15% Усіх природних катастроф

20% усіх природних катастроф

25% усіх природних катастроф

87.За характером людських і матеріальних втрат землетруси посідають:

перше місце

друге місце

третє місце

четверте місце

88.Міжнародна шкала Ріхтера має наступну максимальну кількість балів:

1-4

5-8

9-12

13-16

89.Повені складають:

10% усіх природних катастроф

20% усіх природних катастроф

30% усіх природних катастроф

40% Усіх природних катастроф

90.При катастрофічних повенях виділяють:

1 зону затоплення

2 зони затоплення

3 зони затоплення

4 Зони затоплення

91. За кількістю людських жертв повені посідають:

перше місце

друге місце

третє місце

четверте місце

92. Однією із ознак, що характеризує зону затоплення є:

висота хвилі

рельєф місцевості

ширина розливу води

наявність захисних дамб

93. Однією із ознак, що характеризує зону затоплення є:

наявність плавзасобів

швидкість течії води

наявність захисних дамб

забудова берегів річок

94. Однією із ознак, що характеризує зону затоплення є:

зсув берега

обвал гірських порід

рельєф місцевості

відстань між греблею і населеними пунктами

95. Однією із причин виникнення повеней є:

рельєф місцевості

сильні зливи

низька температура повітря

висока температура повітря

96. Однією із причин виникнення повеней є:

раптовий прорив дамб і гребель гідровузлів

відстань між греблею і населеними пунктами

сильний вітер

ширина течії

97. Однією із причин виникнення повеней є:

висота хвилі

довжина розливу

інтенсивне танення снігу

рельєф місцевості

98. Однією із причин виникнення повеней є:

швидкість течії води

ширина русла річки

рельєф місцевості

зсуви чи обвали гірських порід

99. Однією із причин виникнення повеней є:

річні паводки

відстань між греблею і населеними пунктами

низька температура повітря

висока температура повітря

100.Зсуви виникають на схилах, що мають крутизну більше:

5 градусів

10 градусів

15 градусів

20 Градусів

101.Суцільна пожежа вважається, коли горить:

10 будівель

15 будівель

20 будівель

25 Будівель

Тести до теми 5 :

“ Правові основи створення і функціонування ДСМК “

1Безоплатна медична допомога ДСМК надається при НС наступним категоріям населення:

хворим з гострим перебігом захворювання

хворим з хронічним перебігом населення

+постраждалим від НС

хворим з інфарктом міокарда

2Безоплатна медична допомога ДСМК надається при НС наступним категоріям населення:

хворим з інсультом

+рятувальникам

ветеранам праці

працездатному населенню

3Безоплатна медична допомога ДСМК надається при НС наступним категоріям населення:

пенсіонерам

інфекційним хворим

дітям

+особам, які беруть участь у ліквідації НС

4ДСМК створена згідно:

Постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.1995 р. №819 “ Про взаємодію медичних служб Збройних Сил та інших військових формувань із державною системою охорони здоров’я і про створення загальнодержавної системи екстремальної медицини”

+Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. № 343 “ Про утворення Державної служби медицини катастроф”

Основ законодавства України про охорону здоров’я

Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р. №827 “ Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф”

5Надзвичайний стан у державі в зв’язку з НС вводиться:

Постановою Кабінету Міністрів України

+Указом Президента України.

Наказом МОЗ України

Наказом МНС України

28. Однією із позаштатних спеціалізованих бригад постійної готовності на базі ГВКГ МО України є:

терапевтична

неврологічна

+комбустіологічна

хірургічна

29. Однією із позаштатних спеціалізованих бригад постійної готовності на базі ГВКГ МО України є:

терапевтична

хірургічна

неврологічна

+токсикологічна

30. Однією із позаштатних спеціалізованих бригад постійної готовності на базі ГВКГ МО України є:

+реанімаційна

хірургічна

терапевтична

неврологічна

31. Максимальна кількість ліжок, що визначається для надання медичної допомоги постраждалим при надзвичайних ситуаціях за рекомендаціями МОЗ України не повинне перевищувати:

