складання задачі

Завдання 1. Творче завдання з модулю 1 «Стратегічне управління»

Тип завдання: обґрунтування шляхів підвищення конкурентного статусу підприємства виходячи з його поточного стану та факторів середовища функціонування.

Мета завдання: формування практичних навичок розрахунку та аналізу конкурентного статусу підприємства.

Зміст завдання: використовуючи наведений нижче приклад задачі та за результатами аналізу особисто отриманої інформації щодо трьох конкурентів будь-якої галузі:

1. скласти умову задачі для визначення конкурентного статусу кожного з трьох підприємств обраної галузі, для чого необхідно:

а) визначити ключові фактори конкурентоспроможності на обраному для дослідження ринку та показники для їх оцінки;

б) встановити значущість кожного показника (загальна сума отриманих значень має дорівнювати 1,0);

в) згідно отриманої за результатами власного пошуку ринкової інформації кількісно оцінити значення кожного показника конкурентоспроможності для кожного обраного підприємства;

2) розрахувати рівень конкурентного статусу обраних підприємств, для чого:

а) помножити кількісну оцінку за кожним показником конкурентоспроможності на значущість даного показника;

б) отримані значення, у разі прямо пропорційного впливу на конкурентний статус підприємства, додаються; у разі обернено пропорційного впливу – віднімаються;

3) визначити підприємство з найкращим конкурентним статусом (що має за результатами розрахунків найбільше значення конкурентного статусу);

4) побудувати матрицю конкурентного профілю обраних підприємств;

5) за результатами аналізу матриці конкурентного профілю підприємств надати письмову відповідь на питання (з урахуванням сформульованих загальних умов ринку): «Що слід зробити кожній фірмі для підвищення своєї конкурентної позиції (за умови, що попит на продукцію не зростає, а для окремих сегментів ринку характерним є зменшення попиту через падіння платоспроможності споживачів)?»

Форма представлення звіту: про виконання завдання студент звітує у письмовій формі. Звіт друкується на аркушах формату А4, шрифт – Times New Roman, розмір кеглю – 14, поля – 2 см, нумерація сторінок – у верхньому правому куті, міжрядковий інтервал – 1,5.

На титульному аркуші студент записує назву університету та навчальної дисципліни. Нижче робиться запис: “Звіт про виконання завдання «Аналіз конкурентного статусу підприємства” студента (прізвище, ініціали, номер спеціальності та академічної групи). Нижче обов’язково вказуються ініціали, прізвище викладача, якому здається робота на перевірку, а також місто та рік виконання роботи.

Критерії оцінювання: завдання «Звіт про виконання завдання «Аналіз конкурентного статусу підприємства» оцінюється за шкалою: 0, 6, 8, 10 балів залежно від:

а) відповідності ринковим умовам та обґрунтованості використаної інформації при складанні умови задачі;

б) коректності та точності виконаних розрахунків;

в) повноти та змістовності відповіді на запитання, сформульоване у пункті 5) змісту завдання;

г) повноти, зрозумілості та наочності представленого на перевірку звіту.

2.3. Визначення конкурентного статусу підприємства

Конкурентний статус підприємства визначає рівень освоєння потенційних можливостей господарюючого суб’єкта. Це поняття не слід плутати або ототожнювати з такими характеристиками, як конкурентоспроможність, конкурентні переваги. На відміну від них, конкурентний статус підприємства використовується не для оцінки положення підприємства на ринку (відносно його конкурентів). Він характеризує можливості підприємства до ведення конкурентної боротьби, передумови досягнення підприємством визначених конкурентних переваг.

Конкурентний статус оцінює ресурсну забезпеченість та підготовленість підприємства до реалізацій стратегічних цілей та завдань, ступінь освоєння своїх потенційних можливостей, характеризує сприятливість умов зовнішнього середовища для створення та підтримки конкурентних переваг.

Оцінка конкурентного статусу підприємства проводиться в долях одиниці та використовується для характеристики його конкурентоспроможності. Наприклад, залежність позиції підприємства в конкурентній боротьбі від його конкурентного статусу може бути ідентифікована так:

0 < КСП < або = 0,4 - слабка позиція;

0,5 < КСП < або = 0,7 - середня позиція;

0,8 < КСП < або = 1,0 - сильна позиція,

де КСП – конкурентний статус підприємства.

Беручи до уваги аналіз показників, проведений в попередніх параграфах роботи, можна визначити конкурентний статус досліджуваного підприємства “Макро-Альфа” на рівні 0,7.

Перспективний конкурентний статус підприємства є узагальнюючою прогнозною оцінкою перспектив його розвитку в майбутньому.

