- •1. Дайте визначення предмету Історія України, розкрийте методологічні принципи, джерела вивчення предмету та його наукову періодізацію.
- •2. Розкрийте основні концепції походження українського етносу, охарактеризуйте їх та дайте оцінку.
- •3. Розкрийте поняття "історико-етнографічний регіон", охарактеризуйте основні етапи формування українських історико-етнографічних регіонів України.
- •4. Висвітліть концепції етнічного походження Київської Русі. Охарактеризуйте особливості етнополітичного життя Галицько-Волинського князівства.
- •1. Давні літописи про походження Київської Русі.
- •2.Норманська та антинорманська теорії.
- •3. Пантюркська теорія.
- •4.Хозарська гіпотеза.
- •5. Кельтська теорія.
- •5. Проаналізуйте етнополітичне становище України у складі литовської та польської держав.
- •6. Охарактеризуйте етнополітику козацької держави Війська Запорозького.
- •7. Висвітліть етнополітику Російської та Австрійської імперій щодо українських земель наприкінці 18-19ст.
- •8. Дайте характеристику діяльності у сфері національної політики українських урядів під час революції 1917-1920рр.
- •9. Охарактеризуйте етнополітичне становище усср у складі срср.
- •10. Висвітліть етнополітичні аспекти життя на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1920-1930рр.)
- •11. Дай те визначення понять міграція та еміграція. Розкрийте основні етапи української еміграції, їх причини.
- •12. Охарактеризуйте етнополітику незалежної української держави (1991-2013рр.)
- •13. Висвітліть існування на українських землях найдавніших державних утворень: кіммерійців, скіфів, сарматів, античних міст-полісів.
- •14. Дайте характеристику слов’янської держави Антів.
- •15. Висвітліть причини створення, основні етапи існування та державний устрій Київської Русі
- •16. Охарактеризуйте державний устрій Галицько-Волинського князівства, чому його вважають спадкоємцем Київської Русі.
- •17, Розкрийте процес входження українських земель до складу Великого князівства Литовського. Як змінювався статус українських земель в ході підписання польсько-литовської унії.
- •18. Охарактеризуйте Запорізьку Січ як козацьку демократичну республику, її внутрішню та зовнішньополітичну діяльність.
- •19. Висвітліть процес створення української держави Війська Запорізького у ході національно-визвольної війни 1648-1657рр.
- •20. Проаналізуйте зміст «Березневих стетей» Хмельницького, розкрийте процес обмеження автономії Гетьманщини у др.. Половині 17ст.
- •21. Висвітліть процес скасування автономії Лівобережної України у складі Російської імперії у другій половині 18ст.
- •22. Охарактеризуйте діяльність Української Центральної ради на шляху відтворення автономії до проголошення самостійності унр.
- •23. Дайте характеристику внутрішньої та зовнішньої політики Української держави гетьмана п. Скоропадського.
- •24. Розкрийте політику Директорії по відновленню унр.
- •25. Назвіть причини проголошення зунр та її об’єднання унр.
- •26. Дайте характеристику державного устрою урср у складі срср (1920-1990-ті.Рр)
- •27. Проаналізуйте причини проголошення Карпатської України та її подальшу долю.
- •28. Проаналізуйте процес розбудови незалежної України, формування гілок влади, прийняття Конституції.
- •29. Охарактеризуйте геополітичні пріоритети перших українських держав: Київської Русі, Галицько-Волинського князівства.
- •30. Розкрийте причини багатовекторності геополітики незалежної України.
- •31. Розкрийте соціальну структуру та соціальні відносини ранньофеодальних українських держав - Київській Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •32. Проаналізуйте зміни у соціальній структурі українського суспільства у складі Речі Посполитої.
- •33. Розкрийте зміни у соціальній структурі у ході національно-визвольної війни 1648-1657рр. Під проводом б.Хмельницького.
- •34. Проаналізуйте модернізацію Українського суспільства у складі Російській та Австрійських імперій наприкінці 18-на початку 20 ст.
- •35. Розкрийте причини українського національного відродження на початку 19 ст. Ввзначте місце Кирило-Мефодіївського братства та «Руської трійці» у ньому.
- •36. Охарактеризуйте українське національне відродження у другій половині 19 ст. Висвітліть діяльність українських Громад, москвофілів та народовців.
- •37. Проаналізуйте процес створення українських політичних партій наприкінці 19-на початку 20ст. Дайте характеристику їх програмним вимогам.
- •38. Охарактеризуйте соціальні перетворення та політичне життя радянської України у 20-30рр. 20ст.