3,0 % від загальної кількості ліжок лікувального закладу

+5,0 % від загальної кількості ліжок лікувального закладу

7,0 % від загальної кількості ліжок лікувального закладу

10,0 % від загальної кількості ліжок лікувального закладу

32. Всеросійська служба медицини катастроф організована на:

двох рівнях

трьох рівнях

чотирьох рівнях

+п’яти рівнях

6. Надзвичайний стан у державі в зв’язку з НС вводиться на строк не більше як на :

10 діб

20 діб

+30 діб

40 діб

7. Надзвичайний стан на окремій території в зв’язку з НС вводиться на строк не більше як на:

40 діб

50 діб

+60 діб

70 діб

8. ДСМК створена на:

одному рівні

+двох рівнях

трьох рівнях

чотирьох рівнях

9. Головою Центральної Координаційної комісії ДСМК є:

Директор Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

+Міністр охорони здоров’я

Головний лікар лікарні швидкої медичної допомоги

Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

10. Головою територіальної Координаційної комісії ДСМК є:

головний лікар обласної лікарні

перший заступник головного лікаря обласної лікарні

+начальник обласного управління охорони здоров’я

головний державний санітарний лікар області

11. Головним науково-практичним закладом ДСМК є :

МОЗ України

МНС України

+УНПЦ ЕМД МК

МВС України

12. ДСМК функціонує в:

двох режимах роботи

+трьох режимах роботи

чотирьох режимах роботи

п’яти режимах роботи

13. Згідно рекомендацій МОЗ України кількість медичних бригад постійної готовності першої черги (МБПГПЧ) визначається нормативом – 1 бригада на

30 тис. населення

40 тис. населення

+50 тис. населення

60 тис. населення

14. Максимальна кількість МБПГПЧ не повинна перевищувати:

10% загальної кількості бригад швидкої медичної допомоги адмінтериторії

15% загальної кількості бригад швидкої медичної допомоги адмінтериторії

+20% загальної кількості бригад швидкої медичної допомоги адмінтериторії

25% загальної кількості бригад швидкої медичної допомоги адмінтериторії

15.Вкажіть правильний склад МБПГПЧ:

лікар-терапевт, середній медпрацівник, водій

лікар-хірург, середній медпрацівник, водій

лікар кардіолог, середній медпрацівник, водій

+лікар загальної практики, середній медпрацівник, водій

16. Необхідний недоторканий запас медикаментів для автономної роботи МБПГПЧ повинен складати не менше:

2 діб

+3 діб

4 діб

5 діб

17. Вкажіть правильний склад спеціалізованої бригади постійної готовності другої черги (СБПГДЧ) хірургічного профілю:

Лікар – хірург	Лікар – анестезіолог	Фельдшер	Медсестра операційна
1	1	2	1
1	1	1	1
2	1	1	1
1	2	1	1

18. Склад спеціалізованої бригади постійної готовності другої черги токсико-

терапевтичного профілю:

Лікар – терапевт	Лікар – токсиколог	Лікар – невропатолог	Лікар – анестезіолог	Лаборант клінічно-діагностич-ної лабораторії	Медична сестра стаціонару
1	1			1	1
	1		1	1	1
1	1	1		1
1	1		1		1

19. Склад спеціалізованої бригади постійної готовності другої черги психіатричного профілю:

Лікар – психіатр	Лікар– невропатолог	Лікар– терапевт	Фельдшер
1	1	1	1
2	1		1
+1	1		2
2	2

20. Лікарсько-сестринські бригади створюються при:

медичних закладах МОЗ та МНС України

+медичних закладах МО та МВС України

медичних закладах МОЗ та МВС України

медичних закладах МО та МНС України

21. Вкажіть правильний штат лікарсько-сестринської бригади для надання першої лікарської допомоги:

Лікар загальної практики-сімейної медицини	Лікар– хірург	Лікар– травматолог	Фельдшер (медсестра)	Санітар	Водій-санітар
1	1	1	1	1	1
1		1	2		2
1			2	1	2
1	2		1	1	1

22. Медичне майно лікарсько-сестринської бригади для надання першої лікарської допомоги розраховано на:

50-100 уражених.

