64. Україна в загальноєвропейському політичному процесі

Для України, як і всіх держав Центральної та Східної Європи, важливим геополітичним чинником є загальноєвропейський процес, входження до європейського і світового загалу на засадах цінностей західної демократії. Цьому підпорядковані зовнішньополітичні пріоритети, налагодження принципово нових дво- та багатосторонніх відносин, а також відповідна внутрішня трансформація. Стрижнем цього процесу є положення Підсумкового акта про відсутність територіальних претензій один до одного всіх учасників Організації безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), про непорушність кордонів, що склалися історично. На відміну від деяких інших країн, Україна не висуває територіальних претензій до своїх сусідів.

Україна докладає чимало зусиль для розширення відносин у межах Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ). Важливим зрушенням у цьому напрямі стало набуття нею 1996 р. статусу повноправного члена ЦЄІ, що є відчутним кроком до реалізації стратегічної мети — вступу до ЄС, інтегрування в європейський економічний простір.

Особливість геополітичного становища України полягає в тому, що, будучи відкритою для інтеграції до Європи, вона, на відміну від інших країн Центральної та Східної Європи, змушена долати дві лінії поділу континенту, які виникли після Другої світової війни. Перша — межа, що розмивається і зникає, — між країнами колишнього Варшавського Договору й рештою Європи. Друга — західний кордон колишнього СРСР, що часом сприймається як межа дуже неоднорідної та аморфної СНД, яка віддаляє Україну від її природних партнерів у Центральній та Східній Європі.

Україна, послідовно інтегруючись до загальноєвропейської спільноти, розглядає поглиблення інтеграційних процесів на континенті як необхідну передумову створення системи глобальної безпеки, утвердження нового геополітичного простору, що відповідатиме вимогам XXI століття. Із прийняттям її до Ради Європи, ЦЄІ та співпраці з іншими європейськими об´єднаннями з´явилися принципово нові можливості для застосування багатовікового досвіду демократичних держав Європи в практиці державного будівництва, сходження до цивілізаційного рівня розвитку. Україна зміцнила співробітництво і з такими впливовими міжнародними інституціями, як Міжнародний Валютний Фонд, Всесвітній банк і Європейський банк реконструкції та розвитку. Ініціатива НАТО «Партнерство заради миру» дала змогу Україні гнучко підійти до розвитку співробітництва з Північноатлантичним альянсом, маючи з ним такий рівень співпраці, який відповідає її індивідуальним вимогам і можливостям.

65. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення

Глобальними проблемами називають ті, які мають загальнолюдський характер, зачіпають інтереси людства в цілому і кожної окремої людини практично в будь-якій точці планети.

Період двадцятого сторіччя нашої ери відзначився небаченим доти науково – технічним прогресом, що дозволило назвати його початком епохи розуму. Революційний стрибок цивілізації мав на меті полегшення умов праці, розширення об’єктивних прав та свобод усіх громадян та ін., але як відомо, хибний підхід до розв’язання певної проблеми закономірно призводить до появи низки нових проблем.

Повсюдний демографічний вибух утворив невідворотну потенційну небезпеку перенаселення Землі. Намагаючись задовольняти зрослі потреби зростаючого населення Планети, людство опануванням новітніх технологій перейшло від споживання ресурсів Землі до їх виснаження, інакше кажучи – до цілеспрямованого знищення потенційних можливостей земної біосфери.Численний приріст населення призвів до збільшення безробіття. Намагання вирішити цю проблему, наспіх створюючи робочі місця, призвело до стрімкого знецінення праці.Зростаюча обуреність побільшенням соціальної несправедливості зокрема призводить до суспільно – політичної дестабілізації, що у свою чергу призводить до посилення й інколи доведення до крайнощів соціальних антагонізмів, які її – ж й викликали.Занепад духовності, принципу взаємодопомоги, створюючи й посилюючи загальнолюдський борг братської любові, поряд зі збільшенням соціального утиску закономірно веде до загальної дегенерації людства. Виснаження й забруднення біосфери Землі вже починають про себе давати знати – глобальне потепління екстраполювалось з фантастики на об’єктивну реальність; загроза глобальної повені унаслідок розтоплення льодовикових масивів Планети, загроза зникнення Гольфстріму, пандемії численних хвороб пустошать селища, вимушене хронічне голодування тринадцяти відсотків й недоїдання тридцяти трьох відсотків людства попри надлишок у виробництві харчів, який майже у сім разів перевищує потреби людства – це усе закономірні наслідки неправильного підходу до розв’язання соціальних проблем.Сучасний брак морально – естетичного виховання у сім’ях призводить до повсюдного вирощування потенційних в’язнів. Оскільки усі проблеми коріняться у загальнолюдському менталітеті, вирішення усіх нагальних проблем людства слід починати саме з перевиховання людства. Ефективність праці збільшується з наближенням до натуралізації, адже головна мета праці зводиться до забезпечення сім’ї харчами, необхідним по сезону одягом, належного забезпечення комунальними послугами, підтриманню у належному стані власного будинку, тощо, адже реально людині більш нічого й не потрібно, оскільки неупереджений аналіз усіх інших потреб сучасного суспільства об’єктивно засвідчує, що усі потреби понад вищезгадані здебільшого є наслідком роботи чиєїсь розбурханої уяви, інакше кажучи, усім нам слід повернутися туди, звідки ми йшли – до натурального господарства. Проблему виснаження ресурсів біосфери вирішити легко – слід вгамувати егоїзм та жадібність грабіжників нашого загального будинку – планети Земля. Проблема голоду й недоїдання може бути вирішена шляхом рівномірного розподілу харчів й скороченням військових та інших державних витрат, котрі здебільшого й завдають удару по економіці, зумовлюючи голод. Проблему нищення родючих ґрунтів можна вирішити шляхом застосування старожитніх методів меліорації. Проблему аморальності можна вирішити лише шляхом масового перевиховання людства, досягаючи розумів й сердець пропащих людей й дбайливого морально – естетичного виховання підростаючого покоління.