2. Вибір теми та складання плану курсової роботи

Студенти обирають тему курсової роботи відповідно до розробленого переліку тематик, які актуально та тісно пов'язані з вирішенням практичних завдань сучасності. Тематика курсових робіт визначається і затверджується на засіданні кафедри товарознавства продовольчих товарів відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни, тематика щорічно оновлюється. Приблизний перелік тем курсових робіт наведено в додатку А. Студентам надається право вибору теми курсової роботи яка закріплюються за ними рішенням кафедри при умові узгодження їх з керівниками і відповідності змісту навчальної програми з дисципліни. Порядок затвердження керівників курсової роботи визначається завідувачем кафедри і доводиться до відома викладачів, студентів. Керівництво курсовими роботами здійснюється професорами, доцентами. Керівник курсової роботи:

7. затверджує складений студентом план курсової роботи;

8. визначає порядок і терміни виконання курсової роботи;

9. рекомендує студентам сучасні літературні джерела та дає поради щодо збору практичних матеріалів, які необхідні для виконання курсової роботи;

10. визначає консультаційні дні щодо процесу виконання курсової роботи;

11. періодично перевіряє якість і своєчасність виконання курсової роботи;

12. у разі недотримання термінів виконання курсової роботи студентами доповідає завідувачу кафедри або запрошує їх на засідання кафедри.

Після обрання теми студент пише заяву на ім'я завідувача кафедри (додаток Б). Курсова робота є самостійним навчально-науковим завдан­ням, що виконується на основі вивчення літературних джерел та аналізу практичного матеріалу об'єкту дослідження. Кожен студент на основі індивідуальної теми разом із науковим керівником, складає розгорнутий план роботи та визначає основні завдання. План відображає зміст курсової роботи у вигляді основних питань. Розроблений план узгоджується з керівни­ком. Робота, виконана без затвердженого плану або за планом зі змінами без згоди керівника, на перевірку не приймається. Кількість питань і порядок розміщення їх в плані визначається у кожному конкретному випадку із врахуванням специфіки теми курсової роботи. У додатку В наведено орієнтовні плани курсових робіт з окремих тем.

3. Методичні рекомендації для виконання курсової роботи

Студенти виконують курсові роботи згідно плану, затвердженого викладачем, починаючи з вивчення літературних джерел.

Нижче наведено зразок плану курсової роботи з визначених тем та розкрито вимоги до написання кожного з пунктів плану.

Тема. Дослідження структури асортименту та методів класифікації хлібобулочних виробів

План

Вступ

Розділ 1. Теоретична частина

1.1. Хімічний склад, біологічна та енергетична цінність хлібобулочних виробів

13. Методи оцінки та вимоги до якості хлібобулочних виробів

14. Тара і пакувальні матеріали для хлібобулочних виробів

15. Чинники середовища і процеси, що викликаються ними під час зберігання

Розділ 2. Практична частина

16. Дослідження структури асортименту хлібобулочних виробів на прикладі магазину «……………»

17. Вивчення методів класифікації хлібобулочних виробів

Висновки

Вступ присвячується висвітленню актуальності теми, а також вказується мета курсової роботи і завдання, які поставлені при її виконанні.

В питанні 1.1 з розділу «Теоретична частина» необхідно визначити неорганічні і органічні речовини хлібобулочних виробів та охарактеризувати всі чинники, що формують біологічну і енергетичну цінність хлібобулочних виробів.

Питання 1.2 присвячується аналізу методологічних основ оцінки якості; методів отримання інформації (з використанням об’єктивних способів вимірювання і евристичних способів оцінки), а також вимог до якості хлібобулочних виробів.

Питання 1.3 передбачає вивчення тари і пакувальних матеріалів не тільки як засобу, що забезпечує захист продукту від механічних пошкоджень, зниження якості і маси, але ще і носія маркування, оформлення товару, з метою підвищення естетичних споживних властивостей, що в свою чергу стимулює процес реалізації товару на ринку.

В практичній частині студент досліджує властивості і показники асортименту хлібобулочних виробів, що реалізуються в роздрібній торговельній мережі. Асортимент товарів характеризується широтою, глибиною, повнотою, новизною.

Широта асортименту - це кількість видів, різновидностей і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп. Ця властивість ха­рактеризується двома абсолютними показниками - дійсною і базовою широтою, а також відносним показником - коефіцієнтом широти.

Дійсна широта (Ш_д) - фактична кількість видів, різновидів і найменувань товарів, що є в наявності.

Базова широта (Ш_б) - широта, прийнята за основу для порівняння. Як базова широта може бути прийнята кількість видів, різновидів і найменувань товарів, регламентована нормативними або технічними документами (стандартами, прейскурантами, каталогами і т. п.), або максимально можлива.

Коефіцієнт широти (К_ш) - виражається як відношення дійсної кількості видів, різновидностей товарів однорідних і різнорідних груп до базової. Розрахунок цього показника проводиться за формулою:

К_ш = Ш_д/Ш_б*100

Повнота асортименту - здатність набору товарів однорідної групи задовольняти однакові потреби. Показники повноти можуть бути дійсними і базовими.

Дійсний показник повноти (П_д) характеризується фактичною кількістю видів, різновидностей і найменувань товарів однорідної групи.

Базовий показник повноти (П_б) характеризується регламентованою кількістю товарів цієї групи.

Коефіцієнт повноти (К_п) - відношення дійсного показника повноти до базового.

К_п = П_д/П_б*100

Стійкість асортименту - здатність набору товарів задовольняти по­пит на одні і ті ж товари. Особливістю таких товарів є наявність стій­кого попиту на них.

Коефіцієнт стійкості (К_с)- відношення кількості видів, різновидностей і найменувань товарів, які користуються стійким попитом у спожива­чів (Ш_с), до загальної кількості видів, різновидностей і найменувань товарів тих же однорідних груп (Ш_д). Цей показник розраховується за формулою:

К_с = Ш_с/Ш_д*100

Оцінка структури асортименту проводиться з використанням даних, які характеризують фактичну структуру (в %) і структуру, яка склалась з даних, яким була надана перевага в процесі опиту­вання.

Цей показник розраховується за формулою:

К_стр = К_д/К_в*100.

Одним з найважливіших завдань товарознавства виступає наукова класифікація товарів.

Класифікація — це послідовний розподіл великої кількості об'єктів на окремі класи, групи та інші підрозділи й угруповання за найбільш загальними для кожного рівня ознаками. Класифікація необхідна для впровад­ження автоматизованої обробки інформації про продукцію в різних сферах діяльності, для вивчення споживчих властивостей і якості товарів, обліку і планування товарообороту, розробки каталогів товарів, вдосконалення системи стандартизації та сер­тифікації товарів. Необхідна класифікація і для статистичного аналізу виробництва, реалізації та використання продукції на макроекономічному, регіональному й галузевому рівнях.

Класифікація товарів повинна відповідати таким вимогам:

• гарантувати повноту охоплення всіх видів продукції, що виробляється;

• мати певну гнучкість, суть якої полягає в тому, щоб до переліку продукції можна було за необхідності включати нові найменування товарів, не порушуючи загальної системи класи­фікації, враховувати можливі в майбутньому зміни в номенк­латурі та асортименті товарів;

• сприяти всебічному дослідженню властивостей товарів як споживчої цінності;

• сприяти принципам кодування товарів і утворенню короткого шифру товару.

Побудувати класифікацію можна двома шляхами: ієрархіч­ним і фасетним.

За результатами виконання теоретичної та практичної частин необхідно зробити висновки. Перелік використаної літератури оформляється відповідно пункту «Оформлення списку літературних джерел».