+101-150 уражених.

151-200 уражених.

201-250 уражених.

23. Оснащення лікарсько-сестринської бригади для надання першої лікарської допомоги дозволяє надавати медичну допомогу постраждалим протягом:

1 доба

1-2 діб

+1-3 діб

1-4 діб

24. Вкажіть правильний штат лікарсько-сестринської бригади (ЛСБ) для надання кваліфікованої медичної допомоги включає:

Лікар – хірург	Лікар – анестезіолог	Лікар – травматолог	Лікар – терапевт	Медсестра операційна	Медсестра анестезистка	Санітар	Водій- санітар
1	1		1	1	1	2	3
1	1	1	1	1	1	2	2
2	1		1	1	1	2	2
1	1	1	1	1	1	1	3

25. Лікарько-сестринська бригада для надання кваліфікованої медичної допомоги оснащена медичним майном розрахованим на надання її:

50-100 постраждалим

101-150 постраждалим

+151-200 постраждалим

201-250 постраждалим

26. На базі Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України (ГВКГ МО) для державної служби медицини катастроф сформовано:

2 позаштатні спеціалізовані бригади постійної готовності

3 позаштатні спеціалізовані бригади постійної готовності

+4 позаштатні спеціалізовані бригади постійної готовності

5 позаштатні спеціалізовані бригади постійної готовності

27. Однією із позаштатних спеціалізованих бригад постійної готовності на базі ГВКГ МО України є:

хірургічна

+нейрохірургічна

терапевтична

неврологічна

Т. 6. Організаційні основи лікувально-евакуаційного забезпечення (ЛЕЗ) населення у системі Державної служби медицини катастроф.

ЛЕЗ являє собою систему заходів з надання медичної допомоги постраждалим, евакуаційних заходів, а також:

-профілактичних заходів

+лікувальних заходів

-діагностичних заходів

-протиепідемічних заходів

ЛЕЗ є складовою частиною

-медичного постачання

+медичного забезпечення

-протиепідемічного забезпечення

-санітарно-гігієнічного забезпечення

3. ЛЕЗ включає медичне сортування, медичну евакуацію, лікування та

проведення медичної розвідки

організацію карантину і обсервації

+надання медичної допомоги

проведення профілактики захворювань

4. Основною метою ЛЕЗ є збереження життя та відновлення:

здоров’я

+працездатності

психологічного стану

професійних якостей

5. Основу ЛЕЗ складає система етапного лікування з евакуацією

+за призначенням

“на себе”

“від себе”

“через себе”

6. Етап медичної евакуації – це сили і засоби, що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, медичного сортування, лікування, підготовки до медичної евакуації та

проведення медичної розвідки

+надання медичної допомоги постраждалим

проведення санітарної обробки постраждалим

проведення спеціальної обробки постраждалим

7. Основними вимогами до етапного лікування постраждалих є своєчасність, послідовність заходів на етапах медичної евакуації, а також

безперервність

достовірність

+наступність

цілеспрямованість

8. Своєчасність медичної допомоги досягається якісною організацією пошуку, евакуації постраждалих, наданням медичної допомоги, ефективним проведенням медичного сортування та

створенням угрупувань сил та засобів

своєчасним розгортанням етапів медичної евакуації

+наближенням етапів до осередку катастрофи

залученням додаткових сил та засобів

9. Своєчасною вважається медична допомога, якщо вона надана в такі терміни

Варіанти	Перша медична допомога хв.	Перша лікарська допомога год.	Кваліфікована медична допомога год.
1	до 30	2-4	6-8
2	до 30	4-6	8-10
+3	до 30	4-6	8-12
4	до 30	6-8	до 24

10. Наступність у лікуванні постраждалих досягається єдиним розумінням патогенезу, клініки, методів лікування та

наданням медичної допомоги в оптимальні строки

+ наявністю визначеної медичної документації

наближенням етапів до осередків уражень

забезпеченням медичним майном

11. Послідовність полягає в послідовному нарощуванні обсягу медичної допомоги постраждалим та

