різниці потенціалів між точками по­ля А та В. Він же дозволяє визначити одиницю

потенціалу та різниці по­тенціалів, яка дорівнює вольту (В). Різниця потенціалів між двома

точками поля дорівнює 1 В, якщо переміщення заряду 1 Кл між цими точками супроводжується

виконан­ням роботи 1 Дж.

1.7 Зв'язок між потенціалом та напруженістю електричного поля.

, .Напруженість поля чисельно дорівнює спаду

потенціалу на одиниці довжини силової лінії ;похідна потенціалу в цьому напрямі найбільша

1.8 Електричний струм. Міра електричного струму

Електричний струм - це явище спрямованого руху носіїв електричних зарядів (частинок або тіл),

а також процес зміни електричного поля у просторі. Існують такі види електричного струму:

1) струм провідності - спрямований, або інакше, упорядкований рух під дією електричного поля

вільних електронів або іонів; 2) струм перенесення - існує в пустоті чи газах як рух заряджених

частинок або тіл, які не є структурними елементами середовища; 3) струм зміщення - має місце в

діелектриках у разі зміни в них електричного поля. 4) молекулярний струм - обумовлений рухом

елементарних електрич­них зарядів на орбітах атомів та власним обертанням, що виявляється

намагнічуванням речовини в магнітному полі. Отже, електричний струм - фізична скалярна

величина, що є кількісною характеристикою явища електричного струму. Її обчислюють як

границю відношення заряду, що переміщується через перетин провідника за будь-який

проміжок часу, до розміру цього промі­жку, за умови наближення його до нуля.