- •39. Дайте характеристику політичного життя України у роки Другої світової війни та у повоєнне десятиріччя (1939-1953).
- •40. Розкрийте суть політики «лібералізації» політичного життя у період хрущовської «відлиги» та її значення для урср.
- •41. Дайте характеристику змін у політичному житті у період наростання кризи тоталітарного ладу в срср у другій половині 60-х першій половині 80-х рр.. Розкрийте етапи формування дисидентського руху.
- •42. Проаналізуйте передумови та процес формування багатопартійної системи незалежної України.
- •43. Охарактеризуйте культурний розвиток первісного суспільства та давніх цивілізацій на території України.
- •44. Проаналізуйте розвиток культури та освіти Київської Русі. Та Галицько-Волинського князівства.
- •45. Дайте характеристику розвитку духовної культури, освіти та науковіх знань на українських землях у період литовсько-польської доби.
- •46. Висвітліть розвиток української культури у період національного відродження на українських землях у складі Австрійської та Російської імперій 19-20ст.
- •47. Проаналізуйте зміни у розвитку української культури, освіти та науки у період національної революції 1917-1920рр.
- •48. Дайте характеристику освіти та науки радянської України.
- •49. Проаналізуйте пріоритетні напрямки розвитку освіти, науки та технічно-промислової політика сучасної України.
- •50. Охарактеризуйте внесок кпі у розвиток української науки.
48. Дайте характеристику освіти та науки радянської України.
Освіта
Проведена в перші роки Радянської влади робота з розбудови системи освіти давала відчутні результати. Але на початку 1921 р. поза школи ще залишалося багато безпритульних сиріт і напівсиріт.
Не вистачало вчителів.
На Україну вводилася і розвивалася нова система народної освіти.
У республіці було створено мережу курсів та навчальних закладів з підготовки педагогічних кадрів, що сприяло швидкому збільшенню кількості вчителів та поліпшенню їх соціального складу.
З поліпшенням економічного положення в країні збільшувалися асигнування на освіту.
У процесі формування радянської школи вчителі набували все більший досвід, опановувалися новими методами навчання і виховання дітей.
З метою розробки наукових основ радянської системи навчання в Києві в 1922 р. був створений Український інститут педагогіки. Грамотність серед населення піднялася з 24 до 52,6%. Це дозволило уряду Радянської України розпочати з 1924 р. підготовку до введення обов'язкового початкового навчання дітей у віці 8-10 років. У 1928/29 навчальному році вже навчався 71% дітей шкільного віку.
Успішне виконання п'ятирічного плану, прискорення темпів народного господарства вимагали негайного підвищення культурного рівня трудящих, їх спеціальної та технічної підготовки.
За 1926 - 1932 рр.. в республіці кількість педагогічних інститутів зросла з 12 до 46, а технікумів - з 59 до 84, що дало відповідне зростання і навчання в них: з 14,8 до 47,9 тис. чоловік.
У 1932/33 навчальному році на Україні працювало 126 тис. учителів
У цей час у республіці вже працювало більше 21 тис. загальноосвітніх шкіл з кількістю учнів близько 4,5 млн. Навчанням охоплювалося 98% дітей шкільного віку, 95% дітей, що отримали початкову освіту, продовжували навчання в старших класах.
За рівнем грамотності населення України посіло перше місце в СРСР, що було видатним завоюванням українського народу, який відкрив широкий шлях до подальшого підвищення культурного рівня трудящих.
До 1940-го року кількість шкіл у містах і селах постійно збільшувалася. До кінця 1940 р. педагогічні кадри на Україні підготовлялися в шести університетах, 24 педагогічних і 45 вчительських інститутах, 83 педагогічних училищах, а також на педагогічних курсах
У підвищенні рівня роботи радянської школи важливу роль грали комсомольські і піонерські організації. Разом з комсомольськими і піонерськими організаціями велику роботу в школах проводили учнівські комітети (учкоми).
Широкий розвиток отримали позашкільні дитячі заклади. На початок 1941 р. в системі Наркомпросу УРСР діяло близько 800 палаців піонерів і школярів, дитячих клубів, технічних та екскурсійно-туристичних станцій. У школах і позашкільних установах працювало 82 тис. різних гуртків, які охоплюють більше 2 млн. дітей.
Підготовка кадрів фахівців
Кадри вищої кваліфікації готувалися у вузах, а середньої - в технікумах. Замість універсальної вищої школи, яка готувала фахівців широкого профілю, створювалися галузеві інститути.
Уніфікація вищої освіти та її реорганізація привели до збільшення кількості інститутів і .