+ застосуванні її додаткових видів

скороченні термінів надання медичної допомоги

створенні угруповань сил та засобів

своєчасному розгортанні етапів

12.Система медичної евакуації в ДМСК

одно етапна

+двох етапна

трьох етапна

чотирьох етапна

13.Догоспітальний етап медичної евакуації призначений для

проведення медичного сортування і евакуації постраждалих

+надання першої медичної і першої лікарської допомоги

надання першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги

надання першої медичної і невідкладних заходів першої лікарської допомоги

14. Госпітальний етап медичної евакуації призначений для надання

першої медичної допомоги і першої лікарської допомоги

+ першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги

кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги

всіх видів медичної допомоги

15 Шляхи, по яких здійснюється винесення та транспортування постраждалих у лікувальні заклади – це

етапи медичної евакуації

шляхи підвозу матеріальних засобів

+ шляхи медичної евакуації

лікуавльно-евакуаційні напрямки

16. Лікувально-евакуаційні напрямки – це

сукупність етапів медичної евакуації

сукупність шляхів медичної евакуації

шляхи по яких здійснюється евакуація і розосередження

+ етапи медичної евакуації поєднанні шляхами евакуації

17. Місце розгортання до госпітального етапу медичної евакуації повинно відповідати наступним вимогам

знаходитись безпосередньо в місці події

+ бути максимально наближеним до місця події

бути максимально віддаленим від місця події

знаходитись поряд з медичними закладами

18. На до госпітальному етапі медичної евакуації надання медичної допомоги покладається на

+ медичні бригади постійної готовності першої черги

штатні спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги

позаштатні спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги

лікарсько-сестринскі бригади для надання кваліфікованої медичної допомоги

19. В складі рухомих медичних загонів розгортаються сортувально-евакуаційне відділення, відділення спеціальної обробки, операційно-перев’язувальне відділення та

відділення анестезіології, реанімації

відділення для легкопостраждалих

+госпітальне відділення

санітарно-епідеміологічне відділення

20.Сортувально – евакуаційне відділення розгортається у складі сортувального посту, сортувального майданчика, сортувальних і евакуаційних палат та

перев’язувально-евакуаційного блоку

+ перев’язувальних для ходячих і носилочних

палат інтенсивної терапії

протишокових палат

21. Первинна медична картка заводиться в

+ сортувально-евакуаційному відділенні

відділенні спеціальної обробки

операційно-перев’язувальному відділенні

госпітальному відділенні

22.Історія хвороби заводиться в:

сортувально-евакуаційному відділенні

відділенні спеціальної обробки

+госпітальному відділенні

операційно-перев’язувальному відділенні

23. Зміст лікувально евакуаційних заходів визначають

етап медичної евакуації та шляхи медичної евакуації

медичне сортування та медична евакуація

+вид медичної допомоги та обсяг медичної допомоги

шлях медичної евакуації та лікуавльно евакуаційний напрямок

24. Вид медичної допомоги – це комплекс

санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів

лікувальних та протиепідемічних заходів

+лікувальних та профілактичних заходів

санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів

25. Вид медичної допомоги - це комплекс лікувально-профілактичних заходів, що надається

в мобільних загонах та госпіталях

в осередку ураження та на шляхах медичної евакуації

+ в осередку ураження та на етапах медичної евакуації

на першому і другому етапі медичної евакуації

26. Вид медичної допомоги – це комплекс лікувально-профілактичних заходів, що надається шляхом само - та взаємодопомоги або

лікарями бригад швидкої медичної допомоги

лікарями лікувально-профілактичних закладів

+медичними працівниками

медичними працівниками та рятувальниками

27. Вид медичної допомоги визначається підготовкою осіб, що її надають та наявністю необхідного оснащення, а також

станом здоров’я постраждалих

+місцем надання

наявністю санітарної техніки

кількістю медичного персоналу

28. У системі ЛЕЗ визначено

5 видів медичної допомоги

+4 види медичної допомоги

3 види медичної допомоги

2 види медичної допомоги

29. Перша медична допомога надається

+у осередку ураження або поблизу нього

на догоспітальному етапі медичної медичної евакуації

на госпітальному етапі медичної медичної евакуації

в спеціалізованих лікарнях

30. Перша медична допомога надається у порядку само-та взаємодопомоги, особовим складом аварійно-рятувальних формувань, а також

