Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УМПС (дист.), модуль 1.docx
Скачиваний:
21
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
221.66 Кб
Скачать
  1. Текст як форма реалізації мовленнєво-про­фесійної діяльності

Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на ви­конання якогось комунікативного завдання. Висловлюючи свої думки й почуття, людина має конкретну мету – щось повідомити, про щось запитати, переконати в чомусь адресата чи спонукати його до певних дій тощо. З цією метою мовець прагне висловитися з якнайбільшою повнотою, дібрати якнайточніші в семантичному і стилістичному сенсі мовні засоби.

Безпосереднім проявом думки, формою її існування, репрезен­тантом мисленнєво-мовленнєвої діяльності є текст. Дефініції терміна текст, яка б відображала всю його багатоаспектність і водночас була вичерпною, ще не існує, оскільки дослідники найчастіше у своїх ви­значеннях актуалізують якусь одну ознаку тексту, важливу в контексті їхнього дослідження.

Текст (від лат. textum тканина, сплетіння, поєднання) – це писем­ний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об’єднаних у тематичну і структурну цілісність. Отже, текст виступає обов’язковим складником комунікативного процесу, допо­магає фіксувати, зберігати та передавати інформацію в просторі й часі.

Лінійно розташована сукупність речень є одиницею тексту. Наймен­ша одиниця тексту – надфразна єдність, абзац, що є одиницями різних принципів членування тексту, хоча абзац структурно й композиційно може виокремлювати надфразну єдність.

Надфразна єдність – це сукупність семантично й граматично поєднаних висловлень, що характеризуються єдністю теми та осо­бливим синтаксичним зв’язком компонентів. У діалозі надфразна єд­ність складається з питань і відповідей; репліки й реакції. Синоніми надфразної єдності – складне синтаксичне ціле, прозаїчна строфа, гіперсинтаксема й ін.

Одиницями тексту є також розділи, підрозділи, глави (в більшому вимірі).

Абзац (від нім. abzatz – відступ) – це структурно-змістова одиниця членування тексту, що характеризується єдністю теми й графічного по­значення, відступом праворуч у початковому рядку, якими починаються виклад нової думки.

Структурно текст може відповідати реченню, слову, сполуці, якщо ці одиниці мають цілісну інформацію, яка відповідає певній комуніка­тивній ситуації, наприклад: 1) Красно говорить, а слухать нічого (Нар. творчість); 2) Вихід. Навчальна частина.

За способом репрезентації тексти поділяються на письмові, усні та друковані.

Залежно від ситуації спілкування значна частина текстів може матеріалізуватися як у писемній, друкованій формі (накази, протоколи, акти, телеграми тощо), так і усній (судові промови, бесіди тощо).

Кожний текст маніфестує той чи той мовленнєвий жанр, зарахований до певного стилю, і виконує різні функції.

Основним елементом тексту є дане (тема, предмет висловлюван­ня) і нове (основний зміст висловлювання). Наведемо приклад розподілу невеликого тексту на дане і нове (жирний шрифт – дане, курсив – нове):

У західній діаспорі українською мовою в усній і писемній формах послуговуються етнічні українці США, Канади, Великобританії, Бразилії, Аргентини, Австралії, Австрії, Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Литви, Латвії та багатьох інших країн. Вони видають рід­ною мовою книжки, газети, журнали, проводять богослужіння, теле­передачі.

Окрім того, українські громади організували мережі осередків української культури – бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства (Із газети).