3.2 Ел. Коло з паралельним з`єднанням

Основною ознакою паралельного з'єднання є те, що до всіх елементів прикладено одну і ту саму напругу.

За першим законом Кірхгофа: I=I₁+I₂+…+I_k+…+I_n або I=. Для ел.кола з синусоїдним

сигналом u=U_msint. Застосуємо перший закон Кірхгофа для миттєвих значень:

i=i_R+i_L+i_C або i=

3.4 Потужність ел.Кола, баланс потужностей.

Найчастіше енергетичний баланс складають для перевірки правильнос­ті розрахунку електричного

кола. Його сутність - порівняння сумарної потужності джерел із сумарною потужністю споживачів.

Потужність джерела постійної ЕРС Р = ЕІ. Потужність, яку генерує джерело синусоїдної ЕРС:

S , де . Потужність джерела постійного струму

Р =UJ , де (U – напруга між ву­злами, з якими з'єднане джерело. Потужність джерела синусоїдного

струму: S. Баланс потужностей. Для кола постійного струму:

. Для синусоїдного струму – баланс акт. потуж. :

=. Баланс реактивних потуж. :

3.6 Еквів. Перетвор. Активних і пасивних ділянок ел. Кола

Пасивних. 1. У разі послідовного з'єднання додаються опори, а паралельного -провідності елементів.

2. Омічні й активні опори (провідності) додаються арифметично. 3. Реактивні індуктивний та ємнісний

опори (провідності) додаються алгебрично. При цьому індуктивний реактивний опір вважають додатним,

а реактивний ємнісний - від'ємним. 4. Повний опір (провідність) електричного кола з елементами різно­го

характеру визначається як корінь квадратний з суми квадратів активних і реактивних опорів (провідностей).

4.1 Метод законів Кірхгофа

Закони Кірхгофа - співвідношення, які виконуються між струмами і напругами на ділянках

будь-якого електричного кола. Правила Кірхгофа дозволяють розраховувати будь-які електричні

кола постійного струму. Застосування правил Кірхгофа до лінійного ланцюга дозволяє

отримати систему лінійних рівнянь щодо струмів, і відповідно, знайти значення струмів на всіх

гілках ланцюга. Перший встановлює зв'язок між сумою струмів, спрямованих до вузла

електричного з'єднання (додатні струми), і сумою струмів, спрямованих від вузла (від'ємні струми).

Згідно з цим законом алгебрична сума струмів, що збігаються в будь-якій точці розгалуження

провідників, дорівнює нулю. Другий закон Кірхгофа встановлює зв'язок між сумою

електрорушійних сил і сумою падінь напруги на резисторах замкненого контуру електричного

кола. Згідно з цим законом алгебраїчна сума миттєвих значень електрорушійної сили всіх джерел

напруги у будь-якому контурі електричного кола дорівнює алгебричній сумі миттєвих значень

падінь напруги на всіх резисторах того самого контуру.

4.2 Метод контурних струмів

Метод контурних струмів заснований на припущенні, що в кожному з незалежних

контурів схеми циркулює деякий віртуальний контурний струм. Якщо деяке ребро належить

тільки одному контуру, реальний струм в ньому дорівнює контурному. Якщо ж ребро

належить кільком контурам, струм в ньому дорівнює сумі відповідних контурних струмів

(з урахуванням напрямку обходу контурів). Оскільки незалежні контури покривають собою

всю схему (тобто будь-яке ребро належить хоча б одному контуру), то струм в будь-якому ребрі

можна виразити через контурні струми, і контурні струми становлять повну систему струмів. Для

побудови системи рівнянь необхідно виділити в ланцюзі незалежні контури. По кожному з цих

контурів буде складено одне рівняння по 2-му закону Кірхгофа.