Іспит КПУ 1-30

23.Умисне знищення або пошкодження майна.Безпосер.об.цього з-у виступають відносини власн.з приналежності матер.благ(при знищенні майна)і використ.матер.благ(при пошкодж.майна).Додатк.обєктом з-у виступає життя і здоровя людини.Предмет з-у-майно,що належ.державним,колективним організаціям,а також індивідуальне чи приватне майно.Обєкт.сторона цього з-у поляг.у знищенні або пошкодж.чужого майна,що заподіяло шкоду у великих розмірах.Субєкт.стор.характериз.умисною формою вини-прямий або непрямий умисел.Субєкт-будь-яка ос.,а за ч.2ст.194-ос.,яка досягла 14р.

24.КОНТАБАНДА.Безпос.об.це сусп..відн.у сфері держ.регулюв.,переміщення товарів та ін.предметів через митний кордон Укр.і внесення до бюджету мита та ін.платежів.Додатковими об.можуть виступати громад.безпека та здоровя населення.Предмети контрабанди можна поділити на 2 групи,що має значення для кваліфік.злочинів.1 гр.-це товари,тобто будь яке рухоме майно у тму числі і валютні цінності,електрична,теплова та ін..види енергії,а також транспортні засоби,за винятком тих ТЗ,що використ.виключно для перевез.пасажирів через кордон;2гр.-це історичні і культ.цінності,отруйні,сильнодіючі або вибухові реч.,радіоакт.матер.,зброя і боєприпаси,крім мисливської зброї.А також стратегічно важливі сировині товари,щодо яких зак-во встан.відпов.правила вивезення за межі Укр.Обєкт.ст.зл.:1)незаконне переміщення тов.через митний кордон У.поза митним контролем.Або приховування від митного контролю вчинених у великих розмірах-у 1000 і більше раз перевищує неопод.дох.Злочин вваж.закінченими з моменту не закон.переміщ.предметів через митний кордон.Суб.ст.прямий умисел.Суб.злочину-це ос.яка досягла 16р.Ч.2 ст.201 передб.відповід.за контрабанду вчинену за попер.змовою групою осіб або особою раніше судимою.

25.Уилення від сплати податків,зборів. Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів формування доходної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів. Предмет злочину - податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.Під податком, збором, іншим обов'язковим платежем потрібнорозуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами про оподаткування. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до закону і формуються за рахунок визначених законом податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форми власності та фізичних осіб (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування тощо). Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування; 2) суспільне небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих або особливо великих розмірах; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками. До Інших способів вчинення цього злочину належать, зокрема:ухилення зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності від взяття на облік у контролюючих органах; умисне заниження податкових ставок; умисно неправильне обчислення сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів або бази оподаткування; обманні маніпуляції з податковими пільгами; неналежне виконання або невиконання обов'язків з нарахування та утримання обов'язкових платежів фіскальними агентами держави - збирачами податків, зборів, інших обов'язкових платежів.  Суб'єкт злочину спеціальний. Це: 1) службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;2) особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 3) будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.Невиконання чи неналежне виконання службовою особою юридичної особи - платника податків своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них (неналежне ведення податкового обліку та звітності, помилки при обчисленні сум обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів чи державних цільових фондів, відсутність чи неналежне здійснення контролю за діяльністю працівників, які ведуть податковий облік та звітність), якщо це призвело до несплати юридичною особою податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а їхня сума перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його за попередньою змовою групою осіб; 2) фактичне ненадходження коштів у великих розмірах. Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є:1) вчинення його особою, раніше судимою за ухилення від сплати  податків, зборів, інших обов'язкових платежів; 2) фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

26. Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини у сфері зайнят­тя господарською діяльністю.Об'єктивна сторона злочину полягає у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім ви­падків, передбачених іншими статтями ККУ.При описі складу цього злочину законодавець виходить із виду (характе­ру) спеціально забороненої господарської діяльності. Необхідно відзначити, що чинне законодавство не передбачає єдиного вичерпного переліку спе­ціально заборонених видів господарської діяльності. Тому при застосуванні ст. 203 КК важливим є врахування того, що в ній іде мова саме про спе­ціальні заборони, пов'язані з характером господарської діяльності. Саме такі заборони, зокрема, передбачені в ст. 4 ЗУ «Про підприємництво» у якій перелічені види господарської діяльності, що можуть здійснюватися тільки державними підприємствами, підприємствами певних організаційно-правових форм або підприємствами, перелік яких визначається КМУ.Діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та* боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важ­ливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у вста­новленому КМУ порядку, а також діяльність, пов'яза­на з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, мо­же здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а про­ведення ломбардних операцій — також і повними товариствами. Діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією пер­винних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (крім супутникових систем телефонного зв'язку в мережах загального користування, які мають на­земну станцію спряження на території України та створюються або розгор­таються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічних апаратів) здійснюється виключно державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку; Діяльність, пов'язана з виробництвом зазначених у частині ч.4 цієї статті високооктанових кисневмісних добавок, здійснюється державними спиртовими заводами, перелік яких визначається КМУ.Злочин вважається закінченим з моменту початку зайняття забороне­ною підприємницькою діяльністю.Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Обов'язковою озна­кою інтелектуального елемента прямого умислу є усвідомлення винним за­бороненості своєї господарської діяльності.Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.Зайняття забороненою господарською діяльністю кваліфікується за ст. 203 КК за умови, що воно не містить складу іншого злочину. Так, напри­клад, незаконне виготовлення і реалізація наркотичних засобів охоплюється ст. 307 КК, незаконне виготовлення зброї — ст. 263 КК тощо.Ч.2 ст. 203 КК встановлює відповідальність за ті ж дії, пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, раніше суди­мою за такий злочин.У примітці до ст. 203 КК роз'яснюється, що отримання доходу у велико­му розмірі має місце, якщо його сума в тисячу і більше разів перевищує не­оподатковуваний мінімум доходів громадян.

27.ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності. Додатковим факультативним об'єктом можуть бути встановлений порядок оподаткування й отримання кредитних ресурсів, добросовісна конкуренція, право власності. Об'єктивна сторона злочину виражається в одній з двох дій:1) створення юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми - суб'єкта підприємницької діяльності; 2) придбання такої юридичної особи. Ст. 205 встановлює відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легальними. При цьому ключовою характеристикою виступає змістовний момент, а саме фіктивність - відсутність у осіб, які стоять за створеним або придбаним суб'єктом підприємництва, справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг. Зазначені особи мають на меті інше - Прикриваючись юридичною особою як ширмою, вони прагнуть приховати свою незаконну діяльність. До юридичних осіб, головною метою діяльності яких є одержання прибутку, тобто суб'єктів підприємництва, належать: підприємства, засновані на різних формах власності; різноманітні об'єднання підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни тощо); господарські товариства; виробничі кооперативи; колективні сільськогосподарські підприємства; фермерські господарства.  Суб'єктом злочину може бути: 1) осудна особа, яка досягла 16-річного віку і виступає як засновник або набувач суб'єкта підприємництва - юридичної особи або за допомогою чужих чи підроблених документів реєструє (придбаває) такий суб'єкт; 2) службова особа підприємства або організації, яка прийняла рішення про ' створення чи придбання іншої юридичної особи; 3) власник (засновник! юридичної особи, який прийняв таке ж рішення. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою - прикрити незаконну діяльність або здійснення видів діяльності, щодо яких е заборона. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 205) є: 1) повторність; 2) заподіяння державі, банкові, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам великої матеріальної шкоди.