Оцінка перспективного конкурентного статусу підприємства (КСПп) визначається шляхом коригування фактично досягнутого рівня (КСПф) на можливі зміни внутрішнього потенціалу та зовнішнього середовища:

КСПп = КСПф х Іп х Ізс , (2.5)

де Іп – індекс перспективних можливостей внутрішнього потенціалу підприємства;

Ізс – індекс впливу умов зовнішнього середовища.

Внутрішні перспективи зростання конкурентного статусу доцільно досліджувати за окремими функціональними сферами діяльності підприємства, насамперед: виробничої, фінансової, маркетингової, потенціалу трудових ресурсів, менеджменту. Необхідно експертно оцінити можливості удосконалення окремих напрямків діяльності підприємства. Для проведення кількісної оцінки може використовуватися метод балів, згідно з яким перспективи розвитку оцінюються певною кількістю балів.

Для оцінки можливостей розвитку окремих елементів стратегічного потенціалу ТОВ “Макро-Альфа” (табл. 2.17) використаємо 5-бальну систему, в основу якої покладені наступні критерії:

0 балів – перспективи розвитку відсутні;

1. – незначні можливості розвитку;

2. – помірні можливості розвитку;

3. – середні можливості розвитку;

4. – добрі (суттєві) можливості розвитку;

5. – відмінні можливості розвитку.

Таблиця 2.17

Бальна оцінка можливостей розвитку

окремих сфер діяльності ТОВ “Макро-Альфа”

Сфери діяльності підприємства	Кількість балів
Виробнича	2
Фінансова	3
Маркетингова	3
Трудові ресурси	2
Система управління	4

Окремі елементи стратегічного потенціалу відіграють різну роль в формуванні перспективного конкурентного статусу підприємства. Оцінка коефіцієнта значущості кожного з них в загальній оцінці може бути проведена за допомогою певної шкали рангів.

Таблиця 2.18

Дослідження значущості окремих сфер діяльності

в оцінці перспектив розвитку підприємства “Макро-Альфа”

Сфери діяльності підприємства	Значущість для загальної оцінки перспектив зростання
Виробнича	0,8
Фінансова	0,6
Маркетингова	0,7
Трудові ресурси	0,6
Система управління	0,8

Узагальнена оцінка перспектив зростання конкурентоспроможності підприємства може бути отримана за допомогою формули:

УО = , (2.6)

де БОі – бальна оцінка перспектив зростання і-го показника;

Зі – значущість і-го показника для загальної оцінки перспектив зростання;

n – загальна кількість показників оцінки.

Для досліджуваного підприємства узагальнена оцінка перспектив розвитку внутрішнього потенціалу становить:

УО = 2 * 0,8 + 3 * 0,6 + 3 * 0,7 + 2 * 0,6 + 4 * 0,8 = 9,9,

отже індекс перспективних можливостей внутрішнього потенціалу:

Іп = 0,99

Оцінка впливу зовнішнього середовища на зміну конкурентного статусу підприємства може бути проведена на базі використання наступної моделі:

Ізс = (К1 * К3)/К2 , (2.3)

К1 = Іс * КЗс, К2 = Ік * КЗк, К3 = Ір * КЗр ,

де К1, К2, К3 – коефіцієнти впливу попиту, умов конкуренції та джерел ресурсів;

Іс, Ік, Ір – прогнозні індекси росту попиту, умов конкуренції та джерел ресурсів;

КЗс, КЗк, КЗр – коефіцієнти значущості, які відповідно характеризують ступінь впливу попиту, умов конкуренції та джерел ресурсів на діяльність підприємства.

Для підприємства “Макро-Альфа” індекс впливу умов зовнішнього середовища становить:

Ізс = ((1,1 * 0,8) * (0,9 * 0,7)) / (1,05 * 0,7) = 0,88 * 0,63 / 0,735 = 0,75

Таким чином, перспективний конкурентний статус підприємства:

КСПп = 0,7 * 0,99 * 0,75 = 0,5

Отже, в перспективі очікується зниження конкурентного статусу досліджуваного підприємства, та все ж він залишиться на рівні середньої позиції підприємства в конкурентній боротьбі.

Але це не кінцеве і не обов’язкове значення показника конкурентного статусу в перспективі – при ефективному управлінні всіма наявними ресурсами та окремими сферами діяльності підприємства є можливість не допустити такого зниження, що потрібно врахувати при розробці заходів щодо підвищенні рівня конкурентоспроможності “Макро-Альфа”.

2.Оцінка власної конкурентної позиції фірми на ринку.

Визначення власної конкурентної позиції підприємства є невід’ємним елементом маркетингової діяльності будь-якого господарського суб’єкта.

Оцінка конкурентної позиції фірми потрібна для:

1. розробки заходів по покращенню к/с;

2. вибору підприємством партнера для організації спільного випуску продукції;

3. залучення коштів інвестора в перспективне виробництво;

4. складання програми виходу підприємства на нові ринки збуту.