+медичним персоналом

фельдшерами та медичними сестрами

лікарями загальної практики

лікарями хірургами та терапевтами

31. Оптимальні терміни надання першої медичної допомоги

+до 30 хвилин

1-2 години

2-3 години

3-4 години

32. Перша лікарська допомога надається

фельдшером

+лікарем загальної практики

лікарем терапевтом

лікарем хірургом

33. Оптимальні терміни надання першої лікарської допомоги

2-4 години

+ 4-6 годин

8-12 годин

12-24 годин

34. Перша лікарська допомога надається

+на догоспітальному етапі медичної евакуації

на госпітальному етапі медичної евакуації

в спеціалізованих лікарнях

в осередку ураження або поблизу нього

35. Кваліфікована медична допомога надається

лікарями загальної практики

лікарями бригад швидкої медичної допомоги

+лікарями хірургічного і терапевтичного профілю

лікарями спеціалістами вузького профілю

36. Оптимальні терміни надання кваліфікованої лікарської допомоги

2-4 години

4-6 годин

+8-12 годин

12-24 годин

37. Кваліфікована медична допомога надається

на догоспітальному етапі медичної евакуації

+на госпітальному етапі медичної евакуації

в спеціалізованих лікарнях

в осередку ураження або поблизу нього

38. Спеціалізована медична допомога надається

лікарями загальної практики

лікарями бригад швидкої медичної допомоги

лікарями хірургічного і терапевтичного профілю

+лікарями спеціалістами вузького профілю

39.Оптимальні терміни надання спеціалізованої медичної допомоги

2-4 години

4-6 годин

8-12 годин

+до 24 годин

40. Обсяг медичної допомоги – це сукупність лікувально-профілактичних заходів, що надаються на:

на догоспітальному етапі медичної евакуації

на госпітальному етапі медичної евакуації

+ на даному етапі медичної евакуації

на всіх етапах медичної евакуації

41. Сукупність лікувально-евакуаційних заходів, які надаються на даному етапі медичної евакуації – це

медична евакуація

медичне сортування

+обсяг медичної допомоги

вид медичної допомоги

42.Обсяг медичної допомоги залежить від

забезпеченості етапів медичної евакуації медичним майном

забезпеченості етапів медичної евакуації медичним персоналом

+обстановки, яка виникає на етапах медичної евакуації

забезпеченості етапів медичної евакуації транспортом.

43. При ліквідації медико-санітарних наслідків виділяють

фазу ізоляції, фазу евакуації, фазу лікування

+фазу ізоляції, фазу рятування, фазу лікування

фазу рятування, фазу евакуації, фазу лікування

фазу ураження, фазу рятування, фазу лікування

44. Медичне сортування – це розподілення постраждалих на групи за ознаками потреби в однорідних евакуаційних та

лікувально-діагностичних заходах

санітарно-гігієнічних заходах

+лікувально-профілактичних заходах

протиепідемічних заходах

45. Метою медичного сортування є забезпечення постраждалих своєчасним проведенням лікувально-профілактичних та

діагностичнихзаходів+евакуаційних заходів

санітарно-гігієнічних заходів

протиепідемічних заходів

46. Медичне сортування поділяється на

евакуаційне та пунктове

внутрішньоетапне та евакуаційно-транспортне

+внутрішньопунктове та евакуаційно-транспортне

внутрішньопунктове та внутрішньо етапні

47. В основі медичного сортування на догоспітальному етапі медичної евакуації лежать такі сортувальні ознаки

діагностична, небезпечність для оточуючих, евакуаційна

діагностична, прогностична, евакуаційна

+лікувальна, небезпечність для оточуючих, евакуаційна

прогностична, небезпечність для оточуючих, евакуація

48. Внутрішньопунктовае медичне сортування здійснюється з метою визначення відповідного функціонального підрозділу, в якому буде надана медична допомога та вставлення

