Osnovi_Med_Informatiki

Завдання № 2. Задання логічних функцій в аналітичному виді. Застосування законів алгебри логіки.

1. Записати в аналітичному виді (ДДНФ і ДКНФ) логічні функції, задані таким таблицями істинності

2. Розробники обчислювальної техніки часто використовують дві операції алгебри логіки, які називають операцією склеювання та поглинання:

Довести за допомогою законів алгебри логіки справедливість цих виразів.

Завдання № 3. Застосування формальної логіки до діагнос­ тики деяких гострих станів.

1. Переписати в протокол заняття нижченаведену таблицю, у який представлено симптомокомплекси, що характерні для важкого шоку, прободного перитоніту, інфаркту міокарда, гострої недостат-, ності кровообігу.

41

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Загальні поняття про системи числення. Десяткова система числення. Двійкова система числення.

2.Записування чисел у різних системах числення.

3.Двійкова арифметика.

4.Поняття про кодування. Передавання кодів на відстань.

5.Основні поняття формальної логіки.

6.Логічні операції "І", "АБО", "НЕ".

7.Діаграми Венна.

8.Закони алгебри логіки.

9.Способи задавання логічних функцій.

10.Формальна логіка як підхід до діагностики захворювань.

44

СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У МЕ­ ДИЦИНІ. ОСНОВИ ЙМОВІРНІСНОЇ ДІАГНОСТИКИ І ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАНЬ

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Види медичних рішень та підходи до їх прийняття

Рішення - це вибір одного варіанту дій із багатьох. Рішення в ме-. дицині - це фіксований медичний акт, який спрямовує діяльність ме-. дичного трудового колективу або окремого лікаря у русло досягнен-. ня цілей, поставлених перед медичною організацією або лікарем.

До медичних рішень належать програмовані або непрограмо-. вані. Програмовані ті, де визначена наперед послідовність кроків у прийнятті рішень. Непрограмовані ті, які виникають при нових ситу-, аціях або при невідомих факторах.

Залежно від виду проблем та підходів їх вирішення у процесі формування медичних рішень, їх розділяють на інтуїтивні, основані на судженнях та раціональні рішення.

Інтуїтивні медичні рішення - це вибір альтернативи чи варіанта на основі відчуття, що вона або він правильні. Рішення, засноване на судженнях - це вибір альтернативи на основі знань або досві-. ду. Раціональне медичне рішення - це вибір альтернативи за допо-. могою об'єктивного аналітичного процесу. До аналітичного проце-. су належать діагностика хвороб, формування критеріїв діагностики хвороб, скорочення числа альтернатив, оцінка альтернатив та вибір альтернатив.

Рис. 1. Основні види медичних рішень

45

У процесі прийняття медичних рішень лікарю необхідно ВІДПОВІ-. сти на такі питання:

-що робити;

-як робити;

-кому доручити роботу;

-що це дає, тощо.

Процес прийняття медичних рішень досить складний і багато-, гранний, а також залежить від кваліфікації лікаря, ситуації та ін.

Найбільш визнаним підходом до прийняття медичних рішень є дотримання процедури виконання обов'язкових дій:

-розпізнавання проблеми;

-встановлення цілей розв'язання проблеми;

-вивчення проблеми за допомогою збирання та оброблення інформації, результатів аналізів, огляду хворого, медичної картки;

-обґрунтування альтернативних дій;

-порівняння та відбір альтернатив;

-формулювання та видавання рішень.

Рис. 2. Основні етапи процесу прийняття рішень

46

1.2. Методи прийняття рішень в медицині

До основних методів прийняття медичних рішень належать:

-матричний;

-теорії ігор;

-дерево рішень;

-аналітично-систематизаційний;

-ділових ігор;

-груповий тощо.

Матричний - це занесення до матриці (прямокутної таблиці чи-, сел) усіх можливих наслідків реалізації рішення.

Теорії ігор - це розрахунки можливих наслідків хвороби, дій ме-. дичних препаратів, наслідків застосування інших методів лікування, які можуть бути використані у конкретній ситуації.

Дерево рішень - це з'ясування розгалуження медичної проблем і рішень шляхом теорії графів та ймовірностей.

Аналітично-систематизаційний - це сукупність трьох складо-,

вих:

-аналізу ситуації;

-аналізу проблем;

-аналізу рішень.

Ділова гра - це імітаційна гра, яка моделює медичну діяльність і дає можливість передбачити причини, що змінюють процес ліку­ вання.

Груповий - це створення деякими медичними колективами груп для прийняття важливих рішень.

