49. Проаналізуйте пріоритетні напрямки розвитку освіти, науки та технічно-промислової політика сучасної України.

Освіта є пріоритетним напрямом державної політики України. Держава виходить з того, що освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету й іміджу нашої держави, створення умов для самореалізації кожної особистості.

Стратегічні напрями розвитку освіти:

• оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти;

• модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтації на цілі сталого розвитку;

• створення і забезпечення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти;

• створення ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді;

• забезпечення доступності та неперервності освіти упродовж життя;

• формування здоров’язберігаючого середовища, валеологічної культури учасників навчально-виховного процесу;

• розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі;

• інформатизація освіти, удосконалення бібліотечно-інформаційного забезпечення освіти і науки;

• розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті;

• забезпечення національного моніторингу системи освіти;

• підвищення соціального статусу педагогів;

• створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти;

• інтегрування національної системи освіти у європейський і світовий освітній простір.

Фундаментальні науки мають розвиватись випереджальни-ми темпами, створюючи теоретичну базу для прикладних наук.

Для сучасної науки характерний такий цикл: фундаментальні — прикладні — розробки — впровадження. Враховуючи світові тен-денції у розвитку науки в Україні,

найбільш пріоритетними на-прямами державної підтримки мають стати:

у сфері наукового розвитку:

* розробки вітчизня-них наукових колективів, що мають світове визнання;

*прикладні дослідження і технології, в яких Україна має значний науковий, технологічний та виробничий потенціал і які здатні забезпечити вихід вітчизняної продукції на світовий ри-нок;

* вища освіта, підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів з пріоритетних напрямів науково-технологічного розвит-ку;

* розвиток наукових засад розбудови соціально орієнтова-ної ринкової економіки;

* наукове забезпечення вирішення проблем здоров'я люди-ни та екологічної безпеки;

* система інформаційного та матеріально-технічного забез-печення наукової діяльності;

у сфері технологічного розвитку:

* дослідження і створення умов для високопродуктивної праці та сучасного побуту людини;

* розроблення засобів збереження і захисту здоров'я люди-ни, забезпечення населення медичною технікою, лікарськими препаратами, засобами профілактики і лікування;

* розроблення ресурсо-, енергозберігаючих технологій;

* розроблення сучасних технологій і техніки для електрое-нергетики, переробних галузей виробництва, в першу чергу агро-промислового комплексу, легкої та харчової промисловості;

у сфері виробництва:

* формування наукоємних виробничих процесів, сприяння створенню та функціонуванню інноваційних структур (техно- парків, інкубаторів тощо);

* створення конкурентоспроможних переробних вироб-ництв;

* технологічне і технічне оновлення базових галузей еконо-міки держави;

* впровадження високорентабельних інноваційно-інвести-ційних проектів, реалізація яких може забезпечити якнайшвид-шу віддачу і започаткувати прогресивні зміни в структурі вироб-ництва і тенденціях його розвитку.

Невід'ємною частиною державної інноваційної політики має стати створення умов для розширення сфери та масштабів попи-ту, пропозицій і розповсюдження науково-технічних знань в країні, комерційного впровадження науково-технічних розробок у виробництво.

Стратегія промислової політики полягає у забезпеченні випереджаючих темпів зростання наукоємної продукції, в тому числі машинобудування, для якого є характерним високий рівень технологій. В той же час існує необхідність зберегти темпи зростання в металургійній та хімічній як експортне орієнтованих галузей.

Ця стратегія спрямована на усунення недосконалої структури матеріального виробництва, де значну питому вагу займають важкі, сировинні, енергоємні галузі (металургія, хімія).

З цією метою Міністерство промислової політики послідовно проводить структурну перебудову промисловості шляхом нарощування обсягів виробництва у пріоритетних напрямах:

* літакобудуванні,

* суднобудуванні,

* ракетно-космічній галузі,

* інформаційних та телекомунікаційних системах,

* сільськогосподарському машинобудуванні,

* легкій та деревообробній промисловості.

Підвищення ролі держави у проведенні активної структурної політики повинно здійснюватися переважно шляхом використання економічних методів регулювання, притаманних ринковій економіці, вдосконалення нормативно-правового забезпечення структурної перебудови і реформування економіки в цілому, посилення гарантій прав власності та відповідальності за її ефективне використання.

Основними цілями державної промислової політики на перспективу є:

- постійне розширення номенклатури виготовлення конкурентоспроможної продукції та задоволення платоспроможного попиту на товари та послуги, що виробляються вітчизняним промисловим комплексом;

- розвиток науково-технічного та інноваційного потенціалів підприємств промислового комплексу регіону;

- реструктуризація, перепрофілювання або виведення з господарчої діяльності неефективних виробництв;

- розвиток конкурентного середовища на ринку промислової продукції.