Модуль 1. Теорія держаи і права і галузі публічного права

Тема 1: теорія держави і права

Методичні поради до вивчення теми:

Теорія держави і права виконує роль методології правознавства. Отже, без глибокого засвоєння матеріалу цієї теми вивчення наступних буде подібним до зведення багатоповерхової будівлі без міцного фундаменту. Завдання-мінімум у процесі вивчення цієї теми – оволодіння змістом елементарних понять правознавства та ознайомлення з внутрішньою структурою права та його зовнішніми формами. Завдання-максимум полягає у виявленні теоретичних проблем у галузі знань про державу і право.

Розгляд питання про основні закономірності виникнення держави і права має на меті формування уявлення про ті чинники, які зумовлюють потребу сучасного суспільства в існуванні держави і права. Оскільки вони є різнорідними (економічними, політичними, соціальними, культурними), доцільно поміркувати над питанням про те, які з них можна вважати основними.

Повторюючи питання з теорії права, насамперед слід усвідомити зміст терміну «право», у зв’язку з чим виявити відмінність між природним і позитивним (юридичним) правом, а також дати визначення суб’єктивного й об’єктивного позитивного права. Основну увагу приділіть ознакам об’єктивного позитивного права, детальний аналіз яких дозволить дати розгорнуте визначення об’єктивного права. Значущим аспектом цього питання є також співвідношення понять «право» і «закон», що є подібним до співвідношення понять «зміст» і «форма».

Далі потрібно ознайомитися з поняттям функцій права. Для кращого запам’ятовування змісту питання види функцій варто зобразити у вигляді опорної схеми.

Центральним за значенням є питання про систему права. Відправною точкою у ньому є визначення поняття «система права», в якому відображаються її елементи та взаємозв’язок між ними. Оскільки первинним елементом є правова норма, слід дати визначення норми права і ознайомитися з її структурою (гіпотеза, диспозиція і санкція). Теоретично і практично значущою є класифікація норм права, для якої потрібно використати не менше п’яти критеріїв.

Наступний крок – з’ясування критеріїв об’єднання правових норм в інститути, підгалузі й галузі права. Такими критеріями виступають предмет і метод правового регулювання. Крім визначення цих понять, слід виявити перелік найхарактерніших методів правового регулювання.

Опанування змісту понять «норма права», «предмет правового регулювання», «метод правового регулювання» відкриває шлях до розуміння природи галузі права та відмінностей між окремими галузями права. Зверніть увагу, що й інститут, і підгалузь, і галузь права являють собою сукупність юридичних норм. Але лише у визначенні галузі права йдеться про метод регулювання, характерний саме для неї. Аналізуючи визначення інституту, підгалузі й галузі права варто звернути увагу і на відмінність у позначенні кола суспільних відносин, які регулюються відповідною сукупністю правових норм. Важливим аспектом питання про систему права є також класифікація інститутів і галузей права.

Переходячи до наступного питання теми – джерела права – доцільно виявити його взаємозв’язок з попереднім: система права розглядається як внутрішня форма права, тоді як джерела права – це його зовнішня форма. Питання включає: визначення поняття «джерела права» (у формальному розумінні); характеристику видів джерел права та з’ясування значення кожного з них для сучасних правових систем. Приділіть увагу аналізу нормативно-правового акту: його поняттю, ознакам, видам і різновидам.

Розглядаючи поняття, структуру і види правових відносин, слід мати на увазі, що це конкретні життєві відносини, врегульовані нормами права. Для їх виникнення необхідні три умови, якими є наявність: суб’єкта права; юридичної норми, адресованої цьому суб’єкту; юридичного факту, який породжує виникнення у суб’єкта певних прав і обов’язків на підставі юридичної норми.

Вивчення питання про правопорушення слід розпочати з відновлення у пам’яті змісту охоронної функції права. Проаналізувати поняття правопорушення, його складу і видів (злочини і проступки). Особливо уважно слід розглянути елементи складу правопорушення (об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона), а також критерії розмежування злочинів і проступків.

Питання про юридичну відповідальність є логічним продовженням попереднього, оскільки підставою притягнення особи до юридичної відповідальності є наявність в її поведінці складу правопорушення. Необхідно опрацювати такі аспекти питання: поняття ретроспективної юридичної відповідальності, її ознаки, функції, принципи і види.

Розгляд питань з теорії держави, винесених на семінарське заняття, варто розпочати із засвоєння поняття держави, її ознак. Відправним моментом повинно мати з’ясування співвідношення таких суспільних інститутів, як «держава» і «громадянське суспільство». Корисним буде порівняння декількох визначень поняття «держава», визначення того з них, яке містить всі істотні та юридично значущі ознаки держави. Серед ознак держави особливо детально слід проаналізувати державний суверенітет і, крім того, з’ясувати відмінність понять «суверенітет держави», «суверенітет народу», «суверенітет нації».

Для засвоєння питання про форми держави доцільно скласти опорну схему, основою якої є поняття форми держави, а трьома відгалуженнями – форма державного устрою, форма державного правління, політичний режим. Кожна з них має дрібніші відгалуження (наприклад, монархія і республіка як форми державного правління та їх різновиди). Факультативним завданням є характеристика конкретних держав сучасного світу під кутом зору їх форми.

Опорна схема допоможе опрацювати питання про механізм і апарат держави. Основними складовими у цьому випадку будуть види державних організацій. Найбільше уваги приділіть державним органам – їх поняттю і класифікації. Важливу частину питання становить теорія поділу влади. Майте на увазі, що влада держави залишається єдиною, а між державними органами розподіляються владні повноваження.

Питання про функції держави включає такі елементи, як поняття функцій держави, їх класифікація за декількома критеріями, форми реалізації. За основу доцільно взяти поділ функцій на внутрішні і зовнішні, і в межах кожної з цих двох груп виокремити різновиди за ознакою належності до окремих сфер суспільних відносин.

Завершується опрацювання блоку питань з теорії держави загальною характеристикою правової держави. Логіка його розгляду полягає у виявленні рис, які відрізняють правову державу від інших держав, складенні максимально повного переліку таких рис, аналізі їх значення і співвідношення. Вирішення цих завдань дозволить дати вичерпне визначення поняття «правова держава». Необхідно проаналізувати відповідність сучасних політико-правових реалій ідеалу правової держави та основні шляхи формування правової держави в Україні. Паралельно розглядається проблема співвідношення правової держави і громадянського суспільства.

Питання, винесені на самостійне опрацювання, мають на меті доповнити й поглибити зміст основного матеріалу. Зокрема, основні теорії виникнення держави і права слід розглядати в історичному контексті, крізь призму еволюції поглядів людства на сутність, місце і вплив держави і права на розвиток цивілізації. Друге питання акцентує увагу на взаємовпливах соціальних норм в загальній системі. Форми систематизації законодавства мають розглядатися як продовження питань системи права і джерел права. Проблеми правової культури і правового виховання, дотримання законності та правопорядку у зв’язку з високим рівнем їх актуальності варто розглядати в системі, простежуючи причинно-наслідкові зв’язки.