- •Вищий навчальний заклад укоопспілки
- •Модуль 1
- •2. Поняття літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •3. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Мовна, мовленнєва, комунікативна професійна компетенції
- •4. Мовні норми
- •Вимова голосних звуків
- •Вимова приголосних звуків
- •Вимова звукосполук
- •Вимова слів іншомовного походження
- •Акцентуаційні норми
- •Увага! Акцентуаційна компетенція
- •Лексичні норми
- •Синоніми
- •Відроджувані синоніми
- •Пароніми
- •Виборний – виборчий
- •Граматичні норми
- •Увага! Морфологічна компетенція
- •Вузлики на пам’ять!
- •Вузлики на пам’ять!
- •Вузлики на пам’ять!
- •Стилістичні норми
- •Увага! Граматична компетенція
- •Орфографічні норми
- •Вузлики на пам’ять!
- •Запам’ятайте!
- •Пунктуаційні норми
- •5. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •Блок навчальних завдань
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Рекомендована література
- •Тема 1. 2
- •2. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •3. Комунікативна професіограма фахівця
- •4. Словники в професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •5. Мовний етикет
- •Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •Вітання та побажання
- •Вузлики на пам’ять! Правила вітання
- •Звернення до незнайомої людини
- •Мудра порада
- •Привернення уваги до себе
- •Знайомлення
- •Знайомлення без посередника
- •Знайомлення через посередника:
- •Мудрі поради
- •Увага! Граматична компетенція Правильно Неправильно
- •Порада, пропозиція
- •Відмова
- •Мудра порада
- •Розрада
- •Співчуття
- •Схвалення
- •Зауваження, докір
- •Мудрі поради Як критикувати, не ображаючи
- •Висловлення сумніву
- •Вузлики на пам’ять! Правила вживання компліментів
- •Мудрі поради психологів
- •Прощання
- •Увага! Лексична компетенція
- •Блок навчальних завдань
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Рекомендована література
- •Тема 1. 3
- •Взірець художнього стилю:
- •Взірець власне наукового стилю:
- •Взірець офіційно-ділового стилю: Конституція України. Стаття № 24
- •Взірець публіцистичного стилю: Третє тисячоліття
- •Взірець конфесійного стилю: Молитва Господня
- •Взірець розмовного стилю:
- •Взірець епістолярного стилю:
- •Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового й розмовного стилів
- •Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності
- •Основними ознаками тексту є:
- •Блок навчальних завдань
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Рекомендована література
Граматичні норми
Граматичні норми визначають правильне вживання граматичних форм слів та усталену побудову речень, словосполучень.
Морфологічні норми передбачають вживання в мовленні повнозначних змінних слів, граматична оформленість яких відповідає нормі української літературної мови.
Увага! Морфологічна компетенція
Слід пам’ятати, що іменники – назви осіб за професією, званням, посадою – належать до чоловічого роду, тобто вони називають як осіб чоловічої статі, так і жіночої: народний депутат Юлія Тимошенко; Голова Верховної Ради України Володимир Литвин.
До чоловічого роду належать також іменники, що утворилися внаслідок субстантивації: уповноважений з прав людини Ніна Карпачова; адвокат Антоніна Дубчак.
За граматичними нормами (зокрема морфологічними) іменники жіночого роду першої відміни твердої групи мають закінчення -ою: роботою, країною, головою, жінкою; м’якої та мішаної групи – -ею: працею, долею, піснею, задачею, площею, тишею, межею, пожежею.
У родовому відмінку множини ці іменники вживаються переважно з нульовим закінченням: жінок, пісень, веж, верб, тополь, надій, мрій, лікарень, будівель, сосон (сосен), воєн. Проте, у деяких словах виступає закінчення -ів: суддів, старостів; або закінчення -ей: сімей, статей, ескадрилей.
Вузлики на пам’ять!
Запам’ятайте, паралельні словоформи: баб – бабів, губ – губів, легень – легенів.
Іменники чоловічого роду м’якої групи другої відміни в родовому відмінку мають форми: кобзаря, воротаря, різьбаря, жниваря, орендаря, секретаря, поштаря, страйкаря, богатиря; а також: токаря, слюсаря, кухаря, лицаря. До твердої групи належать іменники: бригадир – бригадира, комісар – комісара, командир – командира, касир – касира, семінар – семінару. Іменники чоловічого роду мішаної групи другої відміни в родовому відмінку мають форми: школяра, цегляра, бджоляра, картопляра, весляра, бавовняра, пісняра, газетяра, завідувача, товариша.
Усім іменникам третьої відміни властиве закінчення -ей у родовому відмінку множини: доповідей, галузей, відповідей, подорожей, відстаней, тіней; але: матерів.
Іменники із суфіксом -ен-, що належать до четвертої відміни, мають паралельні форми: ім’ям – іменем, плем’ям – племенем, тім’ям – тіменем. У літературній мові переважають форми із закінченням -ам (орфографічне -ям).
Множинні іменники в родовому відмінку можуть мати:
– закінчення -ів: зборів, опадів, терезів, курсів, окулярів;
– закінчення -ей: дверей, дітей, людей;
– нульове закінчення: ножиць, роковин, запросин, канікул, Альп, Сум.
Особливу проблему морфології сучасної української літературної мови становлять активні дієприкметники, що творяться за допомоги суфіксів -уч (юч), -ач (-яч). Як зазначає Ю. Шерех, вони не перебувають у регулярних мотиваційних зв’язках з відповідним типом дієслівних основ, а тому їх слід вважати периферійними щодо морфологічної системи української мови, віддієслівними похідними й характеризувати як книжні витвори, що не властиві українському літературному слововживанню, стимульовані найбільшою мірою впливом російської мови.
Отже, активні дієприкметники не стали фактом української мови, це потрібно послідовно відображати під час їх перекладу – подавати власне українські мовні засоби (прикметники, іменники, дієприслівники, дієслова-присудки складних речень), що відповідають російським активним дієприкметникам. А через відсутність у словниках українських відповідників цієї лексики сучасні переклади з російської мови рясніють карикатурними кальками.
Українські відповідники Російські дієприкметники
агітатор |
агитирующий |
адресант |
адресующий |
орендатор |
арендующий |
страйкар |
бастующий |
бездіяльний (неактивний) |
бездействующий |
протибольовий |
болеутоляющий |
взаємозаперечний (взаємосупе-речливий, несумісний) |
взаимоисключающий |
військовик |
военнослужащий |
чинний (закон) |
действующий (закон) |
депонент |
депонирующий |
довіритель |
доверяющий (юр.) |
оптимістичний (сповнений життя) |
жизнеутверждающий |
завідувач |
заведующий |
укладач угоди, договірник |
заключающий договор |
на посаді |
занимающий должность |
звукозаписний |
звукозаписывающий |
заступник, який виконує, зайнятий виконанням, виконавець, виконувач |
исполняющий обязанности
|
ліквідатор (ліквідаційний) |
ликвидирующий |
що не відповідає, невідповідний, недоречний |
несоответствующий
|
обслуга |
обслуживающий персонал |
впливовий, здатний вплинути |
оказывающий влияние |
уважний (до кого) |
оказывающий (кому) внимание |
що платить, платник |
оплачивающий |
наступний |
последующий |
попередній |
предшествующий |
вступник |
поступающий |
що споживає, споживач |
потребляющий |
що рецензує, рецензент |
рецензирующий |
самореєструвальний |
саморегистрирующий |
службовець, (в уряді) урядовець |
служащий |
що торгує, зайнятий торгівлею, торговець, крамар |
торгующий
|