Рис. 3. Основні методи прийняття рішень

47

1.3. Фактори впливу на процес прийняття рішень та організація їх виконань

До факторів як позитивного, так і негативного впливу на про-, цес прийняття медичних рішень відносять особисті оцінки лікаря, середовище прийняття рішень, інформаційні обмеження, негативні наслідки, взаємозалежність рішень, тощо.

Особисті оцінки лікаря - це суб' єктивна оцінка стосовно ко-. рисності, шкідливості, наслідків та інше. Середовище прийняття рі-. шень - це обставини, при яких приймається рішення. Це може бути при обставинах визначеності, невизначеності або ризику. Інформа-. ційні обмеження - це недоступність або дорожнеча інформації. Об-, меження у поведінці - це перешкоди за рахунок можливих негатив-, них наслідків у процесі прийняття рішень. Негативні наслідки - це компроміси при прийнятті рішень, коли знають наперед про мож-. ливість як позитивного, так і негативного результату лікування, за-, стосування того або іншого медичного препарату. Взаємозалежність рішень - це взаємозв'язок головного рішення з другорядним, вза­ ємовплив медичних препаратів, методів лікування, різних хвороб.

Рис. 4. Основні фактори впливу на процес прийняття рішень

Медичні рішення приймаються для того, щоб їх потім викону-. вати. Доки рішення не впроваджено на практиці, до того часу воно залишається лише рекомендацією, а для виконання його необхідна певна робота з боку лікаря.

48

Для організації впровадження рішень лікареві необхідно знати стан хворого, специфіку захворювання, потреби і наявність матері-, альних засобів, методи виконання цілей тощо.

Основними операціями щодо організації виконання рішень в ме-. дицині є визначення термінів виконання рішень, призначення від-, повідального виконавця, доведення рішення до виконавця або до колективу виконавців, матеріально-технічне забезпечення процесу лікування, роз'яснення цілей і завдань на медичній нараді, коор­ динація дій виконавців, мотивація діяльності виконавців, контроль виконання рішення за допомогою зворотнього зв'язку, коригування раніше прийнятого рішення.

1.4. Системи підтримки прийняття рішень в діагностичних та прогностичних технологіях

Етично-правові аспекти практичної медицини не дають змоги повністю довірити лікувально-діагностичний процес комп'ютеру. Крім того, сьогодні не існує повноцінного програмно-математичного апарату, здатного повністю формалізувати цей процес. Однак ви-, користання різних комп'ютерних систем діагностики і прогнозування перебігу захворювань дає можливість суттєво підвищити якість ді-. яльності лікаря-практика. Оскільки остаточне рішення про діагноз, прогноз, лікування буде приймати лікар, то такі комп'ютерні системи називають системами підтримки прийняття рішень (СППР)

Діагностичні технології можна класифікувати так, як це показа-. но на рис. 5.

В основі традиційної діагностичної технології лежать складні

процеси осмислення і зіставлення лікарем великої кількості фактів. Для розпізнавання захворювання потрібне вміння підсумовувати отримані при обстеженні хворого дані, згруповувати їх за спільністю причин, визначати їхній взаємний зв'язок і на основі всього цього зробити той висновок, що й називається діагнозом. Результати тра-. диційного діагностичного процесу тією чи іншою мірою залежать від багатьох особистих якостей лікаря: рівня його знань, стану нервової системи в момент постановки діагнозу, накопиченого досвіду в даній клінічній галузі і багатьох інших факторів. Щоб встановити діагноз, лікарю потрібно оперувати величезними об'ємами медичної інформа-

49

ції, яка збільшується так швидко, що можливості в цьому відношенні використовуються далеко не повністю. Не є секретом велика кіль-, кість діагностичних помилок. М.М.Амосов, Є.І.Шкабара вказують такі об'єктивні причини діагностичних помилок при традиційних тех-. нологіях: відомості, закладені в пам'яті лікаря, забуваються, якщо їх нечасто повторювати; під час "вибірки" з пам'яті людини неможливо уникнути провалів; емоції та втома дуже змінюють сприйняття і спо-. мини. Крім цього додаються ще й суб'єктивні причини: не досить конструктивне мислення, установка на безпомилковість свого діа-. гнозу; упередженість поглядів, самолюбство і пихатість; нелогічність висновків; нерішучість характеру; намагання ставити особливо "ці-, кавий" діагноз; схильність до песимізму чи надмірний оптимізм.

Таким чином, існують об'єктивні і суб'єктивні причини викорис-. тання діагностичних технологій, основаних на математичних мето-, дах. Це різко підвищує ефективність використання діагностичної ін-.

50