Проведення оцінки переслідує ціль: визначити положення підприємства на галузевому ринку. Досягнення цієї цілі можливе лише при наявності оперативної і об’єктивної методики оцінки к/с.

Найбільш відомі методики оцінки к/с:

1. матричний метод (виключає проведення аналізу причин поточних подій і ускладнює розробку управлінських рішень);

2. метод, який використовується як основний підхід оцінки товару підприємства. цей метод базується на положенні, що к/с фірми тим вища, чим вища к/с її продукції. Переваги: враховує найбільш важливий критерій, який впливає на к/с підприємства – к/с товару. Недоліки: дозволяє отримати досить обмежені уявлення про переваги і недоліки в роботі підприємства, так як не торкається інших елементів підприємства.

3. метод, заснований на теорії ефективної конкуренції. Згідно цієї теорії найбільш к/с є те підприємство, де найкращим чином організована робота всіх служб і підрозділів. На ефективність діяльності кожної із служб впливає велика кількість факторів, ресурсів фірми. Оцінка ефективності роботи кожного із підрозділів передбачає оцінку ефективності виконання ним цих ресурсів. В основі методу лежить оцінка 4-х групових показників або критеріїв к/с.

В першу групу входять показники, які характеризують ефективність управління виробничим процесом, економічність виробничих затрат, раціональність експлуатації основних фондів, досконалість технології виготовлення товару, організацію праці на підприємстві (витрати виробництва на од. продукції, фондовіддача, рентабельність товару, продуктивність праці).

В другу групу – ефективність управління оборотними коштами, незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, здатність підприємства розплачуватися по своїм боргам і можливість стабільного розвитку підприємства в майбутньому (коефіцієнт автономії, коефіцієнт платоспроможності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт оборотності оборотних засобів).

В третю групу включають показники, які дають уявлення про ефективність управління збутом і просіванням товару на ринку засобами реклами і стимулювання (рентабельність продаж, коефіцієнт затовареності готовою продукцією, коефіцієнт завантаження виробничих потужностей, коефіцієнт ефективності реклами і стимулювання збуту).

В четверту групу – показники к/с товару ( якість товару і його ціна).

Через те, що кожен з цих показників має різні степінь важливості для розрахунку к/с підприємства (Кп/п), експертним шляхом були розроблені коефіцієнти вагомості критеріїв. Розрахунок критеріїв і коефіцієнтів визначається по формулах середньозваженої арифметичної.

Кп/п = 0,15Еп + 0,29Фп +0,23Ес + 0,33Кт, де

Еп– значення критерію ефективної виробничої діяльності підприємства

Фп – значення критерію фінансового положення підприємства

Ес – значення критерію ефективності організації, збуту і просування товару на ринку;

Кт – значення критерію к/с товару.

Еп = 0,31И +0,19Ф + 0,40Рт + 0,1П, де

И – відносний показник витрат виробництва на од. прод.;

Ф – відносний показник фондовіддачі;

Рт – відносний показник рентабельності товару;

П – відносний показник продуктивності праці.

Фп = 0,29Ка + 0,20Кп + 0,36Кл + 0,15Ко, де

Ка – відносний показник автономії підприємства,

Кп – відносний показник платоспроможності підприємства,

Кл – відносний показник ліквідності,

Ко – відносний показник оборотності оборотних коштів.

Ес = 0,37Рп + 0,29Кз + 0,21Км + 0,14Кр, де

Рп – рентабельність продаж,

Кз – затовареність готовою продукцією,

Км – завантаження виробничих потужностей ,

Кр – ефективності реклами і засобів стимулювання збуту.

Розрахунок Кт здійснюється як розрахунок загального рівня к/с виробу (лекція 2).

В загальному вигляді, алгоритм розрахунку коефіцієнту Кп/п передбачає 3 останніх етапи:

1. розрахунок одиничних показників Кп/п і перевід показників у відносні величини (бали). Для переводу показників у відносні величини здійснюється їх порівняння з базовими показниками ( середньо галузевими, показниками будь-якого конкуруючого підприємства або лідера в галузі, показниками оцінюваного підприємства за минулі періоди). Використовується 15-ти балова шкала. При цьому 5-ма балами оцінюється показник, який має значення гірше, ніж базовий; 10 балів – на рівні базового; 15 балів – краще ніж базовий.

2. Розрахунок критеріів Кп/п по представленим вище формулам;

3. розрахунок коефіцієнта Кп/п.

Дана оцінка Кп/п всі найбільш важливі оцінки господарської діяльності промислового підприємства, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко і об’єктивно отримувати картину положення підприємства на галузевому ринку, використання в ході оцінки порівняння показників за різні проміжки часу, дають можливість застосовувати цей метод як варіант оперативного контролю окремих служб.

