- •Тема 2 отруйні речовини нервово-паралiтичної дiї
- •2.1. Фізико-хімічні і токсичні властивості зарину, зоману і V-газів Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Токсичні властивості
- •Смертельні токсодози залежно від шляху надходження ор
- •2.2. Механізм дії і патогенез інтоксикації
- •Теорія неантихолінестеразної дії фор
- •2.3. Перебіг отруєння
- •Клінічний перебіг ран, які заражені фор
- •2.4. Профілактика та лікування отруєнь
- •Антидотна терапія
- •М-холiнолiтики (група атропiну)
- •Н-холiнолiтики (холiноблокатори)
- •Реактиватори холінестерази
- •Засоби симптоматичної і патогенетичної терапії
- •2.5. Зміст медичної допомоги ураженим
- •Обсяг першої лікарської допомоги
- •Обсяг кваліфікованої медичної допомоги
Засоби симптоматичної і патогенетичної терапії
Відоме‚ що при отруєннi ФОР виникають порушення практично у всiх органах та системах органiзму i антидоти не в змозi повнiстю їх усунути, особливо коли вони застосовуються з запізненням. У результатi виникає необхiднiсть у призначеннi засобiв симптоматичної i патогенетичної терапiї, особливо при середньому i тяжкому ступенях ураження.
Для усунення кисневої недостатностi проводиться оксигенотерапiя. При збереженнi самостійного дихання здiйснюється iнгаляцiя кисню. За повної вiдсутностi самостiйного дихання, стiйкої гiповентиляцiї, а також при патологiчнiй аритмiї дихання проводять штучну вентиляцiю легень (ШВЛ). Застосовувати дихальні аналептики не рекомендують через їх неефективнiсть i можливiсть ускладнень. Для усунення бронхоспазму призначають ефедрин (5 % - 1,0 підшкірно) або спазмолiтики (еуфiлiн та iн.).
Купірується судомний синдром введенням феназепаму (3 % ― 1,0 мл внутрішньом’язово), який є в СМВ (у таблетках), комплектах ПФ, В-3, ОВ (в ампулах). Крiм цього можна використовувати барбамiл (5-10 % ― 5,0 мл внутрішньом’язово), гексенал (10 % ― 3,0 мл внутрішньом’язово), лiтичнi сумiшi (2 % ― 2,0 димедролу, 2 % ― 2,0 промедолу i 5-10 мл 25 % розчину сiрчанокислої магнезiї).
При порушенні функцiї серцево-судинної системи рекомендують норадреналiн (0,2 %) або мезатон (1 мл 1 % розчину з 5 % розчином глюкози внутрішньовенно), корглiкон (1мл 0,06 % розчину з 10 мл 0,9 % розчином хлориду натрiю внутрішньовенно).
Дезінтоксикацiйна терапiя обумовлює застосування гемодезу внуршішньовенно 200- 400 мл, 4 % розчину гiдрокарбонату натрiю до 500 мл, 5 % розчину глюкози 200- 500 мл, сечогонних (лазикс 1 % 2 мл внутрішньовенно). При необхідності використовують i iншi методи детоксикацiї (гемодiалiз, гемосорбцiя).
Профiлактика ускладнень, перш за все‚ пневмонiї, включає застосування антибiотикiв, сульфанiламiдних препаратiв.
У коматознiй стадiї рекомендується вводити АТФ (1-5 мл 10 % розчину внутрішньом’язово), кортикостероїди (гiдрокортизон 125 мг внутрішньовенно).
2.5. Зміст медичної допомоги ураженим
При застосуваннi ФОР утворюється вогнище ураження стiйкими швидкодiючими ОР (iнгаляцiйне ураження) чи ОР сповiльненої дiї (дiя V - газiв через шкiру).
У вогнищi ураження надається перша медична допомога само- на основі принципу‚ взаємодопомоги стрiльцями-санiтарами взводiв, санiтарними iнструкторами рот. Строки надання допомоги ― 5-10 хв. У подальшому перша медична допомога особовим складом медичних пiдроздiлiв, що входять у загiн лiквiдацiї наслiдкiв застосування ЗМУ (зброї масового ураження), якi евакуюють уражених iз вогнища.
Обсяг першої медичної допомоги:
обробка шкiри обличчя IПП i надiвання протигаза часткова санiтарна обробка за допомогою IПП; введення антидоту будаксиму з АI (при посиленні ознак отруєння через 5-10 хв вводять вмiст 2-го шприц-тюбика, при важкому ураженнi вводять одночасно обидва шприц-тюбики); штучне дихання ручним способом при надітому протигазi або за допомогою апарату ДП-10 при прибуттi загону лiквiдацiї наслiдкiв; ураження при попадані у рани ОР ватно-марлевим тампоном з IПП-8 вилучають ОР iз рани, шкiру навколо неї обробляють вмiстом IПП, а на рану накладають пов’язку з допомогою ППI; при потраплянні ОР в очi слизову оболонку їх промивають водою iз фляги; при пероральному отруєннi викликають блювання; евакуацiя уражених iз вогнища на МПБ (легкоуражені можуть виходити самостiйно або евакуюватись транспортом пiдвозу боєприпасiв, уражені середнього i тяжкого ступеня евакуюються санiтарним транспортом).
На медичному пунктi батальйону (МПБ) надається долiкарська допомога. Строки надання ― 30-60 хв з моменту розвитку клiнiки ураження. Допомогу надають у першу чергу тяжкоураженим.
При неблагоприємній бойовій і медичній обстановці легкоураженим допомога може бути надана на наступному етапi медичної евакуацiї.
Обсяг долікарської допомоги:
повторне введення будаксиму, при судомному синдромi ― феназепаму; часткова санiтарна обробка; iнгаляцiя кисню за допомогою КІ-4, ШВЛ за допомогою ДП-10; ефедрин при бронхоспазмi; при порушеннi серцевої дiяльностi ― кордiамiн, кофеїн.
Пiсля надання долiкарської допомоги всiх уражених евакуюють на МПП для надання першої лiкарської допомоги. Строки надання ― 1-3 год тяжкоураженим i 2-4 год легкоураженим. Невiдкладнi заходи ― 1-1,5 год пiсля розвитку клiнiки ураження. При несприятливій бойовiй чи медичнiй обстановцi легкоураженим допомога може надаватися на наступному етапi медичної евакуацiї.