Монтаж апаратів керування.

Магнітні пускачі, контактори, пускові ящики та інші апарати встановлюють у комплекті з кнопками керування. Магнітний пускач разом з кнопковим постом або ціла група магнітних пускачів, що встановлюють в одному місці, разом з опорною конструкцією являють собою монтажні вузли і блоки, що виготовляються централізовано в майстерні. Їх встановлюють на заготовлені раніше кріпильні пристрої. Магнітні пускачі та контактори розміщають у строго вертикальному положенні; нормальна висота їх встановлення 1500…1700 мм від рівня підлоги до ручки керування апаратом. Вал пускача повинен вільно обертатися без заїдань. Якщо він не обертається, рухомі деталі пускача треба очистити від фарби, іржі тощо, промити бензином і змастити солідолом тертьові поверхні.

Під час монтування пускача необхідно добитися, щоб усі його контакти торкалися один одного одночасно і на всій поверхні. Гудіння пускача свідчить про ослаблення кріпильних гвинтів, забруднення контактів, погане закріплення магнітної системи. Металеві конструкції, на яких закріплюють пускорегулюючі пристрої, а також їх кожухи надійно заземлюють, після чого проводять пробний пуск двигуна.

Пускові реостати з масляним охолодженням установлюють на металевій або залізобетонній конструкції і прикріплюють до них чотирма болтами. Висота конструкції для встановлення реостата вибирається з таким розрахунком, щоб маховичок реостата був на висоті 700…800 мм від підлоги.

Реостати з повітряним охолодженням установлюють на металевих конструкціях, закріплених на стіні, із зазором між опорною поверхнею і секціями реостата 50…100 мм для забезпечення кращого їх охолодження

Рубильники монтують на щитах керування електричних станцій, трансформаторних підстанцій, на розподільних щитах і на щитках окремих двигунів. На панелі щитка спочатку розмічають отвори. Потім їх свердлять і болтами на панелі кріплять рубильник.

Губки рубильників розміщають вертикально по виску на висоті 1,3…1,5 м від підлоги. Пружини на ножах рубильника регулюють так, щоб контакти розривали одночасно всі три фази.

Контактні поверхні ножів і губок мають бути старанно зачищені.

Пакетні вимикачі та перемикачі встановлюють з тильного боку щита. Для цього в панелі розмічають і висвердлюють отвори - один для валика, а решту – для кріпильних болтів. Зробивши це, знімають ручку. З тильного боку панелі у центральний отвір вставляють валик вимикача, а вимикач закріплюють болтами. Після цього на панелі фарбою намічають відповідні положення ручки.

Контролери і командоапарати монтують подібно пусковим реостатам з масляним охолодженням. Кріплять їх болтами у вертикальному положенні. На верх кришки кожуха виводять маховички, за допомогою яких обертають барабан контролера, керуючи роботою двигуна.

Контролер або командоапарат установлюють на опорній поверхні так, щоб висота штурвала над підлогою не перевищувала 1100мм. При цьому слід забезпечити достатній огляд робочого місця і зручність керування.

Монтаж апаратів складається з таких операцій: 1)контролю; 2) розмітки місць установлення і закріплення на тій чи іншій поверхні; 3) регулювання; 4) заземлення; 5) під’єднання до мережі.

Розмічаючи місце установлення апаратів, необхідно користуватися шаблонами кріпильних отворів установлюваних апаратів.

Опорні конструкції вмонтовують в підлогу, стіни або прикріплюють на спеціальних прищепах з допомогою монтажного пістолета. Важкі електроконструкції, панелі щитів, пульти та інші пристрої приварюють до раніше встановлених у підлозі стальних рам. За наявності болтових з’єднань головки болтів мають бути приварені до опорних конструкцій, щоб вони не провертались при встановленні та зніманні апаратів.

Апарати встановлюють на висоті, зручній для їх обслуговування: магнітні пускачі на висоті 1,3…1,8 м від рівня підлоги до середини апарата, рубильники і перемикачі з важільними приводами в шафах – на висоті 1,6…1,8 м, а на щитах – на висоті 1,4…1,8 м від підлоги. У вимкненому положенні під напругою повинні перебувати контактні стояки, а не ножі.

Під час монтажу магнітних пускачів, контакторів і автоматів відкритого виконання мають бути витримані мінімальні відстані від дугогасних камер до найближчих струмопровідних частин сусідніх апаратів і до заземлених конструкцій: не менше ніж 12 мм у повітрі і 20 мм по ізоляції. Допустиме відхилення встановленого апарата по вертикалі не має перевищувати 5­­⁰.

Апаратура, що встановлюється у виробничих приміщеннях, обладнується захистом струмопровідних частин від випадкового доторкування. Запобіжники в шафах мають бути із закритими патронами.

З’єднання апаратів з ошиновкою – болтове або штепсельне. Болти і шпильки для кріплення комутаційних апаратів до панелі повинні мати пристрій, що не допускає само відгвинчування.

При трубних проводках кінці труб мають входити в спеціальні отвори, передбачені в кожухах апаратів.