Висновки

В даній курсовій роботі дається аналіз діяльності Глобинської районної спілки споживчих товариств за період 2009-2011 рр. На основі аналізу показників складу і структури, руху та ефективності використання основних засобів можна зробити наступні висновки.

Своє майно райспоживспілка формує за рахунок власного і позикового капіталу, розмір яких зростає. Фінансова служба підприємства раціонально використовує кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, зменшуючи власні потреби у платних кредитних ресурсах. Збільшення власного капіталу пов'язано зі зростанням суми власного оборотного капіталу.

Переважна частка основних засобів підприємства припадає на будівлі, споруди та передавальні пристрої, на 2011 рік їх частка становить 91,18%. Найменшу частину займають інші основні засоби – 0,1%.

Аналіз руху основних засобів за період 2009-2011рр. показує, що коефіцієнт надходження основних засобів дещо перевищує коефіцієнт їх вибуття, що свідчить про поступове оновлення основного капіталу підприємства.

На основі розрахованих показників ефективності використання основних засобів, можна зробити висновок про те, що підприємство ефективно використовує основні засоби.

Збільшення фондовіддачі основних виробничих фондів вказує на підвищення ефективності їх використання, що є позитивним явищем в економіці підприємства. Збільшення відбулося за рахунок зниження середньорічної вартості основних засобів з одного боку, та підвищення виручки від реалізації з іншого.

Фондоозброєність з кожним роком знижується, що може призвести у подальшому до погіршення продуктивності праці.

Фондомісткість має тенденцію до зниження, що є позитивним явищем у діяльності підприємства. Зниження коефіцієнта фондомісткості проходить за рахунок більш низьких темпів росту вартості основних засобів порівняно з темпами росту вартості валової продукції.

Рентабельність основних засобів є досить низькою та в кожному наступному періоді знижується, а саме з 2009 по 2011 рік вона зменшилась з 0,67 до 0,21%.

Значення інтегрального показника дозволяє зробити оцінку економічної ефективності використання основних засобів. З трьох періодів відносно кращі показники використання основних засобів були у 2009 та 2010 роках, де інтегральний складає 0,07 грн. У 2011 році інтегральний показник знижується на 0,03 грн і становить 0,04 грн.

На успішне управління основними засобами впливають багато чинників, як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, але, головними, на нашу думку, є особливості умов виробництва, специфіка господарської діяльності  та кінцевий результат, що безпосередньо впливають на ефективність управління основними засобами в цілому. Також, успішність управління основними засобами підприємства можна розглядати з позиції ефективності їхнього використання в господарському обороті. Через те, що основні засоби використовуються тривалий час, вони поступово втрачають свою вартість за рахунок фізичного зносу, а перенесення вартості основних засобів на продукцію, що виготовляється, виконувані роботи, надавані послуги відбувається за рахунок нарахування амортизації. Тобто, управління основними засобами переважно зводиться до того, щоб забезпечити своєчасне підвищення ефективності їхнього використання [14].

Тому, ми вважаємо, що необхідна розробка нового механізму ефективного управління основними засобами підприємств в сучасних умовах господарювання, заснованого на наукових підходах до процесів управління. Важливо, щоб сучасна система стратегічного управління основними засобами підприємства, постійно діяла і мала додаткові можливості.

Особливу роль у ефективній системі управління основними засобами необхідно відвести бухгалтерській службі підприємства. Адже, саме від якості роботи цієї служби багато в чому залежить і якість усієї системи. Основоположними завданнями бухгалтерської служби в системі управління основними засобами є наступні:

– правильна класифікація об’єктів основних засобів, що купуються (будуються), при введенні їх в експлуатацію, залучення для цих цілей компетентних фахівців технічних служб;

– організація оптимальної облікової політики відносно основних засобів (встановлення оптимальної вартісної межі між основними засобами і малоцінними необоротними матеріальними активами, введення необхідних субрахунків з метою адаптації бухгалтерського і податкового обліку, введення забалансових рахунків для обліку джерел фінансування придбання (будівництва) нових об’єктів основних засобів і т. д.);

– здійснення найбільш вигідної підприємству амортизаційної політики;

– визначення (спільно з економічними службами) терміну корисного використання об’єктів;

– постійне приведення облікової вартості основних засобів у відповідність з ринковою шляхом проведення переоцінок у встановленому порядку;

– ведення роздільного бухгалтерського і податкового обліку основних засобів, відмова від пріоритету податкового обліку відносно бухгалтерського для спрощення облікових робіт.

У цілому сукупність резервів покращення використання основних фондів підприємства може бути поділена на три великих групи:

1. Технічне вдосконалення засобів праці, яке передбачає:

• технічне переозброєння на базі комплексної автоматизації та впровадження гнучких виробничих систем;

• заміну застарілої техніки, модернізацію обладнання;

• ліквідацію вузьких місць і диспропорцій у виробничих потужностях підприємства;

• механізацію допоміжних та обслуговуючих виробництв;

• розвиток винахідництва та раціоналізаторства.

2. Збільшення тривалості роботи машин та обладнання за рахунок:

• ліквідації незадіяного обладнання (здавання його в оренду, лізинг, реалізація тощо);

• скорочення строків ремонту обладнання;

• зниження простоїв: цілозмінних та всередині змін.

3. Покращення організації та управління виробництвом, а саме:

• прискорення досягнення проектної продуктивності введених в експлуатацію основних фондів;

• впровадження наукової організації праці та виробництва;

• покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами;

• вдосконалення управління виробництвом на базі сучасної комп’ютерної техніки;

• розвиток матеріальної зацікавленості працівників, що сприяє підвищенню ефективності виробництва.

Однією з головних ознак підвищення рівня ефективного використання основних фондів підприємства є збільшення обсягів виробництва продукції. У свою чергу, обсяги виробництва продукції за наявної та незмінної кількості обладнання залежать, по-перше, від ефективності використання фонду робочого часу протягом зміни, доби, місяця тощо, тобто від екстенсивності їх використання; по-друге, від повноти використання можливостей обладнання з погляду його часової, добової, місячної виробничих потужностей [16].

Щоб використання основних фондів було справді економічно вигідним та ефективним, необхідно не тільки стежити за його технічним станом, а й залучати фахівців при проведенні складних ремонтів; вивчати ринки виробництва; залучати спеціалістів маркетингового відділу; підвищувати рівень спеціалізації виробництва.