+черговості їх направлення в ці підрозділи

переліку заходів медичної допомоги

обсягу медичної допомоги

виду медичної допомоги

49.Медичне сортування проводиться

медичною бригадою

евакуаційною бригадою

+сортувальною бригадою

транспортною бригадою

50. До складу сортувальної бригади повинні входити

(оберіть вірний варіант)

варіант	лікар	фельдшер	реєстратор	Ланка санітарів носіїв
1 варіант	2	2	2	2
2 варіант	2	2	2	1
+3 варіант	1	2	2	1
4 варіант	1	2	1	1

51. Евакуаційно-транспортне медичне сортування проводиться з метою розподілення постраждалих на групи у відповідності з направленням, черговістю, засобами евакуації та

+способами евакуації

станом постраждалих

тяжкістю ураження

місцем реабілітації

52. В першу чергу лікар проводить

+вибіркове сортування

послідовне сортування

заключне сортування

проміжне сортування

53. На первинний огляд постраждалого лікар повинен витрачати

до 30 секунд

+до 40 секунд

до 50 секунд

до 60 секунд

54. Після вибіркового сортування лікар переходить до

проміжного сортування

+послідовного сортування

прогностичного сортування

заключного сортування

55. Результати сортування на госпітальному етапі реєструють в

первинній медичній картці

направленні на стаціонарне лікування

+історії хвороби

евакуаційному паспорті

56

Медична евакуація – це вивезення постраждалих з осередку ураження до лікувальних закладів для надання медичної допомоги та

відпочинку

обстеження

+лікування

ізоляції

57. Організація евакуації покладається на

управління етапу медичної евакуації

головних лікарів лікарень

+органи управління охороною здоров’я

органи виконавчої влади

58. Санітарним транспортом евакуюють

30-40 % постраждалих

50-60 % постраждалих

70-80 % постраждалих

80-90 % постраждалих

59. Найчастіше для евакуації постраждалих з осередку НС використовують

санітарний транспорт та бойову техніку

санітарний транспорт та залізничний транспорт

+санітарний транспорт та транспорт загального призначення

санітарний транспорт та авіаційний транспорт

60. Медична розвідка проводиться на

догоспітальному етапі медичної допомоги

на госпітальному етапі медичної евакуації

на шляхах медичної евакуації

+в осередках надзвичайних ситуацій

61. Медична розвідка – поділяється на санітарно-епідеміологічну та

санітарно-бактеріологічну

+медико-тактичну

оперативно-стратегічну

медико-стратегічну

62. Відсоток дітей від загальної кількості постраждалих коливається у межах

1 – 5 %

5 -12 %

+ 12 - 23 %

23 – 35 %

63. При наданні медичної допомоги дітям слід враховувати схильність їх слизових оболонок до набряків, еластичність кісткової системи та чутливість до

ішемії

+крововтрати

переохолодження

`Тести №7

Санітарно-гігієнічне забезпечення населення це комплекс заходів, що проводяться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та:

поліпшення життя людей і покращення умов праці.

забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя населення.

зменшення рівня захворюваності серед дітей та жінок .

локалізації та ліквідації осередку бактеріального ураження.

2. Протиепідемічне забезпечення населення це комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження та:

направленні на підтримку працездатності людей в зоні НС.

організації лікування та евакуації постраждалих.

ліквідації інфекційних захворювань.

на зменшення міграції населення і психічного стресу.

3. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередках надзвичайних ситуацій впливає інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС та:

технічний стан транспорту для евакуаціях постраждалих.

кількість постраждалих, пора року та доби.

руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

забезпеченість медичним майном та технікою.

4.Епідемічний осередок це території, на якій у певних часовій і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань

на якій відсутні джерела якісної питної води.

розміщенні заклади охорони здоров’я.

набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань

на якій санітарно-гігієнічний стан оцінено як “задовільний”.

5. Факторами, що сприяють виникнення епідемічних осередків є:

наявність в зонах НС великої кількості людей, тварин, комах тощо.

погані погодні умови, зниження імунітету у населення.

наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контактних з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

несправна система енергопостачання, пошкодження закладів охорони здоров’я та житлово-комунальних об’єктів, тощо.

6. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення санітарного нагляду за розміщенням населення, санітарним станом території та:

проведення щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.

проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС.

водопостачанням, харчуванням, лазнево-пральним обслуговуванням.

санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я.

7. Протиепідемічне забезпечення в районах надзвичайних ситуацій включає:

1. Дотримання протиепідемічного режиму на об’єктах економіки, на транспорті, кінотеатрах тощо.

2. Проведення медичного огляду персоналу інфекційних відділень, лікарень, щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.

3. Дотриманння протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації з метою попередження заносу інфекції на наступний етап.

4. Проведення санітарного огляду за умовами розміщення населення, харчування водопостачанням, умовами виробничої діяльності та лазнево-пральними обслуговуванням.

8. Проведення необхідних протиепідемічних заходів в умовах евакуації населення при виникненні епідемічних осередків залежить від:

ступеня тяжкості інфекційного хворого.

кількості інфекційних хворих.

погодних умов.

рівня професійної підготовки медичних кадрів.

9. За організацію евакуації хворих особливо-небезпечними інфекційними несе відповідальність:

головний лікар лікарні.

лікар-інфекціоніст.

лікар бригади постійної готовності першої черги.

санітарно-епідеміологічна служба.

10. Для організації боротьби з інфекційними захворюваннями в умовах НС створюються:

санітарні дружини.

лікарсько-сестринські бригади.

мобільні медичні загони.

надзвичайні протиепідемічні комісії.

11. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

інфекційна, бактеріологічна, спеціальна, клінічна, урологічна.

хірургічна, терапевтична, діагностична, інфекційна, дерматологічна.

лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

протиепідемічна, радіологічна, токсикологічна, інфекційна, терапевтична.

12. Склад групи епідеміологічної розвідки:

лікар-бактеріолог, санітар, водій.

лікар-токсиколог, водій-санітар, лаборант-мікробіолог.

лікар-епідеміолог, фельдшер, лаборант-мікробіолог, водій-санітар.

лікар-радіолог, медична сестра, фельдшер, санітар.

13. Групи епідеміологічної розвідки оснащенні автотранспортом, засобами зв’язку, укладкою для відбору проб на бактеріологічне дослідження та:

автоперев’язочна, ДП-5В, КІ-4, В-1.

УАЗ-3962, Б-1, Б-2, Б-3, ІД-1, радіостанція.

індивідуальними засобами захисту шкіри та органів дихання.

укладкою для надання першої лікарської допомоги.

14. Основним завданням ГЕР є з’ясування епідемічної обстановки в зоні НС шляхом:

вимірювання радіоактивності в осередку ураження та позначення зон зараження.

визначення СДОР на місцевості та повітрі, і позначенні зон зараження.

огляду місцевості, опитування населення та медичних працівників, відбір проб та індикацію БС, позначення зон зараження.

огляду шляхів евакуації та місць розосередження населення або евакуйованого населення.

15. Санітарно-епідемічний стан району НС може бути:

задовільний, незадовільний, добрий, відмінний.

задовільний, добрий, благополучний, неблагополучний.

задовільний, незадовільний, благополучний, неблагополучний.

благополучний, нестійкий, неблагополучний, надзвичайний.

16. Благополучним санітарно-епідеміологічним стан району НС вважається, коли:

серед населення мають місце поодинокі випадки інфекційних захворювань, що пов’язані між собою.

виявляються поодинокі випадки інфекційних захворювань, що не хараткрені для цієї місцевості.

серед населення інфекційна захворюваність відсутня або мають місце поодинокі випадки інфекційних захворювань, що не пов’язані між собою.

серед населення виникають поодинокі випадки ОНІ, що не пов’язані між собою.

17. Санітарно-епідеміологічний стан району НС вважається “нестійким”, коли:

1. Серед населення інфекційна захворюваність відсутня або мають місце поодинокі випадки інфекційних захворювань, що пов’язані між собою.

2. Виникають групові інфекційні захворювання без тенденції до подальшого поширення.