Індикатори к/с:

Критерії	Ранг	Діапазон оцінок по ринках ( 1- 5)
		низька -1	середня - 3	висока – 5
1.Відносна доля ринку		менше 1/3	більше 1/3	лідер
2. Витрати		більше прямого конкурента	рівні прямому конкуренту	менше прямого конкурента
3.Відмінні властивості		товар “як всі”	товар слабо диференційований	унікальна пропозиція
4.Ступінь засвоєння технологій		засвоюється тяжко	засвоюється легко	засвоюється повністю
5.Метод продаж		Посередники не контролюються	контролюються	прямий продаж
6.Імідж		відсутній	розмитий	сильний

Оцінка конкурентоспроможності підприємства на основі теорії матриць повинна базуватись на комплексному, багатомірному підході до цього складного явища та враховувати як внутрішнє та зовнішнє середовище, як рівень фінансової стійкості підприємства, так і реальне становище підприємств конкурентів [26, с. 115]. Для аналізу конкурентоспроможності будується матриця вигляду:

(1.11)

де – показник , який характеризує підприємство ; – кількість підприємств конкурентів; – кількість показників.

Показники, які складають матрицю, є відносними величинами та визначають ступінь використання потенціалу підприємства. У методиці використовуються показники рентабельності активів, інвестицій виробництва, основних виробничих фондів, продукції (робіт, послуг), фондовіддача, коефіцієнти оборотності оборотних коштів, показники автономії, маневреності, абсолютної ліквідності. Показниками можна варіювати, залежно від стратегічного напряму розвитку підприємства, його головної мети, внутрішніх цілей і мотивацій персоналу. У матрицю необхідно включити допоміжний рядок , значення якого є еталонними показниками та відображають середньогалузевий рівень. Крім того, слід відобразити ще одним рядком оптимальне значення показників підприємства – лідера в певній сфері діяльності. Матриця К буде мати вигляд, представлений в табл.1.2.

Таблиця 1.2 Показники оцінки конкурентоспроможності

Показники, j	Підприємства, i					Середньо - галузеве		Підприємство – лідер
	n1	n2	…	nn	Qj		Lj
Рентабельність активів	k11	k12	…	kn1m	Q1		L1
Рентабельність діяльності	k21	k22	…	kn2m	Q2		L2
Фондовіддача	k31	k32	…	kn3m	Q3		L3
……	…	….					…
mn	kn1	kn2	…	kn5m	Qn		Ln

Але значення вектора не завжди може служити достатньою і всеосяжною характеристикою. Серед показників конкурентоспроможності варто також виділити рівень спрямованості кожного з векторів та вектора-еталона . Такою оцінкою може служити кут між векторами, що знаходиться за формулою:

, (1.12)

де A_o × A_i - скалярний добуток векторів.

Чим менше , тим ближче значення функції до 1. Таким чином, якщо вектори спрямовані однаково, то дорівнює 1. За допомогою цього показника можна судити про міру задоволення роботи підприємства вимогам еталона.

Для визначення рівня конкурентоспроможності підприємства задаються нижні () чи верхні межі допустимих змін кожного із - показників. На основі матриці і розглянутих меж допустимих змін - показників розраховується матриця , елементами якої є показники . Якщо зміни Кij відбуваються в більший бік і розглядаються як позитивне явище, тоді:

(1.12)

Якщо зміни відбулися в менший бік і розглядаються як позитивне явище, тоді:

(1.13)

Чим менше значення показника , тим краще характеризує підприємство і показник . В результаті проведених розрахунків матриця , , приймає вигляд, відображений в табл.1.3.

Таблиця 1.3 Співставлення показників оцінки конкурентоспроможності з показником – еталоном

Показники, j	Підприємства, i					Середньо - галузеве
	n1	n2	…	Nn	Qj
Рентабельність активів	pj1 – k11	pj n – k12	…	pj n – k1n	Q1
Рентабельність діяльності	pj2 – k21	pj n – k22	…	pj n – k2n	Q2
Фондовіддача	pj3 – k31	pj3 – k32	…	pj n – k3n	Q3
……	…	….
mn	pj n – km1	pj n – km2	…	pj n – kmn	Qn

На основі матриці визначаємо показники конкурентоспроможності підприємств за формулою:

, , (1.14)

де – оптимальний показник по підприємству – лідеру.

У результаті буде мати вигляд, представлений в табл.1.3.

Таблиця 1.4 Співставлення показників оцінки конкурентоспроможності з показниками підприємства – лідера

Показники, j	Підприємства, i					Підприємство - лідер
	n1	Lj	…	Nn	Lj
Рентабельність активів	d11/L1	d12/L1	…	dmn/L1	L1
Рентабельність діяльності	d21/L1	d22/L1	…	dmn/L1	L2
Фондовіддача	d31/L3	d32/L3	…	dmn/L3	L3
……	…	….			…
mn	dmn/Ln	dmn/Ln	…	dmn/Ln	Ln