Бурхливий розвиток вищої та середньої спеціальної школи сприяло подальшому підйому народного господарства країни, розквіту духовного життя народу. Вузи і технікуми республіки щорічно випускали значну кількість інженерів, техніків, педагогів, лікарів, агрономів, культурно-освітніх працівників, серед яких було багато комуністів і комсомольців.
Стан освіти в роки Великої Вітчизняної війни та її повоєнна відбудова
У роки Великої Вітчизняної війни було зруйновано багато приміщень шкіл, і взагалі, ситуація народної освіти як загальноосвітньої так і вищої значно погіршилася, тому що увага радянського керівництва була зосереджена на воєнному конфлікті.
У ході звільнення окупованих територій радянське керівництво приділяло велику увагу відновленню закладів народної освіти.
У 1943 році було відновлено роботу шкіл у районах республіки, очищених від фашистських окупантів. Багатьма школами керували промислові підприємства, шахти тощо.
Недостатньо було педагогічних кадрів. Для вирішення цієї проблеми було демобілізовано з фронту вчителів та прискорився випуск педагогічних кадрів з педвузів. У 1944/45 р. було прийнято ряд питань з поліпшення матеріально-побутових умов працівників народної освіти.
У роки четвертої п'ятирічки партійними і радянськими органами була проведена велика робота щодо відродження народної освіти.
У важкі воєнні роки студентство як і все радянське населення переживало серйозні матеріально-побутові труднощі: не вистачало приміщень для занять, гуртожитків, їдалень, учбових посібників, підручників, лабораторного обладнання. Для їх подолання партійні і радянські організації виділили кошти і спеціальні майстерні, які виготовляли меблі, обладнання.
З кожним роком збільшувалися державні асигнування на вищу освіту. Якщо в 1946 р. вони складали близько 4,2 млрд. карбованців, то в 1947 р. - більше 6 млрд, а в 1950 р. більше 7 млрд. У 1947 р. Рада Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли рішення про покращення матеріально-технічної бази Київського державного університету.
У 1950/51 р. в республіці функціонувало 160 вузів. Кількість студентів перевищила навіть довоєнний період і складала 201,5 тис. осіб. Працювали також 584 середніх спеціальних навчальних закладів, у яких навчалося 227,8 тис. осіб.
Розвиток народної освіти після повалення тоталітаризму. Її реформування в часи побудови нової політики та на шляху до розпаду СРСР
Часткова десталінізація життя зумовила формування нових реалій суспільно-політичної й духовної атмосфери. Для української культури відкрилися ширші перспективи розвитку. Продовжувалася русифікація України.
У 60--80-ті роки розвиток культурного життя в Україні теж мав суперечливий характер. Щорічно відкривалися нові школи, зростала кількість учителів, водночас внаслідок зниження приросту населення зменшувалася кількість дітей шкільного віку.
Дедалі менше ставало шкіл з українською мовою навчання. У деяких великих містах, особливо Донецького регіону, вони зовсім зникли.
Загалом, у період с середини 50-х років і до незалежності України, рівень шкільної освіти був значно нижчий порівняно з попередніми роками.
У середині 50-х років інтенсивно йшла підготовка кадрів для середньої школи. Розширилася мережа заочної освіти, було збільшено можливості підготовки кадрів на відповідних факультетах університетів.
Невпинно зростала кількість спеціалістів. У 1960 р. в господарстві республіки працювало понад 500 тис. фахівців з вищою освітою -- у 2,5 рази більше, ніж у 1940 р.
Загальна кількість профтехучилищ проти 50-х років зросла майже в 1,5 рази, а сільських -- більше ніж удвічі. У системі профтехосвіти в середньому за рік готувалося 270--290 тис. спеціалістів масових робітничих професій.
У 1972 р. передбачали забезпечення середньою освітою кожного громадянина України. Така норма була закріплена і в Конституції УРСР 1978 р.
З упровадженням обов'язкової середньої освіти поширювалися вечірня та за очна форми навчання. У профтехучилищах відкривалися спеціальні групи для набуття учнями середньої освіти.
Характерною ознакою залишалася русифікація освіти, яка стала масовою після 1978 р
Зникли українські школи в Криму, де третину населення становили українці. Усього за 1960--1980 рр. число україномовних шкіл у республіці зменшилося на 8,7 тис.
Протягом 1965--1985 рр. зросла кількість фахівців із вищою освітою -- з 0,9 млн. до 2,7 млн.
Кожен тре тій житель України навчався в якому-небудь навчальному закладі.