- •Вищий навчальний заклад укоопспілки
- •Модуль 1
- •2. Поняття літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •3. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Мовна, мовленнєва, комунікативна професійна компетенції
- •4. Мовні норми
- •Вимова голосних звуків
- •Вимова приголосних звуків
- •Вимова звукосполук
- •Вимова слів іншомовного походження
- •Акцентуаційні норми
- •Увага! Акцентуаційна компетенція
- •Лексичні норми
- •Синоніми
- •Відроджувані синоніми
- •Пароніми
- •Виборний – виборчий
- •Граматичні норми
- •Увага! Морфологічна компетенція
- •Вузлики на пам’ять!
- •Вузлики на пам’ять!
- •Вузлики на пам’ять!
- •Стилістичні норми
- •Увага! Граматична компетенція
- •Орфографічні норми
- •Вузлики на пам’ять!
- •Запам’ятайте!
- •Пунктуаційні норми
- •5. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •Блок навчальних завдань
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Рекомендована література
- •Тема 1. 2
- •2. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •3. Комунікативна професіограма фахівця
- •4. Словники в професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •5. Мовний етикет
- •Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •Вітання та побажання
- •Вузлики на пам’ять! Правила вітання
- •Звернення до незнайомої людини
- •Мудра порада
- •Привернення уваги до себе
- •Знайомлення
- •Знайомлення без посередника
- •Знайомлення через посередника:
- •Мудрі поради
- •Увага! Граматична компетенція Правильно Неправильно
- •Порада, пропозиція
- •Відмова
- •Мудра порада
- •Розрада
- •Співчуття
- •Схвалення
- •Зауваження, докір
- •Мудрі поради Як критикувати, не ображаючи
- •Висловлення сумніву
- •Вузлики на пам’ять! Правила вживання компліментів
- •Мудрі поради психологів
- •Прощання
- •Увага! Лексична компетенція
- •Блок навчальних завдань
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Рекомендована література
- •Тема 1. 3
- •Взірець художнього стилю:
- •Взірець власне наукового стилю:
- •Взірець офіційно-ділового стилю: Конституція України. Стаття № 24
- •Взірець публіцистичного стилю: Третє тисячоліття
- •Взірець конфесійного стилю: Молитва Господня
- •Взірець розмовного стилю:
- •Взірець епістолярного стилю:
- •Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового й розмовного стилів
- •Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності
- •Основними ознаками тексту є:
- •Блок навчальних завдань
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Рекомендована література
Орфографічні норми
Орфографічні норми встановлюють одноманітність написання слів відповідно до усталених норм. Вони визначають правила написання слів разом, окремо, через дефіс; уживання великої і малої літери; способи переносу слів з одного рядка в інший; уживання апострофа; правила правопису слів іншомовного походження; прізвищ, географічних назв; правила написання морфем тощо.
Вузлики на пам’ять!
Святослав, В’ячеслав, пів’ящика, возз’єднати, під’їжджати, сільський, інший, майбутнє, київський, законний, буквений, військкомат, життєвий, шістнадцять, матеріально відповідальний, спитати, схвалити, розповісти, прізвище, екс-президент, пріоритет, прем’єр-міністр, до побачення, без сумніву, по-перше, по-українському.
Запам’ятайте!
Спів... – перша частина складних слів, що вказує на спільність (іноді одночасність) у чому (в існуванні, володінні, звучанні тощо) кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь, пишеться разом: співавтор, співавторство, співвітчизник, співжиття, співзвучний, співіснування, співпереживання, співпрацівник, співпрацювати, співпраця, співробітник, співробітництво, співрозмовник, співучасть. Інших значень ця частина слова не має, отже, замість співпадати, співпасти українською мовою треба вживати збігатися, збігтися. Замість співставляти, співставити, співставлення, співставний – зіставляти, зіставити, зіставлення, зіставний (або порівнювати, порівняти тощо).
Пунктуаційні норми
Пунктуаційні норми – це система правил, що регулюють уживання розділових знаків: крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, коми, крапки з комою, двокрапки, тире, лапок, дужок, абзацу. Свідоме засвоєння пунктуаційних норм сприяє виробленню умінь і навичок безпомилкового вживання розділових знаків.
Наприклад:
Зміст свободи слова і думки полягає у тому, що ніхто не може заборонити людині дотримуватися своїх думок, певним чином відображати об’єктивну дійсність у своїх уявленнях та публічно висловлювати ці матеріалізовані в мові відображення, зокрема як погляди і переконання. Останні можуть при цьому стосуватися будь-яких сфер: зовнішньої політики, державної влади, економічних процесів, освіти і культури, розвитку законодавства тощо (Коментар законодавства України).
Мовні норми характеризуються історичною й соціальною зумовленістю, стабільністю, хоча з розвитком літературної мови вони можуть змінюватися. Тому в межах норми співіснують мовні варіанти, що виникають відповідно до потреб суспільства в кодифікації написань і відображають тимчасове функціонування старого й нового в мові.
У словниках українського літературного слововживання розрізняють акцентні варіанти (помилка і помилка, договір і договір, завжди і завжди), лексичні (телефонна трубка і слухавка, масштаб і вимір, карта і мапа), морфологічні (стіл, а в родовому відмінку стола і столу).
У літературній мові ці варіанти не порушують самої норми, а роблять її більш точним інструментом добору мовних засобів у стилістичному плані.
Культура писемного й усного мовлення всіх, хто послуговується українською мовою як засобом спілкування, полягає в тому, щоб досконало оволодіти мовними нормами й послідовно дотримуватися їх.