Тема 2 отруйні речовини нервово-паралiтичної дiї

У групу ОР нервово-паралiтичної дiї або фосфороорганiчних ОР (ФОР) входять сполуки, які специфiчно порушують нормальне функцiонування нервової системи з появою судом, якi переходять у паралiч. Головними представниками цiєї групи є зарин, зоман i V - гази (Vx).

Зарин і зоман синтезованi у науково-дослiднiй лабораторiї пiд керівництвом Г.Шрадера концерном “Фарбенiндустр” в м. Леверкузенi, (Нiмеччина). У пошуках ефективних iнсектицидiв вчений виявив високу токсичнiсть деяких сполук, якi мiстять фосфор, особливо його ефірів.

У 1936 р. був синтезований табун, в 1939 р. ― зарин, а у кiнцi 1944 р. ― зоман. Всi цi отруйнi речовини взяла на озброєння фашистська Нiмеччина, а до кiнця вiйни запас їх був такий: табуну 8770 т, зарину 1260 т, зоману 20 т.

У серединi 50-х рокiв у лабораторiях Великобританiї, Швецiї, ФРН синтезованi ФОР, близькi по структурi до ацетилхолiну‚ - фосфорiлтiохолiни. Вони перевищують за токсичнiй дiї зарин, зоман у сотнi разiв. З цiєї групи вiдiбрано i взято на озброєння США фосфорилтiохолiни пiд шифром Vx, виробництво яких почалося в 1961 р. в м. Нью-Порт (штат Iндiана).

За хiмiчною структурою назва зарину - iзопропіловий ефiр метилфторфосфонової кислоти‚ який значиться у США пiд шифром GB; зоман - пiнаколіновий ефiр метилфторфосфонової кислоти‚ шифр GD.

На табельному оснащеннi іноземних армiй перебувають зарин i Vx - гази.

Висока токсичнiсть ФОР, яка проявляється при будь-яких шляхах надходження в органiзм, можливiсть застосування їх всiма засобами ураження у різних клiматичних умовах висунули їх на провідне мiсце в арсеналi хiмiчної зброї іноземних армiй.

2.1. Фізико-хімічні і токсичні властивості зарину, зоману і V-газів Фізичні властивості

Зарин, зоман i V-гази в чистому станi — це безбарвні прозорi рiдини, технiчнi продукти яких мають кольори від солом’яно-жовтого до коричневого i характерний запах: зарин — слабкий фруктовий, зоман — камфори, V-гази ― паленої гуми; хiмiчночисті ОР мають слабший запах.

де R' — алкильний радикал; OR"- алкильний ефір; R ― два чи три алкильні радикали.

Запах ОР має дiагностичне значення i враховується при встановленнi дiагнозу ураження. Температура кипiння ФОР висока: зарину +151,5 ⁰С, зоману +190 ⁰С, V-газiв +300 ⁰С, що визначає високу їх стiйкiсть на мiсцевостi.

Так, стiйкiсть зарину влітку ― 6 год, навесні i восени ― 12 год, взимку ― до 2 дiб, зоману ― влітку близько доби, взимку ― кiлька дiб, V-газiв ― влітку 1,5-2 тижнi, взимку ― декiлька мiсяцiв.

Леткiсть ФОР пов’язана з температурою кипiння ОР. Зарин ― порiвняно летка ОР ― 12 г/м³ при 20 ⁰С, зоман ― 3 г/м³, V-гази ― 0,001 г/м³. У зв’язку з низькою леткiстю V-газiв можливе їх використання у виглядi крапель i аерозолiв, а зарину i зоману, крiм цього, у виглядi пари.

Пара ФОР важча за повiтря у кiлька разiв i може тривалий час перебувати у приземному шарi атмосфери й уражати незахищений особовий склад.

Температура затвердiння цих ОР нижча -50⁰ С, що дозволяє їх використовувати у холодну пору року.

Питома вага цих ОР близька до одиниці‚ при потраплянні у водоймища вони можуть міститься в усiх шарах води, що необхiдно враховувати пiд час вiдбору проб води при проведеннi хiмiчної розвiдки.

Зарин добре розчиняється у водi‚ а при потраплянні у водоймища швидко заражує великi об’єми. Цю властивість використовують при застосуванні водних розчинів речовин для знешкодження зарину.

Зоман в водi розчиняється погано, Vx - гази ― порiвняно добре. Зарин, зоман і V-гази легко розчиняються в жирах, лiпiдах, в зв’язку з чим добре проникають через шкiру i спричиняють резорбтивну дiю, крiм того, вони легко розчиняються в органiчних речовинах (спирт, дихлоретан, бензол, бензин та iн.), котрi можна використовувати для знешкодження їх на рiзних поверхнях, а на основі дихлоретану готують табельний дегазуючий розчин

№ 1, призначений для дегазацiї Vx - газiв. Всi ФОР у рiдкому станi просочуються у фарбованi i пористi поверхнi, проникають в гумотехнiчнi вироби (засоби захисту шкiри та iн.), в зв’язку з чим їх захисна спроможнiсть таких виробів обмежена i становить від десятків хвилин до декількох годин. Пари зарину i зоману, завдяки їх достатній леткостi, добре адсорбуються обмундируванням, що створює загрозу ураження особового складу, знявшого протигази в безпечнiй зонi, шляхом десорбцiї парiв ОР з обмундирування.