- •Віталій жадько
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •1. Політологія як наука
- •2. Політологія в структурі соціально-гуманітарних дисциплін
- •3. Основні функції політології
- •Висновки
- •В в е д е н и е
- •Тема 1. История политических учений
- •1. Политическая мысль Древнего Китая
- •2. Политическое устройство Древней Индии
- •2. Политические учения Античности
- •Тема 2. Історія політичних вчень
- •1. Політична думка Давнього Китаю
- •2. Політичні вчення Античності
- •3. Політичні вчення Нового часу
- •4. Політичні вчення представників німецької класичної філософії хуііі-хіх ст.
- •Тема 3. Держава і влада
- •Поняття держави; теорії її виникнення
- •2. Ознаки та атрибути держави
- •Форми державного правління. Функції держави
- •Висновки
- •Тема 4. Політичні системи суспільства. Основні політичні режими
- •1. Поняття політичної системи
- •2. Основні політичні режими
- •3. Шляхи і механізми демократизації політичних режимів
- •Висновки
- •Тема 5. Політична ідеологія
- •Поняття і функції політичної ідеології
- •Види політичних ідеологій
- •Висновки
- •Тема 6. Людина і політика
- •1. Людина як суб’єкт і об’єкт політики
- •2. Особливості політичної соціалізації особи
- •3. Політична еліта
- •Висновки
- •Тема 7. Роль політичних партій у сучасному політичному житті суспільства
- •1. Політичні партії, їх класифікація
- •2. Партійні та виборчі системи
- •Висновки
- •Тема 8. Політика і міжнародні відносини
- •1. Міжнародна політика, її цілі й завдання
- •2. Етнополітика та її завдання
- •Поняття геополітики. Геополітичні інтереси країн в сучасному світі
- •Політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання
- •Глобальні проблеми людства і шляхи їх вирішення
- •Висновки
- •Тема 9. Політична традиція і сучасна політична ситуація в україні
- •Становлення політичної думки в Україні
- •Сучасна політична думка і ситуація в Україні
- •Висновки
- •Словник політологічних понять
- •П і с л я м о в а
- •Література
- •З м і с т
- •Жадько Віталій Андрійович
Висновки
1. Для розуміння основної проблематики, якою переймається політологічна наука, потрібно чітко знати зміст, яким мотивує свою поведінку людина, перебуваючи в суспільному оточенні. Тобто, слід виходити з того, що вона є водночас природно-біологічною, психофізіологічною та соціальною істотою.
2. Визначаючи сутність політології як науки, необхідно враховувати, що мова є об’єктивним чинником формування суспільного організму із організму біологічного і що формування людини як політичної істоти йде шляхом трансформації засвоєного пристосувально-мінливого досвіду виживання у свідомо впроваджуваний досвід суспільно-громадського колективного способу життя.
3. Політологію слід розглядати як науку життя, яка вчить нащадків вивчати досвід попередніх поколінь, брати з нього уроки. Загалом це вчення про життєві процеси, які здійснює людина, людство в цілому в ході свого розвитку. Водночас політологія – це система вчень, які не тільки і не стільки відображають історичний досвід організації суспільного буття людей як буття політичного, скільки сферу пошуку можливих варіантів розвитку суспільства в напрямку, йдучи яким, людство вже розвивається не за рахунок принесення в жертву окремих індивідів, пам’ятаючи, що кожна людина – це духовно-соціальний Універсум.
4. Об’єктом політології є людина як суспільно-громадська істота; оскільки ж людина є суспільною істотою, її об’єктом є також суспільство як об’єктивно сформований спосіб власне людської життєдіяльності. Предметом політології є пошук основних тенденцій і закономірностей, дія яких формує людину як суспільно-громадську, отже – політичну, істоту, здатну до інституціонально-управлінського й самоуправлінського способу організації життя суспільства.
5. Розуміючи філософію як єдність онтології та гносеології, політологія в її контексті виступає як вчення про суспільно-політичне буття людини та її пізнання в такому його модусі. Це чітко проявляється в тому, що фактично всі класичні політичні вчення розроблялись в лоні філософії. Категорії розуму й волі як категорії філософії в політичних вченнях набувають, з одного боку, статусу категорій політичної свідомості, політичної культури, політичної ідеології, з іншого – політичної влади, політичного режиму. Від їх співвідношення залежить тип політичного устрою країни.
6. Моральне в статусі політичного, чи політичне в статусі морального – це вчення про належний спосіб взаємовідносин між людьми й тими формами суспільного життя, які властиві їм від природи, об’єктивно, але які стоять на заваді взаємній міжсуспільній політичній злагоді. Такий вимір політичної свідомості ріднить її з філософською свідомістю.
7. Політологія є вченням про практично-прикладне застосування права, здійснюване в процесі становлення суспільства, а право є системою норм і правил, засобами яких формується суспільство як політичний організм. Людина як суспільно-політична істота розвивається на шляху формування морально-філософської як етико-правової політичної свідомості, що історично підтверджено фактом про те, що всі видатні розробники політичних вчень були носіями всіх зазначених складових свідомості.
8. Об’єктивним є також підхід до держави як основи політичного життя суспільства в релігійно-філософському розумінні, оскільки розум і воля представлені в якості божественних атрибутів людини, що трансформуються в певні категорії політичного життя суспільства в тому разі, коли вони адекватно втілені в державних і політичних лідерах народу. Релігія як тип світогляду, освячуючи розумно-вольову дію, робить велику послугу державі як владно-управлінському інституту, адже без цього людство в його суспільній історії супроводжують драматичні й трагічні події, жертвами яких стають сотні мільйонів людей.