Лекція 4 Виникнення і розвиток наукового управління
Питання для підготовки до семінарського заняття:
Менеджмент періоду промислової революції в Англії
Індустріалізацйія в США: пріоритети виробництва і управління
Ф. Тейлор - творець наукового менеджменту
Вклад у розвиток теорії та практики управління Чарльза Беббіджа, Єнрі Юра, Вільяма Стенлі Джевонса.
формування менеджменту в США
Вклад у розвиток теорії та практики управління Даніела К. Маккаллума та Генрі В. Пурра
об’єктивна необхідність впровадження менеджменту
залізниці і управлінська думка в Америці
наукові праці Ф.Тейлора
1. Менеджмент періоду промислової революції в Англії
Менеджмент не був важливим елементом промислової революції. Але саме вона створила умови для зародження менеджменту в його теперішньому розумінні та передумови для подальшої еволюції управлінської думки.
Ситуація, спричинена промисловою революцією кінця XVIII - початку XIX ст., призвела до того, що разом з емпіричними методами в управлінні стали впроваджуватись прикладні розробки й експерименти, результати яких допомагали виміряти норму виробітку та винагороди, оптимальні швидкості роботи обладнання обсяги випуску продукції, вдосконалювати організацію виробництва та праці.
Англієць Річард Аркрайт, якого офіційно вважають винахідником прядильної машини, об'єднав під дахом своєї фабрики всі процеси текстильного виробництва і ввів ієрархічний принцип його організації. На основі розподілу праці, планування розташування обладнання, координації роботи машин і персоналу, дотримання дисципліни йому вдалося домогтися безперервності технологічних процесів. Це дозволяло суттєво зекономити: на витратах виробництва і досягти чималих успіхів у боротьбі з конкурентами.
По суті, Аркрайт заклав основи організації виробництва. Одночасно Аркрайт сформулював дисциплінарний «кодекс» фабричної системи: за різноманітні порушення у вигляді сукупності штрафних санкцій, які фіксувалися у спеціальній книзі, пропонувалося робити відрахування із заробітної плати.
Рис. 1. Менеджмент періоду промислової революції в Англії
Важливий крок у розвитку теорії і практики управління було зроблено Чарльзон Беббіджем (винахідником першої обчислювальної машини), який розробив методику вивчення витрат робочого часу при здійсненні різних операцій, порівняльного аналізу роботи однопрофільних підприємств, виявлення шляхів підвищення ефективності праці на основі вивчення даних статистики, а також застосування преміальної системи оплати праці. Його інтерпретація поділу праці допомагала зрозуміти природу і призначення фабрики з її різноманітними машинами, устаткуванням та інструментами. Спеціалізація, тобто поділ праці, відповідно до вчення Беббіджа, однаковою мірою стосується як фізичної, так і розумової праці. У поглибленні спеціалізації він бачив шлях до підвищення кваліфікації, зростання обсягів виробництва, прибутку. Результати своїх досліджень і практичні рекомендації Беббідж помістив у книзі «Economy of manufactures and machinery» «Економка (процесу) виробництва та (машинного, механичного) обладнання)», яка стала першою у світі публікацією в галузі наукового управління (ця книга тричі видавалась, а потім була опублікована у Нью-Йорку в журналі "Мechanic Маgazin" . Але проблема наукового управління як цілісної системи була вирішена тільки в XX ст.
Беббідж склав перелік позитивних ознак спеціалізації, що надалі було використано у процесі розвитку наукового управління, стало хрестоматійним матеріалом при підготовці менеджерів. У своїй праці він висунув низку питань, що наперед визначили багато напрямів наукового менеджменту, він вважав за необхідне:
аналізувати не тільки виробничі процеси, а й пов'язані з ними витрати;
для досліджень використовувати прийняті стандарти;
при вивченні ділової активності використовувати метод порівняння;
визначати попит на основі статистики прибутків;
централізувати виробничий процес;
впроваджувати наукові розробки;
при будівництві нових фабрик і заводів забезпечувати оптимальність їхнього розміщення відносно природних ресурсів та ін.
Широке застосування його теорії на практиці забезпечило значний економічний ефект.