28. Стаття 218.Фіктивне банкрутство. Безпосередній об’єкт зло­чину — суспільні відносини у сфері виконання суб’єктами гос­подарської діяльності своїх фінансових зобов’язань.Об’єктивну сторону злочину характеризують: 1) діяння у вигляді завідомо неправдивої офіційної заяви про фінансову неспроможність виконання вимог із боку кредиторів і зобов’я­зань перед бюджетом; 2) наслідок — велика матеріальна шкода кредиторам або державі; 3) причинний зв’язок між діянням та наслідком. Офіційною заявою є подання боржником у письмовій формі заяви про порушення справи про банкрутство до господарсько­го суду. Фінансова неспроможність – це такий фінансовий стан суб’єкта господарської діяльності, який згідно із законодавством про банкрутство визнається підставою для порушення госпо­дарським судом справи про банкрутство. Матеріальна шкода — це завдані кредиторам або державі збит­ки, під якими розуміють втрату або пошкодження майна, додат­кові витрати (вартість додаткових робіт, додатково витраче­них матеріалів тощо), неодержані доходи, які були б одержані у разі належного виконання зобов’язання. Злочин вважається закінченим із моменту завдання великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.Суб’єктивна сторона злочину – умисел, за якого особа усві­домлює неправдивість інформації про фінансову неспро­можність суб’єкта господарювання, яка передається нею.Суб’єкт злочину — громадянин—засновник або власник суб’єкта господарської діяльності, службова особа суб’єкта гос­подарської діяльності або громадянин—суб’єкт підприємниць­кої діяльності.Стаття 219. Доведення до банкрутства. Безпосередній об’єкт цього злочину такий самий, як у ст. 218.Об’єктивну сторону злочину характеризують: а) дії, що по­гіршують фінансову спроможність суб’єкта господарської діяль­ності((наприклад, укладання завідомо невигідних угод або завідомо нездійсненних угод із великими штрафними санкція­ми, взяття на себе чужих боргів тощо). Такі дії можуть поєдну­ватися з наступною бездіяльністю (наприклад, службова особа приймає управлінське рішення не висувати вимоги до боржни­ка щодо повернення ним боргів).); б) перший наслідок – стійка фінансова неспроможність цього суб’єкта господарської діяльності(Стійка фінансова неспроможність означає, що суб’єкт госпо­дарської діяльності насправді не може виконати грошові зобов’я­зання в певному розмірі протягом визначеного законом періоду часу, що потребує застосування передбаченої законом процеду­ри відновлення його платоспроможності.); в) другий (похідний від першого) наслідок — велика матеріальна шкода державі чи кредитору(Велика матеріальна шкода кредиторам або державі є похідним наслідком стійкої фінансової неспроможності, спричиненої умис­ними діями винної особи.); г) причинний зв’язок між діями та наслідками. Злочин вважається закінченим із моменту завдання великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.Суб’єктивна сторона злочину – умисел, поєднаний із корис­ливими мотивами (прагненням до отримання будь-яких матеріальних вигод) або іншою особистою заінтересованістю (по­мста, заздрість, особисті неприязні стосунки з кредитором тощо) чи задоволенням інтересів третіх осіб (наприклад, інтересів осіб, які бажають купити збанкрутіле підприємство за безцінь).Суб’єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку та є влас­ником або службовою особою суб’єкта господарської діяльності.Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності.Безпос.об’єкт цього злочину такий самий. Об’єктивну сторону злочину характеризують: 1) діяння у вигляді приховування стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності; 2) спосіб дії — подання недо­стовірних відомостей; 3) наслідок — велика матеріальна шкода кредиторові; 4) причинний зв’язок між діянням та наслідком. Злочин вважається закінченим із моменту завдання великої матеріальної шкоди кредиторові.Суб’єктивна сторона злочину – умисел, який характеризуєть­ся усвідомленням особою недостовірності інформації, яку вона подає.Суб’єкт злочину — громадянин-засновник або власник суб’єкта господарської діяльності, службова особа суб’єкта гос­подарської діяльності.Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства.Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини у сфері виконання суб’єк­тами господарської діяльності своїх фінансових зобов’язань та обов’язків у судових процедурах банкрутства.Предмет злочину — майно, майнові обов’язки, відомості про майно, документи, що відображають господарську чи фінансо­ву діяльність суб’єкта господарської діяльності. Об’єктивну сторону злочину характеризують: діяння, вчи­нене у разі банкрутства; наслідок — велика матеріальна шкода; причинний зв’язок між діянням та наслідком.У цій статті передбачено такі альтернативні діяння: 1) прихо­вування майна; 2) відчуження майна; 3) знищення майна; 4) пе­редача майна в інше володіння; 5) приховування майнових обо­в’язків; 6) приховування відомостей про майно; 7) фальсифікація документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність суб’єкта господарської діяльності; 8) приховування таких документів; 9) знищення таких документів. Злочин вважається закінченим із моменту завдання великої матеріальної шкоди.Суб’єктивна сторона злочину – умисел.Суб’єкт злочину — громадянин—засновник або власник суб’єкта господарської діяльності, службова особа суб’єкта гос­подарської діяльності.

29. Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок фінансування, кредитування і оподаткування господарської діяльності, права і законні інтереси кредиторів. Об'єктивна сторона злочину полягає в активній поведінці - у наданні вказаними у диспозиції ст. 222 особами органам державної влади, органам влади АРК чи органам місцевого самоврядування, банкам, іншим кредиторам свідомо неправдивої інформації з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків. Суб'єкт злочину спеціальний, Це: 1) громадянин, який займається зареєстрованою підприємницькою діяльністю індивідуально, без створення юридичної особи; 2) засновник або власник суб'єкта господарської діяльності; 3) службова особа юридичної особи - суб'єкта господарської діяльності.Суб'єктом злочину є також службові особи тієї юридичної особи, яка виступила як засновник чи власник юридичної особи суб'єкта господарської діяльності. Суб'єктом шахрайства з фінансовими ресурсами не можуть виступати особи, які хоч і є індивідуалами-підприємцями або службовими особами суб'єктів господарської діяльності, але в кредитних відносинах виступають як приватні особи громадяни, котрі отримують споживчі кредити. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу та спеціальною метою - отримати вказаний у ст. 222 різновид фінансових ресурсів або пільгу щодо податків. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 222) є: 1) вчинення його повторно; 2) заподіяння ним великої матеріальної шкоди.

30. Обманом покупців та замовників у значних розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду в сумі, що перевищує три неоподатковувані мінімуми доходів громадян.Об'єктом злочину є встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг населенню, а також законні інтереси покупців та замовників.Предметом злочину можуть виступати товари (у т.ч. вироби, що виготовляються на замовлення) або грошові кошти - залежно від того, на отримання якого із цих двох видів майна було спрямовано дії винної особи. Об'єктивна сторона обману покупців та замовників полягає в Діях, які набувають форми обмірювання, обважування, обраховування або іншого обману.Обмірюванням є обманні дії, внаслідок яких покупцеві відпускається менше, аніж належить, товару, кількість якого "вимірюється" певними одиницями довжини, площі й об'єму. Обмірювання при продажу тканин та інших подібних товарів має вигляд "недоміру", а при продажу рідких товарів (молочних продуктів, квасу, пива, спиртних напоїв, бензину тощо) - "недоливу".Обважування - це відпуск покупцеві товарів меншої ваги, аніж та, яку відповідно до встановленої ціни належить відпустити за сплачену ним грошову суму,Обраховування має вигляд або неправильного підрахунку вартості проданого товару й отримання внаслідок цього з покупця більшої, ніж належить, грошової суми, або ж неправильного підрахунку кількості одиниць товару, яка передається покупцеві, і передачі йому в такий спосіб меншої, ніж оплачена, кількості товару. Суб'єктом злочину може бути будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку і здійснює розрахунки з покупцями під час здійснення торговельної діяльності або провадить розрахунки із замовниками при наданні їм послуг. При цьому винний може як самостійно вести відповідну діяльність (індивідуальний підприємець, особа, яка веде торгівлю за одноразовим патентом, продавець продукції, вирощеної у власному підсобному господарстві тощо), так І, діяти за дорученням інших осіб (продавець у торговельному підприємстві, працівник підприємства побутового обслуговування, заготівельник тощо).  Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його особою, раніше судимою за обман покупців чи зомовяиків.